Короткі теоретичні відомості. Пріоритетним напрямом в процесі надання транспортних послуг населенню є якість обслуговування пасажирів.

Пріоритетним напрямом в процесі надання транспортних послуг населенню є якість обслуговування пасажирів.

Якість транспортного обслуговування – це сукупність властивостей і характеристик транспортної послуги, які надають їй здатність задовольняти обумовлені або передбачувані потреби пасажирів в перевезеннях.

Транспорт загального користування в містах, подібних м. Кіровограду, представлений тролейбусами, автобусами та маршрутними таксі, а особистий – власними легковими автомобілями. Решта альтернатив в системі підтримки переміщень міського населення має незначну питому вагу.

З розвитком ринкових відносин на внутрішньому економічному просторі, введенням конкурентного розміщення державних замовлень на автотранспортне обслуговування населення, виникненням конкуренції перевізників різних форм власності набуває реальне значення для вітчизняної практики, та для управління якістю перевезень. Вирішальним впливом при цьому є можливість перевізника забезпечити краще транспортне обслуговування споживача. Конкурентоздатною може опинитися і послуга рівної якості і навіть декілька послуг, що конкурують, а до умов можна віднести звичку пасажира до певного типу РС – тролейбуса, транспортного засобу великої, середньої, малої та особливо малої місткості. За інших рівних умов рівень вартості проїзду в транспорті загального користування може вирішити всі проблеми конкурентоспроможності.

Конкуренція – суперництво між суб’єктами ринкової економіки за кращі умови та вигідні пропозиції на ринку.

Конкурентоспроможність — це здатність послуги бути привабливішою для споживача в порівнянні з іншими послугами аналогічного виду й призначення, завдяки кращій відповідності її якісних і вартісних характеристик вимогам ринку й споживчим оцінкам.

Щоб забезпечити належний рівень якості транспортного обслуговування пасажирів необхідно мати: сукупність об'єктивних науково обґрунтованих критеріїв (показників) якості; зв'язок показників якості з характеристиками транспортного процесу перевезень; удосконалені та оптимальні методи обробки отриманих даних з використанням пакетів прикладних програм на ПЕОМ.

Показник якості – кількісна характеристика одного або декількох властивостей транспортної продукції, що складають її якість.

Основними показниками якості перевезень пасажирів є:

– умови проїзду пасажирів (вартість. комфорт та ін.);

– час, що витрачається пасажирами на пересування;

– регулярність руху РС;

– безпека руху.

Найважливішим показником рівня якості є час, що витрачається пасажирами на пересування, яке включає час :

– на підхід до зупинки і на підхід до місця призначення ;

– на очікування транспорту

– слідування в ТЗ ;

– на пересадку на інший маршрут (виражається коефіцієнтом пересаджуваності );

– на очікування транспорту із-за відмов внаслідок перевантаження салону.

Загальні витрати часу на поїздку визначаються по формулі:

, (5.1)

де - коефіцієнт пересаджуваності, що відбиває середнє число посадок при одній мережевій поїздці.

Значень коефіцієнта пересаджуваності набувають залежно від чисельності населення міста по таблиці Ж.1 додатка Ж.

Середній час на підхід до ЗП і до місця призначення :

, (5.2)

де - середня швидкість пішого пересування ( ), км/год;

– щільність маршрутної мережі, км/км²;

– середня довжина перегону, км.

Щільність маршрутної мережі визначається по формулі:

, (5.3)

де - протяжність маршрутної мережі, км;

– площа компактного проживання населення міста, км² (табл. Б.2 дод. Б).

Теоретично, час очікування ТЗ дорівнює половині інтервалу руху транспорту. Проте з урахуванням додаткового очікування транспорту із-за відмов в посадці при переповнюванні транспортного засобу і можливих відхилень від розкладу руху, час очікування транспорту визначатиметься по формулі:

, (5.4)

де - плановий інтервал руху транспорту по маршрутній мережі, хв.;

– середньоквадратичне відхилення від планового інтервалу руху, хв.;

– вірогідність відмови пасажиру в поїздці;

– ефективний інтервал руху, хв.

