На площадці медр ізолятор розгортається в
центрі площадки медр.
+стороні від функціональнихпідрозділів медр.
відділенні спеціальної обробки.
сортувально-евакуаційному відділенні.
На площадці медр ізолятор розміщується в:
одному табірному наметі.
+двох табірних наметах.
наметі УСТ (УЛ, УЗ).
наметі УСБ.
В ізоляторі медр призначення лікаря з надання медичної допомоги хворим виконує:
санітар.
+санітарний інструктор.
фельдшер.
фармацевт.
Автоперев’язочна медр призначена для забезпечення переміщення в новий район:
медичного пункту батальйону.
+медичної роти механізованої бригади.
ВППГ.
медичного складу медр.
Автоперев’язочна медр призначена для надання пораненим:
першої медичної допомоги.
+першої лікарської допомоги.
кваліфікованої медичної допомоги.
спеціалізованої медичної допомоги.
Автоперев’язочна медр має на оснащенні комплект:
Б-3.
Б-2.
Б-4.
+АП-2.
Невідкладні заходи кваліфікованої хірургічної допомоги включають:
+лікування анаеробної інфекції.
ампутацію при відривах, руйнуваннях та ішемічному некрозі кінцівок.
накладання надлобкової нориці при пошкодженнях уретри.
створення протиприродного заднього проходу при позачеревинному пошкодженні прямої кишки.
Невідкладні заходи кваліфікованої хірургічної допомоги включають:
туалет сильно забруднених опікових поверхонь.
+кінцеву зупинку внутрішньої та зовнішньої кровотечі.
комплексну терапію гострої дихальної недостатності.
ампутацію кінцівок при відривах.
Невідкладні заходи кваліфікованої хірургічної допомоги включають:
+комплексну терапію гострої крововтрати, шоку, травматичного токсикозу.
хірургічну обробку ран із значними ушкодженнями м’яких тканин.
туалет сильно забруднених опікових поверхонь.
введення антидотів і протиботулінічної сиворотки.
Невідкладні заходи кваліфікованої хірургічної допомоги включають:
хірургічну обробку ран із значними ушкодженнями м’яких тканин.
туалет сильно забруднених опікових поверхонь.
хірургічна обробка ран, забруднених отруйними речовинами.
+некоротомію при глибоких циркулярних опіках грудей і кінцівок, які викликають розлади дихання і кровообігу.
Невідкладні заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, включають:
хірургічну обробку ран, забруднених отруйними речовинами.
+лапаротомію при пораненнях і закритих травмах живота з покодженням внутрішніх -органів, хірургічну обробку ран із значними ушкодженнями м’яких тканин.
туалет сильно забруднених опікових поверхонь.
Невідкладні заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, включають:
первинну хірургічну обробку ран.
накладення пластинчатих швів при лоскутних пораненнях обличчя.
+декомпресійну трепанацію черепу.
некротомію при глибоких циркулярних опіках грудей і кінцівок.
Тема 7.
Під медичною службою армійського корпусу (АК) розуміють:
сили і засоби медичної служби механізованих (танкових) бригад АК.
сили і засоби медичної служби, які підпорядковані безпосередньо начальнику медичної служби АК.
+всю сукупність сил і засобів медичної служби в частинах і з’єднаннях АК.
сили і засоби медичної служби частин спеціального призначення АК.
До корпусної медичної служби відносяться:
сили і засоби медичної служби механізованих (танкових) бригад АК.
+сили і засоби медичної служби, які підпорядковані безпосередньо начальнику медичної служби АК.
всю сукупність сил і засобів медичної служби в частинах і з’єднаннях АК.
сили і засоби медичної служби частин спеціального призначення АК.
До корпусної медичної служби відносяться:
медичний склад, військово-польовий пересувний госпіталь (ВППГ).
військово-медичний відділ (як орган управління), медичний склад.
+військово-медичний відділ (як орган управління), медична бригада (МедБр) АК.
МедБр АК, ВППГ.
Які військово-медичні формування не входять до складу МедБр АК:
ВППГ.
медичний склад.
+окремий санітарно-епідеміологічний загін.
окремий медичний загін підсилення.
Окремий автомобільний санітарний батальйон (ОАСБ) МедБр АК призначений для:
евакуації поранених і хворих з МПБ до медр.
