Сенсорні системи, або аналізатори
І рівень
Складові кожної сенсорної системи розташовані так:
– рецептори – нервові волокна – спеціальна зона кори головного мозку;
– нервові волокна – спеціальна зона кори головного мозку – рецептори.
У людини розрізняють основних сенсорних систем:
– чотири;
– п’ять.
Зорова сенсорна система складається з:
– фоторецепторів – зорового нерва – зорової зони кори великого мозку;
– зорової зони кори великого мозку – фоторецепторів – зорового нерва.
Фоторецептори містяться в:
– рогівці;
– сітківці.
У людини зір:
– монокулярний;
– бінокулярний.
У стані страху зіниця:
– звужується;
– розширюється.
Погіршення сутінкового зору спричинене захворюванням, що називається:
– дальтонізмом;
– курячою сліпотою.
Якщо промені від предметів фокусуються перед сітківкою, таке порушення зору називають:
– далекозорістю;
– короткозорістю.
Далекозорість – це, якщо промені від предметів фокусуються:
– перед сітківкою;
– позаду сітківки.
За далекозорості потрібні окуляри з:
– двоввігнутими лінзами;
– двоопуклими лінзами.
Слухова сенсорна система складається з:
– органа слуху – слухового нерва – слухової зони кори великого мозку;
– слухового нерва – слухової зони кори великого мозку – органа слуху.
Слухові кісточки – молоточок, коваделко і стремінце – розташовані у:
– зовнішньому вусі;
– середньому вусі.
Слухові рецептори містяться у:
– середньому вусі;
– внутрішньому вусі.
Отит – це запалення вуха:
– внутрішнього;
– середнього.
Нюхова сенсорна система складається з:
– хеморецепторів – нюхового нерва – нюхового центру;
– нюхового центру – нюхового нерва – хеморецепторів.
На кінчику язика розташовані рецептори, що розрізняють:
– солоний смак їжі;
– солодкий смак їжі.
Кислий смак їжі сприймають рецептори, що розташовані:
– на кінчику язика;
– по краях язика.
Вестибулярний аппарат відіграє провідну роль у виконанні такої важливої функції як:
– слух;
– орієнтація тіла у просторі.
Рецептори шкіри, що сприймають дотик, називають:
– хеморецепторами;
– механорецепторами.
При ушкодженні зорового нерва людина втрачає здатність бачити:
– так;
– ні.
Певні вправи підвищують сприйняття звуків слуховим аналізатором:
– так;
– ні.
При ушкодженні одного з аналізаторів знизиться чутливість інших:
– так;
– ні.
Певні тренування впливають на розвиток слуху у музикантів:
– так;
– ні.
Зір у людини монокулярний:
– так;
– ні.
Білкова оболонка пропускає промені світла:
– так;
– ні.
У рогівці ока світло заломлюється:
– так;
– ні.
Після ушкодження рогівки ока її властивість відновлюється:
– так;
– ні.
На розміри зіниці впливає інтенсивність світла:
– так;
– ні.
До складу світлосприймальної оболонки ока входить зіниця:
– так;
– ні.
Сітківка складається лише з паличок:
– так;
– ні.
Брови мають захисне значення для очей:
– так;
– ні.
У процесі моргання беруть участь повіки:
– так;
– ні.
До захворювання органів слуху належить дальтонізм:
– так;
– ні.
Сліпа пляма сприймає світло:
– так;
– ні.
На працездатність людини впливає колір:
– так;
– ні.
Короткозорість можна виправити:
– так;
– ні.
Порушення гігієни читання впливає на зір:
– так;
– ні.
Вушна сірка виконує захисну функцію:
– так;
– ні.
Барабанна перетинка сприймає звукові коливання:
– так;
– ні.
Слухові кісточки беруть участь у передаванні звуків:
– так;
– ні.
Слухова зона кори великого мозку впливає на формування звуків:
– так;
– ні.
Накопичення вушної сірки погіршує слух людини:
– так;
– ні.
Гучна музика поліпшує стан слухової системи людини:
– так;
– ні.
До складу нюхової сенсорної системи входить лише ніс:
– так;
– ні.
Нюх можна тренувати:
– так;
– ні.
