Результати статистичного спостереження.
План статистичного спостереження.
План статистичного спостереження складається з двох частин: програмної та організаційної.
Програмна частина включає матеріал , де вказується:
- мета статистичного спостереження,
- об’єкт статистичного спостереження,
- одиниця сукупності,
- одиниця спостереження,
- звітна одиниця,
- статистичний формуляр
Мета статистичного спостереження – це збирання вірогідної та повної статистичної інформації про досліджувані соціально-економічні явища або процеси. В даній роботі метою статистичного спостереження є збір і обробка статистичної інформації для оцінки палива і матеріалів у виробничому процесі на АТП.
Об’єкт дослідження – сукупність соціально-економічних явищ або процесів, які підлягають дослідженню. В даній роботі - це оцінка використання палива і матеріалів у виробничому процесі.
Одиниця сукупності – це складовий первинний елемент об’єкта спостереження, який володіє ознаками, що підлягають реєстрації, тут – водії.
Одиниця спостереження – це первинний елемент об’єкта статистичного спостереження, від якого ми очікуємо отримати необхідну інформацію – картка обліку кадрів, звіти працівників, фотокартки робочого часу.
Статистичний формуляр – це документ, в якому перераховано питання на які необхідно буде дати відповіді в ході проведення статистичного спостереження.
Розробляємо макет статистичного формуляра даної курсової роботи, який наведений у таблиці 1.1. При розробці формуляра необхідно враховувати, що є ознаки, які реєструються кожного дня за весь період дослідження (транспортні роботи), а є ознаки, які реєструються один раз(паливо та коеф. статистичного використання вантажопід’ємності).
Таблиця 1.1
| № | Одиниця сукупності | Паливо (л/100км) | Транспортні роботи (пас/км) | Коеф. статичного використання вантажопідємності | |||||||||
| 07.03.2016 | 08.03.2016 | 09.03.2016 | 10.03.2016 | 11.03.2016 | 12.03.2016 | 13.03.2016 | 14.03.2016 | 15.03.2016 | 16.03.2016 | ||||
| Амосов А. Д. |
Організаційна частина плану включає:
1. місце проведення статистичного спостереження (адреса),
2. час проведення статистичного спостереження (об’єктивний і суб’єктивний час спостереження),
3. особи, що відповідають за організацію спостереження,
4. зразки документів, які заповнюються при проведені статистичного спостереження,
5. терміни передачі зібраної статистичної інформації.
Місце проведення даного статистичного спостереження –АТП 2 ВАТ у м. Київ, вул. Козелецька, 24.
Об’єктивним часом спостереження в даній роботі є проміжок від 07.03.2016 по 16.03.2016 року (10 діб, включаючи вихідні дні). Це той час, до якого відносяться зібрані статистичні дані.
Суб'єктивним часом цього дослідження є 17.03.2016 року. Це час коли були зібрані статистичні дані.
Важливим елементом цього пункту є визначення відповідальних осіб за проведення статистичного спостереження, в даному випадку відповідальна особа – Мачаідзе Сандро Паатович.
Результати обробки документів та аналізу отриманої інформації повинні бути передані керівникові – Хмурій Наталії Юріївні.
Результати статистичного спостереження.
Відповідно до завдання на курсову роботу з досліджуваної генеральної сукупності (N=183 водіїв), робиться вибірка (n=18водів) випадковим, безповторним способом відбору. Отримані дані вносимо до формуляру –табл.1. «Формуляр статистичного спостереження».
