Методичнi пiдходи до оцiнки машин i обладнання

Впроцесi оцiнки машин i обладнання використовуються методи доходного, порiвняльного та витратного пiдходiв.

Доходний пiдхiд в оцiнцi машин i обладнання базується на оцiнцi очiкувань iнвестора та передбачає розрахунок поточної (дисконтованої) вартостi доходiв, якi за прогнозами можуть бути отриманi вiд володiння об’єктом. Застосування методiв дисконтованих грошових потокiв або капiталiзацiї прибутку доцiльно в тому випадку, якщо здiйснюється "системна оцiнка" машин i обладнання, пiд час якої потiк доходiв i витрат може бути зiставлений з об’єктом оцiнки, або об’єктом оцiнки виступає обладнання, за допомогою якого виконуються безпосереднъо оплачуванi роботи. Обмеження сфери застосування доходного пiдходу пов’язане з тим, що доход створюється не тiльки за рахунок використання машин i обладнання, але й iнших елементiв виробничої системи, що складається, крiм того, з будiвель, споруд, передавальних пристроїв, оборотних i нематерiальних активiв.

Використання методiв доходного пiдходу передбачає здiйснення розрахункiв у такiй послiдовностi:

1. Розрахунок чистого операцiйного доходу вiд функцiонування виробничо-технологiчної системи (пiдприємства в цiлому, цеху або дiлянки).

2. Визначення за допомогою методу залишку частини доходу, що може бути локалiзований i спiввiднесений з оцiнюваними машинами й обладнанням.

3. Визначення вартостi об’єктiв машин i обладнання за допомогою методiв дисконтування або капiталiзації.

При використаннi витратного пiдходу вартiсть машин i обладнання визначається витратами на їх створення, придбання й установку. Цейпiдхiд заетосовується, в основному, пiд час оцiнки спецiальних об’єктiв, що не мають близьких аналогiв.

Базою розрахункiв у цьому випадку, так само як i пiд час оцiнки будiвелъ i споруд, є вартiсть вiдновлення або вартiсть замiщення, яка потiм коректується на величину сукупного зносу.

Пiд вартiстю вiдновлення машин i обладнання розумiють вартiсть вiдтворення їх повної копії в поточних цiнах на дату оцiнки або вартiсть придбання нового об’єкта, цiлком iдентичного (функцiонально, конструктивно та параметрично) об’єкту оцiнки в поточних цiнах.

Вартiсть замiщення машин і обладнання - мiнiмальна вартiсть придбання аналогiчного нового об’єкта в поточних цiнах.

Витратний пiдхiд до оцiнки вартостi (вiдновлення або замiщення) машин i обладнання реалiзується в методах;

• розрахунку за цiною однорiдного об’єкта;

• поелементного (поагрегатного) розрахунку;

• iндексному (трендовому);

• розрахунку вартостi за укрупненими нормативами.

Метод розрахунку за цiною однорiдного об’єктазаснований на коректуваннi собiвартостi конструктивно подiбного об’єкта виходячи з припущення, що величини собiвартостi виготовлення об’єкта оцiнки й однорiдного об’єкта формуються пiд впливом загальних виробничо-технологiчних факторiв.

Розрахунки за даним методом здiйснюються в такiй послiдовностi:

1. вибiр об’єкта, однорiдного з об’єктом оцiнки за технологiєю виготовлення, використовуваними матерiалами, конструкцй. Ринкова цiна такого об’єкта повинна бути вiдомою;

2. визначення рентабельностi однорiдного об’єкта. для спрощення розрахункiв припустимо приймати коефiцiєнт рентабельностi (К_рен,) для продукцiї, що користується пiдвищеним попитом, в iнтервалi 0,25 - 0,35; для продукцiї, що має середнiй попит - 0,1 -0,25; для низькорентабельної продукції - 0,05 - 0,1. Якщо ж об’єкт не користується попитом на ринку, то К_рен = 0, а вартiсть такого об’єкта знаходитися на рiвнi його собiвартостi;

3. розрахунок повної собiвартостi однорiдного об’єкта за формулою:

Сп_од = (1 – ПДВ)*(1 – ПП – К_рен)*Ц_од / (1 – ПП) (1)

де Сп_од - повна собiвартiстъ виробництва однорiдного об’єкта;

ПДВ - ставка податку на додану вартiсть;

ПП - ставка податку на прибуток;

К_рен - показник рентабельностi продукції;

Ц - цiна однорiдного об’єкта.