евакуації поранених і хворих з медр до пересувної госпітальної бази (ПГБ).
+евакуації поранених і хворих з медр до ВППГ.
евакуації поранених і хворих з ВППГ до ПГБ.
ОАСБ МедБр АК за один рейс може “підняти”:
1700 чоловік.
1750 чоловік.
1800 чоловік.
+1850 чоловік.
Окремий медичний загін підсилення (ОМЗП) МедБр АК призначений для підсилення етапів медичної евакуації, де надається:
долікарська допомога.
перша лікарська допомога.
+кваліфікована медична допомога.
спеціалізована медична допомога.
Пропускна здатність медичної роти ОМЗП, як етапу медичної евакуації, при наданні кваліфікованої медичної допомоги у повному обсязі:
50-100 чоловік.
+100-150 чоловік.
150-200 чоловік.
200-250 чоловік.
Пропускна здатність медичної роти ОМЗП, як етапу медичної евакуації, при наданні кваліфікованої медичної допомоги у скороченому обсязі:
150 чоловік.
200 чоловік.
+250 чоловік.
300 чоловік.
До складу медичної роти підсилення ОМЗП не входять наступні групи підсилення:
психоневрологічні.
+терпевтичні.
радіологічні.
токсикологічні.
Хірургічні групи медичної роти підсилення ОМЗП за 10-12 годин роботи можуть провести оперативних втручань:
60-80.
70-90.
+80-100.
100-110.
В лікувальних закладах пересувної госпітальної бази (ПГБ) проводиться лікування поранених і хворих з термінами одужання до:
20-30 діб.
+25-45 діб.
30-50 діб.
40-60 діб.
ПГБ у своєму складі має лікувальних закладів:
10.
11.
+12.
13.
Лікувальні заклади ПГБ мають загальну кількість штатних ліжок:
5000.
+5100.
5200.
5300.
ПГБ у своєму складі має військово-польових хірургічних госпіталів:
5.
+6.
7.
8.
Військово-польовий сортувальний госпіталь має штатних ліжок:
300.
400.
+500.
600.
Військово-польовий хірургічний госпіталь має штатних ліжок:
200.
+300.
400.
500.
Військово-польовий неврологічний госпіталь має штатних ліжок:
+200.
300.
400.
500.
Військово-польовий госпіталь легкопоранених має штатних ліжко-місць:
800.
900.
+1000.
1100.
Окремий автомобільний санітарний батальйон ПГБ за один рейс може “підняти”:
3000 чоловік.
3200 чоловік.
+3400 чоловік.
3660 чоловік.
Тема 8.
ВППГ це :
підрозділ медичної служби.
+окремий медичний заклад медичної бригади АК.
з’єднання медичної служби.
об’єднання медичної служби.
ВППГ безпосередньо підпорядкований :
+заступнику командувача армійського корпусу з тилу.
командувачу армійського корпусу.
начальнику медичної служби армійського корпусу.
начальнику медичної служби механізованої бригади.
В ВППГ надаються наступні види медичної допомоги:
кваліфікована, спеціалізована.
долікарська, перша лікарська.
+перша лікарська, кваліфікована.
перша лікарська, спеціалізована.
Термін лікування легкопоранених і легкохворих в ВППГ:
3-5 діб.
5-15 діб.
+до15 діб.
5-10 діб.
В структуру ВППГ входить командування, сортувально-евакуаційне відділення, хірургічне відділення, відділення анестезіології та інтенсивної терапії, відділення для легкопоранених, лабораторне відділення, відділення медичного постачання, рентгенологічний кабінет, а також:
+взвод зв’язку, взвод матеріально-технічного забезпечення, аптека.
взвод розвідки, евакуаційно-транспортне відділення.
взвод зв’язку і взвод транспортного забезпечення.
санітарно-протиепідемічний взвод,аптека.
Розмір площадки для розгортання ВППГ:
100 х 200 м.
200 х 300 м.
400 х 500 м.
+300 х 400 м.
Відстань від лінії фронту, на якій розгортається ВППГ в наступі:
6-8 км.
10-12 км.
15-20 км.
+12-15 км.
