Контур для опису припинення будь якої довільної затримки дихання

Гемоглобін

При визначенні – число (на пробірці), якого досягає розчин солянокислого гематину, розбавленого дистильованою водою до кольору, що співпадає з кольором у запаяних пробірках, вказує на вміст гемоглобіну у г%. Цю величину потрібно х10 для визначення у г/л.

Вміст гемоглобіну свідчить про кисневу ємність крові (КЄК).

Групи крові

Гематокрит – вказує на відносну (в%) кількість формених елементів крові, якщо 100% дорівнює вся кров. Виявляє співвідношення плазми і формених елементів (переважно, еритроцитів, оскільки вони кількісно значно домінують над іншими форменими елементами). Це співвідношення залежить від збалансованості процесів: 1)продукції формених елементів (переважно еритроцитів) 2)їх руйнування у крові та 3)створення рідкої частини крові (плазмоутворення). Створення рідкої частини крові обумовлюється процесами фільтрації і реабсорбції у капілярах, залежить від інтенсивності потовиділення і сечовиділення, тощо. Отже, нормальна величина гематокриту вказує на те, що на результуючому рівні процеси продукції еритроцитів (спрямовані на збільшення величини гематокриту) і процеси руйнування еритроцитів та плазмоутворення (спрямовані на зменшення величини гематокриту) збалансовані. При цьому норма може спостерігатися на фоні як нормального, так і збільшеного або зменшеного загального значення ОЦК.

Збільшення величини гематокриту може вказувати на: 1)збільшення активності гемопоезу і, перш за все, еритропоезу (наприклад, внаслідок фізичного навантаження, крововтрати, або гіпоксії іншого походження, гіперсекреції андрогенів, онкологічних захворювань в системі крові) 2)зменшення інтенсивності руйнування еритроцитів та інших формених елементів (при зменшенні активності макрофагоцитарної системи, переважанні у периферичній крові зрілих форм еритроцитів, менш вразливих щодо гемолізу і т.п., хоча такі зміни суттєво не змінюють величини гематокриту) 3)зменшення об’єму плазми – гіповолемію (наприклад, при збільшенні гідростатичного, і (або) зменшення онкотичного тиску крові в капілярах, у тому числі у ниркових, що веде к активації процесів фільтрації і пригніченні реабсорбції води, при гіпосекреції вазопресина, альдостерона і гіперсекреції передсердного натрій-уретичного гормону, що також зменшує інтенсивність реабсорбції води в нирках, при цукровому діабеті або надмірному споживанні глюкози, при посиленому потовиділенні).

Зменшення величини гематокриту може вказувати на: 1)зменшення активності гемопоезу, перш за все, еритропоезу ( наприклад, при анеміях різного походження або онкологічних захворюваннях в системі крові, при хронічних захворюваннях, виснаженні організму) 2)посилення руйнування еритроцитів та інших формених елементів (при переважанні в периферичній крові старих або недозрілих форм еритроцитів, більш вразливих до гемолізу, при порушенні водно-сольвого обміну, що може супроводжуватися осмотичним гемолізом еритроцитів або їх зморщуванням, при отруєнні хімічними речовинами /хімічний гемоліз/, при укусах отруйних тварин або контакті з несумісною за групою кров’ю /біологічний гемоліз/, при збільшенні активності макрофагоцитарної системи, гіпосекреції андрогенів) 2)збільшення об’єму плазми – гіперволемію /наприклад, при збільшенні онкотичного і (або) зменшенні гідростатичного тиску крові в капілярах (втому числі, у ниркових) і перевазі процесів реабсорбції води над фільтрацією, при гіперсекреції вазопресина, альдостерона, при надмірному вживанні води, тощо)

Рт/м = ΔРг – ΔРонк = (Рг к – Рг інт) – (Ронк к – Ронк інт); «+» результат вказує на перемогу процесів фільтрації, яка здебільшого відбувається на артеріальному кінці капіляру; «-» результат – на перемогу процесу реабсорбції, типової для венозного відділу капіляру (виключення – капіляри нирок /фільтрація/, легень /реабсорбція).

