Характеристика транспортних послуг, як складової турпродукту
Транспортні послуги в туризмі є невід’ємною складовою здійснення подорожі, умовою розвитку туризму і належать до основних послуг туристичної галузі. Якість, обсяг та характер транспортних послуг в туризмі залежать від рівня розвитку транспортного комплексу і стану транспортної інфраструктури, як невід’ємних складових господарського комплексу країни. Стан транспортної інфраструктури характеризується густотою транспортної мережі, її технічним станом і відповідністю середньосвітовим стандартам, формуванням транспортних полімагістралей з розвиненою інфраструктурно-логістичною системою, здатною опрацьовувати зростаючий транспортний потік з мінімальними витратами часу. Наявність сучасних транспортних засобів, їх технічні характеристики (швидкість, надійність, комфортабельність) впливають не тільки на попит, а й визначають споживацькі уподобання, гарантуючи якість обслуговування.
Туристичні транспортні послуги, які здійснюються всіма видами пасажирського транспорту і надаються практично на всіх етапах подорожування є основою комплексного туристичного продукту. Ринок транспортних послуг є видовим (галузевим) субринком на туристичному ринку будь-якого масштабу. Ринок цей структуризований: компонентний склад представлений видами транспорту, елементи (транспортні підприємства) характеризуються дискретністю, ієрархічністю, радіус їх обслуговування відповідний техніко-економічним параметрам.
Таким чином, туризм, в свою чергу, забезпечує пасажирському транспорту обсяги діяльності, своєю ритмічністю визначаючи ритмічність його роботи, а структура туристичного попиту впливає на географію перевезень, організаційні форми діяльності.
Транспортне перевезення є основним елементом транспортного обслуговування під час подорожі. Під транспортним перевезенням розуміють доставку туристів від місця постійного проживання до місця призначення та у зворотному напрямі. Транспортне перевезення входить до комплексу основних послуг. На транспортні послуги припадає значна частина вартості туру. У залежності від тривалості та дальності подорожі вона коливається від 20 до 60%.
Транспортне обслуговування включає ряд послуг, необхідних для виконання програми туру. До них відносяться послуги трансферу (забезпечення зустрічі-проводів туристів) та транспортне обслуговування програмних заходів туру (відвідання музеїв, театрів, екскурсійне обслуговування)
Вибір транспортного засобу та елементів транспортного обслуговування залежить від певних чинників. У першу чергу враховують спрямованість туру за метою.Розглянемо стандартне транспортне обслуговування екскурсійного групового туру з Києва до Парижу терміном 7 днів. Воно включає наступні послуги: перевезення туристів на значну відстань, тому найбільш ефективним є використання авіаційного транспорту; послуги трансферу (аеропорт – готель) при заїзді групи та її виїзді обумовлюють надання туристичного автобусу; забезпечення програмних заходів (екскурсії містом, відвідання музеїв) здійснюються автобусом, прогулянковим теплоходом або міським транспортом.
Зрозуміло, що при плануванні туру іншого за метою -наприклад, “Салют, Європа” для знайомства із столицями і єропейських держав – вибір транспорту для забезпечення виконання програми буде іншим (залізниця та автобус).
Важливим чинником, що впливає на вибір транспортного засобу, є чисельність подорожуючих. У залежності від чисельності туристів визначається, які транспортні засоби потрібні для забезпечення туру: наприклад, чартерний літак або кілька місць на регулярних лініях.
Наступним чинником, що враховується при виборі засобу транспортування, є тривалість подорожі. Потрібно забезпечити вимоги комфортності пересування, тому цей фактор розглядається відносно усього комплексу транспортного забезпечення туру.
Також при розробці маршрутів подорожі важливим є сезон.Наприклад, планування круїзних подорожей у грудні можливе лише у регіонах із сприятливими кліматичними умовами (басейн Карибського моря) і неможливе у басейні Дніпра.
Таким чином, вибір транспортних засобів для забезпечення подорожі залежить від ряду чинників та здійснюється туристичним підприємством на етапі планування та формування туру. Тому надзвичайно важливим постає питання класифікації туристичних транспортних подорожей.
ЛІТЕРАТУРА
1. Азар В. И., Поляк С. В. Транспорт и туризм. – М.: Профиздат, 1973. – 156 с.
2. Афинская Конвенция о перевозке морем пассажиров и багажа //
Туристические фирмьі. – Вьш. 8. – СПб.: Олбис, 1995. – 98 с.
3. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна
географія світу. – К: Академія, 2003. – 688 с.
4. Биржаков М. Б., Никифоров В. И. Индустрия туризма: Перевозки. –
СПб.: Герда, 2001. – 400 с.
5. Биржаков М.Б., Казаков Н.П, Безопасность в туризме. – СПб.: Герда,
2005. – 208 с.
6. Воронкова Л.П. История туризма. – М.: Модекс, 2001. – 304 с.
7. Герасименко В. Г. Основи туристического бизнеса. – Одесса:
Черноморье, 1997. – С. 133-137.
8. Глотов Ю. Г. Безопасность жизнедеятельности человека на морских судах. – М.: Транспорт, 2000. – 320 с.
- Гуляев В.Г. Организация туристических перевозок. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 512 с.
- Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: Сучасні концепції менеджменту і маркетингу. – К.: Альтерпрес, 2004. – 192 с.
- Екологія: Хрестоматія / Укладач Л.Б.Лук’янова. – К.: Міленіум, 2006.
- Жулевич Е. В., Копанев А. С. Организация туризма. – Минск, 2001. – С.79-81.
- Ильина Е. Н. Менеджмент транспортних услуг. – М: РАМТ, 1997. – 172 с.
- Ильина Е.Н. Организация водних путешествий: Ученик. – М.: РИБ“Турист”, 2002. – 107 с. 19.
- Ильина Е.Н. Менеджмент транспортних услуг: индустрия авиаперевозок. Учебник. – М: Советский спорт, 2005. – 176 с.
- Кусков А.С., Понукалина О.В. Менеджмент транспортних услуг: туризм. Учебное пособие. Москва: “РКонсульт”, 2004. – 448 с. 1.
- Магидович И. П., Магидович В. И. Очерки по истории географических открытий: В 5 т. – М.: Просвещение, 1982–1985.
- Максаковский В. П. Историческая география мира. – М.: Зкопрос, 1997584 с.
- Менеджмент туризма: Туризм как вид деятельности / Под ред. В.А.Квартальнова. – М.: Финансьі и статистика, 2001. – 228 с.
- На допомогу підприємцеві туристичної галузі. Методичний посібник. – К.: Інститут туризму ФПУ, 2005. – 127 с. 27. // Новости турбизнеса, 2001–2006.
- Осипова О.Я. Транспортное обслуживание, 2004. – 368 с.
- Павлова Е.И.Зкология транспорта. – М.: Вьісшая школа, 2006. – 344 с.
- Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту / Витяг з Постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р., № 176 // Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів: У 5 т. – Ужгород: ІВА, 2000. – Т. 3. – С. 36-44.
- Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України. Затверджені наказом Міністерства транспорту України № 297 від 20 липня 1998 р.
- Про затвердження Правил Повітряних перевезень пасажирів і багажу. Наказ Міністерства транспорту України від 25 липня 2003 року, № 568. 27. Родзевич Н.Н. Воздействие транспорта на окружающую среду // География в школе, 2002, №3. – С.20-28.
- Сенин В. С. Организация международного туризма. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 400 с.
- Сокол Т.Г. Основи туристичної діяльності: Підручник / За заг. ред. В.Ф.Орлова. – К.: Грамота, 2006. – 264 с.
- Соколова М.В. История туризма. – М.: Мастерство, 2002. – 352 с.
- Усыскин Г.С. Очерки истории российского туризма. – М.-СПб.: Герда, 2000. – 219 с.
- Транспорт і шляхи сполучення / Під ред. А.А.Заворницького. – К.: Транспорт, 1996. – 172 с.
- Фастовець О.О. Екскурсія як форма екологічної підготовки майбутніх менеджерів туризму // Вісник Київського міжнародного університету. Серія педагогічні науки. 36. наук, праць. – К.: 2005. – Вип. 7. – С.217-229.
- Фастовець О. О. Організація транспортних подорожей і перевезень. –К.: Музична Україна, 2003. – 190 с.
- Хлопяк С.В., Перепелицина О.О. Концепція сталого розвитку туризму: сутність та принципи організації // Туристично-краєзнавчі дослідження. – К: Видавництво ФПУ, 2004. – Вип. 5 – С.156-166.
- Чагайда І.М., Грибанова С.В. Екскурсознавство. – К.: Видавництво ФПУ, 2004. – 240 с.
- Шиф М.И., Чернышов Ю.В., Голиков А.А. Обслуживание пассажиров на судах морского флота. – М.: Транспорт, 1982. – 240 с.