Достовірні ознаки

Визначення частин плоду при пальпації живота жінки (прийоми Леопольда).

Визначення рухів плоду під час пальпації: відчуття руху плоду при пальпації або УЗД.

Вислухування серцевих тонів плоду. Діагноз вагітності підтверджується при вислухуванні серцевих тонів плоду, частота яких 120/140 в хв. Серцеві скорочення можна визначати з 5-7 тижнів за допомогою інструментальних методів дослідження: ЕКГ, фонокардіографії, кардіотокографії, УЗД, а з 17-19 тижнів – аускультації.

Виявлення вірогідних ознак вагітності проводять шляхом:

опиту;

обмацування молочних залоз і витискування молозива;

огляду зовнішніх статевих органів і входу в піхві;

дослідження за допомогою дзеркал;

вагінального і дворучного вагінально-абдомінального дослідження жінки.

Затримка менструації є важливою ознакою, особливо у жінок з регулярним циклом. Значення цього симптому збільшується, якщо він поєднується з нагрубанням молочних залоз і появою в них молозиво, з виникненням ціанозу піхви і особливо вагінальної частини шийки матки, із зміною величини і консистенції матки.

З настанням вагітності у міру її прогресування розміри матки міняються. Зміну форми матки визначають при дворучному (бімануальному) дослідженні. Матка у невагітних жінок має грушовидну форму, дещо ущільнену. З настанням вагітності форма матки міняється. З 5-6 тижневого терміну матка набуває кулястої форми. Починаючи з 7-8 тижнів, матка стає асиметричною, може випинатися один з її кутів. Приблизно до 10 тижнів матка знов стає кулястою, а до кінця вагітності набуває овоїдну форми.

На наявність вагітності указують наступні ознаки:

Збільшення матки. Збільшення матки помітно на 5-6 тижні вагітності; матка спочатку збільшується в переднезадньому напрямі (стає кулястою), пізніше збільшується і поперечний її розмір. Чим більший термін вагітності, тим ясніше збільшення об'єму матки. До кінця II місяця вагітності матка збільшується до розмірів гусячого яйця, в кінці III місяця вагітності дно матки знаходиться на рівні симфізу або дещо вищий за нього.

Ознака Горвіца-Гегара. Консистенція вагітної матки м'яка, причому розм'якшення виражене особливо сильно у області перешийка. Пальці обох рук при дворучному дослідженні зустрічаються у області перешийка майже без опору. Ця ознака дуже характерна для ранніх термінів вагітності.

Ознака Снегирева. Для вагітності характерна легка змінність консистенції матки. Розм'якшена вагітна матка під час дворучного дослідження під впливом механічного роздратування щільнішає і скорочується в розмірі. Після припинення роздратування матка знов набуває м'якої консистенції.

Ознака Піськачека. У ранні терміни вагітності нерідко має місце асиметрія матки, залежна від куполоподібного випинання правого або лівого кута її з 7-8 тижнів.

Випинання відповідає місцю імплантації плодового яйця. У міру зростання плодового яйця випинання поступово зникає (до 10 тижнів).

Губарев і Гаус звернули увагу на легку рухливість шийки матки в ранні терміни вагітності. Легка рухомість шийки матки пов'язана із значним розм'якшенням перешийка.

Ознака Гентера. У ранні терміни вагітності має місце посилений перегин матки наперед, що виникає в результаті сильного розм'якшення перешийка, а також гребеневидне потовщення (виступ) на передній поверхні матки по середній лінії. Це потовщення визначають не завжди.

Таким чином, діагноз вагітності встановлюють на підставі даних клінічного обстеження. Проте в деяких випадках при утрудненні діагностики вагітності або з метою диференціальної діагностики застосовують лабораторні діагностичні методи. Діагностика ранніх термінів вагітності заснована на визначенні в біологічних рідинах організму жінки речовин, специфічних для вагітності.

Сучасні методи діагностики вагітності ділять на біологічні, імунологічні, ультразвукова діагностика та інші.

Як біологічні, так і імунологічні методи засновані на визначенні в біологічному матеріалі (найчастіше в сечі) хоріогонадотропіну– гормону, секретуємого хоріоном. Хоріогонадотропін (ХГ) по своїй хімічній природі близький до лютропіну гіпофіза (ЛГ. Синтез ХГ починається з перших днів вагітності і триває до родів з максимальною продукцією на 60-70 день після імплантації. Потім рівень його знижується і зберігається стабільним до родів.

В даний час для діагностики ранніх термінів вагітності застосовують імунологічні методи. Імунологічні методи засновані на реакції преципітації з кролячою антисироваткою, або на фіксації комплементу, або на придушенні реакції гемаглютинації. Коли до антисироватки (антитіла) додають еритроцити, "заряджені" ХГ (антиген) і сечу вагітної, то присутній в ній ХГ зв'язується з антисироваткою, а еритроцити не піддаються аглютинації і осідають на дно ампули. Якщо ж додають сечу невагітної жінки, що не містить ХГ, відбувається реакція аглютинації, і еритроцити розподіляються рівномірно в ампулі. Для проведення діагностичної реакції вміст ампули розчиняють в 0,4 мл фосфатного буфера, що додається до набору, і за допомогою капіляра, що додається, додають дві краплі свіжої уранішньої профільтрованої сечі. Вміст ампули перемішують і ампулу поміщають при кімнатній температурі. Через 2 години враховують реакцію: рівномірний розподіл еритроцитів в ампулі свідчить про відсутність вагітності, осідання їх на дно у вигляді кільця або гудзика – про наявність вагітності.

Радіоімунологічний метод в 10 разів чутливіший за імунологічний. Найбільш поширений метод подвійних антитіл, заснований на преципітації антитіл до гормону. Для радіоімунологічного визначення ХГ краще всього використовувати готові набори, що випускаються різними фірмами. Застосування радіоімунологічних методів дає можливість вже через 5-7 днів після імплантації плодового яйця визначити рівень ХГ, рівний 0,12-0,50 МЕ/Л. Новітні радіоімунологічні методи визначення,-субодиниці в молекулі ХГ дозволяють визначити його рівень, рівний 3,0 МЕ/Л. Час визначення складає 1,5-2,5 хв.

Імуноферментні експрес-методи визначення ХГ в сечі дозволяють діагностувати вагітність через 1-2 тижні після нідації плодового яйця.

Існують тест-системи для швидкого визначення наявності або відсутності вагітності, якими можуть користуватися самі жінки.