Основні теоретичні положення
Лабораторна робота №1
СКЛАДАННЯ СХЕМИ ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ
УКРАЇНИ
Мета роботиполягає у набутті студентами практичних навиків аналізу системи підземного зберігання газу України.
Завданняроботи полягає в складанні схеми газотранспортної системи України, а також таблиць і графіків для її характеристики.
Тривалість роботи – 2 години.
Основні теоретичні положення
Газотранспортна система України за своєю потужністю є другою після системи Росії. При її допомозі здійснюється близько 90 % експорту російського газу або більше чверті потреби європейських країн. За обсягом транзиту газу через свою територію наша країна впевнено займає перше місце в світі. По нашій газотранспортній системі щорічно передається понад 100 млрд. м3 газу до 18 країн Центральної, Західної та Південної Європи. Україна є одним з найбільших споживачів природного газу, займаючи за цим показником шосте місце в світі і четверте в Європі після Росії, Великобританії та Німеччини, значно випереджаючи такі великі країни як Італія та Франція.
Система газопостачання України є однією з найрозгалуженіших в Європі: траси магістральних газопроводів проходять через всі області України і Республіку Крим, що створило сприятливі умови для їх газифікації, переведення на газове паливо теплових електростанцій, металургії, машинобудування, харчової промисловості та промисловості будматеріалів, дозволило створити могутню хімічну промисловість на основі газової сировини.
Тому одним з найголовніших стратегічних завдань є підтримання на високому технічному рівні і подальше розширення газотранспортної системи України для забезпечення надійності поставок природного газу на європейський ринок та забезпечення власних споживачів.
Надійність роботи газотранспортної системи забезпечується мережею підземного зберігання газу, яка є невід’ємною технологічною ланкою єдиної системи газопостачання України, призначеною для забезпечення надійності її функціонування, безперебійності подачі газу внутрішнім споживачам та транзитних передач газу.
Сезонне споживання газу характеризується великою нерівномірністю. Воно пов’язане в основному з кліматичними умовами, а саме різким збільшенням рівня споживання газу в холодну пору, в зимові місяці, тобто в опалювальний період, по відношенню до рівня його споживання в літній період.
Підземне зберігання газу в Україні має два призначення: для внутрішніх споживачів та зовнішнього споживання. При розгляді зовнішнього використання мережі ПСГ України треба відзначити в першу чергу унікальність сприятливих умов нашої країни для резервування запасів газу континентального значення, пов’язаних з географічним розташуванням.
Другою особливістю, сприятливою для функціонування мережі ПСГ європейського значення є наявність достатньої, практично необмеженої місткості підземних резервуарів газових ( газоконденсатних), а із збільшенням потреби – і нафтових родовищ, в основному значно вироблених, що мають сприятливі умови для ПСГ (відносно невелика глибина залягання продуктивних пластів, їх високі геолого-фізичні параметри, достатня герметичність).
Україна в цьому відношенні має перевагу над іншими країнами, що споживають російський газ (Польща, Словаччина, Угорщина, Югославія, Чехія, Австрія, Італія, Болгарія, Румунія, Молдова, Греція, Туреччина), який проходить транзитом через газотранспортну систему України. При цьому ми маємо позитивний досвід у зберіганні газу для Польщі, Угорщини, Словаччини. В останні роки в ПСГ України щороку закачується 14-16 млрд.м3газу.
Зараз мережа ПЗГ України складається з 13 ПСГ, створених в пористих пластах ( два - на базі водоносних структур і 11 - на базі вичерпаних газових родовищ). Загальна облаштована активна місткість її становить 34,5 млрд.м3, а після дооблаштування двох ПСГ досягне 38-39 млрд.м3. Сім ПСГ, тобто більше половини діючих, мають активний об’єм 2 або більший млрд.м3 кожне.
Створена система ПСГ поділяється на 4 територіальні комплекси: Західний (Прикарпатський), Північний (Київський - в районі Київської системи магістральних газопроводів), Південний (Причорноморський) – для південних причорноморських областей, Криму і Донецький - для Донецької системи газопроводів.
Західний комплекс в складі Більче-Волицько-Угерського, Угерського (XIV-XV гор.), Дашавського, Опарського і Богородчанського ПСГ створено в районі проходження магістральних газопроводів "Союз", Уренгой-Помари-Ужгород, "Прогрес," Івацевичі-Долина, Київ-Захід України, Долина-Ужгород, Єлець-Кременчук-Ананьїв-Богородчани. Він є гарантом надійності транзитних передач російського чи центральноазіатського газу в європейські країни, газопостачання західних областей України і прилеглих до них Молдови і Білорусі, а також транзиту російського газу в балканському напрямку.
Київський комплекс в складі Олишівського, Червонопартизанського, Солохівського і Кегичівського теж має свою специфіку. Сховища, що входять до нього, мають основне спільне призначення – забезпечувати надійність постачання газом м. Києва та столичної області. Вони розташовані попарно в системі газопостачання: два сховища (Кегичівське і Солохівське) сполучені з газопроводами Шебелинка – Полтава – Київ та Єфремівка – Диканька – Київ, які продовжуються в західному напрямку через систему газопроводів Київ – Захід України, та два сховища (Олишівське і Червонопартизанське) сполучені з газопроводом Київ – Брянськ, останнє з’єднується також з газопроводом Тула – Шостка - Київ.
Донецький комплекс, до якого входять Краснопопівське і Вергунське ПСГ, виконує локальне завдання щодо надійності газопостачання Донецької системи газопроводів, а саме Краснопопівське ПСГ – споживачів Лисичанського промвузла, а Вергунське – переважно споживачів Луганська.
До Східного КПЗГ відноситься і Пролетарське ПСГ.
Південноукраїнський комплекс підземного зберігання газу перебуває в стадії створення. Не маючи достатніх ресурсів газу для заповнення і будучи облаштованим тільки в обсязі I черги, Глібівське ПСГ виконує поки що недостатню роль в забезпеченні надійності газопостачання Криму. Виходячи з того, що прогнозні запаси газу в шельфі Чорного і Азовського морів, зокрема поблизу Кримського півострова, є обнадійливими, в майбутньому можна сподіватися на забезпечення цього сховища достатніми ресурсами газу, що сприятиме облаштуванню його на повну проектну потужність.
Порядок проведення роботи
Для успішного виконання поставленого завдання необхідно:
1 На карту України нанести систему газопроводів і всі підземні газосховища за допомогою умовних позначень.
2 Скласти таблицю і графіки-кола для наочного зображення співвідношень проектних показників підземних газових сховищ України.
3 Дати коротку характеристику комплексів підземного зберігання газу України.
3 Розкрити роль ГТС України в надійності транзитних поставок газу до Європи та газопостачання в Україні.