Гіпоталамо-гипофізарна система. гіпоталамус

Актуальність теми: Центральні органи ендокринної системи -гіпоталамус, гіпофіз і епіфіз тісно пов’язані з органами центральної нервової системи і координують діяльність усіх інших ланок ендокринної системи. Вивчення розвитку, мікро- та ультрамікроскопічної будови і функції гіпоталамуса має важливе значення для розуміння ролі гіпоталамо-гіпофізарної нейросекреторної системи для контролю діяльності залоз внутрішньої секреції, для розуміння етіології та патогенезу захворювань, які пов’язані з патологією органів ендокринної системи, які часто зустрічаються в клініці ендокринології.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Розвиток, будову і функцію гіпоталамуса.

УМІТИ: Визначати на таблицях нейросекреторні ядра гіпоталамуса. Ідентифікувати електронні мікрофотографії.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-вміння:

1. Анатомія гіпоталамуса. 2. Мозкові пухирі і закладка гіпоталамуса і нейрогіпофіза. 3. Формування даху глотки. 4. Види секреторної діяльності клітин.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Тканинні джерела розвитку гіпоталамуса. 2. Особливості гістологічної будови гіпоталамуса. 3. Будова нейросекреторних ядер, зв’язок з гіпофізом. 4. Гормони нейросекреторних ядер гіпоталамуса - рилізинг-фактори: ліберіни і статини. 5. Зв’язок з іншими ендокринними залозами.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:

На занятті студенти розбирають домашнє завдання, вивчають і замальовують гістологічні мікропрепарати. Підписи до малюнків виконуються вдома.

Рис.1. Гіпоталамус. Схема розташування нейросекреторних ядер гіпоталамуса і зв’язок з гіпофізом.

Позначення:

І- перехрест зорових нервів, ІІ- супраоптичне ядро гіпоталамуса, ІІІ- паравентрикулярне ядро гіпоталамуса, ІV- аркуатне ядро гіпоталамуса, V- вентромедіальне ядро гіпоталамуса, VI- дорзомедіальне ядро гіпоталамуса, VII- мамілярні ядра гіпоталамуса,

Частини гіпофіза:

VIII- ніжка гіпофіза, ІХ- передня частина гіпофіза, Х- проміжна частина гіпофіза, ХІ- задня частина гіпофіза.

Кровопостачання гіпофіза:

1- верхня гіпофізарна артерія, 2- первинна гемокапілярна сітка, 3- аксовазальні контакти, 4- портальні вени,

5- вторинна гемокапілярна сітка, 6- виносні вени гіпофіза, 7- гемокапілярна сітка гіпофіза, 8- нижня гіпофізарна артерія, 9- гемокапілярна сітка нейрогіпофіза, 10- нейросекреторні клітини.

Електронна мікрофотографія (рис. 16)

Велика нейросекреторна клітина. Гіпоталамус (зб.7000)

1-нейросенсорная клітина: а)ядро, б)нейроплазма, в)нейросекреторні гранули, г)відросток, 2-гемокапіляр, 4-нейропіль.

Електронна мікрофотографія (рис. 17)

Мала нейросекреторна клітина. Аркуатне ядро гіпоталамуса (зб.7000)

1-нейросекреторна клітина: а)ядро, б)нейроплазма, в)нейросекреторні гранули, 2-нейропіль.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник.Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.

2. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – 582 с.

3. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріології. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Мотуляк А.П., Попадинець О.Г., Волошинович В.М., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Лучків Н.Ю. – Івано-Франківськ: ІМСТА, 2011.

7. Конспект лекцій з гістології та ембріології.

Заняття 46