Державне управлiння в галузi транспорту, його цiлi й завдання
Державне управлiння - складне i багатогранне явище. З ним пов'язане з'ясування суті, змiсту та форми держави, розкриття функцiональних, органiзацiйно-структурних i полiтико-правових параметрiв виконавчоI влади як окремої гiлки державної влади, особливiсть якої полягае в тому, що саме у процесi її реалiзацiї вiдбувається реальне втiлення в життя законiв i нормативних aктів на управлiння важливими процесами суспiльного розвитку [с. 37-38][2].
Державне управлiння має своїм основним призначенням здiйснення виконавчої влади, у процесi якої реалiзуються завдання, функцiї та iнтереси держави. Водночас для безпосереднього управлiння галузями економiки, соцiально-культурної сфери та адміністративно-політичною діяльністю характерною є розпорядча дiяльнiсть. Виконавча i розпорядча дiяльнiсть opraнів виконавчої влади має свої характерні риси:
- по-перше, ця дiяльнiсть має загальнодержавний характер i охоплює найбiльш важливi сторони життя суспiльства;
- по-друге, ця дiяльнiсть спрямована на виконання законiв України, iнших нормативних aктів, а також мiжнародних правових aктів;
- по-трете, ця дiяльнiсть має органiзацiйний змiст, за допомогою якого здiйснюєrься безперервний, постiйний i цiлеспрямований вплив на волю людських колективiв для регулювання i координацiї їх спiльної працi;
- по-четверте, ця дiяльнiсть має юридично-владний розпорядчий характер.
Таким чином, пiд державнuм управлiнням розумiється органiзацiйно-владна виконавчо-розпорядча дiяльнiсть органiв державного управлiння, яка функцiонує на основi i для виконання законiв та перебуває в повсякденному практичному здiйсненнi функцій держави.
Нормальне i безпечне функцiонування транспортної системи, як однiєї iз найскладнiших галузей виробництва, можливе лише за умови вiдповiдного державного регулювання, всебiчної державної фiнансової, економiчної, соціальної та адмiнiстративної підтримки.
Законодавством України визначено мету i завдання державного управлiння в галузi транспорту на принципах, закрiплених Конституцiею України i досить повно висвiтлених у юридичнiй лiтеpaтypi [ с. 12-13; с. 21-32 ] [3] .
Управлiння в галузi транспорту має забезпечувати своєчасне, повне та якiсне задоволення потреб населення i суспiльного виробництва в перевезеннях та потреб оборони України; захист прав громадян пiд час їх транспортного обслуговування; безпечне функцiонування транспорту; додержання необхiдних темпiв i пропорцiй розвитку нацiональноI транспортної системи; захист економiчних iнтepeciв України та законних iнтepeciв пiдприємств i органiзацiй транспорту та споживачiв транспортних послуг; створення рiвних умов для розвитку господарської дiяльностi пiдприємств транспорту; обмеження монополiзму та розвиток конкуренцiї; координацiю роботи рiзних видiв транспорту; лiцензування окремих видів діяльності в галузі транспорту та охорони навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту (ст. 3 Закону України «Про транспорт») [ ][4].
Ще конкретнiше визначено цiлi i завдання державного регулювання в галузевих нормативних актах. Стаття 4 Закону України «Про залiзничний транспорт» установлює, що з метою забезпечення державних i суспiльних iнтepeciв, свободи пiдприємництва i формування ринку транспортних послуг, безпеки перевезень, захисту навколишнього природного середовища Кабiнет Miнiстpiв України визначає умови i порядок органiзацiї дiяльностi залiзничного транспорту. Kpiм того, управлiння процесом перевезень у внутрiшньому i мiжнародному сполученнях, а також регулювання виробничо-господарської дiяльностi у сферi органiзацiI i забезпечення цього процесу залiзницями, пiдприємствами, установами та органiзацiями проводяться централiзовано i належать виключно до компетенцiї Укрзалiзницi, яка здiйснює функцiI господарського суб' екта.