Таблиця 1.2
Формуляр статистичного спостереження
| № | Одиниця сукупності | Паливо (л/100км) | Транспортні роботи (пас/км) | Коеф. статичного використання вантажопідємності | |||||||||
| 07.03.2016 | 08.03.2016 | 09.03.2016 | 10.03.2016 | 11.03.2016 | 12.03.2016 | 13.03.2016 | 14.03.2016 | 15.03.2016 | 16.03.2016 | ||||
| Амосов А. Д. | 0,69 | ||||||||||||
| Бондар В. Г. | |||||||||||||
| Борисюк Б. Р. | |||||||||||||
| Варивода П. І. | 0,7 | ||||||||||||
| Вольовий С. І. | |||||||||||||
| Воронін О. О. | 0,75 | ||||||||||||
| Гаврилюк А. С. | 0,74 | ||||||||||||
| Гоман П. Л. | 0,85 | ||||||||||||
| Данченко О. С. | 0,7 | ||||||||||||
| Долін В. В. | 0,95 | ||||||||||||
| Іванов В. В. | 0,8 | ||||||||||||
| Ігнатов М. Ф. | 0,89 | ||||||||||||
| Заїка О. І. | 0,73 | ||||||||||||
| Калінін Я. О. | 0,98 | ||||||||||||
| Костюк М. А. | 0,7 | ||||||||||||
| Навозний О. Д. | |||||||||||||
| Новак Є. І. | 0,7 | ||||||||||||
| Нюрченко З. М. | 0,99 |
РОЗДІЛ 2. ЗВЕДЕННЯ ТА ГРУПУВАННЯ ЗІБРАНИХ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ
2.1. Статистичні зведення
Важливим етапом статистичного дослідження є систематизація і групування інформації, тобто її обробка. На цьому етапі зібрані в результаті статистичного спостереження відомості щодо кожного елементу сукупності підсумовуються, систематизуються.
Упорядкування, систематизацію і наукову обробку статистичних даних називають статистичним зведенням. Завдання зведення — підрахувати, узагальнити матеріали спостереження з тим, щоб вивчити характерні риси та істотні відмінності тих чи інших явищ, виявити закономірності їх розвитку.
Зведення буває просте і складне. Просте зведення — це лише простий підрахунок підсумків первинного статистичного матеріалу. Складне зведення передбачає групування, вибір групувальних ознак і встановлення меж групування, підрахунок групових і загальних підсумків, а також викладення результатів зведення у вигляді статистичних таблиць чи графіків.
Вся робота, яка пов’язана із статистичним зведенням вихідної інформації, поділяється на такі етапи:
1) вибір групуючої ознаки
2) визначається кількість груп, для яких будуть робити зведення;
3) розробляють макети таблиці
Статистичне зведення представлене в таблицях 2, 3
Таблиця 2.1
Зведення статистичної інформації по паливу, транспортних роботах за 10 діб та коеф. статистичного використання вантажопідємності.
| Ознаки № | Паливо (л/100км) | Транспортні роботи (пас/км) | Коеф. статичного використання вантажопідємності | |
| 0,69 | ||||
| 0,7 | ||||
| 0,75 | ||||
| 0,74 | ||||
| 0,85 | ||||
| 0,7 | ||||
| 0,95 | ||||
| 0,8 | ||||
| 0,89 | ||||
| 0,73 | ||||
| 0,98 | ||||
| 0,7 | ||||
| 0,7 | ||||
| 0,99 |
Таблиця 2.2
Зведення статистичної інформації по транспортним роботам з 07.03.16р. по 11.03.16р.
| Ознаки | Дні | |||||||||
| 07.03.2016 | 08.03.2016 | 09.03.2016 | 10.03.2016 | 11.03.2016 | 12.03.2016 | 13.03.2016 | 14.03.2016 | 15.03.2016 | 16.03.2016 | |
| Транспортні роботи (пас/ км) |
Статистичне групування
Статистичне групування – це розподіл одиниць сукупності на однорідні групи по характерним для них ознакам.
Виділяють такі види групувань:
1.типологічне;
2.структурне;
3.аналітичне.
Типологічне групуванняпризначене виділяти соціально-економічні типи, групи, підгрупи, визначати істотні відмінності між ними та ознаки, що є спільними для всіх груп. Необхідність проведення типологічного групування зумовлена насамперед потребою теоретичного узагальнення первинної статистичної інформації та подальшого одержання узагальнюючих статистичних показників.
Одним з найважливіших і найскладніших питань типологічного групування є вибір групувальної ознаки чи ознак, суттєвих для формування типів.
Після визначення групувальної ознаки важливим кроком є розподілодиниць сукупності на групи. Для цього треба визначити кількість утворюваних груп та розмір інтервалу. Якщо ознака атрибутивна, то вона і визначає кількість груп, а якщо ознака кількісна, то кількість груп визначається за формулою:
Г = 1 + 3,332 ×lg n (1)
де n – кількість одиниць сукупності.
