IV. Характеристика протиепізоотичних заходів

У цьому розділі дотримуються такої послідовності:

- дата оголошення господарства (пункту) неблагополучним, накладання обмеження або карантину;

- ізоляція хворих і підозрілих у захворюванні тварин;

- застосування специфічних або неспецифічних засобів лікування, симптоматична терапія (коротка характеристика цих засобів);

- вимушена вакцинація сприйнятливих тварин (повнота обхвату, дата й техніка проведення імунізації);

- поточна дезінфекція (вид дезінфектанту й спосіб його застосування);

- спосіб утилізації трупів;

- знешкодження гною і залишків корму;

- умови проведення вимушеного забою й спосіб знезараження продуктів забою;

- дата останнього випадку одужання (загибелі) тварин;

- повнота та якість виконання організаційно-господарських і ветеринарно-санітарних заходів відповідно до плану ліквідації інфекції, розроблених на підставі діючої інструкції про заходи боротьби з певним захворюванням і урахуванням місцевих особливостей господарства;

- ветеринарно-просвітницька робота;

- повнота проведення закріплювальних заходів і дата оголошення господарства (пункту) благополучним та зняття обмеження чи карантину;

- облік ефективності заходів, що проводяться на різних стадіях перебігу епізоотичного процесу, в тому числі щеплення й терапії хворих тварин;

- охорона здоров'я людей.

ВИСНОВКИ Й ПРОПОЗИЦІЇ

У висновках стисло викладаються результати обстеження, в яких зазначають правильність і своєчасність постановки діагнозу, причини виникнення спалаху інфекції (передбачувані або точно встановлені джерела збудника інфекції, способи передачі й шляхи поширення збудника хвороби), її особливості; проводиться оцінка ефективності протиепізоотичних заходів (засобів активної й пасивної імунізації, медикаментозних, профілактичних і лікувальних засобів, дезінфекції й ін.); характеризується відповідність умов годівлі, утримання й догляду за тваринами вимогам, що пред'являються.

У пропозиціях пропонують додаткові протиепізоотичні заходи, які витікають із результатів епізоотологічного обстеження і спрямовані на усунення недоліків з означенням термінів їх виконання і відповідальних осіб.

Правильно й ретельно проведене епізоотологічне обстеження дозволяє швидко й ефективно встановити шляхи й умови занесення захворювання в господарство, шляхи його поширення, фактори, що сприяють розвитку хвороби і намітити ефективні заходи боротьби з нею.

Узагальнені результати епізоотологічного обстеження використовують для виявлення характерних особливостей епізоотичного процесу при кожній інфекційній хворобі, для розробки й удосконалення профілактики й заходів боротьби з ними.

Закономірності й умови розвитку епізоотичного процесу беруть до уваги також при епізоотологічному обстеженні благополучних господарств і пунктів із метою з'ясування можливих шляхів занесення й способів поширення при загрозі того або іншого інфекційного захворювання.

МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ АКТА ЕПІЗООТОЛОГІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ГОСПОДАРСТВА

Під час обстеження, фахівці звертають увагу на такі основні питання: загальну характеристику тваринницького господарства; відомості про тварин; стан тваринницьких приміщень; умови утримання й годівлі тварин; наявність кровосисних комах, гризунів, кліщів; стан пасовищ; водопій тварин; порядок комплектування господарства тваринами; епізоотичний та ветеринарно-санітарний стан господарства; благополуччя щодо інфекційних захворювань тварин сусідніх господарств і населених пунктів; епізоотичний та ветеринарно-санітарний стан різних ветеринарних об'єктів, розташованих навколо тваринницького господарства; можливий контакт тварин з дикими тваринами та ін.

Результати епізоотологічного обстеження тваринницького господарства оформляють відповідним актом у трьох примірниках. Один із них залишається в господарстві, а інші зберігаються у справах ветеринарної установи, представник якої проводив епізоотологічне обстеження.