3. розрахунок повної собiвартостi об’єкта оцiнки. для цього в собiвартiсть однорiдного об’єкта вносяться коректування, що враховують розходження в конструктивних параметрах об’єктiв.

Сп = Сп_од * К_оц / К_од (2)

де Сп - повна собiвартiсть виробництва оцiнюваного об’єкта;

К_оц, К_од - конструктивний параметр об’єкта оцiнки йоднорiдного об’єкта вiдповiдно;

4. розрахунок повної вiдновлювальної вартостi об’єкта оцiнки (без ПДВ):

В_оц = (1 – ПП) * Сп / 1 – ПП - К_рен (3)

де В_оц, - повна вiдбудовна вартiсть об’єкта оцiнки;

Метод поелементного (поагрегатного) розрахунку("оцiнка на основi ресурсно-технологiчної моделi") використовується у випадках, коли гiпотетично оцiнюваний об’єкт можна зiбрати власними силами з наявних на ринку складових частин, цiни на якi вiдомi. Застосування даного методу здiйснюється в декiлька етапiв:

1. Складання перелiку основних складових частин обєкта оцiнки (комплектуючих вузлiв, агрегатiв, блокiв, пристроїв).

2. Збiр цiнової iнформацiї за кожною складовою частиною та приведення до дати оцiнки (шляхом iндексації).

3. Розрахунок повної собiвартостi об’єкта оцiнки за формулою:

Сп = Σ В_і * К_і +В_з (4)

де Сп - повна собiвартiсть об’єкта оцiнки;

В_і - ринкова вартiсть i-го комплектуючого вузла, агрегату, блоку, пристрою;

К_і - кiлькiсть i-х комплектуючих вузлiв, агрегатiв, блокiв, пристроїв;

В_з - вартiсть збирання.

4.Розраховується вiдновлювальна вартiсть об’єкта оцiнки за формулою 3.

Iндексний (трендовий) метод оцiнки.Застосування даного методу засновано на актуалiзацiї базової вартостi об’єкта оцiнки (первiсної балансової або вiдновлювальної вартостi за попереднъою переоцiнкою) на дату оцiнки за допомогою iндексу змiни цiн або динамiчних рядiв iндексiв цiн для вiдповiдної групи машин або обладнання за вiдповiдний перiод.

В_оц = В_баз* І, (5)

де В_баз - базова вартiсть об’екта;

I - iндекс (динамiчний ряд iндексiв) змiни цiн.

Як iндекси цiн, що використовуються для приведения вартостi машин i обладнання до дати оцiнки, можуть застосовуватися: зведений iндекс цiн виробникiв промислової продукцiї, iндекси iнфляцiї, застосовуванi для iндексації вартостi основних фондiв, середнi iндекси цiн по галузях i товарних групах, що розробляються Держкомстатом Украiни, iндекси загалъної iнфляції та валютнi курси.

Метод розрахунку вартостi за укрупненими нормативамидозволяє за наявностi технологiчної спiльностi серед рiзнотипних машин i обладнання розраховувати собiвартiсть за єдиною методикою та єдиними укрупненими нормативами виробничих витрат. Пiд нормативами витрат розумiють вiдноснi або питомi показники, що характеризуютъ витрати будь-якого ресурсу на одиницю фактора, що впливає на цi витрати. Такi фактори вибираються залежно вiд специфiки об’єкта та його виробництва. Нормативи, що поєднують кiлька статей витрат, вважаються укрупненими.

Пiсля розрахунку вiдновлювальної вартостi машин i обладнання на дату оцiнки розраховується величина сукупного зносу: фiзичного, функцiонального та зовнiшнього.

Для оцiнки фiзичного зносу використовуються методи строку життя або укрупненої оцiнки технiчного стану.

Процент фiзичного зносу при застосуваннi методу строку життя, як i при розрахунку зносу будiвель i споруд, розраховується як вiдношення ефективного вiку машин i обладнання до строку їх економiчного життя.