Значення інтервалу в разі групування із застосуванням рівних інтервалів визначають за формулою:
i = (Xmax – Xmin) / Г (2)
де Xmax і Xmin - максимальне і мінімальне значення ознаки, що розглядається.
Типологічні групування відрізняються від структурних лише метою дослідження, за формою ж вони цілком збігаються.
Типологічне групування за такими ознаками:
За використаним паливом
Г = 1 + 3,332 ×lg18 =5
і = (18-5) / 5 = 2,66 (л/ 100км)
Таблиця 2.3
Розподіл сукупності за використаним паливом
| № | Паливо |
| 5-7,6 | |
| 7,6-10,2 | |
| 10,2-12,8 | |
| 12,8-15,4 | |
| 15,4-18 |
За транспортними роботами
Г = 1 + 3,332 ×lg18 = 5
і = (290-121) / 5 = 33,8 (пас/км)
Таблиця 2.4
Розподіл сукупності за транспортними роботами
| № | Транспортна робота |
| 121-154,8 | |
| 154,8-188,6 | |
| 188,6-222,4 | |
| 222,4-256,2 | |
| 256,2-290 |
3. за коеф. статичного використання вантажопід'ємності
Г = 5
і = (1-0,69) / 5 = 0,062
Таблиця 2.5
Розподіл сукупності за коеф. стат. використ. вантажопід'ємності
| № | Коеф. стат. використ. вантажопід. |
| 0,69-0,752 | |
| 0,752-0,814 | |
| 0,814-0,876 | |
| 0,876-0,938 | |
| 0,938-1 |
Структурне групування характеризує розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою. Цей вид групувань використовують для пізнання явищ суспільного життя, виявлення закономірностей розподілу одиниць сукупності за змінними значеннями досліджуваної ознаки, для вивчення складу сукупності та структурних зрушень.
Структурні групування, як і типологічні, можна здійснювати за атрибутивними і кількісними ознаками.
Групування за атрибутивною ознакою передбачає, що групи розрізняються між собою не розміром, а характером ознаки. Кількість груп, на які поділяється досліджувана сукупність, часто визначають кількістю різновидів атрибутивної ознаки.
У разі структурних групувань на підставі кількісних ознак потрібно визначити оптимальну кількість груп та простежити, щоб зникли особливості досліджуваного явища.
Результати структурного групування можна відобразити графічно: по атрибутивній ознаці – полігон; по кількісній – гістограма.
Структурне групування за такими ознаками:
За використаним паливом
Таблиця 2.6
Розподіл працівників за використаним паливом
| № | Паливо | К-сть водіїв |
| 5-7,6 | ||
| 7,6-10,2 | ||
| 10,2-12,8 | ||
| 12,8-15,4 | ||
| 15,4-18 |
Отже, з гістограми ми спостерігаємо, що з найбільша кількість водіїв використали від 5 до 12.8л. палива на 100км, а найменше від 12,8 до 18л.
За транспортними роботами
Таблиця 2.7
Розподіл працівників за транспортними роботами
| № | Транспортна робота | К-сть водіїв |
| 121-154,8 | ||
| 154,8-188,6 | ||
| 188,6-222,4 | ||
| 222,4-256-2 | ||
| 256,2-290 |
Як висновок, можна сказати, що найбільша кількість водіїв мають від 188 до 222 (пас/км), а найменша кількість водіїв від 222,4 до 256,2 (пас/км)
3. за коеф. статичного використання вантажопід'ємності
Таблиця 2.8
Розподіл працівників за коеф. стат. використ. вантажопід'ємності
| № | Коеф. стат. використ. вантажопід. | К-сть водіїв |
| 0,69-0,752 | ||
| 0,752-0,814 | ||
| 0,814-0,876 | ||
| 0,876-0,938 | ||
| 0,938-1 |
Отже, з гістограми ми спостерігаємо, що з найбільше водіїв мають коеф. стат. використ. вантажопід'ємності від 0,69 до 0,752 , а найменше від 0,752 до 0,938.