Ефективний інтервал відображає уявне збільшення планового інтервалу з точки зору пасажира, що знаходиться на ЗП:

. (5.5)

В результаті перетворень час очікування транспорту:

. (5.6)

Інтервал руху на маршрутній мережі визначається по формулі:

, (5.7)

де - експлуатаційна швидкість руху, км/год (табл. В.1 дод. В);

– кількість автобусів на маршрутах у час «пік» (п.з. № 3).

Час слідування пасажирів в автобусі з урахуванням пересадок:

, (5.8)

де - середня відстань поїздки пасажира, км;

– швидкість сполучення ( ), км/год.

, (5.9)

де - довжина маршруту, км (табл. В.1 дод. В).

Зручність проїзду пасажирів характеризується наповненням РС і комфортабельністю проїзду. Для оцінки якості перевезень пасажирів розроблені нормативи наповнення автобусів залежно від їх типу і виду сполучення. Відповідно до ГОСТ 27815-88 граничний норматив для проїзду стоячи – 8 пасажирів на 1 м² вільної площі салону ТЗ. Коефіцієнти наповнення МПТ в години «пік», розраховані по їх граничній місткості, мають бути в межах для забезпечення якості ПП. Комфортабельність РС характеризується зручністю посадки-висадки і комфортом поїздки в ТЗ.

Надійність обслуговування пасажирів визначається регулярністю руху ТЗ і безпекою здійснення поїздки. Рух є регулярним, якщо автобуси прямують через рівні проміжки час. До нерегулярних відносяться невиконані рейси і рейси з відхиленням від розкладу більше за допустимий. Для внутрішньоміського сполучення допустиме відхилення складає 2 хв.

Нормативи виконання передбачених розкладом руху рейсів на міських маршрутах становлять не менше 96 %.

Коефіцієнт регулярності руху визначається по формулі:

, (5.10)

де – загальна кількість регулярних (виконаних) рейсів;

– число рейсів, передбачених розкладом руху.

Характеристикою безпеки руху може служити коефіцієнт динамічної зміни рівня ДТП:

, (5.11)

де – коефіцієнт відносної втрати часу пасажирів при пересуванні, пов'язаний з ДТП. У практичних розрахунках приймається ;

– динамічний показник рівня ДТП на транспортному підприємстві, вимірюваний числом штрафних балів на 1 млн. км пробігу;

, (5.12)

де – показник ДТП на транспортному підприємстві в поточному році:

, (5.13)

– число штрафних балів, нарахованих за ДТП і порушення правил дорожнього руху (максимальне значення );

– загальний пробіг усіх ТЗ АТП, млн. км;

– загальний пробіг усіх ТЗ АТП в попередньому році, млн. км;

– динамічний показник рівня ДТП на ПАТП в попередньому році.

Інтегральна оцінка якості транспортного обслуговування пасажирів проводиться по сумарному впливу на коефіцієнт якості міри наповнення ТЗ, витрат часу на поїздку, регулярності руху РС, безпеці руху при перевезенні пасажирів:

, (5.14)

де - коефіцієнт відносного наповнення ТЗ;

– коефіцієнт відносних витрат часу на пересування пасажирів.

Коефіцієнт відносного наповнення автобусів визначається як відношення нормованого значення коефіцієнта наповнення (рекомендується для міських ПП у години пік приймати рівним 0,8) до фактичного коефіцієнта наповнення ТЗ :

. (5.15)

Коефіцієнт відносних витрат часу на пересування визначається як відношення витрат часу на поїздку у встановлених нормативних сприятливих умовах (табл. Ж.1 дод. Ж) до витрат часу на поїздку у фактичних умовах :

. (5.16)

Нормативними сприятливими умовами для поїздки слід вважати:

– відсутність зривів графіку;

– відсутність пересаджуваності;

– достатня швидкість сполучення (не менше 20 км/год);

– висока щільність транспортної мережі (не менше 2 км/км²);

– невелика довжина перегону між ЗП (близько 300 м);

– гарантія поїздки в першому автобусі, що підійшов;

– зручний, погоджений з потужністю пасажиропотоку інтервал руху.