Відстань від лінії фронту, на якій розгортається ВППГ в обороні:
10-12 км.
12-15 км.
+20-25 км.
25-30 км.
Відстань між відділеннями ВППГ при розгортанні:
30-40 м.
25 м.
35 м.
+50 м.
Відстань між наметами функціональних підрозділів ВППГ при розгортанні:
10 м.
15-20 м.
15 м.
+20-30 м.
В ВППГ в першу чергу розгортаються відділення:
операційно-перев’язочне відділення, госпітальне і відділення анестезіології та інтенсивної терапії.
+сортувально-евакуаційне, операційно-перев’язочне і відділення анестезіології та інтенсивної терапії.
спеціальної обробки і сортувально-евакуаційне.
госпітальне відділення і відділення анестезіології та інтенсивної терапії.
Готовність першої черги ВППГ після його прибуття на нове місце розгортання через:
20 хв.
30 хв.
+40 хв.
1 год.
Сортувально-евакуаційне відділення ВППГ розгортає на місцевості:
евакуаційне відділення.
госпітальне відділення.
+сортувально-евакуаційне відділення і відділення спеціальної обробки.
перев’язочне і госпітальне відділення
Хірургічне відділення ВППГ розгортає на місцевості:
госпітальне відділення з протишоковою.
відділення спеціальної обробки.
+операційно-перев’язочне відділення.
сортувально-евакуаційне відділення.
Госпітальне відділення ВППГ розгортає на місцевості:
відділення спеціальної обробки.
сортувально-евакуаційне відділення.
+госпітальне відділення.
перев’язочне відділення.
Відділення для легкопоранених ВППГ призначене для розгортання:
+відділення для легкопоранених і сортувальної для легкопоранених.
відділення для легкопоранених та евакуаційного відділення.
госпітального відділення.
відділення для легкопоранених і аптеки.
Перев’язочна для легкопоранених в ВППГ розгортається у складі:
госпітального відділення.
сортувально-евакуаційного відділення.
+відділення для легкопоранених.
операційно-перев’язочного відділення.
Термін доставки поранених і хворих в ВППГ для надання кваліфікованої медичної допомоги не повинен перевищувати:
4-9 год.
+8-12 год.
3-5 год.
5-10 год.
Термін доставки поранених і хворих в ВППГ для надання кваліфікованої медичної допомоги при ураженні ФОР не повинен перевищувати:
5-8 год.
8-10 год.
+6-8 год.
3-5 год.
В структуру ВППГ входять сортувально-евакуаційне відділення, хірургічне відділення, стоматологічний кабінет, аптека, а також:
+госпітальне відділення, відділення анестезіології та інтенсивної терапії, лабораторне відділення, відділення для легкопоранених.
медичний взвод і відділення зв’язку.
взвод забезпечення і евакуаційно-транспортне відділення.
взвод хімічної розвідки і відділення медичного постачання.
Повна готовність ВППГ до прийому поранених і хворих влітку через :
1 годину.
+2 години.
3 години.
4 години.
Повна готовність ВППГ до прийому поранених та хворих взимку через :
1 годину.
2 годину.
+3 години.
4 години.
Кількість наметів УСТ, УСБ для розгортання відділення спеціальної обробки:
+2 шт.
3 шт.
4шт.
5 шт.
Кількість наметів УСТ, УСБ для розгортання сортувально-евакуаційного відділення
6 шт.
+8 шт.
10 шт.
12 шт.
Кількість наметів УСТ, УСБ для розгортання операційно-перев’язочного відділення:
7 шт.
3 шт.
+6 шт.
9 шт.
Кількість наметів УСТ, УСБ для розгортання госпітального відділення:
5-6 шт.
7-8 шт.
+4-5 шт.
9-10 шт.
Кількість наметів табірних для розгортання ізолятора ВППГ:
+2 шт.
3 шт.
4 шт.
5 шт.
Мінімальна кількість наметів для розгортання відділення для легкопоранених:
+2 шт.
3 шт.
4 шт.
5 шт.
Кількість табірних наметів для розгортання клінічної лабораторії:
+1 шт.
2 шт.
3 шт.
4 шт.
Кількість наметів для розгортання психоізолятора:
+1 шт.
2 шт.
3 шт.
4 шт.
