До ставок збору житлово-комунальні підприємства застосовують коефіцієнт 0,3
Тема 9. Плата за ресурси та послуги
План
1. Основа і мета встановлення плати за ресурси. Види платежів за ресурси.
2. Державний лісовий фонд та види лісового доходу. Платники збору, об’єкт обчислення, види платежів за лісові ресурси. Порядок розрахунку та сплати збору. Пільги зі сплати збору за використання лісових ресурсів.
3. Види водних ресурсів України. Платники, об’єкт та розміри збору за спеціальне використання водних ресурсів. Пільги щодо сплати збору. Порядок розрахунку та терміни сплати збору.
Рекомендована література: 3, 15, 24, 25,48
1. Стягнення платежів за ресурси обумовлюється тим, що природні ресурси є власністю держави, і за їх використання держава стягує плату, основне призначення якої - покрити видатки на відтворення, ефективне використання цих ресурсів тощо.
Справляння плати за ресурси, як і податків, має обов’язковий характер.
Відповідно до законодавства встановлено такі види платежів за ресурси та послуги:
· збір за спеціальне використання лісових ресурсів;
· збір за спеціальне використання води;
· плату за користування надрами;
2. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів – це загальнодержавний збір за користування природними ресурсами, який установлюється з метою відшкодування витрат на відновлення лісних угідь.
Платниками є юридичні та фізичні особи, яким надано в постійне або тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду.
Об’єктом оподаткування збором є:
- деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
- другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
- побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
- використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
Ставки є диференційовані за таксами у гривнях установлюються за :
- породами (сосна, кедр, ялинка, дуб, ясен, клен і т.д. );
- якістю деревини(ділова, дров’яна);
- сортиментами (велика, середня, мілка);
- лісотаксовими поясам та розрядам.
Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на наданій земельній ділянці лісового фонду за спеціальним дозволом - лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком.
Збір справляється за встановленими таксами або у вигляді орендної плати чи доходу, одержаного від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах. Такси на деревину лісових порід, що відпускається на пні, застосовуються з урахуванням розподілу лісів за лісотаксовими поясами і розрядами, видами основних порід лісу, якістю деревини та сортаментом ділової деревини.
Лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору наростаючим підсумком з початку року.Розрахунки збору подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, за місцем розташування земельних ділянок лісового фонду. Збір сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми, зазначеної в
дозволі, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку.
3. Збір за спеціальне використання води - загальнодержавний збір, який справляється за спеціальне:
а) використання води водних об’єктів;
б) використання води, отриманої від інших водокористувачів;
в) використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту;
г) використання води для потреб рибництва.
Платниками збору є водокористувачі – суб’єкти господарювання, незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Об’єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.
Об’єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:
- для потреб гідроенергетики – фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;
- для потреб водного транспорту – час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).
Об’єктом оподаткування збором за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
Збір не справляється:
- за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення;
- за воду, що використовується для протипожежних потреб;
- за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;
- за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах;
-. за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису;
- за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем та магістральних водогонах;
- за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар’єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами;
- за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти;
- за морську воду, крім води з лиманів;
- за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами).
- за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для інвалідів та дітей - інвалідів, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для інвалідів та дітей-інвалідів, які засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів відповідно до закону.
Збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики не справляється з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями.
Ставки збору за спеціальне використання вод встановлюються:
– для поверхневих вод – на основі техногенного навантаження, якості води в даних водних об’єктах, їх здатності до самоочищення (самовідновлення), кількості водокористувачів;
– для підземних вод– з урахуванням якості води, кількості водокористувачів та відповідно запасів підземних вод.
Збір за спеціальне використання води водних об’єктів обчислюється, виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об’єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.
Підприємства гідроенергетики збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюють, виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставок збору.
Підприємства водного транспорту при експлуатації водних шляхів вантажними, самохідними, несамохідними суднами збір за використання поверхневих вод для потреб водного транспорту обчислюють, виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки збору, а пасажирськими суднами – з місця-доби та ставки збору.
Водокористувачі, які отримують воду із змішаних джерел, збір обчислюють як суму добутків обсягів фактично використаних з урахуванням втрат у їх системах водопостачання з поверхневих водних об’єктів на відповідну ставку збору і коефіцієнт та добутків обсягів фактично використаних з урахуванням втрат у їх системах водопостачання підземних вод на відповідну ставку збору та коефіцієнт.
До ставок збору житлово-комунальні підприємства застосовують коефіцієнт 0,3.
На спеціальне використання водних ресурсів встановлюються ліміти, які визначаються у дозволах на поставку води. У межах установленого ліміту збір за спеціальне використання води зараховується до витрат виробництва, а за понадлімітне використання — справляється в п’ятикратному розмірі й відноситься на рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні водокористувача. Обсяг використаної води визначається водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку за показниками вимірювальних приладів.
Базовим податковим (звітним) періодом для збору за спеціальне використання води є календарний квартал. Платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкову декларацію. Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.
Податкова декларація за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається.
Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.
У разі несплати збору або сплати його в неповному обсязі платниками збору протягом шести місяців органи державної податкової служби подають інформацію про таких платників збору до органів, що видають дозволи на спеціальне водокористування, для вжиття стосовно них заходів згідно із законом.