При збільшенні Ронк к збільшується ΔРонк і активуються процеси реабсорбції (так само як і при зменшенні Рг к), отже, і процеси плазмоутворення → величина гематокриту зменшується (це сприяє збільшенню величини ШОЕ, бо зменшуються сили взаємного відштовхування між еритроцитами і вони інтенсивніше осідають; до того ж еритроцити більш обтяжуються білками)

При збільшенні Рг к збільшується ΔРг і активуються процеси фільтрації (так само як і при зменшенні Ронк к), отже, зменшуються процеси плазмоутворення → величина гематокриту збільшується (це сприяє зменшенню величини ШОЕ, бо збільшуються сили взаємного відштовхування між еритроцитами і вони осідають менш інтенсивно; до того ж еритроцити менш обтяжуються білками)

Нормальний показник ШОЕ свідчить про нормальну величину альбуміно-глобулінового індексу, відсутність суттєвих відхилень в кількості еритроцитів і насиченості їх гемоглобіном, відсутність суттєвих метаболічних порушень (зокрема, накопичення в крові продуктів катаболізму) та інфекційно-запальних процесів.

Збільшена величина ШОЕ може вказувати на: зменшення альбуміно-глобулінового індексу через збільшення концентрації глобулінів (у тому числі, фібриногену при активації зсідання крові); зменшення кількості еритроцитів; збільшення насиченості еритроцитів гемоглобіном, метаболічні порушення (зокрема, накопичення в крові продуктів катаболізму); інфекційно-запальні процеси, що призводять до обтяження еритроцитів через зростання концентрації глобулінів та високого рівня токсинів в крові.

Зменшення величини ШОЕ може вказувати на: збільшення альбуміно-глобулінового індексу через збільшення концентрації альбумінів, або зменшення концентрації глобулінів; збільшення кількості еритроцитів; зменшення насиченості еритроцитів гемоглобіном.

Контур регуляції, що описує пристосувальну реакцію к високогір’ю (збільшення вмісту гемоглобіну і еритроцитів у крові) – у тому числі, і за участю системи крові (РП – напруга кисню у артеріальній крові, яка зменшується).

Так само описується регуляція підтримання забезпечення рівня кисню, адекватного метаболічним потребам організму за участю крові, кровообігу і дихання (РП – напруга кисню у артеріальній крові).

Контур за відхиленням

Контур для опису припинення будь якої довільної затримки дихання - student2.ru

5.

Контур для опису припинення будь якої довільної затримки дихання - student2.ru

5.Контур регуляції після перерізу пуповини. РП – перш за все, напруга СО2 у артер. крові, яка збільшується, а також напруга О2 в артер. крові, яка зменшується і рівень Н+ у лікворі, який також збільшується. Отже, основа контуру – за відхиленням. Але допоміжну роль відіграє ансамбль рецепторів збурення і в цій ситуації відбувається регуляція і за збуренням. Локальний центр замикається на бульбо-понтінному + спінальному рівнях. Особливу роль відіграє усунення рефлексу пірнальника, якій полягає у гальмуванні дихального центру, що ініціюється від механорецепторів верхніх дихальних шляхів (+чутливі волокна Х пари) через подразнення їх в даному випадку слиззю. Тому абсолютно необхідною дією є звільнення верхніх дихальних шляхів від слизу

6.

Контур для опису припинення будь якої довільної затримки дихання - student2.ru

6.Контур регуляції пристосувальної реакції спортсмена, що готується до змагань (збільшення вмісту гемоглобіну, еритроцитів крові, ХОК). Контур починає працювати за збуренням (від пропріорецепторів працюючих м’язів, що ініціюють вплив, спрямований на збільшення рівня кисню та СО2 в крові й зменшення Н+ в лікворі), але при великих навантаженнях відхилення РП все одно відбувається і контур працює за відхиленням, що залучає й ще нирки(печінку). Резерв дихання збільшується внаслідок тренування скелетних м’язів, до яких належать основні і додаткові дихальні м’язи.

Контур для опису припинення будь якої довільної затримки дихання

Контур для опису припинення будь якої довільної затримки дихання - student2.ru

Наши рекомендации