у Законi України «Про внесення змiн до Закону України «Про автомобiльний транспорт» в редакцiI вiд 23 лютого 2006 р. (ст. 5) закрiплено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сферi дiяльностi автомобiльного транспорту є створення умов беззпечного, якiсного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Держава здiйснює регулювання дiяльностi цивiльної авiацiї через вiдповiднi центральнi органи виконавчої влади за такими основними напрямами: забезпечення розвитку цивiльної авіації: нагляд за безпекою польотiв повiтряних суден; сертифiкацiя, реєстрація та ліцензування; регулювання використання повітряного простору i обслуговування повiтряного руху; захист авiацiї України вiд незаконного втручання в її дiяльнiсть тощо (ст. 3 Повiтряного кодексу України). Аналогiчнi цiлi та завдання державного регулювання торговельного мореплавства закрiплено в ст. 3 Кодексу торговельного мореплавства України щодо розвитку мореплавства, його правового забезпечення та умов працi на морському транспорті.
Отже, державне регулювання вiдносин передбачено на всiх видах транспорту. Воно має своїм завданням органiзацiйно забезпечити подальший розвиток та удосконалення дiяльностi транспортної системи Украiїни та на цiй основi сприяти бiльш повному задоволенню мaтерiальних i культурних потреб суспiльства.
Зазначенi цiлi i завдання управлiння реалiзуються в процесi повсякденного функцiонування спецiально уповноважених на це органів управлiння, якi зв'язанi з пiдприємствами транспорту управлiнськими вiдносинами i надiленi управлiнськими функцiями.
У процесi управлiння здiйснюються рiзноманiтнi за своїм призначенням i характером функцiї, якi формуються на основi обмiну органiзацiйних, економiчних та технiчних потреб транспортного процесу та його управлiння, а також вiдповiдно до чинного законодавства i компетенцiї opraнів управлiння.
Найбiльш узагальненими функцiями державного управлiння для усіх видів транспорту є такі:
1. Функцiї, пов' язанi з експлуатацiйною дiяльнiстю транспортних засобiв, до яких належать:
- координацiя роботи пiдприємств, установ та органiзацiй автомобiльного, авiацiйного, морського i рiчкового транспорту, дорожнього господарства тa їx об'еднань;
- пiдготовка i направлення рухомого складу транспортних засобiв вiдповiдно до планiв перевезень та укладених договорiв;
- розроблення i узгодження графiка руху транспортних засобiв;
- забезпечення розвитку ремонтної бази транспортних засобiв i рухомого складу, розроблення та впровадження в практику сучасних засобiв автоматики, телемеханiки, зв' язку, енергетики, обчислювальної технiки;
- розроблення та впровадження нових маршрутiв вантажних i пасажирських перевезень у внутрішньому та міжнародному сполученні;
- розроблення технiчних вимог до нових видiв рухомого складу та обладнання, формування замовлень для промисловостi таконтроль за їх виготовленням;
- придбання нового рухомого складу i контейнерiв, забезпечення їх капiтального ремонту та модернiзацiї.
2. Функцil, пов'язанi з правовим забезпеченням дiяльностi транспортної системи:
- розроблення та затвердження в установленому порядку Правил перевезень вантажів, технічні умови навантаження і кріплення вантажiв, Правила перевезення пасажирiв, багажу, вантажобагажу i пошти, Правила дорожнього руху, правила надання послуг, iншi нормативнi акти, пов'язанi з забезпеченням на транспортi норм caнітарії i гiгiєни, безпеки руху транспортних засобiв, охорони працi та пожежної безпеки, сертифiкацiї i технiчної експлуатацiї рухомого складу, правил поведiнки громадян на транспортi та їх безпеки;
- затвердження cтaтyтiв (положень) пiдприємств, укладення i розiрвання контpaктiв з керiвниками пiдприємств, пiдготовка та укладення договорiв;
- участь у розробцi i пiдготовцi мiжнародних договорiв, представлення iнтepeciв транспорту Украlїни у мiжнародних opraнiзащях;
- вiдповiдно до Закону України «Про лiцензування певних видів господарської дiяльностi» вiд 1 червня 2000 р. [ст. 416][5] забезпечення ліцензування діяльності про надання послуг з перевезень пасажиpів і вантажів на усіх видах транспорту.
