Механізм одержання кредиту.

Перш ніж звернутися в банк за кредитом, підприємство повинно ретельно зважити доцільність його отримання і можливість повернення, оцінити і зіставити умови надання і погашення кредиту різними комерційними банками з погляду, на які цілі надається кредит, розмірів відсоткових ставок та інших вимог. За необхідності одержання кредиту представник підприємства звертається у кредитний відділ банку з відповідними проханнями. Банківський працівник визначає можливість надання кредиту під дану операцію. Банк видає кредит, коли впевнений в кредитоспроможності підприємства або в прибутковості заходу, який він фінансує. Оскільки твердої впевненості в умовах гіперінфляції бути й не може, то часто банки, крім техніко-економічного обґрунтування використання позичкових коштів, вимагають також додаткові гарантії повернення кредитів. Ними можуть бути: застава основних засобів або іншого майна; страхування ризику непогашених кредитів в окремих страхових компаніях, які заслуговують довіри; гарантії іншого підприємства або організації, що повинні бути письмово підтверджені.

Для отримання кредиту підприємство подає до банку наступні документи:

1. кредитна заява,

2. картка із зразками підписів посадових осіб і відтиском печатки, яка завірена нотаріально,

3. фінансову звітність за останні два роки роботи;

4. довідку з банку, який обслуговує підприємство, про відсутність чи наявність заборгованості по кредитах та перед бюджетом (для клієнтів інших банків),

5. виписка банку;

6. бізнес-план підприємства, який включає маркетингові дослідження по збуту продукції,

7. Установчі документи чи копії, завірені нотаріально,

8. розрахунок кроків використання і погашення кредитів, розрахунок окупності кредитів,

9. кредитний договір, який регламентує кредитні взаємовідносини між кредитором і позичальником.

Кредитний договір повинен містити наступні положення:

визначення сторін угоди та основні зобов’язання цих сторін, тобто зобов’язання банку надавати грошові кошти в розпорядження позичальника, і зобов’язання позичальника повернути суму з відсотками,

сума позики,

графік повернення позики,

розмір процентної ставки і обставини, за яких вона може бути змінена,

сума комісійних по виданій позиці,

належні банку виплати у зв’язку з використанням позики і забезпечення цього кредиту заставою,

умови використання кредиту позичальником,

строк виплати позики,

зобов’язання позичальника надавати банку інформацію та документи про його фінансовий стан.

Розрізняють наступні види банківського кредиту:

1. За цільовим призначенням:

- для поповнення основного капіталу,

- для поповнення оборотного капіталу,

- для викупу майна при приватизації

/забороняється надання кредиту для покриття збитків, сплати податків у бюджет і позабюджетні фонди/.

2. За процентною ставкою:

- з плаваючою процентною ставкою,

- з фіксованою процентною ставкою.

3. За валютою:

- кредит у національній валюті,

- кредит у іноземній валюті.

4. За забезпеченням:

- забезпечені (гарантовані нерухомістю, цінними паперами, товарно-матеріальними цінностями, нематеріальними активами, поручительством тощо).

- незабезпечені (бланкові, яка надаються тільки на фінансово стійким підприємствам на короткий термін).

5. За терміном погашення:

- онкольні (погашається на першу вимогу банку),

- короткострокові (до одного року),

- середньострокові (від одного до п’яти років),

- довгострокові (понад п’ять років).

За користування кредитом підприємства повинні платити відповідну відсоткову ставку. Вона залежить від деяких факторів. У кожній установі банку кредитні ставки різні. Це залежить від внутрішніх проблем банку, рівня відсоткових ставок по депозитах. Крім того, при визначенні кредитного відсотка враховується фінансовий стан, репутація клієнта, а також строки і цілі кредиту. Розмір відсотка залежить від рівня рентабельності заходу, що фінансується, можливості погашення кредиту.

Як правило, ставки по довгострокових кредитах вищі, ніж по короткострокових.

Кредити погашаються одноразово або в розстрочку, тобто по мірі одержання грошових коштів на поточний рахунок. В першу чергу погашається відсоток за кредит, а далі сама сума кредиту. Погашення відсотків банк проводить самостійно без відома клієнта за допомогою повідомлення банку.

Суть кредитування через факторинг. Своєрідним кредитуванням підпри­ємств є факторинг, який означає, що підприємство поступається банку своїми платіж­ними вимогами.

Такий вид обслуговування вигідний для підприємства тому, що воно одержує кошти відразу на розрахунковий рахунок після пред'явлення розрахункових документів у банк. Банку ж вигідний факторинг внаслідок стягнення з підприємства комісійної винагороди і відсотків, а, також одержання пені у випадках не оплати розрахункових доку­ментів у строк.

Факторингможе оформлятися разовим договором і договором на тривале спів­робітництво.

Для обліку короткострокових позик призначено пасивний, балансовий рахунок 60 "Короткострокові позики".

На рахунку 60 "Короткострокові позики" ведеться облік розрахунків у національній і іноземній валюті за кредитами банків, строк повернення яких не перевищує 12-ти місяців з дати балансу, та за позиками, термін погашення яких минув.

За кредитом рахунка відображаються суми одержаних кредитів (позик), за дебетом - сума їх погашення та переведення до довгострокових зобов'язань у разі відстрочення кредитів (позик).

Рахунок 60 "Короткострокові позики" має такі субрахунки:

601 "Короткострокові кредити банків у національній валюті"

602 "Короткострокові кредити банків в іноземній валюті"

603 "Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті"

604 “Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті”

б05 "Прострочені позики в національній валюті"

606 "Прострочені позики в іноземній валюті"

Аналітичний облік ведетьсяза пози кодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками їх погашення.