Заходи кваліфікованої хірургічної допомоги відмова від виконання яких, як правило, буде приводити до тяжких ускладнень:
усунення асфіксії і відновлення адекватного дихання.
кінцева зупинка внутрішньої кровотечі.
комплексна терапія гострої крововтрати.
+хірургічна обробка ран, заражених отруйними речовинами, а також ран із значними руйнуваннями м’яких тканин.
Заходи кваліфікованої хірургічної допомоги відмова від виконання яких, як правило, буде приводити до тяжких ускладнень:
комплексна терапія гострої крововтрати, шоку, травматичного шоку.
+ампутація при відривах, розчавленнях та ішемічномунекрозі кінцівок.
некротомія при глибоких циркулярних опіках грудей та кінцівок (для запобігання розладів дихання кровообігу).
лікування анаеробної інфекції.
Заходи кваліфікованої хірургічної допомоги відмова від виконання яких, як правило, буде приводити до тяжких ускладнень:
хірургічна обробка та ушивання ран широко відкритому пневмотораксі, який не герметизується оклюзійною пов’зкою, пораненнях серця, зовнішньому клапанному пневмотораксі.
лапаротомія при пораненнях і закритих травмах живота з пошкодженням внутрішніх органів.
+накладання надлобкової нориці при пошкодженнях уретри.
лапаротомія при внутрішньочеревному пошкодженні сечового міхура та прямої кишки.
Заходи хірургічної кваліфікованої допомоги відмова від виконання яких, не виключає розвитку тяжких ускладнень:
усунення асфіксії і відновлення адекватного дихання.
кінцева зупинка внутрішньої кровотечі.
+первинна хірургічна обробка ран
декомпресійна трепанація черепу при пораненнях і пошкодженнях, які супроводжуються стисканням головного мозку.
Заходи хірургічної кваліфікованої допомоги відмова від виконання яких, не виключає розвитку тяжких ускладнень:
+некротомія при глибоких циркулярних опіках грудей і кінцівок, які не викликають розладів дихання і кровообігу.
усунення асфіксії і відновлення адекватного дихання.
кінцева зупинка внутрішньої кровотечі.
комплексна терапія гострої крововтрати.
Заходи хірургічної кваліфікованої допомоги відмова від виконання яких, не виключає розвитку тяжких ускладнень:
кінцева зупинка внутрішньої кровотечі.
комплексна терапія гострої крововтрати.
+накладання пластинчатих швів при лскутних пораненнях обличчя.
введення антидотів і протиботулінічної сиворотки.
Заходи хірургічної кваліфікованої допомоги відмова від виконання яких, не виключає розвитку тяжких ускладнень:
ампутацію при відривах, руйнуваннях та ішемічному некрозі кінцівок.
+лігатурне зв’зування зубів при переломах нижньої щелепи з дефектом.
комплексну терапію гострої дихальної недостатності.
туалет сильно забруднених опікових поверхонь.
Заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги, виконання яких може бути вимушено відкладено:
повна санітарна обробка уражених отруйними речовинами.
введення антидотів.
+введення антибіотиків та сульфаніламідів з профілактичною метою.
комплексна терапія гострої серцево-судинної недостатності.
Заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги, виконання яких може бути вимушено відкладено:
комплексна терапія дихальної недостатності.
дегідраційна терапія набряку головного мозку.
введення знеболюючих, десенсибілізуючих засобів.
+використання симтоматичнихмедикаментозних засобів.
Заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги, виконання яких може бути вимушено відкладено:
введення противоблювотних, противосудомних і бронхолітичних засобів.
використання транквілізаторів, нейролептиків при гострих реактивних станах.
+гемотрансфузію із замінною метою (при помірнійанемізації).
комплексну терапію порушень серцевого ритму.
Невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги включають:
+комплекс заходів при попаданні в середину отруйних речовин та інших отруйних засобів.
введення антибіотиків і сульфаніламідів з профілактичною метою.
гемотрансфузію при помірній анемізації.
використання симптоматичних медикаментозних засобів.
Невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги включають:
+санітарну обробку уражених і хворих при зараженнях отруйними речовинами.
введення антибіотиків і сульфаніламідів з профілактичною метою.
гемотрансфузію при помірній анемізації.
