Розрахункова висота підвісу світильника нр, м
, (2.1)
де Н- висота приміщення, м;
Нзв - висота звисання світильника, м;
Нрп - висота робочої поверхні, м.
Показник приміщення і
(2.2)
Відстань між світильниками L, м
, (2.3)
де λ- коефіцієнт співвідношення L/Hp.
Найвигідніше співвідношення λ дорівнює 1,2
Приймається :
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
Приймаємо відстань від стіни l=2 (2.4)
Кількість світильників по довжині Na, шт
, (2.5)
де А- довжина цеху, м.
шт
Приймаємо = 10шт
Кількість світильників по ширині Nb, рядів
, (2.6)
де В - ширина цеху, м.
рядів
Загальна кількість світильників N, шт
(2.7)
Визначаємо індекс приміщення і
(2.8)
Світловий потік даного світильника F, лм
(2.9)
де Ен – нормована освітленість в приміщенні, лк;
S – площа даного приміщення, м2;
Кз- коефіцієнт запасу;
Z- коефіцієнт мінімальної освітленості;
N-кількість світильників (ламп);
η- коефіцієнт використання світлового потоку з урахуванням коефіцієнту
відображення стін. стелі. робочої поверхні.
Примітка - Кз=1,3; Z=1,1; η=0,55 [8].
Коефіцієнт використання світлового потоку з урахуванням коефіцієнту відображення стін. стелі. робочої поверхні дорівнює η=0,55
Світловий потік даного світильника F, лм
Вибираємо світильник типу РСП 16, з лампою ДРЛ 400 потужністю 400Вт зі світловим потоком 23500лм
Фактична освітленість приміщення Еф, лк
(2.10)
де Eн - норма освітленості, лк;
Fл - світловий потік однієї лампи (табличне дане), лм;
Fр - світловий потік однієї лампи (розрахункове значення), лм.
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
Перевірка
240> >180
У
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
Перевірка освітленості цеху точковим методом
Точковий метод використовується під час перевірки розрахунків освітлення, а також при прямих розрахунках: загального, локалізованого освітлення, місцевого освітлення, освітлення негоризонтальних площин, і зовнішнього освітлення. Точковий метод враховує тільки освітленість від світлового потоку, що безпосередньо потрапляє від світильника в розрахункову точку, якщо контрольна точка освітлюється декількома світильниками, то аналогічно визначаємо освітленість кожного з них, а дані підсумовують
Точковий метод дає самі точні результати, але розрахунки великі по об’єму,
тому розроблені допоміжні таблиці умовної освітленості для окремих світильників, в залежності від розрахункової висоти і від віддалі проекції світильника на горизонтальну площину до контрольної точки.
Визначаємо по плану приміщення координати контрольної точки, дані ближчих світильників заносимо в таблицю 2.1. Значення освітленості Е визначаємо по таблиці [10, с.29 ]
С |
Рисунок 2.1 – План розміщення світильників
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
Таблиця 2.1 – Дані розрахунку для точк
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
НАЗ |
Точка | Номер світильника | d,м | е, лк | Ее |
С | 3,5 | |||
3,5 | ||||
3,5 | ||||
3,5 |
Освітленість в контрольній точці Ен, лк
Ен= (2.11)
Ен=
Розраховане Е=205,1лк відповідає нормованому
Розрахунок освітлення в допоміжних приміщеннях
Метод питомої потужності визначає загальне рівномірне освітлення в закритих невеликих приміщеннях.
Спочатку визначаемо площу приміщення S, м2 .
Площа приміщення (Склад №1) S,м.
(2.12)
де a – довжина приміщення, м;
b – ширина приміщення, м.
Встановлена потужність світильників Руст, кВт
(2.13)
Кількість світильників у даному приміщенні Х, штук
(2.14)
штук
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
Таблиця 2.2
Приміщення | S, (м2) | , Вт/м2 | Ен | Рр, Вт | Тип світильника | Кіль-кість | |
Склад №1 | Л201 ОМ- 4х80 | ||||||
Склад №2 | |||||||
Електромайстерня | |||||||
Роздягальня | |||||||
Туалет |
Повна потужність світильників підсобних приміщень Р, кВт
(2.15)
Р=0,32+0,32+0,96+0,96+1,6=5,76кВт
2.3 Вибір схеми і розрахунок освітлювальної мережі
Заради уникнення стробоскопічного ефекту, який виникає при освітлені приміщення люмінесцентними лампами, світильники підключають до різних фаз, почергово (перший ряд до фази А , другий до фази В, третій до фази С, четвертий знову до фази А і т.д.). Це необхідно з точки зору небезпеки, оскільки при стробоскопічному ефекті обертанні рухомі частини механізмів можуть здаватися нерухомими, а нерухомі – рухомими.