Аналітичне групування допомагає виявити і вивчити зв’язок між показниками. Структурні групування є описовими, за їх допомогою не можна пояснити причини закономірностей та їхньої зміни в часі та просторі. Ці завдання статистика вирішує іншими методами, поміж яких основним вважають метод аналітичних групувань.
Характерна особливість аналітичних групувань – кожна група факторної ознаки характеризується середніми значеннями результативної ознаки. Ступінь впливу факторної ознаки на результативну оцінюється за допомогою дисперсійного аналізу. Для аналітичного групування будується графік взаємозв’язку результативної ознаки від факторної.
Аналітичне групування за такими ознаками:
За використаним паливом
Факторна ознака – паливо, результативна – транспортна робота( кількість перевезень).
Таблиця 2.9
Залежність транспортної роботи від використаного палива
| № | Паливо | К-сть водіїв | Сумарна транспортна робота (пас/км) | Середня транспортна робота (пас/км) |
| 5-7,6 | ||||
| 7,6-10,2 | ||||
| 10,2-12,8 | ||||
| 12,8-15,4 | ||||
| 15,4-18 |
З графіку, можна зробити висновок, що найвища продуктивність праці у водіїв які використали найменше палива, а найнижча –у водіїв, які використали від 10,2 до 12,8л. палива на 100км.
2. за коеф. статичного використання вантажопід'ємності
Факторна ознака – вантажопід’ємність, результативна – транспортна робота( кількість перевезень) .
Таблиця 2.10
Залежність транспортної роботи від вантажопід’ємності
| № | Коеф. стат. використ. вантажопід. | К-сть водіїв | Сумарна транспортна робота (пас/км) | Середня транспортна робота (пас/км) |
| 0,69-0,752 | ||||
| 0,752-0,814 | ||||
| 0,814-0,876 | ||||
| 0,876-0,938 | ||||
| 0,938-1 |
З графіку слід зробити висновок, що найбільша продуктивність у водіїв з вантажопід’ємністю від 0,938 до 1 , а найнижчий – у водіїв з вантажопід’ємністю від 0,876 до 0,938.
РОЗДІЛ 3. ОБРОБКА СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ
3.1. Середні величини та показники варіації
Середня величина– це узагальнюючий показник, який характеризує рівень типової ознаки в розрахунку на кожну одиницю однорідної сукупності в конкретних умовах місцях і часу.
Властивість середньої величини полягає в тому, що характеризується не окрема одиниця сукупності, а виражається рівень ознаки у всіх одиниць сукупності на кожну одиницю.
Задача середньої величини полягає в тому, щоб одним числом/величиною охарактеризувати рівень ознаки у всіх одиницях сукупності.
В статистиці використовують декілька видів середніх величин. Основними серед них є:
¾ середня арифметична,
¾ середня гармонійна,
¾ середня квадратична,
¾ середня геометрична.
Середні величини є прості і зважені. Якщо середня обчислюється первинними даними, застосовується проста форма, якщо за вторинними – зважена.
Проста – це сума індивідуальних значень варіюючої ознаки, що поділена на кількість одиниць сукупності.
Зважена – середня із варіантів, яка повторюється не однаковою кількістю разів чи має різну статистичну вагу.
У даній курсовій роботі буде розраховуватися середня арифметична зважена по відпрацьованому часу та відсотку виконання плану.
Середня арифметична зважена визначається із значень варіюючої ознаки з урахуванням ваги. Формула для обчислення зваженої середньої арифметичної:
де Хі – індивідуальні значення кількісної ознаки;
mі‑ кількість однакових варіант (частоти).
Середнє використання палива:
= (6,3*4+8,9*4+11,5*4+14,1*3+16,7*3)/18=
(25,2+35,6+46+42,3+50)/18=199,2/18 = 11,06 (л).
Висновок: середнє використання палива становить 11,06 л.
Середні виконання транспортної роботи:
= (137,9*3+171,7*4+205,5*6+239,3*2+273,1*3)/18=3631,4/18= 201( пас/км).
