Види зв'язків між явищами за кількістю взаємодіючих факторів

Самостійна робота № 11

(2 год.)

Тема:Основні положення комплексного статистичного аналізу даних у правовій статистиці

Поняття про взаємозв'язок статистичних показників

Усі явища в природі та суспільстві відбуваються у взаємозалежності та взаємообумовленості, оскільки вони формуються під впливом багатьох взаємопов'язаних факторів. Суспільні явища органічно пов'язані між собою, залежать одне від одного і обумовлюють одне одного.

Для успішного проведення аналізу статистичних матеріалів не­обхідно скласти його план, в якому зазначаються методи аналізу, перелік питань або програма аналізу. Відповідно до поставленого завдання статистичний аналіз може проводитися з метою вивчен­ня того чи іншого суспільного явища в цілому, якої-небудь однієї сторони явища чи окремого питання.

Як правило, при проведенні статистичного аналізу слід вирішити такі питання:

1) попередній аналіз властивостей сукупності одиниць;

2) встановлення факту наявності взаємозв'язку між явищами, визначення його напрямку та форми;

3) вимірювання щільності зв'язку між ознаками;

4) по­будова регресійної моделі, інакше кажучи, знаходження аналітич­ного виразу зв'язку;

5) оцінка адекватності одержаної моделі і прак­тичне її використання.

Яким би не було завдання аналізу, статистичні матеріали, що піддаються йому, повинні відповідати таким основним вимогам:

бути масовими,

об'єктивними,

повни­ми,

порівняльними,

правдивими.

Види зв'язків між явищами за характером їх залежності

За характером залежності між явищамиє два види зв'язку:

1) функ­ціональний (повний) зв'язок;

2) кореляційний (неповний) зв'язок.

При функціональному зв'язкуіснує повна відповідність між при­чиною (факторною ознакою) і наслідком (результативною озна­кою), тобто величина результативної ознаки цілком визначається однією або декількома факторними ознаками.

Функціональний зв'язок найчастіше зустрічається в природничих науках: математиці, фізиці, астрономії тощо. Він виражається точною математич­ною формулою, яка може бути використана у будь-якому випадку для розглядуваного явища. Прикладами функціональної залежності результатив­ної ознаки від декількох факторних ознак можуть бути: залежність _току від напруги і опору, залежність площі трикутника від величи­ни його сторін.

В правових явищах функціональна залежність, як правило, не зус­трічається.

При кореляційному зв'язкуміж причиною і наслідком не має повної відповідності, а спостерігається лише певне співвідношен­ня. Під впливом зміни багатьох факторних ознак (деякі з яких мо­жуть бути невідомі) змінюється середня величина результативної ознаки. Кореляційні зв'язки найбільш поширені серед суспільних явищ.

Кореляційні зв'язок не виражається певною математичною формулою, він може бути виражений лише приблизно за допомогою аналітичних формул.

Види зв'язків за напрямками зв’язку між явищами

За напрямком зв'язку між явищамирозрізняють зв'язки прямі та обернені.

Якщо із збільшенням факторної ознаки є тенденція зростання індивідуальних і середніх значень результативної озна­ки, то це буде прямий зв'язок.

Якщо із збільшенням факторної оз­наки результативна ознака зменшується або, навпаки, із зменшен­ням факторної ознаки результативна ознака зростає, то це є обер­нений зв'язок. Наприклад, між пияцтвом і злочинністю є пряма залежність, а між освітою і злочинністю — обернена.

Види зв'язків між явищами за кількістю взаємодіючих факторів

За кількістювзаємодіючих факторівзв'язки можуть бути однофак-торними та багатофакторними.

Однофакторні зв'язки — це такі, при яких одна результативна ознака пов'язана з однією факторною оз­накою. Такий зв'язок називають парним.

Багатофакторні зв'язки — це такі, при яких одна результативна ознака пов'язана з двома або більшою кількістю факторних ознак.

У суспільних явищах найчасті­ше зустрічаються багатофакторні зв'язки. Так, на рішення розірва­ти шлюб впливають багато факторів; на вчинення автотранспортного злочину впливають різні фактори: природні умови, стан дороги, стан транспортних засобів, кваліфікація водія, додержання правил дорож­нього руху водіями та іншими учасниками руху тощо.