Критерії оцінки ступеня важкості клінічних проявів системно-органної тропності отрут

ПРОТОКОЛИ

НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ

ГОСТРИХ ОТРУЄННЯХ У ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ

Відповідальний розробник:Ст.н.с., д.мед.н. Б.С.Шейман (головний токсиколог МОЗ України);

Розробники:

1. Академік НАН України, проф., д.мед.н., І.М.Трахтенберг (Інститут гігієни праці АМН України);
2. Чл.-кор. АМН України, проф., д.мед.н., В.І.Черній (ДонМУ ім. М.Горького);

3. Чл.-кор. АМН України, д.мед.н., проф. Проданчук М.Г. Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя МОЗ України);

4. д.мед., проф. Власик Л.І. (Інститут медико-біологічних проблем МОЗ України);

1. д.мед.н., проф. Серединська Н.М. (Інститут фармакології й токсикології АМН України);

6. д.мед.н., проф. Мохорт М.А. (Інститут фармакології й токсикології АМН України);

1. Ст.н.с., д.б.н., Н.В.Кокшарєва (Інститут екогігієни й токсикології ім. Л.І.Медведя МОЗ України);
2. Доцент каф. анестезіології та інтенсивній терапії ДонМУ ім. М.Горького, к.мед.н., А.М.Колесніков;
3. Доцент каф. анестезіології та інтенсивній терапії ДонМУ ім. М.Горького, к.мед.н., І.П.Гребняк;

10. к.мед.н. Пастернак Г.І. (доцент кафедри анестезіології та інтенсивної терапії ДМУ м. Луганськ);

1. Ас. каф. анестезіології та інтенсивній терапії ДонМУ ім. М.Горького, к.мед.н., О.Ю.Федоренко;

12. Шинкаренко Н.Д. (головний токсиколог УОЗ Дніпропетровської ОДА).

Київ-2009 р.

ЗМІСТ

Розділ 1. Ідентифікація функціонального стану систем життєзабезпечення й важкості отруєння.

Критерії оцінки ступеня важкості клінічних проявів системно-органної тропності отрут.

Заходи з діагностики стану життєво важливих функцій організму на шпитальному етапі.

Заходи першої медичної допомоги на шпитальному етапі.

Розділ 2. Заходи інтенсивної терапії на шпитальному етапі.

Протокол №1. Інтенсивна терапія гострих отруєнь протисудомними препаратами.

Протокол №2. Інтенсивна терапія гострих отруєнь седативними препаратами.

Протокол №3. Інтенсивна терапія гострих отруєнь антипсихотичними препаратами

Протокол №4. Інтенсивна терапія гострих отруєнь барбітуратами.

Протокол №5. Інтенсивна терапія гострих отруєнь снодійними препаратами.

Протокол №6. Інтенсивна терапія гострих отруєнь жарознижуючими й нестероїдними

протизапальними препаратам.

Протокол №7. Інтенсивна терапія гострих отруєнь невідомими (неідентифікованими)

лікарськими препаратами.

Протокол №8. Інтенсивна терапія гострих отруєнь переважно системними й

гематологічними препаратами, некласифікованими в інших рубриках.

Протокол №9. Інтенсивна терапія гострих отруєнь препаратами заліза.

Протокол №10. Інтенсивна терапія гострих отруєнь пермаганатом калію.

Протокол №11. Інтенсивна терапія гострих отруєнь йодом.

Протокол №12. Інтенсивна терапія гострих отруєнь борною кислотою.

Протокол №13. Інтенсивна терапія гострих отруєнь фенолами.

Протокол №14. Інтенсивна терапія гострих отруєнь формальдегідом.

Протокол №15. Інтенсивна терапія гострих отруєнь препаратами, що виділяють хлор (які, під

впливом соляної кислоти шлунка, виділяють молекулу хлору – CL₂).

Протокол №16. Інтенсивна терапія гострих отруєнь препаратами срібла.

Протокол №17. Інтенсивна терапія гострих отруєнь препаратами, що викликають гіпоглікемію.

Протокол №18. Інтенсивна терапія гострих отруєнь наркотичними речовинами психодислептиками (галюцинагенами).

Протокол №19. Інтенсивна терапія гострих отруєнь препаратами, які діють переважно

на вегетативну нервову систему.

Протокол №20. Інтенсивна терапія гострих отруєнь препаратами, які діють переважно

на серцево-сосудинну систему.

Протокол №21. Інтенсивна терапія гострих отруєнь β-блокаторами.

Протокол №22. Інтенсивна терапія гострих отруєнь етанолом.