Висновок: середнє виконання транспортної роботи становить 201 (пас/км)
Середній коеф. статичного використання вантажопід.:
=(0,721*8+0,783*1+0,845*1+0,907*1+0,969*7)/18= (5,768+0,783+0,845+0,907+6,783)/18=15,08/18=0,84
Висновок: середній коеф. статичного використання вантажопід. становить 0,84 .
Крім визначення середніх величин в цьому пункті курсової роботи знаходимо показники варіації. До них відносяться: розмах варіації, середньолінійні відхилення, середньоквадратичні відхилення і дисперсія.
Для виміру і оцінки варіації використовують систему абсолютних і відносних характеристик, а саме: розмах варіації, середнє лінійне і середнє квадратичне відхилення, коефіцієнти варіації, дисперсію. Кожна з названих характеристик має певні аналітичні переваги при вирішенні тих чи інших завдань статистичного аналізу.
Показники варіації:
а) розмах варіації - різниця між максимальним і мінімальним значеннями ознаки. Перевага показника у тому, що його знаходження дуже просте. Недолік у тому, що із всіх одиниць сукупності беруться лише 2 одиниці, що мають максимальне і мінімальне значення:
R = Xmax - Xmin, де
Xmax‑ максимальне значення ознаки, Xmin–мінімальне значення ознаки.
б) середнє лінійне відхилення - показник відрізняється від попереднього тим, що він враховує всі одиниці сукупності. А недолік – не враховується знак відхилення ознаки від середньої величини
| , |
| m |
| ) |
| m |
| * |
| Х |
| Х |
| ( |
| l |
| i |
| i |
| i |
| å |
| å |
| - |
| - |
| = |
Хі – індивідуальні значення ознаки, ‑ середнє значення ознаки,
mі‑ кількість однакових варіант.
в) дисперсія
г) середньоквадратичне відхилення - показує наскільки в середньому індивідуальне значення відхиляється від середнього, але з врахуванням знаку.
д) коефіцієнти варіації. Застосовують для оцінки і порівняння різних ознак. Вважають, що якщо коефіцієнт варіації менше 30% , то сукупність однорідна, більше – неоднорідна.
Розрахунок середніх величин та показників варіації за кількісним ознаками.
а) розмах варіації
Використання палива:
R= 18-5 = 13 (л.)
Висновок: 13 л. – проміжок значень використаного палива від мінімального до максимального, в якому знаходяться усі інші значення.
Виконання транспортної роботи:
R= 290-121 = 169 пас/км.
Висновок: 169 пас/км – промыжок значень виконаних транспортних робіт від мінімального до максимального , в якому знаходяться усі інші значення.
Коеф. статичного використання вантажопід.:
R=1-0,69 = 0,31
Висновок: 0,31 – проміжок значень коеф. статичного використання вантажопід’ємності від мінімального до максимального, в якому знаходяться усі інші значення.
б) середнє лінійне відхилення
Використання палива:
l=(|6,3-11,06|*4+|8,9-11,06|*4+|11,5-11,06|*4+|14,1-11,06|*3+|16,7-11,06|*3)/18=(19,04+8,64+1,76+9,12+16,92)/18=55,47/18=3,08 (л.)
Висновок: індивідуальні значення використаного палива відхиляються від середньої величини = 11,06 на 3,08 л.
Виконання транспортної роботи:
l=(|137,9-201|*3+|171,7-201|*4+|205,5-201|*6+|239,3-201|*2+|273,1-201|*3)/18=(189,3+117,2+27+76,6+216,3)/18=626,4/18 = 34 (пас/км).
Висновок: індивідуальні значення транспортних робіт відхиляються від середньої величини = 201 на 34 пас/км.
Коеф. статичного використання вантажопід.:
l=(|0,721-0,84|*8+|0,783-0,84|*1+|0,845-0,84|*1+|0,907-0,84|*1+|0,969-0,84|*7)/18=(0,952+0,057+0,005+0,067+0,903)/18=1,984/18= 0,11
Висновок: індивідуальні значення коеф. статичного використання вантажопід’ємності відхиляються від середньої величини 
= 0,84 на 0,11 .
в) дисперсія
Використання палива:
=[(6,3-11,06) 2*4+(8,9-11,06) 2*4+(11,5-11,06) 2*4+(14,1-11,06) 2*3+(16,7-11,06) 2*3]/18=265,014/18=14,72 (л. 2)
Висновок: сума використаного палива відхиляється від його середнього значення в квадраті на 14,72 л2.
