Короткі теоретичні відомості. Маршрут відкривають за умов достатнього по потужності пасажиропотоку (у містах не менше 100 пас/год в одному напрямі)

Маршрут відкривають за умов достатнього по потужності пасажиропотоку (у містах не менше 100 пас/год в одному напрямі), забезпечення безпечного руху по трасі маршруту і наявності необхідного числа автобусів.

Міські маршрути відкриваються і закриваються за узгодженням з органами місцевого самоврядування. Трасу передбачуваного маршруту обстежує спеціальна комісія, до складу якої входять представники ДАІ, дорожніх служб і ПАТП на предмет її відповідності встановленим технічним вимогам. У акті обстеження вказуються заходи, які необхідно виконати до відкриття маршруту: ремонт ділянок дороги, спорудження ЗП та ін.

Технологія маршрутних ПП передбачає раціональну організацію руху рухомого складу на маршрутах на основі виявлення і використання закономірностей пересувань пасажирів з метою повного і своєчасного задоволення потреб в перевезеннях при дотриманні діючих законодавчих норм, що встановлюють вимоги безпеки дорожнього руху, якості транспортного обслуговування, режиму праці і відпочинку персоналу.

Для організації руху по маршруту необхідно раціонально вибрати рухомий склад. Суть цього питання полягає в призначенні на маршрут такої кількості ТЗ певної пасажиромісткості, яка забезпечує мінімум витрат перевізника за умови освоєння пасажиропотоку з дотриманням нормативних вимог до якості транспортного обслуговування. При цьому тип транспортних засобів повинен вибиратися з урахуванням майбутніх потреб в перевезеннях з метою формування раціональної структури парку ПАТП на перспективу.

Вибір РС пов'язаний, в першу чергу, з визначенням його номінальної місткості. Оскільки саме ця характеристика пасажирського ТЗ впливає на основні показники його роботи : час обороту, витрати на перевезення та ін.

Місткість РС визначається його конструктивними особливостями. При виборі місткості РС враховують наступні чинники:

− потужність пасажиропотоку в одному напрямі на найбільш завантаженій ділянці;

− нерівномірність розподілу пасажиропотоків по годинам доби і ділянкам маршруту;

− доцільний інтервал дотримання ТЗ по годинам доби;

− дорожні умови руху РС і пропускну здатність вулиць (на деяких вулицях рух РС великої місткості може бути обмежений по габаритах);

− собівартість перевезень.

Рухомий склад по місткості повинен максимально відповідати потужності і характеру пасажиропотоку. Потужність пасажиропотоку встановлюється в ході обстеження пасажиропотоків. Оскільки пасажиропотоки по годинам доби можуть значно коливатися (годинни «пік», «міжпіковий» період і т.д.), то для характерних періодів доби можна використати РС різної місткості. Але на практиці не у всіх перевізників є можливість протягом доби робити заміну РС з меншої місткості на велику і навпаки. Тому для роботи по маршруту вибирають який-небудь один тип рухомого складу, місткість якого встановлюють на основі даних про годинну потужність пасажиропотоку по найбільш завантаженій ділянці маршруту для годин «пік» або про його потужність за добу по маршруту в цілому.

У деякій учбовій літературі по організації пасажирських автомобільних перевезень наводяться рекомендації по вибору місткості МПТ на підставі даних про годинну потужність пасажиропотоку (табл. В.3, дод. В).

При цьому вказані співвідношення слід розглядати як зразкові, тому що окрім потужності пасажиропотоку необхідно враховувати допустимі інтервали руху ТЗ.

Інтервал руху пасажирського транспорту– це час між проїздом певного пункту маршруту двома наступними один за одним ТЗ.

Частота руху пасажирського транспорту– це умовна кількість РС, що проходить за годину через певний перетин маршруту.

Доцільний інтервал руху по маршруту є важливим критерієм вибору раціональної місткості РС. Величина інтервалу руху задається з урахуванням різних обмежень. Інтервал руху не має бути занадто великим (у містах не рекомендується встановлювати інтервали руху понад 20 хвилин), оскільки при рідкому сполученні по маршруту пасажирам доводиться витрачати багато часу на очікування ТЗ. Перспектива тривалого очікування на зупинному пункті змушує багато пасажирів вибирати інші способи поїздки: користуватися суміжними маршрутами руху в попутному напрямі, здійснюючи пересадки; прибігати до послуг таксі. Тому тривалі інтервали руху, по-перше, створюють незручності для пасажирів, по-друге, можуть привести до їх втрати і теж зниження виручки від перевезень по конкретному маршруту.

В той же час, перевізнику не вигідно встановлювати дуже маленькі інтервали руху. Чим нижче інтервал руху по маршруту, тим більше число ТЗ необхідно випускати на лінію, щоб його витримувати:

, (3.1)

де – максимальна потужність пасажиропотоку на ділянці маршруту, пасс./год (табл. А.6 дод. А згідно свого варіанту);

– час обороту рейсу, год.;

– максимальна місткість РС, пас.

Тому встановлення малого значення інтервалу руху потребує великого числа машин, що, як наслідок, приведе до збільшення витрат підприємства, пов'язаних з обслуговуванням маршруту.