Протокол №23. Інтенсивна терапія гострих отруєнь метанолом.

Протокол №24. Інтенсивна терапія гострих отруєнь опіоїдами.

Протокол №25. Інтенсивна терапія гострих отруєнь кокаїном.

Протокол №26. Інтенсивна терапія гострих отруєнь канабіноїдами.

Протокол №27. Інтенсивна терапія гострих отруєнь галюциногенами.

Протокол №28. Інтенсивна терапія гострих отруєнь психотропними речовинами.

Протокол №29. Інтенсивна терапія гострих отруєнь нікотином.

Протокол №30. Інтенсивна терапія гострих отруєнь розчинниками.

Протокол №31. Інтенсивна терапія гострих отруєнь газами, димами й випарами.

Протокол №32. Інтенсивна терапія гострих отруєнь кислотами.

Протокол №33. Інтенсивна терапія гострих отруєнь лугами.

Протокол №34. Інтенсивна терапія гострих отруєнь окислювачами.

Протокол №35. Інтенсивна терапія гострих отруєнь металами.

Протокол №36. Інтенсивна терапія гострих отруєнь пестицидами (фосфорорганічними сполуками).

Протокол №37. Інтенсивна терапія гострих пероральних отруєнь біотоксинами молюсків і інших морепродуктів.

Протокол №38. Інтенсивна терапія гострих пероральних отруєнь біотоксинами отрутної риби.

Протокол №39. Інтенсивна терапія гострих отруєнь парентеральных отруєнь біотоксинами отрутних морських тварин.

Протокол №40. Інтенсивна терапія гострих парентеральных отруєнь біотоксинами отрутних земноводних, плазуючих, звірів і птахів.

Протокол №41. Інтенсивна терапія гострих отруєнь рослинами, утримуючі отрути переважно нейротропної дії.

Протокол №42. Інтенсивна терапія гострих отруєнь рослинами, утримуючі отрути переважно гастроентеротропної дії.

Протокол №43. Інтенсивна терапія гострих отруєнь рослинами, утримуючі отрути переважно кардиотропної дії.

Протокол №44. Інтенсивна терапія гострих отруєнь рослинами, що містять отрути переважно гепатотропної дії.

Протокол №45. Інтенсивна терапія гострих отруєнь рослинами, що містять отрути загальтоксичної дії.

Протокол №46. Інтенсивна терапія гострих отруєнь отрутами грибів, що спричиняються виникнення фалоїдного синдрому.

Протокол №47. Інтенсивна терапія гострих отруєнь отрутами грибів, що спричиняються виникнення гиромітрового синдрому.

Протокол №48. Інтенсивна терапія гострих отруєнь отрутами грибів, що спричиняються виникнення гемолізу.

Протокол №49. Інтенсивна терапія гострих отруєнь отрутами грибів, що спричиняють виникнення ореланінового синдрому.

Протокол №50. Інтенсивна терапія гострих отруєнь отрутами грибів, що спричиняються виникнення копрінового синдрому.

Протокол №51. Інтенсивна терапія гострих отруєнь отрутами грибів, що спричиняються виникнення резиноїдного синдрому.

Протокол №52. Інтенсивна терапія гострих отруєнь отрутами грибів з нейротоксичною дією.

Протокол №53. Інтенсивна терапія гострих отруєнь отрутами мікроміцет.

Протокол №54. Інтенсивна терапія гострих отруєнь отрутами водоростей.

Розділ III. Заходи поcиндромної терапії.

Розділ IV. Додатки:

Речовини, що використовуються для інактивації отрути в шлунку.

Хімічні речовини, що використовуються для введення в шлунок в ролі антидотів.

Показання до операції водного навантаження з форсованим діурезом (ФД) та діалізної терапії в залежності від характеру отрути.

Деякі токсини і лікарські препарати, які ефективно можуть бути видалені з кров’яного русла методом діалізу.

Основні показання щодо застосування основних методів активної детоксикації в умовах гострих екзогенних отруєнь.

Ефективність методів детоксикації у залежності від агента, що спричинив отруєння.

Перелік речовин, які ефективно видаляються з кров'яного русла методом гемосорбції.

Основні фармакологічні засоби, що застосовують в ролі антидотів при лікуванні гострих екзогенних отруєнь.

Розділ 1. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СИСТЕМ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Й ВАЖКОСТІ ОТРУЄННЯ

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ СТУПЕНЯ ВАЖКОСТІ КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ СИСТЕМНО-ОРГАННОЇ ТРОПНОСТІ ОТРУТ.