Виконання транспортної роботи:
=[(137,9-201) 2*3+(171,7-201) 2*4+(205,5-201) 2*6+(239,3-201) 2*2+(273,1-201) 2*3) ]/18=(11944,83+3433,96+121,5+2933,78+15595,23)/18=34029,3/18=
1890 пас/км2.
Висновок: сума виконаної транспортної роботи відхиляється від їх середнього значення в квадраті на1890 пас/км2.
Коеф. статичного використання вантажопід.:
=[(0,721-0,84) 2*8+(0,783-0,84) 2*1+(0,845-0,84) 2*1+(0,907-0,84) 2*1+(0,969-0,84) 2*7]/18=(0,113288+0,003249+0,000025+0,004489)/18=0.237538/18= 0.0132
Висновок: сума коеф. статичного використання вантажопід’ємності відхиляється від їх середнього значення в квадраті на 0,0132.
г) середнє квадратичне відхилення
Використання палива:
σ = 
=3,83(л.)
Висновок: квадратичне відхилення індивідуальних значень використаного палива від середнього значення становить 3,83 л.
Виконання транспортної роботи:
σ = 
= 43 пас/км
Висновок: квадратичне відхилення індивідуальних значень виконаної транспортної роботи від середнього значення становиь 45 пас/км.
Коеф. статичного використання вантажопід.:
σ = 
=0,115
Висновок: квадратичне відхилення індивідуальних значень статичного використання вантажопід’ємності від середнього значення становить 0,115.
д) Коефіцієнт варіації
Використання палива:
*100%=34,62%
Висновок: оскільки, коеф. варіації дорівнює 34,62%, це свідчить про те, що дана сукупність неоднорідна і середня для даної сукупності нетипова.
Виконання транспортної роботи:
*100%=21,3%
Висновок: оскільки, виконання транспортної роботи 25,7, це свідчить про те, що дана соку пніть неоднорідна і середня для даної сукупності нетипова.
Коеф. статичного використання вантажопід.:
*100%=13,6%
Висновок: оскільки, коеф. варіації дорівнює 13,6%, це свідчить про те, що дана сукупність досить однорідна і середня для даної сукупності типова.
3.2. Визначення відносних величин
Відносні величини – це величини, які виражають кількісні співвідношення між соціально-економічними явищами. Їх дістають внаслідок ділення двох абсолютних чи середніх величин.
Розмаїтість співвідношень і пропорцій для свого відображення потребує різних за змістом і статистичною природою відносних величин. За змістом відносні величини діляться на:
Відносні величини динаміки - характеризують зміну одного і того ж явища в різні періоду часу.
де Уі – поточний рівень показника;
У0 – базовий рівень показника.
Відносні величини структури– показують питому вагу або долю складової частини в цілому.
| ; |
| ц |
| ч |
| U |
| U |
| = |
| СТ |
| ВВ |
де Уч – частка показника;
Уц – загальне значення показника.
Відносні величини координації – це відношення частин одного й того ж цілого між собою.
L t1UKDXHTtVBSKC5JzEtJzMnPS7VVqkwtVrK34+UCAAAA//8DAFBLAwQUAAYACAAAACEAHEfGZ8AA AADbAAAADwAAAGRycy9kb3ducmV2LnhtbESPzYoCMRCE7wu+Q2jB25pRUGQ0igiCK14cfYBm0vOD SWdIojP79kZY2GNRVV9Rm91gjXiRD61jBbNpBoK4dLrlWsH9dvxegQgRWaNxTAp+KcBuO/raYK5d z1d6FbEWCcIhRwVNjF0uZSgbshimriNOXuW8xZikr6X22Ce4NXKeZUtpseW00GBHh4bKR/G0CuSt OParwvjMnefVxfycrhU5pSbjYb8GEWmI/+G/9kkrWC7g8yX9ALl9AwAA//8DAFBLAQItABQABgAI AAAAIQDw94q7/QAAAOIBAAATAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAABbQ29udGVudF9UeXBlc10ueG1sUEsB Ai0AFAAGAAgAAAAhADHdX2HSAAAAjwEAAAsAAAAAAAAAAAAAAAAALgEAAF9yZWxzLy5yZWxzUEsB Ai0AFAAGAAgAAAAhADMvBZ5BAAAAOQAAABAAAAAAAAAAAAAAAAAAKQIAAGRycy9zaGFwZXhtbC54 bWxQSwECLQAUAAYACAAAACEAHEfGZ8AAAADbAAAADwAAAAAAAAAAAAAAAACYAgAAZHJzL2Rvd25y ZXYueG1sUEsFBgAAAAAEAAQA9QAAAIUDAAAAAA== " filled="f" stroked="f">
| ; |
| чі+1 |
| чі |
| U |
| U |
| = |
| коорд |
| ВВ |
де Учіта Учі+1– частини одного й того ж показника.