Смакові відчуття можна розвивати:
– так;
– ні.
Вестибулярний аппарат відіграє роль орієнтації тіла у просторі:
– так;
– ні.
Вестибулярний аппарат треба тренувати:
– так;
– ні.
У вестибулярному апараті розташовані рецептори дотику:
– так;
– ні.
У шкірі розташовані больові та температурні рецептори:
– так;
– ні.
ІІ рівень
Світлочутливі рецептори ока містяться в:
– білковій оболонці;
– судинній оболонці;
– райдужній оболонці;
– сітківці.
Світлосприймальна оболонка ока – це:
– кришталик;
– сітківка;
– склисте тіло;
– райдужна оболонка.
Жовта пляма складається переважно з:
– паличок;
– колбочок;
– паличок і колбочок;
– склистого тіла.
Зазначте частку кори головного мозку, де розташована зорова зона:
– лобна;
– потилична;
– тім’яна;
– скронева.
Інтенсивність світла зменшує:
– рогівка;
– кришталик;
– склисте тіло;
– зіниця.
В сітківці ока розрізнюють таку кількість типів колбочок:
– два;
– три;
– чотири;
– п’ять.
Максимальна температурна залежність характерна для рецепторів:
– слухових;
– нюхових;
– смакових;
– механорецепторів.
Звук підсилює:
– зовнішнє вухо;
– барабанна перетинка;
– середнє вухо;
– внутрішнє вухо.
Анатомо-фізіологічні причини далекозорості – це:
– недостатня кривизна кришталика;
– надмірна опуклість кришталика;
– помутніння рогівки;
– відсутність кришталика.
До складу внутрішнього вуха належить:
– молоточок;
– завитка;
– барабанна перетинка;
– коваделко.
Механорецептори шкіри сприймають:
– дотик;
– світло;
– біль;
– холод.
До складу органа рівноваги не входить:
– завитка;
– отолітовий апарат;
– три півколові канали;
– отолітовий аппарат, три півколові канали.
Спереду білкова оболонка (склера) переходить у:
– рогівку;
– зіницю;
– рогівку;
– жовту пляму.
До складу оптичної системи ока не входить:
– райдужна оболонка;
– зіниця;
– кришталик;
– сітківка.
Смак солодкого розрізняють рецептори, розташовані:
– на кінчику язика;
– на корені язика;
– по краях язика;
– на кінчику і по краях язика.
Порожнина внутрішнього вуха заповнена:
– повітрям;
– рідиною;
– порожня;
– склистим тілом.
Відведення поту з чола забезпечують:
– повіки;
– брови;
– вії;
– подібних пристосувань немає.
До складу середнього вуха не входить:
– овальне вікно;
– молоточок;
– коваделко;
– стремінце.
Орган смаку реагує лише на:
– газоподібні речовини;
– розчинені речовини;
– тверді речовини;
– на всі стани речовини.
Барабанна перетинка відділяє:
– зовнішнє вухо від навколишнього середовища;
– зовнішнє вухо від середнього;
– середнє вухо від внутрішнього;
– внутрішнє вухо від навколишнього середовища.
Місце, звідки виходить зоровий нерв, називають:
– жовтою плямою;
– сліпою плямою;
– нервовим вузлом;
– нервовим закінченням.
Зіниця ока міститься в центрі:
– райдужної оболонки;
– рогівки;
– кришталика;
– сліпої плями.
Щоб запобігти короткозорості, необхідно під час читання тримати книжку на відстані від очей:
– 15 – 20 см;
– 40 – 45 см;
– 30 – 35 см;
– 50 – 55 см.
Зорова зона міститься у частці мозку:
– тім’яній;
– скроневій;
– потиличній;
– лобній.
Дальтонізм – це порушення:
– заломлення світла;
– колірного зору;
– кривизни кришталика;
– гостроти зору.
Рецептори, які реагують на дотик, тиск, звук, називають:
– терморецепторами;
– механорецепторами;
– хеморецепторами;
– фоторецепторами.
Рецептори смаку містяться:
– у слині;
– на язиці;
– у слизовій оболонці внутрішньої поверхні щік і піднебіння;
– на губах.
Простір всередині ока, позаду кришталика заповнений:
– склистим тілом;
– рідиною;
– рогівкою;
– повітрям.
