Аналіз використання робочого часу
Аналіз використання робочого часу має на меті виявити невиправдані втрати і непродуктивні витрати робочого часу, встановити конкретні причини і місця виникнення цих втрат, виявити їх вплив на обсяг виробленої продукції.
Аналіз використання робочого часу здійснюється на основі балансу робочого часу (табл. 2.5)
Таблиця 2.5 Баланс робочого часу
| Показники | Попередній рік | Звітний рік | ||
| людино-годин | % | людино-годин | % | |
| 1.Відпрацьовано всього | 90,1 | 90,6 | ||
| 2.Не відпрацьовано всього | 9,9 | 9,4 | ||
| у тому числі: | 0,0 | 0,0 | ||
| - щорічні відпустки (основні, додаткові) | 5,9 | 5,6 | ||
| - тимчасова непрацездатність (хвороби) | 2,0 | 2,1 | ||
| - навчальні відпустки та інші неявки, передбачені законом | 0,2 | 0,1 | ||
| - неявки з дозволу адміністрації | 0,7 | 0,6 | ||
| - простої | 0,0 | 0,0 | ||
| - прогули | 0,0 | 0,0 | ||
| 3.Святкові та вихідні дні | 0,0 | 0,0 | ||
| Календарний фонд робочого часу |
На основі балансу робочого часу розраховуються такі показники:
1) коефіцієнт використання календарного фонду часу ( 
)
де 
- відпрацьований фонд робочого часу;
- календарний фонд часу.
2) коефіцієнт використання табельного фонду часу 
де 
- табельний фонд часу, який розраховуються як різниця календарного фонду та святкових і вихідних днів.
3) коефіцієнт використання максимально можливого фонду робочого часу ( 
)
де 
- максимально можливий фонд робочого часу, що дорівнює різниці табельного фонду і часу відпусток.
За даними фактичного балансу робочого часу за звітний рік, наведеними в табл. 2.5, виконаємо розрахунок цих показників за звітний період.
Різниця між знаменником і чисельником останнього показника, характеризує резерв часу, що може бути використаний для збільшення випуску продукції. У звітному році цей резерв становить 21033 людино-годин (524203-503170).
Розраховані коефіцієнти за даними балансу робочого часу звітного і попереднього періодів наведено в табл. 2.6.
Таблиця 2.6 Використання робочого часу
| Показники | Попередній рік | Звітний рік |
| 1.Коефіцієнти використання календарного часу, % | 90,05 | 90,59 |
| 2.Коефіцієнт використання табельного часу, % | 90,05 | 90,59 |
| 3.Коефіцієнт використання максимально можливого часу, % | 95,70 | 100,00 |
| 4.Резерв часу, людино-годин |
Як видно з даних табл. 2.6, у звітному періоді спостерігається певне погіршення показників використання робочого часу у порівнянні з попереднім роком.
Раціональне використання робочої сили багато в чому залежить від ефективного використання робочого часу, аналіз якого виконується за даними статистичної звітності – форма №3ПВ «Звіт про використання робочого часу».
Використання робочого часу робітника характеризується такими показниками:
¾ середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником у звітному періоді (місяць, квартал, рік);
¾ середня тривалість робочого дня (зміни).
Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником, залежить від таких втрат: прогули, невиходи з дозволу адміністрації, відпустка за ініціативи адміністрації, страйки, чергові відпустки, вихідні та святкові дня, тимчасова непрацездатність, відпуски у зв¢язку з навчанням.
Тривалість робочого дня (зміни) робітника визначається: величиною нормативно встановленого робочого дня, надурочною роботою, простоями протягом зміни, неповного робочого часу (скорочений робочий день, тиждень), інші скорочення робочого дня передбачені законодавством.
Повноту використання фонду робочого часу можна оцінити за кількістю відпрацьованих за звітний період днів і годин одним робітником.
Загальний фонд робочого часу (ФРЧ) залежить від чисельності робітників (Ч), кількості відпрацьованих днів одним робітником (Д), середньої тривалості робочого дня (Р):
ФРЧ = Ч х Д х Р
На основі даної формули можна визначити вплив певних факторів на зміну фонду робочого часу (табл. 2.7).
Таблиця 2.7 Використання робочого часу на підприємстві
| Показники | Попередній рік | Звітний рік | Абсолютне відхилення (гр2-гр1) |
| А | |||
| 1.Фонд робочого часу, годин | |||
| 2.Середньооблікова чисельність робітників, осіб | |||
| 3.Відпрацьовано одним робітником: 3.1 днів | 66489,9 | 67699,5 | 1209,6 |
| 3.2 годин | 16205,0 | ||
| 4.Середня тривалість робочого дня, год | 7,8 | 7,9 | 0,1 |
Загальна зміна фонду робочого часу становить
DФРЧ = ФРЧзвіт – ФРЧпопер = 550620 – 539610 = 11010 людино-годин
Методом ланцюгових підстановок встановлюється вплив факторів на зміну загального фонду робочого часу
¾ чисельності робітників
DФРЧЧ = Чзр Х Дпр Х Рпр – Чпр х Дпр х Рпр = 1478070487 – 139509108 = 1338561379 год;
¾ кількості днів, відпрацьованих робітником
DФРЧд = Чзр Х Дзр Х Рпр – Чзр х Дпр х Рпр = год;
¾ середньої тривалості робочого дня
DФРЧр = Чзр Х Дзр Х Рзр – Чзр х Дзр х Рпр = год
Балансова перевірка:
DФРЧ = DФРЧЧ + DФРЧд + DФРЧр = 8995 + 6143 – 4995 = 10143 год
Таким чином, із загального збільшення фонду робочого часу в звітному році у порівнянні з попереднім на 10143 год, 8995 год є результатом зростання кількості робітників, 6143 год – це результат зростання кількості робочих днів, відпрацьованих в середньому одним робітником і через причину скорочення тривалості робочого дня втрати склали 4995 год. На пошук причин цього і слід зосередити увагу аналітичної служби підприємства.