На автобусних перевезеннях прийнята чотирьохрівнева система оцінки якості перевезень, представлена в таблиці Ж.2 додатка Ж.

Знаючи суперечливу природу якості, слід, створюючи транспортну продукцію, прагнути покращувати одні її властивості, не погіршуючи інших, тобто знаходити способи, що забезпечують гармонію, рівновагу між властивостями. Гармонійне поєднання властивостей транспортної послуги, перш за все, функціональних і вартісних, досягається оптимізацією співвідношень між різними властивостями перевізного процесу. Досягнення ж оптимальної структури властивостей перевізного процесу – одне з найважливіших і найскладніших завдань управління якістю перевезень на автомобільному транспорті.

Основні завдання:

5.1. Відповідно до варіанту завдань згідно порядковому номеру в журналі сформувати базу вихідних даних використавши систему Mathcad, табл. Б.2 додатку Б, табл. В.1 додатку В та таблиць Ж.1 - Ж.3 додатку Ж.

5.2. Визначити складові загальних витрат часу пасажирами на поїздку в МПТ:

– щільність маршрутної мережі міста (5.3);

– середній час на підхід до ЗП і до місця призначення (5.2);

– інтервал руху на маршрутній мережі (5.7);

– час очікування ТЗ (5.4);

– середню відстань поїздки пасажира (5.9);

– час слідування пасажирів в ТЗ з урахуванням пересадок (5.8).

5.3. За формулою (5.1) визначити загальні витрати часу на поїздку з урахуванням транспортного обслуговування пасажирів різними типами РС.

5.4. Розрахувати коефіцієнт динамічної зміни рівня ДТП (5.11) та його складові:

– коефіцієнт регулярності руху (5.10);

– показник ДТП на підприємстві у поточному році (5.13);

– динамічний показник рівня ДТП на підприємстві (5.12).

5.5. Використовуючи формулу (5.15) визначити коефіцієнт відносного наповнення салону ТЗ.

5.6. Визначити коефіцієнт відносних витрат часу на пересування пасажира за формулою (5.16).

5.10. Визначити розрахунковим шляхом інтегральний показник якості транспортного обслуговування пасажирів різними типами РС, використовуючи формулу (5.14).

5.11. Використовуючи таблицю Ж.2 додатку Ж дати оцінку рівню транспортного обслуговування пасажирів окремо за диференціальними показниками якості і за інтегральним показником якості для маршрутної мережі в цілому.

5.12. Побудувати графіки залежності інтервалу руху ТЗ на маршрутній мережі міста від експлуатаційної швидкості та їх кількості ; впливу на загальні витрати часу на поїздку різними типами МПТ середнього часу на підхід до зупинного пункту і місця призначення , часу очікування транспортних засобів та часу слідування пасажира в ТЗ з урахуванням пересадок ; залежності інтегрального показника якості транспортного обслуговування пасажирів від загальних витрат часу на поїздку .

5.13. Проаналізувати отримані дані та зробити відповідні висновки.

5.14. Самостійно відповісти на контрольні питання.

Контрольні питання

1. Дати поняття якості транспортного обслуговування.

2. Що таке конкуренція та конкурентоспроможність ?

3. Назвати основні показники якості транспортного обслуговування пасажирів.

4. З'ясувати найважливіший показник рівня якості транспортного обслуговування населення та його складові.

5. Як визначаються загальні витрати часу на поїздку ?

6. Як здійснюється інтегральна оцінка якості транспортного обслуговування пасажирів ?

7. З'ясувати поняття нормативних сприятливих умов для поїздки пасажирів.

Рекомендована література: [7, 10, 21, 25-27]

Практичне заняття № 6

Тема: Аналіз економічної ефективності впровадження заходів підвищення якості транспортного обслуговування пасажирів на маршрутах

Мета заняття: Економічно обґрунтувати впровадження заходів по підвищенню якості транспортного обслуговування населення міста при експлуатації різної кількості рухомого складу різних типів.