туалет сильно забруднених опікових поверхонь.
Невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги включають:
кінцеву зупинку внутрішньої кровотечі.
+введення антидотів і протиботулінічної сиворотки.
хірургічну обробку ран із значними ушкодженнями м’яких тканин.
туалет сильно забруднених опікових поверхонь.
Невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги включають:
кінцеву зупинку внутрішньої кровотечі.
+комплексну терапію серцево-судинної недостатності, порушень серцевого ритму.
первинну хірургічну обробку ран.
накладення пластинчатих швів при лоскутних пораненнях обличчя.
Невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги включають
+дегідратаційну терапію при набряку головного мозку.
гемотрансфузію при помірній анемізації.
використання симптоматичних медикаментозних засобів.
первинну хірургічну обробку ран.
Невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги включають:
гемотрансфузію при помірній анемізації.
використання симптоматичних медикаментозних засобів.
+корекцію грубих порушень кислотно-лужного стану та електролітного балансу.
накладення пластинчатих швів при лоскутних пораненнях обличчя.
Невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги включають:
введення антибіотиків і сульфаніламідів з профілактичною метою.
гемотрансфузію при помірній анемізації.
+введення знеболюючих, десенсибілізуючих, протиблювотних, протисудомних і бронхолітичних засобів.
використання симптоматичних медикаментозних засобів.
Невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги включають:
гемотрансфузію при помірній анемізації.
використання симптоматичних медикаментозних засобів.
+вживання транквілізаторів та нейролептиків при гострих реактивних станах.
гемотрансфузію при помірній анемізації.
Невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги включають:
первинну хірургічну обробку ран.
накладення пластинчатих швів при лоскутних пораненнях обличчя.
+призначення протисверблячих засобів при поширених іпритних дерматозах.
використання симптоматичних медикаментозних засобів.
При розгортанні функціональних підрозділів ВППГ в укриттях для розташування поранених і хворих виходять з розрахунку на одного сидячого:
1 м2.
0,93 м2.
0,8 м2.
+ 0,72 м2.
При розгортанні функціональних підрозділів ВППГ в укриттях для розташування поранених і хворих виходять з розрахунку на одного лежачого пораненого:
2 м2.
+2,5 м2.
3 м2.
3,5 м2.
В аптеці працюють:
начальник-фармацевт, санітарний інструктор, санітар.
+начальник-провізор, фармацевт, санітарний інструктор і кочегар-паропровідник.
начальник-провізор, санітарний інструктор, водій електрик, санітар.
начальник-фармацевт, водій-санітар, санітарний інструктор, ассистент.
Запас медичного майна спеціального призначення на медичному складі ВППГ:
1200 поранених.
1300 поранених.
+1500 поранених.
2000 поранених.
Тема 9.
Основою управління медичною службою бригади є рішення та вказівки:
+командира бригади на бій та вказівки начальника медичної служби АК.
начальника тилу бригади та вказівки начальника медичної служби АК.
командувача АК на бій та вказівки начальника медичної служби дивізії.
командира бригади на бій та вказівки начальника тилу бригади.
Начальник медичної служби бригади підпорядковується:
+командиру бригади, начальнику медичної служби АК.
командиру батальйону, начальнику тилу бригади.
командувачу АК, начальнику штаба бригади.
командиру бригади, начальнику тилу бригади.
Методи роботи начальника медичної служби бригади з планування медичного забезпечення:
порівняльний та статистичний.
+ послідовної та паралельної роботи.
аналітичний та дослідницький.
вербально-логічний та експертних оцінок.
З’ясування завдання медичної служби бригади полягає в усвідомленні:
факторів обстановки, що будуть мати вплив на лікувально-евакуаційні заходи.
+ виду бою та факторів обстановки, що впливатимуть на медичне забезпечення.
факторів обстановки, що будуть мати вплив на забезпечення медичним майном.
факторів, що будуть мати вплив на проведення заходів медичної служби щодо захисту від зброї масового ураження.
Розраховуючи час, що відводиться на підготовку медичної служби до бою, начальник медичної служби визначає загальний бюджет часу:
до доповіді командиру полку про готовність медичної служби.
до затвердження командиром рішення і плану медичного забезпечення.