ІІІ рівень
Слухові кісточки розташовані у:
– зовнішньому вусі;
– внутрішньому вусі;
– середньому вусі;
– завитці;
– барабанній перетинці.
Перетворення світлової енергії в електричну відбувається у:
– фоторецепторах;
– кришталику;
– зіниці;
– скловидному тілі.
Зорова зона міститься у частці:
– тім’яній;
– скроневій;
– потиличній;
– лобній.
До хеморецепторних належать сенсорні системи:
– зору;
– нюху;
– слуху;
– смаку;
– рівноваги.
Слухові кісточки з’єднані:
– рухомо;
– напіврухомо;
– не з’єднані;
– нерухомо;
– напіврухомо і рухомо.
У середньому вусі містяться:
– молоточок;
– завитка;
– коваделко;
– стремінце;
– напівколові канали.
В основному у координації рухів і орієнтації в просторі бере участь така частина головного мозку:
– стовбур мозку;
– мозочок;
– великі півкулі;
– таламус;
– середній мозок.
У внутрішньому вусі містяться:
– слухові кісточки;
– завитка;
– три напівколові канали;
– отолітовий аппарат.
Від впливів зовнішнього середовища наш організм захищають такі органи чуттів:
– зору;
– слуху;
– нюху;
– смаку;
– жоден з перечисленних.
Око спереду вкрите:
– білковою оболонкою;
– судинною оболонкою;
– райдужною оболонкою;
– рогівкою;
– сітківкою.
Прозорість, безбарвність, колоїдний стан – ці ознаки характерні:
– рогівці;
– кришталику;
– склистому тілу;
– сітківці.
В оці в заломленні світла не беруть участі:
– кришталик;
– рогівка;
– зіниця;
– склисте тіло.
Вухо це орган:
– слуху;
– рівноваги;
– терморегуляції;
– дотику.
Дальтонізм – це порушення:
– заломлення світла;
– колірного зору;
– кривизни кришталика;
– прозорості рогівки;
– прозорості склистого тіла.
Рецептори, які реагують на дотик, тиск, звук, називають:
– терморецепторами;
– механорецепторами;
– хеморецепторами;
– фоторецепторами.
Рецептори смаку містяться:
– в слині;
– на язиці;
– в у слизовій оболонці внутрішньої поверхні щік і піднебіння;
– в корені язика;
– в губах.
Класифікацію смаків вперше запропонував:
– М.І.Лунін;
– І.П.Павлов;
– М.В.Ломоносов;
– І.М.Сєченов.
Яка частина ока регулює кількість світла:
– рогівка;
– рідина камер ока;
– зіниця;
– кришталик;
– склисте тіло.
Яка частина ока пропускає промені світла:
– рогівка;
– рідина камер ока;
– зіниця;
– кришталик;
– склисте тіло;
– райдужна оболонка.
Яка частина ока заломлює промені світла:
– рогівка;
– рідина камер ока;
– зіниця;
– кришталик;
– склисте тіло.
Яка частина ока фокусує промені світла:
– рогівка;
– рідина камер ока;
– зіниця;
– кришталик;
– склисте тіло.
Гігієнічна норма інтенсивності (голосності) звуку становить 40 децибел (дБ). Підрахуйте і вкажіть у скільки разів перевищує норму шум під час дискотеки, що становить 110 дБ, та як це впливає на загальний стан організму людини:
– у 2,75 рази;
– у 3,75 рази;
– у 1,75 рази;
– негативно;
– позитивно;
– не впливає.
Мінімальна концентрація цукру, що створює відчуття смаку солодкого, становить 0,01 моль/л. Підрахуйте і вкажіть, скільки грамів цукру потрібно використати на стакан (200 мл) чаю, щоб відчути смак солодкого:
– 0,78;
– 0,68;
– 0,98;
– 0,36;
– 0,16.
Мінімальна концентрація кухонної солі, що створює відчуття смаку солоного, становить 0,05 моль/л. Підрахуйте і вкажіть, скільки грамів солі потрібно додати, щоб посолити 2 л страви:
– 58,5;
– 5,85;
– 11,7;
– 10,7;
– 2,9.