Основні бойові характеристики ручних гранат

ЗАНЯТТЯ . Ручні гранати.

Призначення, бойові властивості і загальна будова ручних гранат РГД-5, РГ-42, РГО, РГН, Ф-1 та запалів до них. Заходи безпеки при поводженні з ручними гранатами.

Ручні осколкові гранати призначені для ураження осколками живої сили противника у ближньому бою (під час атаки, у окопах, укриттях, населених пунктах, у лісі, у горах).

Основні бойові характеристики ручних гранат

Основні данні	РГД-5	РГ-42	Ф-1
Тип гранати	Наступальна	Наступальна	Оборонна
Характер бойової дії	Осколочна	Осколочна	Осколочна
Принцип дії механізму гранати	Дистанційний	Дистанційний	Дистанційний
Час горіння запалу, с	3,2 – 4,2	3,2 – 4,2	3,2 – 4,2
Радіус убійної дії, м	До 25	До 25	До 200
Вага спорядженої гранати, г
Середня дальність метання, м	40 – 50	30 – 40	35 – 45
Вага ящика з гранатами, кг
Кількість гранат та запалів у ящику, од.

Ручна осколкова граната РГД-5 складається:

- корпус з трубкою для запалу

- розривної заряд

- запал.

Корпус гранати служить для розміщення розривного заряду, трубки для запалу, а також для утворення осколків під час вибуху гранати. Він складається з двох частин – верхньої і нижньої.

Верхня частина корпусу складається з зовнішньої оболонки, що називається ковпаком, і вкладника ковпака. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети приєднується трубка для запалу. Трубка служить для приєднання запалу до гранати і для герметизації розривного заряду в корпусі.

Нижня частина корпусу складається з зовнішньої оболонки, яка називається – піддоном, і вкладника піддона.

Для запобігання забрудненню трубки в неї закручують пластмасову пробку.

Розривний заряд заповнює корпус і служить для розриву корпусу на осколки.

При підготовці гранати до метання замість пробки в трубку закручують запал.

Запал гранати УЗРГМ (УЗРГМ-2) – (уніфікований запал ручної гранати модернізований) призначений для вибуху розривного заряду гранати. Він складається з ударного механізму і власне запалу.

Ударний механізм служить для запалювання капсуля – запальника запалу. Він складається з трубки ударного механізму, з’єднуючої втулки, направляючої шайби, бойової пружини, ударника, шайби ударника, спускового важеля і запобіжної чеки з кільцем.

Власне запал служить для підриву розривного заряду гранати. Він складається з втулки сповільнювача, капсуля-запальника, сповільнювача і капсуля-детонатора.

Запали завжди знаходяться у бойовому положенні. Розбирати запали і перевіряти роботу ударного механізму категорично заборонено.

Граната Ф-1 складається із корпусу, розривного заряду і запала. Корпус гранати Ф-1 чавунний з повздовжніми і поперечними борозенками, по яких і розривається граната на осколки. У верхній частині корпусу гранати є отвір з різзю для загвинчування запалу. При зберіганні, транспортуванні і перенесеннях гранати у цей отвір загвинчена пластмасова пробка.

Розривний заряд заповнює корпус і призначений для розриву гранати на осколки. У гранаті Ф‑1 використовується запал УЗРГМ.

Ручна граната наступальна РГН і ручна граната оборонна РГО призначені для поразки живої сили противника в наступальному і оборонному боях відповідно, в різних умовах місцевості в будь-яку пору року при температурі навколишнього повітря від +50° до – 50° С.

Характеристики	Граната
РГН	РГО
Радіус розлітання осколків гранати, які мають вбивчу силу, м
Радіус зони ефективного ураження, м
Маса спорядженої гранати, г
Маса розривного заряду, г
Середня відстань метання гранати, м	25-45	20-40
Час горіння сповільнювача запалу, с	3,3 – 4,3	3,3 – 4,3

Ручні гранати РГН і РГО складаються з гранати без запалу та уніфікованого для обох гранат ударно-дистанційного запалу.

Заходи безпеки.

1. Ті, хто навчається, мають бути у стальних шоломах.
2. Перед заряджанням оглянути гранати і запали, при виявленні несправностей або пошкоджень доповісти командиру.
3. Метання оборонної осколкової або протитанкової гранати виконувати тільки з-за укриття, яке не пробивається осколками і під керівництвом офіцера.
4. При метанні декількох гранат кожну наступну гранату метати не раніше, як через 5 секунд після вибуху попередньої.
5. Якщо граната не була кинута і чека не виймалась, то розряджання гранати виконується тільки під безпосереднім наглядом офіцера.
6. Вести облік гранат, які не розірвались, відмічати їх червоними прапорцями, а після заняття підривати їх на місці; підрив таких гранат організовує командир частини.
7. Район метання гранат оточувати у радіусі не менше 300м.
8. Особовий склад, не зайнятий метанням гранат, має бути в укритті або відводиться від вогневого рубежу не ближче 350м.
9. Вихідне положення для метання гранат позначається білими прапорцями, вогневий рубіж – червоними.
10. Пункт видачі гранат і запалів облаштовується в укритті не ближче 25м від вихідного положення.

Розбирати бойові гранати і усувати в них несправності, переносити гранати без сумок (підвішеними за кільце запобіжної чеки або спусковий важіль), торкатись гранати, що не розірвалася, до метання гранат звільняти рукоятку (відпускати спусковий важіль) та випускати гранати з рук після висмикування запобіжної чеки категорично ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.