Аналіз небезпек і шкідливостей на автотранспорті

Лекція 1. Небезпечні і шкідливі виробничі чинники на автотранспорті

Аналіз небезпек і шкідливостей на автотранспорті

Залежно від характеру виконання робіт на працівників автотранспортних підприємств, а також підприємств, до складу яких входять автотранспортні об'єкти, впливають небезпечні та шкідливі виробничі чинники, які за певних умов можуть призвести до виробничих травм, професійних хвороб, тимчасового або усталеного зниження працездатності, підвищення частоти соматичних та інфекційних захворювань.

Виробничі чинники виокремлюють як фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні. На автомобільних дорогах на здоров’я водіїв та ризик ДТП несприятливо впливають:

– висока інтенсивність дорожнього руху;

– підвищена температура повітря у кабіні транспортного засобу в теплий період року (інакше – протяги через підвищену швидкість руху повітря, якщо відкрито вікна кабіни)та знижена – у холодний період року (за відсутності кондиціонерів);

– підвищена температура металевих та інших поверхонь у кабіні транспортного засобу в теплий період року та знижена – у холодний період року;

– підвищена концентрація шкідливих газів у кабіні – окису (двоокису) вуглецю, оксидів азоту, пари бензину чи дизельного палива та ін.;

– підвищений рівень шуму і вібрації на робочому місці водія;

– нервово-емоційне напруження під час керування автомобілем за умов інтенсивного дорожнього руху;

– недотримання водіями режиму праці та відпочинку (перевищення тривалості керування транспортним засобом протягом робочого дня), що призводить до перевтоми;

– монотонність праці під час керування автомобілем(зокрема, у разі далеких рейсів);

– підвищене фізичне навантаження під час тривалого керування;

– незадовільний технічний стан систем транспортного засобу, що визначають безпеку автомобіля;

– незадовільний стан автомобільних та грунтових доріг в Україні;

– низький рівень культури поведінки учасників дорожнього руху на автомобільних дорогах, що призводить до порушення вимог «Правил дорожнього руху» (швидкісного режиму, правил випереджання інших транспортних засобів, проїжджання залізничних переїздів, порядку увімкнення фар та габаритних вогнів тощо);

– порушення правил дорожнього руху іншими автомобілістами та пішоходами, що призводить до ДТП;

– злочинні дії пасажирів та інших осіб;

– відсутність належного контролю за дотримання водіями «Правил дорожнього руху» та інших нормативно-правових актів з безпеки дорожнього руху та охорони праці.

Першочергове значення серед шкідливих виробничих чинників на автотранспорті належить нервово-емоційному напруженню водія під час руху. Таке перенапруження пов'язано з кількістю і характером інформації про довкілля, що надходить до водія, відповідальністю за життя і здоров'я учасників руху, збереження матеріальних цінностей, а також залежить від індивідуальних рис водія автомобіля.

Інформаційний потік, що надходить до водія автомобіля, за певних умов може спричиняти стан монотонії та засинання під час руху. Це спостерігається під час руху в транспортному потоці з рівномірною швидкістю і посилюється за умов одноманітності дорожніх умов, низької інтенсивності руху.

Нервово-емоційне напруження залежить також від ситуацій за певних дорожніх умов: раптове гальмування, випереджання інших автомобілів, ускладнене проїжджання нерегульованих перехресть тощо.

Під час технічного обслуговування та ремонтування автотранспортних засобів можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

– підвищена температура та швидкість руху повітря у приміщенні ремонтного підрозділу (в теплий період року) та знижена температура повітря (у холодний період року);

– підвищена загазованість повітря робочої зони (високий вміст окису чи двоокису вуглецю, оксидів азоту, пари бензину та ін.);

– наїжджання транспортних засобів на людей, рухомі та нерухомі перешкоди у майстерні, на території майстерні чи на дорозі (внаслідок самовільного руху, під час увімкнення двигуна, руху на оглядовій канаві та ін.);

– раптове опускання (падіння) розібраних і піднятих (підвішених, встановлених на тимчасові опори) частин транспортних засобів під час технічного обслуговування та ремонтування (підвісна система, колеса, мости та інші вузли);

– раптове опускання піднятого кузова автомобіля-самоскида під час технічного обслуговування та ремонтування його гідропідіймача;

– раптове опускання відкидної кабіни вантажного автомобіля;

– падіння деталей, вузлів, агрегатів, інструменту;

– вилітання замкового кільця під час накачування шин коліс;

– розривання покришки під час накачування шин коліс;

– падіння працівників внаслідок нестійкого положення під час відкручування чи закручування гайок кріплення коліс;

– падіння нестійко опертого колеса;

– висока електрична напруга живлення ручного інструменту;

– необхідність виконання обслуговувальних і ремонтних робіт, перебуваючи на висоті вище 1,3 м (на драбинах, естакадах, неогороджених майданчиках);

– незакриті оглядові ями;

– напруженість праці через вимушену робочу позу в оглядовій канаві;

– термічні чинники, що можуть проявитися під час пожежі чи вибуху внаслідок: подавання палива до карбюратора двигуна самопливом; використанням відкритого полум’я під час перевіряння наявності палива у паливному баку; витікання газу з газобалонної установки, а також опіки парою чи гарячою водою з системи охолодження автомобіля);

– скалки металу, що відлітають під час випресовування (запресовування) шкворнів, пальців, підшипників, валів, осей, під час рубання металу;

– недостатній рівень природного і штучного освітлення на робочому місці слюсаря-ремонтника;

– підвищена вологість повітря під час миття деталей автомобіля;

– підвищені рівні шуму та вібрації під час випробування автомобіля та виконання ремонтних робіт;

– підвищене фізичне навантаження внаслідок необхідності підіймання та перенесення важких предметів.