+ для роботи підлеглих і особистий час.
денного періоду доби для підготовки медичного забезпечення.
В попередніх розпорядженнях начальник медичної служби бригади до початку бою визначає заходи щодо виявлення поранених, їх евакуації, доукомплектування медичної служби, а також організацію:
підготовки пропозицій щодо медичного забезпечення бригади.
розгортання санітарно-епідемічного загону.
затвердження плану медичного забезпечення командиром бригади.
+ медичної розвідки, приведення медичної служби у готовність до виконання завдань.
Рубіж розгортання медр бригади вказується:
командиром бригади.
+ начальником медичної служби АК.
командиром медр.
начальником медичної служби бригади.
Рішення начальника медичної служби бригади оформлюється у вигляді:
розпорядження.
+ плану медичного забезпечення.
наказу.
пунктів рішення командиру бригади.
План медичного забезпечення бригади оформлюється у вигляді:
рішення з додаванням розрахункових таблиць.
пояснювальної записки на звороті робочої топографічної карти.
схеми медичного забезпечення бригади.
+ робочої топографічної карти і пояснювальної записки з додаванням розрахункових таблиць.
План медичного забезпечення бригади підписує та затверджує:
+ начальник медичної служби, командир бригади.
начальник медичного пункту батальйону, командир бригади.
начальник медичної служби бригади, начальник медичної служби АК.
командир медр бригади, заступник командира бригади.
Щоденне медичне донесення в бригаді подається :
до 9.00 станом на 8.00.
до 14.00 станом на 12.00.
+до 21.00 станом на 20.00.
-до 17.00 станом на 16.00.
Зв’язок начальника медичної служби бригади з підлеглими підтримується через штатні засоби зв’язку медичної служби та через:
водіїв санітарного транспорту, посильних, начальника медичної служби АК.
засоби зв’язку командування, засоби зв’язку тилових частин та підрозділів, посильних.
засоби зв’язку інженерної, речової та продовольчої служб, водіїв санітарного транспорту.
+ засоби зв’язку командування, водіїв санітарного транспорту, посильних.
Резерв сил та засобів медичної служби бригади знаходиться при:
автоперев'язочній медр.
ТПУ бригади.
КП бригади.
+медр бригади.
Резерв засобів медичної служби бригади складається з:
особового складу медичної служби та медичного майна.
особового складу медичної служби та санітарного транспорту.
+особового складу медичної служби, санітарного транспорту та медичного майна.
санітарного транспорту та медичного майна.
З’ясувати завдання медичної служби бригади означає, в якому виді бойових дій необхідно організувати:
лікувально-евакуаційне забезпечення.
+медичне забезпечення.
санітарно-гігієнічні заходи.
забезпечення медичним майном.
З’ясувати завдання медичної служби бригади означає, в яких вирішальних умовах необхідно організувати:
забезпечення медичним майном.
санітарно-гігієнічні заходи.
+медичне забезпечення.
лікувально-евакуаційне забезпечення.
З’ясування завдання залежить від виду бою та:
бюджету часу.
кліматичних умов.
рельєфу місцевості.
+вирішальних умов.
Розрахунок часу начальником медичної служби бригади полягає у визначенні:
оцінки обстановки.
організації зв’язку.
організації тилу.
+бюджету часу.
Основний принцип управління медичною службою:
планування медичного забезпечення.
розрахунок санітарних втрат.
+єдиноначальність.
медична розвідка.
Один з основних принципів управління:
медичне постачання.
інженерне обладнання місцевості.
+централізація.
надання медичної допомоги.
Під час оцінки обстановки в першу чергу оцінюється:
організація тилу.
+противник.
місцевість.
медична обстановка.
Після оцінки противника начальник медичної служби бригади оцінює:
медичну обстановку.
організацію тилу.
+свої війська та сусідів.
місцевість
Після оцінки свого війська та сусідів начальник медичної служби бригади оцінює:
противника.
організацію тилу.
медичну обстановку.
+місцевість.
Оцінку обстановки начальник медичної служби бригади завершує оцінкою:
організації тилу.
свого війська та сусідів.
+медичної обстановки.
місцевості.
Під час планування медичного забезпечення начальник медичної служби бригади в першу чергу повинен:
прийняти рішення.
