Принципи організації безготівкових розрахунків у банках

ТЕМА 3 ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ З

РАХУНКОВО-КАСОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

КЛІЄНТІВ

3.1 Принципи організації безготівкових розрахунків у банках.

3.2 Відкриття та ведення банками рахунків клієнтів у національній валюті.

3.3 Форми безготівкових розрахунків, види розрахункових документів та особливості документообігу за ними.

3.4 Порядок здійснення касових операцій суб’єктів господарювання в національній валюті в Україні.

3.5 Організація касових операцій у комерційних банках.

Мета.Ознайомитись з видами банківських рахунків та особливостями їх обслуговування, засвоїти види та форми безготівкових розрахунків, з’ясувати механізм здійснення міжбанківських розрахунків, зрозуміти порядок здійснення касових операцій у національній валюті суб`єктами господарювання та у комерційних банках.

Ключові терміни: договір банківського рахунку; вкладні (депозитні) рахунки; поточний рахунок; рахунки типу «Н», «П»; кореспондентський рахунок; міжбанківські розрахунки; безготівкові розрахунки; готівкові розрахунки; платіжні інструменти; платіжне доручення; чек; акредитив; платіжна вимога – доручення; платіжна вимога; ліміт каси; операційна каса банку.

Принципи організації безготівкових розрахунків у банках

Безготівкові розрахунки - це розрахунки, які здійснюються шляхом перерахування певної суми коштів з банківських рахунків платників на банківські рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученнями підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Безготівкові розрахунки проводять за допомогою платіжних інструментів - засобів певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання яких ініціює переказ коштів з відповідного рахунка платника.

До платіжних інструментів належать спеціальні платіжні засоби та документи на переказ.

Спеціальні платіжні засобиможуть існувати у будь-якій формі на будь-якому, крім паперового, носії, що дозволяє зберігати інформацію, необхідну для ініціювання переказу та ідентифікувати його держателя. На сьогодні найпоширенішим спеціальним платіжним засобом виступає платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банкомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

До документів на переказ належать розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.

Документ на переказ готівки - це документ на переказ, що використовується для ініціювання переказу коштів, поданих разом з цим документом у готівковій формі.

Міжбанківський розрахунковий документ - документ на переказ, сформований банком на підставі розрахункових документів банку, клієнтів та документів на переказ готівки або виконавчого документа.

Міжбанківський переказ здійснюється шляхом:

1) проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в Національному банку України;

2) проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в інших банках або в розрахунковому банку.

Міжбанківський переказ між банками-членами платіжних систем за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, здійсненими їх держателями в межах України, проводиться лише у валюті України незалежно від того, в якій валюті відкритий рахунок клієнта.

Клірингова вимога - документ на переказ, сформований кліринговою установою за результатами клірингу, на підставі якого, шляхом списання/зарахування коштів на рахунки членів платіжної системи, відкритих у розрахунковому банку цієї платіжної системи, проводяться взаєморозрахунки між ними. Кліринг - механізм, що включає збирання, сортування та проведення взаємозаліку зустрічних вимог учасників платіжної системи, а також обчислення за кожним із них сумарного сальдо за визначений період часу між загальними обсягами вимог та зобов'язань.

Розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення платника та/або вимогу отримувача про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача. В Україні під час здійснення безготівкових розрахунків використовуються такі види розрахункових документів: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки, акредитиви, векселі, меморіальні ордери. Порядок документообігу цих документів та особливості розрахунків з їх використанням будуть розглянуті у § 3.3.

Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають платіжні інструменти і зазначають їх під час укладення договорів. Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в платіжному інструменті щодо операції, за якою здійснюється переказ, несе платник, який, у разі її недостовірності має відшкодовувати банку завдану внаслідок цього шкоду.

Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. При цьому, міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів, а внутрішньобанківський переказ - не може перевищувати двох операційних днів.

Зараховуються кошти на рахунок клієнта банком в день надходження відповідного розрахункового документа. У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених строків виконання доручення клієнта на переказ, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 % суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 % суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку клієнта на початок операційного дня, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом та за рішенням суду щодо примусового стягнення коштів.

У разі одночасного надходження до банку кількох розрахункових документів, на підставі яких здійснюється списання грошових коштів, банк списує кошти з рахунку клієнта у такій черговості:

1) грошові кошти на підставі рішення суду для задоволення вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, а також вимог про стягнення аліментів;

2) грошові кошти на підставі рішення суду для розрахунків щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), а також виплати за авторським договором;

3) грошові кошти на підставі інших рішень суду;

4) грошові кошти за розрахунковими документами, що передбачають платежі до бюджету;

5) грошові кошти за іншими розрахунковими документами в порядку їх послідовного надходження.

Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа до виконання. Банк платника зобов’язаний проставити на документі дати надходження, валютування. Банк отримувача зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо), що містяться в розрахунковому документі, та зараховувати кошти на рахунок отримувача виключно у разі їх відповідності.

Крім того, банк повинен перевіряти правильність заповнення платіжних документів.

У разі, якщо коштів на рахунку недостатньо для здійснення операції, банк має повернути платіжний документ ініціатору без виконання не пізніше наступного операційного дня. Виключенням є платіжна вимога, по якої дозволяється часткове виконання платежу.

Розрахунковий документ може бути відкликаний ініціатором переказу в будь-який час до списання суми коштів з його рахунка тільки в повній сумі шляхом подання документа на відкликання до банку, що обслуговує цього ініціатора.

У разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. Одночасно банк-порушник зобов'язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення.

У разі втрати суми переказу установа - член платіжної системи має повернути ініціатору цю суму, сплачену вартість наданих послуг, а також сплатити штраф у розмірі 25 % сплаченої вартості наданих послуг.

Наши рекомендации