Регулювання інвентаризаційних різниць та синтетичний облік результатів інвентаризації товарів і продуктів.
Останнім етапом інвентаризаційного процесу є регулювання інвентаризаційних різниць та оформлення пропозицій щодо прийняття рішень за виявленими порушеннями. Інструкція №69 передбачає такий порядок:
- Перевищення вартості цінностей, що виявилися у надлишку, проти вартості цінностей, що виявилися у нестачі під час пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей;
- Взаємний залік надлишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущено тільки щодо матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що надлишки і нестачі утворилися за один і той же період, що перевіряється та в однієї і тієї особи, що перевіряється;
Органи управління, до відання яких належать підприємства, можуть встановлювати порядок, коли такий залік може бути допущений стосовно однієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що належать до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпакування тари).
- У разі якщо під час заліку нестач з надлишками при пересортиці вартість цінностей, що виявилися у нестачі, більше вартості цінностей, що виявилися у надлишку, різниця вартості має бути віднесена на винних осіб.
- Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природних втрат з віднесенням їх на результати фінансово-господарської діяльності. За такими сумовими різницями в протоколах інвентаризаційної комісії мають бути наведені вичерпні пояснення причин, за якими різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.
Розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів з бухгалтерськими даними, встановлені при проведенні інвентаризації та при інших перевірках, регулюються підприємством в такому порядку:
- Товарно-матеріальні цінності, що виявилися у надлишку підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на результати фінансово-господарської діяльності, з наступним встановленням причті виникнення надлишку і винних у цьому осіб;
- Втрати цінностей у межах затверджених норм списується за рішенням керівника підприємства відповідно на витрати. Норми природних втрат можуть застосовуватися лише в разі виявлення фактичних нестач. За відсутності норм втрат вони розглядаються як понаднормові витрати;
- Понаднормативні витрати і нестачі товарно-матеріальних цінностей, включаючи готову продукцію, в тих випадках коли винуватців не встановлено, або у стягнені з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки. У документах, які оформляються на списання втрат і понаднормативних нестач, мають бути зазначені вжиті заходи щодо недопущення таких нестач у майбутньому.
Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення псування матеріальних цінностей регулюються Постановою КМУ від 22 січня 1996 року №116 «Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі знищення матеріальних цінностей».
Розмір збитків від розкрадання, нестач і знищення матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей, але не нижче 50 % від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру ПДВ та розміру акцизного збору за формулою:
Р(з)=[(Бв - А) х / інф. -г ПДВ + A] x 2
Результати інвентаризації товарів, продуктів і тари на підприємствах ресторанного господарства відображають у бухгалтерському обліку (табл. 14).
Таблиця 14
Відображення на рахунках бухгалтерського обліку
результатів інвентаризації товарів, продуктів і тари в ресторанному господарстві
№ з/п | Зміст операції | Бухгалтерський запис | |
Д-т | К-т | ||
Списано торгову націнку на товар, якого не вистачає (в межах норм природних втрат) | 947.1 | 282.3 | |
Списані транспортно-заготівельні витрати, шо припадають на суму нестачі, в межах норм природних втрат | 947.1 | 289.3 | |
Відображено собівартість товару, якого не вистачає понад норми природних втрат у складі витрат звітного періоду | 947.2 | 282.3 | |
Списано ТЗВ, що припадають на суму нестачі товарів понад норми природних втрат (якщо їх облік ведеться на окремому рахунку) | 947.2 | 289.3 | |
Віднесено на витрати звітного періоду суму ПДВ на товар, якого не вистачає коригування податкового кредиту) | 947.2 | ||
Віднесено на позабалансовий рахунок собівартість товару, якого не вистачає, на суму, що перевищує норми природних втрат | - | ||
Віднесено суму нестачі на винну особу у розмірі збитку,завданого | |||
Списано суму нестачі з позабалансового рахунка | - | ||
Віднесено на винну особу різницю, що підлягає перерахуванню до бюджету (визначена відповідно до Порядку №116 | |||
Віднесено на винну особу суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до | |||
Списано на фінансові результати собівартість товарів, яких не вистачає і відповідну суму ТЗВ, ПДВ | 791.3 | 947.2 | |
Списано у кінці звітного періоду доход на фінансові результати підприємства | 791.3 |
Бухгалтерські проведення на підставі порівняльної відомості відображаються в журналі К-4.