оцінити обстановку.
розрахувати час.
+з’ясувати завдання медичної служби.
Після з’ясування завдання начальник медичної служби бригади повинен:
оцінити обстановку.
+розрахувати час.
прийняти рішення.
поставити завдання підлеглим.
Після загальних висновків з оцінки обстановки начальник медичної служби бригади віддає:
попередні розпорядження.
здійснює постановку завдань підлеглим.
+приймає рішення та планує медичне забезпечення.
розраховує час.
Планування медичного забезпечення начальник медичної служби бригади завершує:
оформленням плану медичного забезпечення.
оцінкою обстановки.
з’ясуванням завдання медичної служби.
+ постановкою завдань підлеглим.
Першим розділом рішення начальника медичної служби бригади є:
забезпечення медичним майном.
можливі санітарні втрати.
+завдання медичної служби бригади.
організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
Другим розділом рішення начальника медичної служби бригади є:
завдання медичної служби бригади.
організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
+можливі санітарні втрати.
управління медичною службою.
Третім розділом рішення начальника медичної служби бригади є:
можливі санітарні втрати.
+організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
завдання медичної служби бригади.
управління медичною службою.
Останнім розділом рішення начальника медичної служби бригади є:
забезпечення медичним майном.
можливі санітарні втрати.
+управління медичною службою.
організація лікувально-евакуаційних заходів.
Рішення начальника медичної служби бригади мають :
5 розділів.
6 розділів.
+7 розділів.
8 розділів.
Під час оцінки медичної обстановки начальник медичної служби розділів в першу чергу оцінює:
угруповання сил та засобів медичної служби.
бойовий досвід медичного складу.
+укомплектованість медичної служби особовим складом, майном, транспортом.
можливість використання місцевих ресурсів.
Після оцінки укомплектованості медичної служби особовим складом, майном, транспортом начальник медичної служби розділів оцінює:
можливість використання місцевих ресурсів.
+кваліфікацію та бойовий досвід медичного складу.
угруповання сил та засобів медичної служби.
потребу в силах та засобах медичної служби.
У визначення поняття “управління медичною службою” входить:
лікувально-евакуаційне забезпечення.
+підтримання постійної бойової готовності медичних підрозділів.
з’ясування завдання медичної служби.
оцінка клімато-метеорологічних умов.
У визначення поняття “управління медичною службою” входить:
+підготовка медичних підрозділів до медичного забезпечення бою.
підготовка господарського майна.
оцінка обстановки.
проведення медичної розвідки.
Управління медичною службою визначається як:
організація розгортання медичних.
збір та аналіз інформації про сусідів.
рішення командира бригади.
+цілеспрямована діяльність начальників, командирів та органів управління.
У визначення поняття “управління медичною службою” входить:
розрахунок часу медичної служби.
+керування медичним підрозділами під час бою.
з’ясування завдання медичної служби.
оцінка свого війська та сусідів.
В управління медичною службою в ході бойових дій входить:
контроль дій сусідів.
забезпечення медичним майном.
проведення заходів медичного захисту.
+постійний збір інформації.
В управління медичною службою в ході бойових дій входить:
забезпечення медичним майном.
планування медичного забезпечення.
+аналіз обстановки.
забезпечення медичним майном.
В управління медичною службою в ході бойових дій входить:
організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
+прийняття рішення.
контроль дій противника.
забезпечення медичним майном.
В управління медичною службою в ході бойових дій входить:
контроль дій свого війська.
забезпечення медичним майном.
оцінка клімато-метеорологічних умов.
+доведення рішення до підлеглих.
Тема 10
На діяльність медичної служби бригади в обороні впливають тактична та медична обстановка, величина санітарних втрат, а також:
інженерна обстановка, наявність лікувальних закладів.
величина та структура безповоротних втрат, забезпечення медичним майном підрозділів тилу.
+труднощі щодо розшуку поранених і їх вивіз з осередку масових санітарних втрат.
недоліки в організації медичного забезпечення бойових дій.
Основним завданням медичного забезпечення бригади під час оборони є вивіз (винос) поранених і хворих з поля бою, своєчасне надання їм медичної допомоги, а також:
інженерне обладнання місцевості.