Використання методу укрупненої оцiнки технiчного стану засновано на експертнiй оцiнцi процента фiзичного зносу за спецiальною оцiночною шкалою (табл. 1)

Таблиця 1. Оцiночна шкала для визначення фiзичного зносу машинi обладнання

Фiзичний знос, %	Оцiнка технiчного стану	Загальна характеристика технiчного стану
0-20	Добре	Ушкоджень i деформацiй немас. є окреми несправностi, що не впливають на експлуатацiю елемента, іусуваються в перiод поточного ремонту
21-40	Задовiльне	Елементи в цiлому придатнi для експлуатацiї, однак вимагають ремонту вже на данiй стадiї експлуатацiї
41-60	Незадовiльне	Експлуатацiя елементiв можлива лише за умов проведення ремонту
61-80	Аварiине	Стан елементiв аварiйний. Виконання елементами своїхфункцiй можливе лише за умов проведення спецiальних охоронних робiт або повної замiни цих елементiв
81-100	Непридатне	Елементи знаходяться в не придатному до експлуатацiї стані

Функцiональний знос - втрата вартостi об’єкта, викликана або появою бiльш дешевих машин i обладнання, або виробництвом бiльш економiчних i продуктивних аналогiв; визначається, як правило, експертної.

Зовнiшнiй знос пов’язаний iз втратою вартостi об’єкта в резулътатi змiни стану зовнiшнього середовища i визначається методом парних продажiв як рiзниця в цiнах продажiв двох об’єктiв, один з яких має ознаки зовнiшнього з носу, а iнший – ні.

Порiвняльний пiдхiд передбачає визначення ринкової Вартостi на основi iнформації про сформованi цiни на аналогiчнi машини йобладнання, угоди з купiвлi-продажу яких не є одиничними. Даний пiдхiд реалiзується в

таких методах:

• прямого порiвняння (ринкових порiвнянь);

• статистичного моделювання цiни.

Метод ринкових порiвняньє найбiльш унiверсальним i очевидним пiд час проведения оцiнки машин i обладнання в умовах наявностi ефективно функцiонуючого ринку та рiзноманiтної iнформації про нього. Практичне застосування цього методу передбачає:

1. Аналiз ринку машин i обладнання та збiр цiнової iнформації.джерелами такої iнформації можуть бути каталоги машин i обладнання, цiновi довiдники, газети, журнали, довiдковi цiни, розповсюджуванi через комп’ютернi мережi, бiржовi бюлетенi, тендерна документацiя, перiодичнi виставки та ярмарки виробникiв машин i обладнання i т. iн.

2. Виявлення аналогiв i визначення ступеня їх подiбностi з об’єктом оцiнки. Основними вимогами, що висуваються до аналога, є його тотожнiсть об’єкту оцiнки за функцiональним призначенням, повна квалiфiкацiйна подiбнiсть та часткова конструкторська подiбнiсть.

3. Внесення поправок до цiн аналогiв i одержання пiдсумкової ринкової вартостi об’єкта оцiнки за формулою:

В₀=В_ан*К_і*К_2...*К_п*І (6)

де В0 - вартiсть об’єкта оцiнки;

В_ан - вартiстъ аналога;

К_і , К_2...К_п - поправочнi коефiцiєнти;

I- iндекс цiн за перiод мiж датою оцiнки i датою продажу аналога.

Розрахунок поправочних коефiцiєнтiв (К_j) на технiчнi параметри здiйсню'ться за формулою 7 (якщо j-а характеристика збiлъшує величину оцiночної вартостi об’єкта) або за формулою 8 (якщо j-а характеристика зменшує величину оцiночної вартостi об’єкта):

К_j = П(о)_j / П(а)_j (7)

де П(о)_{j -} j-а характеристика об’єкта оцiнки;

П(а)_j - j-а характеристика аналога.

Загальна поправка на технiчнi параметри розраховується за формулою:
Зн_j = П(а)_j / П(о)_j (8)
де Зн_j - значимiсть (ваговий коефiцiєнт) j-тої характеристики.

Якщо аналогами виступають кiлька об’єктiв, то для кожного з них здiйснюються розрахунки за формулами 6 - 8, а отриманi результати усереднюються.

Метод статистичного моделювання цiнипередбачає розгляд об’єкта оцiнки як представника певної сукупностi однорiдних об’єктiв з вiдомими цiнами. для цiєї сукупностi розробляється парна (однофакторна) або багатофакторна регресiйна модель залежностi цiни вiд одного або декiлькох споживчих параметрiв. Одержувана в результатi розрахункiв середньостатистична цiна коректується за допомогою коректувальних коефiцiєнтiв.