Відносна величина динаміки транспортних робіт
За базовий період транспортних робіт за 07.03.16
1. ВВдин.1=(347/385)*100%=90,1%
Висновок: транспортні роботи 08.03 зменшилися на 20,8% порівняно з 07.03.
2. ВВдин.2=(324/385)*100%=84,1%
Висновок: транспортні роботи 09.03 зменшилися на 34,7 % порівняно з 07.03.
3. ВВдин.3=(318/385)*100%=82,8%
Висновок: транспортні роботи 10.03 зменшилися на 38,2 % порівняно з 07.03.
4. ВВдин.4=(247/385)*100%=64,1%
Висновок: транспортні роботи 11.03 зменшилися на 91, 7 % порівняно з 07.03.
5. ВВдин.5=(392/385)*100%=101,8%
Висновок: транспортні роботи 12.03 збільшилися на 3,6 % порівняно з 07.03.
6. ВВдин.6=(324/385)*100%=84,1%
Висновок: транспортні роботи 13.03 зменшилися на 20,8 % порівняно з 07.03.
7. ВВдин.7=(345/385)*100%=89,6%
Висновок: транспортні роботи 14.03 зменшилися на 21,9 % порівняно з 07.03.
8. ВВдин.8=(403/385)*100%=104,6%
Висновок: транспортні роботи 15.03 збільшилися на 9,1 % порівняно з 07.03.
9. ВВдин.9=(559/385)*100%=145,2%
Висновок: транспортні роботи 16.03 збільшилися на 76, 4% порівняно з 07.03.
Відносна величина структури водіїв за використаним паливом
ВВстр1=(4/18)*100%= 22,2% – частка водіїв з використаним паливом 5-7,6 л. із загальної їх кількості;
ВВстр2=(4/18)*100%= 22,2% – частка водіїв з використаним паливом 7,6-10,2 л. із загальної їх кількості;
ВВстр 3 = (4/18)*100%= 22,2% – частка водіїв з використаним паливом 10,2-12,8 л. із загальної їх кількості;
ВВстр 4 = (3/18)*100%= 16,6% – частка водіїв з використаним паливом 12,8-15,4 л. із загальної їх кількості;
ВВстр 5 = (3/18)*100%= 16,6% – частка водіїв з використаним паливом 15,4-18 л. із загальної їх кількості.
Відносна величина структури водіїв за транспортними роботами
ВВстр1=(3/18)*100%= 16,6 % – частка водіїв з транспортними роботами 121-154,8 пас/км із загальної кількості;
ВВстр2=(4/18)*100%= 22,2 % – частка водіїв з транспортними роботами 154,8-188,6 пас/км із загальної кількості;
ВВстр 3 = (6/18)*100%= 33,3 % – частка водіїв з транспортними роботами 188,6-222,4 пас/км із загальної кількості;
ВВстр 4 = (2/18)*100%= 16,6% – частка водіїв з транспортними роботами 222,4-256,2 пас/км із загальної кількості;
ВВстр 5 = (3/18)*100%= 16,6 % – частка водіїв з транспортними роботами 256,2-290 пас/км із загальної кількості.