3. Функцiї, пов'язанi з фiнансово-економiчною дiяльнiстю:
- формування ринку послуг, утворення нових органiзацiйних структур ycix форм власностi;
- формування i реалiзацiя єдиної тарифної та цiнової полiтики на транспортi, органiзацiя проведення розрахункiв за перевезення вантажів і пасажирів, здiйснення iнновацiйної та iнвестицiйної політики;
- управлiння майном, що перебуває у загальнодержавнiй власності та закрiплення його за пiдприємствами; здiйснення контролю за ефективнiстю використання i збереженням закрiпленого за пiдприємствами державного майна.
4. Функцiї, пов'язанi з соцiальним розвитком, охороною навколишнього середовища:
- здiйснення добору кaдpiв у системi Мiнтрансзв'язку України, органiзацiя роботи з пiдготовки i перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацil працiвникiв транспортного комплексу i дорожнього господарства;
- формування галузевих програм наукових, проектних i проектно-конструкторських розробок, впровадження в практику досягнень науки i технiки та нових технологiй;
- здiйснення заходiв, спрямованих на створення безпечних умов працi, соцiальний захист працiвникiв транспорту, полiпшення житлових i культурно-побутових умов;
- розробка та здiйснення заходiв, спрямованих на зменшення шкiдливого впливу транспорту на навколишнє природне середовище.
5. Функиiї, пов'язанi з адмiнiстративно-полiтичною дiяльнiстю:
- вжиття заходiв щодо розвитку єдиної транспортної системи України, створення i функцiонування нацiональної мережi мiжнародних транспортних коридорiв та iнфраструктури транспортного комплексу i дорожнього господарства України;
- вжиття заходiв щодо реалізації галузевого співробітництва України з Європейським Союзом, пiдготовки пропозицiй про укладення та денонсацію міжнародних договорів;
- здiйснення управлiння єдиною транспортною системою України в особливий перiод; контроль за станом профiлактики i попередження правопорушеннь, додержанням законодавства Укpaїни та міжнародних договорів;
- розробка i здiйснення заходiв стосовно захисту державної, службової та комерцiйної таеємницi;
- органiзацiя та забезпечення мобiлiзацiйної пiдготовки цивiльної оборони на транспортi, розробка заходiв на час лiквiдацiї наслiдкiв aвapiї, стихiйного або iншого лиха.
Вивчення та аналiз зазначених функцiй свiдчить, що транспорт є самостiйною галуззю економiки, яка включає в себе комплекснi системи - авiацiйний, автомобiльний, залiзничний, морський, рiчковий, повiтряний транспорт, мiський електротранспорт, метрополiтен тощо i якi кpiм процесу транспортування включають в
себе органiзацiйнi (управлiнськi) процеси, процеси матерiального i нематерiального виробництва; охоплюють значну кiлькiсть працiвникiв; розташовуються на всiй територiї України та мають у своїй структурi пiдприємства й органiзацiї рiзних форм власностi. Отже, його правове регулювання потребує значної комплексної нормативної бази, яка може презентувати себе як окрема комплексна галузь нацiонального права України i жоднi цивiльно-правовi договори перевезення не врегулюють зазначенi у функцiях opraнiзацiйнi (управлiнськi) питання. Тому транспортне право має існувати як галузь права. Цi обставини необхiдно пiдкреслювати, оскiльки в лiтературних джерелах iснує думка, згiдно з якою підставою утворення галузi права може бути тiльки наявнiсть окремо кодифiкованої самостiйної галузi законодавства [ с. 95-96;][6].
Державне управлiння транспортом - це врегульована нормами права юридично владна дiяльнiсть opraнів виконавчої влади i мicцевого самоврядування в межах своєї компетенцiї, яка спрямована на задоволення в повному обсязi матерiальних i культурних потребсуспiльства та змiцнення обороноздатностi країни.