Зазвичай для кожного маршруту, з урахуванням специфіки потреб пасажирів в перевезеннях по цьому напряму, визначають допустимий діапазон інтервалу руху( нижні і вищі значення), в межах якого для характерних періодів доби, що виділяється залежно від годинної нерівномірності пасажиропотоку, встановлюється конкретний інтервал руху по маршруту.

. (3.2)

Важливим якісним показником роботи РС на маршрутах є час обороту рейсу на маршруті, який можна визначити за залежністю:

, (3.3)

де – довжина маршруту в один бік, км.;

– експлуатаційна швидкість руху ТЗ, км/год.

На рисунку 3.1 приведена залежність місткості РС від інтервалу руху і годинної потужності пасажиропотоку по ділянці маршруту. Наприклад, при відомій потужності пасажиропотоку в 750 пасс./год і плановому значенні інтервалу руху 6 хвилин слід вибрати ТЗ місткістю 75 пас.

Рисунок 3.1 - Залежність місткості МПТ від інтервалу руху і потужності пасажиропотоку

Рухомий склад великої місткості не доцільно використовувати на маршрутах з малим пасажиропотоком. Оскільки в цьому випадку рівень використання місткості ТЗ буде низьким, що приведе до зростання собівартості перевезень. Для підвищення рівня використання місткості РС доведеться збільшувати інтервал його руху, щоб більше пасажирів накопичувалося на ЗП, але ця обставина, як відзначалося вище, викличе незручності для пасажирів і може привести до зниження доходів ПАТП.

Також не ефективно експлуатувати ТЗ малої місткості на маршрутах з потужним пасажиропотоком. Оскільки в цьому випадку для перевезення усіх пасажирів ТЗ необхідно буде ходити частіше, а інтервал їх руху знизиться, що потребує великого числа машин для роботи на маршруті. Навіть якщо перевізник має в розпорядженні достатню кількість РС та велике їх число може привести до зростання витрат на перевезення (паливно-мастильні матеріали, зарплата водіям та ін.).

Тому при виборі місткості РС керуються не лише встановленням прийнятного для пасажирів інтервалу руху, але і витратами на перевезення пасажирів по маршруту, які, у свою чергу, також залежать від місткості. Для різних інтервалів руху по маршруту при однаковому значенні потужності пасажиропотоку перевізник може використати ТЗ різної місткості. Можливі межі місткості для ТЗ, які можуть експлуатуватися на маршруті, які визначаються по мінімальному і максимальному допустимим інтервалам руху. Усі ТЗ, відповідної місткості, що використовуються на маршруті, оцінюються за критерієм мінімальних витрат на ПП. Перевага віддається РС, що забезпечує високу економічну ефективність перевезень.

Основні завдання:

3.1. Відповідно до варіанту завдань згідно порядковому номеру в журналі сформувати базу вихідних даних використавши систему Mathcad, таблиці В.1 - В.3 додатку В.

3.2. Використавши формулу (3.1) розрахувати значення необхідної кількості рухомого складу різних типів при відповідній пасажиромісткості для перевезення пасажирів на маршрутах міста.

3.3. За формулою (3.3) розрахувати час обороту рейсу автобусу на маршруті та побудувати його графічні залежності від експлуатаційної швидкості та максимальної пасажиромісткості рухомого складу.

3.4. Необхідну кількість рухомого складу різних типів для роботи на маршрутах визначити за формулою (3.1) та побудувати графік її залежності від максимальної пасажиромісткості.

3.5. Інтервал руху транспортних засобів на маршруті у кожну годину доби розрахувати за формулою (3.2) та побудувати графік залежності місткості пасажирського транспорту від інтервалу руху. Проаналізувати графік і використовуючи команду "трасировка", визначити максимальну пасажиромісткість транспортного засобу відповідного типу в залежності від вибраного оптимального інтервалу руху.

3.6. Проаналізувати отримані дані та зробити відповідні висновки.

3.7. Самостійно відповісти на контрольні питання.

Контрольні питання

1. З'ясувати умови відкриття нових міських маршрутів.

2. Що передбачає технологія маршрутних пасажирських перевезень ?

3. Які чинники враховують при виборі місткості рухомого складу ?

4. Які типи РС міського пасажирського автомобільного транспорту існують і яка їх пасажиромісткість ?

5. Дати поняття інтервалу руху по маршруту та з'ясувати на що він впливає.

6. Що таке частота руху транспорту і як вона визначається ?

7. На яких маршрутах доцільно експлуатувати транспортні засоби великої місткості ?

8. На яких маршрутах доцільно експлуатувати транспортні засоби малої місткості ?

Рекомендована література: [5, 11, 14, 28]

Практичне заняття № 4

Тема: Розрахунок техніко-економічних показників роботи рухомого складу при перевезенні пасажирів на маршруті

Мета заняття: закріпити теоретичні знання щодо техніко-економічних показників роботи рухомого складу різних типів громадського транспорту при перевезенні пасажирів на міському, приміському та міжміському маршрутах та методів їх визначення.