Зміст та обсяг завдання не курсове проектування
Методичні вказівки
До виконання курсового проекту
із дисципліни «Деталі машин та основи конструювання»
Розділ 1
Кінематичний розрахунок привода і вибір електродвигуна
Полтава – 2007
Методичні вказівки до виконання курсового проекту із дисципліни «Деталі машин та основи конструювання», розділ «Кінематичний розрахунок привода і вибір електродвигуна» для студентів технічних спеціальностей.
Укладачі: І.А. Мізін, к.т.н., доцент, С.В. Яхін, к.т.н., в.о.доцента
Рецензент: В.М. Арендаренко, к.т.н. доцент
Відповідальний за випуск: О.В. Горик, д.т.н., проф., завідувач кафедри загальнотехнічних дисциплін
Рекомендовано до друку кафедрою Загальнотехнічних дисциплін (протокол № __ від __.__.2007 р.) і методичною Радою факультету механізації сільського господарства (протокол № __ від __.__.2007 р.)
© Мізін І.А., Яхін С.В.
Полтавська державна аграрна академія
Мета та задачі курсового проекту з деталей машин
Курсовий проект з деталей машин є першою самостійною роботою студента, яка закріплює його знання, розвиває вміння використовувати ці знання для вирішення інженерних задач.
Курсове проектування з деталей машин має мету навчити студентів застосовувати на практиці одержані теоретичні знання при вивченні загальнотехнічних дисциплін, аналізувати існуючі конструкції механічних приводів з точки зору переваг, недоліків і напрямків її впровадження, здобути навички користування довідковою літературою, Держстандартами, нормалями, таблицями та монограмами, закріпити навички виконання розрахунків та складання пояснювальних записок до проектів, а також графічного оформлення своїх конструктивних рішень.
Зміст та обсяг завдання не курсове проектування
Завдання курсового проекту з деталей машин включає розрахунок і конструювання приводної установки, що має редуктор будь-якого типу та пасові або ланцюгові передачі. Для з’єднання валів застосовуються муфти. У завдання також входить вибір двигуна для приводної установки.
Проектне індивідуальне завдання складається із схеми привода, на якій зазначається крутний момент, частота обертання на вихідному валі, або колове зусилля та швидкість на цьому ж вихідному валі привода. Зазначається, які треба виконати креслення. Графічна частина проекту вміщає три аркуші креслень. На першому аркуші (в порядку виконання) виконують креслення редуктора, на другому – загальний вигляд привода, на третьому – робочі креслення деталей.
Роботу над проектом починають з виконання попереднього розрахунку всіх елементів привода. Розрахунки ведуть в певній послідовності.
Першим розділом є кінематичний розрахунок привода і вибір двигуна. Тут визначають загальне передаточне число привода, передаточні числа кожного ступеня, а також потрібну потужність двигуна, потужність, оберти і крутячі моменти кожного вала привода. Ці дані є вихідними для розрахунку всіх передач. Наприклад, щоб розрахувати зубчату передачу редуктора необхідно знати передаточне число цієї пари коліс, крутячий момент на валу ведучої зірочки та її частоту обертання.
За кінематичним розрахунком далі виконують розрахунки пасових, ланцюгових та зубчастих коліс.
Якщо привід складається з двоступінчастого редуктора, то розрахунок його зубчастих передач першого і другого ступеня виконується окремими розділами.
Після цього здійснюють розрахунок валів редуктора, підбирають і перевіряють підшипники та шпонки, конструюють корпус редуктора і підшипникові вузли, визначають систему мащення та виконують тепловий розрахунок редуктора (Якщо це потрібно).
Закінчивши попередній розрахунок всіх елементів привода, виконують креслення, які передбачені завданням, і остаточно оформляють весь матеріал в розрахунково-пояснюючій записці. Кожен розділ розрахунково-пояснюючої записки слід ілюструвати відповідними схемами і ескізами (кінематичні схеми, та схеми дії сил, ескізи деталей, що розраховуться, вибраного електродвигуна та муфт).
Для успішного виконання курсового проекту необхідно, щоб студент добре засвоїв курс деталей машин і мав сталі знання з загально-технічних дисциплін.