Відносна величина структури водіїв за коефіцієнтом використання вантажопід’ємності
ВВстр1=(8/18)*100%= 44,4 % – частка водіїв з коефіцієнтом використання вантажопід’ємності 0,69-0,752 із загальної кількості;
ВВстр2=(1/18)*100%= 5,5 % – частка водіїв з коефіцієнтом використання вантажопід’ємності 0,752-0,814 із загальної кількості;
ВВстр 3 = (1/18)*100%= 5,5 % – частка водіїв з коефіцієнтом використання вантажопід’ємності 0,814-0,876 із загальної кількості;
ВВстр 4 = (1/18)*100%= 5.5% – частка водіїв з коефіцієнтом використання вантажопід’ємності 0,876-0,938 із загальної кількості;
ВВстр 5 = (7/18)*100%= 38,8 % – частка водіїв з коефіцієнтом використання вантажопід’ємності 0,938-1 із загальної кількості.
Відносна величина координації за використаним паливом
ВВк 1 = 4/4= 1 - частка водіїв з використаним паливом 5-7,6л. є рівною частці водіїв з використаним паливом 7,6-10,2л.
ВВк 2 = 4/4= 1 - частка водіїв з використаним паливом 7,6-10,2 л. є рівною частці водіїв з використаним паливом 10,2-12,8л.
ВВк 3 = 4/5= 0,8- в стільки разів частка водіїв з використаним паливо 10,2-12,8л. є меншою ,ніж частка водіїв з використаним паливом 12,8-15,4л.
ВВк 4=3/3= 5- частка водіїв з використаним паливом 12,8-15,4 л. є рівною частці водіїв з використаним паливом 15,4-18л.
Відносна величина координації за транспортними роботами
ВВк 1 = 3/4= 0,75 – в стільки разів частка водіїв з транспортними роботами 121-154,8 пас/км є меншою, ніж частка водіїв з транспортними роботами 154,8-188,6 пас/км.
ВВк 2 = 4/6= 0,66 - в стільки разів частка водіїв з транспортними роботами 154,8-188,6 пас/км є меншою, ніж частка водіїв з транспортними роботами 188,6-222,4 пас/км.
ВВк 3 = 6/2= 3 - в стільки разів частка водіїв з транспортними роботами 188,6-222,4 пас/км є більшою, ніж частка водіїв з транспортними роботами 222,4-256,2 пас/км.
ВВк 4=2/3= 0,66 - частка водіїв з використаним транспортними роботами 222,4-256,2 пас/км є меншою , ніж частка водіїв з транспортними роботами 256,2-290 пас/км.
Відносна величина координації за коефіцієнтом використання вантажопід’ємності
ВВк 1 = 8/1 =8 – в стільки разів частка водіїв з коефіцієнтом використання вантажопід’ємності 0,69-0,752 є більшою, ніж частка водіїв з коефіцієнтом використання вантажопід’ємності 0,752-0,814;
ВВк 2 = 1/1 = 1 – частка водіїв з коефіцієнтом використання вантажопід’ємності 0,752-0,814 є рівною частці водіїв з коефіцієнтом використання вантажопід’ємності 0,814-0,876;
ВВк 3 = 1/1 = 1 – частка водіїв з коефіцієнтом використання вантажопід’ємності 0,814-0,876 є рівною частці водіїв з коефіцієнтом використання вантажопід’ємності 0,876-0,938;
ВВк 4 = 7/1 = 7 – в стільки разів частка водіїв з коефіцієнтом використання вантажопід’ємності 0,976-0,938 є меншою, ніж частка водіїв з коефіцієнтом використання вантажопід’ємності 0,938-1;
3.3. Структурні середні
Мода Мо– це значення ознаки, яке має найбільшу частоту в статистичному ряді розподілу.
Спосіб обчислення моди залежить від того, в якому вигляді дано значення ознаки: дискретного чи інтервального ряду розподілу.
У дискретних рядах моду обчислюють за значенням варіант з найбільшою частотою.
У інтервальному ряді розподілу за найбільшою частотою визначають модальний інтервал. Мода обчислюється за формулою:
де Xo – нижня межа модального інтервалу;
i – довжина інтервалу;
mMo – частота модального інтервалу;
mMo – 1 – частота інтервалу, що передує модальному;
mMo + 1 – частота інтервалу, що слідує після модального.