Властивості жовчі
| № пробірки | Вміст пробірки | Результати досліджень | Висновки |
| вода + молота сірка | |||
| вода + жовч + молота сірка | |||
| олія + вода | |||
| олія + жовч | |||
| фільтр, змочений водою + олія | |||
| фільтр, змочений жовчю + олія |
Для самостійного опрацювання:
1. Заповніть таблицю 27. Вкажіть ферменти, що беруть участь в процесах перетворення речовин відповідно до кожної сполуки.
2. Особливості травлення птахів
3. Заповніть таблицю 28.
Таблиця 27
Фізіологічні властивості травних соків
| Травний сік | Ферменти, що містяться у травному соку | Сполуки, до яких розщеплюються поживні речовини | Додаткові речовини травних соків та їх роль |
| Слина |  | Крохмаль до мальтози Мальтозу до глюкози | Бікарбонати створюють лужне середовище Муцин сприяє формуванню травного кому. Лізоцим має бактерицидну дію |
| Шлунко-вий сік | | Білки до поліпептидів і амінокислот Казеїноген до казеїну Високоемульговані жири (в першу чергу жири молока) до гліцерину і жирних кислот | Соляна кислота створює кисле середовище, перетворює неактивний пепсиноген до пепсину, запобігає процесам бродіння, сприяє набуханню білків та їх розщепленню. Слиз захищає стінки шлунку від хімічних і механічних пошкоджень, запобігає процесам самоперетравлення стінок шлунку. |
| Сік під- шлункової залози | Білки до пептидів і амінокислот | Бікарбонати створюють лужне середовище, створюють розчини солей жирних кислот Секретин (гормоноподібна речовина) надходить з кров’ю до секреторних клітин підшлункової залози і збуджує їх діяльність | |
| Пептони, альбумози до амінокислот | |||
| Білки сполучної тканини до амінокислот | |||
| Пептиди до амінокислот | |||
| Нуклеїнові кислоти до нуклеотидів і фосфорної кислоти | |||
| Жири до гліцерину і жирних кислот | |||
| Крохмаль і глікоген до декстринів і мальтози | |||
| Мальтозу до глюкози | |||
| Лактозу до глюкози і галактози | |||
| Кишковий сік | Трипсиноген до трипсину | Карбонат натрію створює лужне середовище, нейтралізує кислий вміст шлунку, зупиняє руйнувальну дію пепсину. Ендогенний білок підтримує амінокислотний гомеостаз кишкового хімусу. Слиз адсорбує ферменти кишкового соку, запобігає проникненню мікробів і великих полімерних молекул у просвіт мікроворсинок | |
| Пептиди до амінокислот | |||
| Складні ефіри фосфорної кислоти до фосфатів | |||
| Мальтозу до глюкози | |||
| Лактозу до галактози і глюкози | |||
| Тростниковий цукор до глюкози | |||
| Крохмаль до мальтози | |||
| Жири до гліцерину і жирних кислот | |||
| Фосфоліпіди до жирних кислот, гліцерину і фосфатів |
Таблиця 28
Довжина відділів кишечнику, кількість травних соків, що створюються
| Тварина | Кількість підшлун-кового соку за добу, л | Кількість жовчі за добу, л | Довжина тонкого відділу кишечни- ку, м | Кількість кишко- вого соку за добу, л | Довжина товстого відділу кишечни- ку, м | Кількість соку товстого відділу кишечнику за добу, л |
| Корова | ||||||
| Кінь | ||||||
| Свиня | ||||||
| Вівця | ||||||
| Кріль | ||||||
| Собака | ||||||
| Курка |
Контрольні питання
1. Які залози виділяють секрети в порожнину 12-палої кишки?
2. Вкажіть склад підшлункового соку.
3. Вкажіть властивості підшлункового соку.
4. Які ферменти входять до складу підшлункового соку?
5. В якому вигляді виділяються і чим активуються трипсин і хімотрипсин?
6. Які речовини розщеплюються ферментами підшлункового соку?
7. Які існують види жовчі?
8. Вкажіть складові та фізико-хімічні властивості жовчі.
9. Які функції виконує жовч?
10. Вкажіть склад і фізико-хімічні властивості кишкового соку.
11. Які існують особливі ферменти кишкового соку?
12. З яких фаз складається процес травлення у тонкому відділі кишечнику?
13. Які види рухів кишечнику розрізняють?
14. Яким чином відбувається нервове регулювання секреції кишкового соку?
15. Які речовини беруть участь у гуморальній регуляції секреції кишкового соку?
16. Які речовини всмоктуються в товстому відділі кишечнику?
17. Вкажіть склад і властивості травного соку товстого відділу кишечнику.
18. Де і як відбувається формування калу?
19. Яку роль грає товстий відділ кишечнику в процесах травлення у коней та свиней?
20. Вкажіть особливості всмоктування в різних відділах травного тракту.
ДЛЯ НОТАТОК
________________________________________________________________
РОЗДІЛ 6
Обмін речовин та енергії
Обмін речовин та енергії – це два взаємопов’язаних процеси, які відбуваються одночасно. Розрізняють дві сторони обміну речовин: асиміляцію і дисиміляцію. Асиміляція – це процес створення живої матерії, засвоєння речовин. Дисиміляція – це процес руйнування живої матерії, розчеплення органічних сполук. При вивченні складних процесів обміну речовин його поділяють на загальний, проміжний, основний, білковий, вуглеводний, жировий, мінеральний і водний.
Загальний обмін – це обмін речовин і енергії між організмом та навколишнім середовищем.
Проміжний обмін – сукупність хімічних змін речовин в клітинах, тканинах та органах.
Основний обмін – це обмін речовин у тварин, які знаходяться в стані покою, натщесерце, у сприятливих температурних умовах.
Досліди основного обміну дозволяють зрівняти інтенсивність обміну речовин у різних тварин і отримати дані про витрати речовин і енергії на процеси підтримання життя.
При вивченні обміну речовин використовують наступні методи.
Метод балансу – на основі даних про хімічний склад кормів, калу, сечі встановлюють кількість поживних речовин, що перетравлюється і кількість речовин, що відклалися в тілі тварини.
Метод ангіостомії – накладення канюль на глибоко розташовані кровоносні судини. На основі даних про склад і вміст певних речовин в крові, що притікає до органу і відтікає від нього, можливо встановити обмін яких речовин і з якою інтенсивністю відбувається в органі. Для цієї ж мети застосовують метод катетеризації.
Використовують також метод ізольованих органів, який полягає в тому, що через орган пропускають розчини з визначеним складом і за складом рідини, що відтікає, оцінюють обмін речовин. При вивченні обмінних функцій травних органів використовують також метод зовнішніх шлункових анастомозів. В теперішній час широко почали використовувати метод мічених атомів. Речовину, обмін якої потрібно вивчити, опромінюють. У результаті чого окремі елементи в неї змінюються на ізотопи. Всі ці речовини (навіть якщо вони знаходяться в малих кількостях) легко знайти в органах і тканинах тварин завдяки їх радіоактивному випромінюванню. Внаслідок високої чутливості цей метод отримав широке розповсюдження в фізіології і біохімії.
Обмін речовин в організмі регулюється в основному нервовою системою і гуморальними факторами. Велику роль в упорядкуванні обміну речовин відіграє гіпоталамо – гіпофізарна система. На обмін речовин впливають залози внутрішньої секреції: на жировий і білковий обмін – гормони щитовидної залози, гіпофізу, статевих залоз; на вуглеводний обмін – гормони наднирників і підшлункової залози.