Розрахунок мережі освітлення зводиться до вибору марки і перерізу проводів і кабелів, згідно
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
Марка проводів залежить від способу прокладки і оточуючого середовища. Їх переріз визначають від допустимих втрат напруги, яка складає для внутрішніх електропроводок освітлення не більше 2,5%.
Рисунок 2.3 – Розподіл навантажень
Р= 17,76кВт |
L=100м СП |
L1=40м P1= 2кВт L2=45м P2= 2кВт L3=40м P3= 2кВт |
L1=35м P1= 2кВт L2=42м P2= 2кВт L3=49м P3= 2кВт L= 45м Р= 0,32 кВт L= 60м Р= 0,96 кВт L= 35м Р= 0,96 кВт L= 25м Р= 0,32 кВт L= 80м Р= 1,6 кВт |
ЩО1 P=6 кВт L=10м |
ЩО2 P=6 кВт L=80м |
L=50м ЩО3 |
P=5,76кВт |
Момент навантаження
, (2.16)
де момент навантаження на проміжку лінії, кВт·м
Переріз кабелю від трансформатора до СП S, мм2
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
де С – перехідний коефіцієнт, що залежить від марки провідника
і кількості жил.
ΔU- втрати напруги на лінії,%.
З урахуванням умови міцності проводу приймаємо кабель перерізом 25мм2 марки ВВГ (4×25мм2)
Втрата напруги від Т-СП ΔU,%.
(2.18)
Допустима втрата напруги для розподільчої мережі
(2.19)
Момент навантаження на лінії від СП-ЩО1
Переріз кабелю від СП-ЩО1
Приймаємо кабель перерізом 4мм2 марки ВВГ (4×4мм2)
Дійсна втрата напруги на дільниці СП-ЩО1
Дійсна втрата напруги на групових лініях
Переріз кабелю для групових ліній S, мм²
Приймаємо кабель перерізом 1,5мм2 марки ВВГ (4×1,5мм2)
Момент навантаження на лінії від СП-ЩО2
Переріз кабелю від СП-ЩО2
Приймаємо кабель перерізом 10мм2 марки ВВГ (4×10мм2)
Дійсна втрата напруги на дільниці СП-ЩО2
Дійсна втрата напруги на групових лініях
Переріз кабелю для групових ліній S, мм²
Приймаємо кабель перерізом 2,5мм2 марки ВВГ (4×2,5мм2)
Момент навантаження на лінії від СП-ЩО3
Переріз кабелю від СП-ЩО3
Приймаємо кабель перерізом 6мм2 марки ВВГ (4х6мм2)
Дійсна втрата напруги на дільниці СП-ЩО3
Дійсна втрата нап
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
Переріз кабелю для групових ліній S, мм²
Приймаємо кабель перерізом 2,5мм2 марки ВВГ (4×2,5мм2)
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
Розрахунок аварійного освітлення проводиться аналогічно і складає 10% від загального освітлення.
Струм який викликає нагрівання, проводів при рівномірному навантаженні для трифазної мережі I, А
(2.20)
де P – потужність, кВт;
Uл – лінійна напруга, В;
Струм від Т до СП
Струм від СП до ЩО1
Струм від СП до ЩО2
Струм від СП до ЩО3
За даним струмом і по таблицям перевіряємо відповідність перерізу проводу на нагрівання при проходженні тривалого струму.
Для кабелю з мідними жилами 4х25 значення Ідоп =140 А
ТП до СП (ВВГ 4х25)
140А>31,78А – умова виконується
СП до ЩО1 (ВВГ 4х4)
41А>8,58А – умова виконується
СП до ЩО2 (ВВГ 4х10)
80А>10,74 А – умова виконується
СП до ЩО3 (ВВГ 4х6)
50А>10,31 А – умова виконується
2.4 Технічна характеристика виробничого механізму
Транспортер гвинтові використовують для горизонтального, похилого і вертикального переміщення пилоподібних, зернистих і мелкокуськових
сипких матеріалів
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
Герметичність переміщення, простота конструкції, надійність і висока продуктивність визначили широке застосування гвинтових транспортерів як машини безперервного транспорту, живильників, дозаторів і змішувачів.
Залежно від технологічного планування, зручності обслуговування, привід конвейєрів розміщується з боку завантаження або вивантаження .
Продуктивність визначається вимогами замовника і коливається від 5 до 10 м3 / година.
Привід гвинта, як правило, виконується планетарними або черв′ячними мотор - редукторами. На вимогу замовника залежно від стану початкових продуктів транспортування привід може бути виконаний по схемі двигун - ремінна передача - редуктор - гвинт.
Конструктивне виконання гвинтових транспортерів відповідає ГОСТ2037-82.
Технічна характеристика гвитового транспортера
Спіральні транспортні системи використовуються для транспортування:
– в харчовій промисловості: для муки, добавок, замінників, ароматизаторів, спецій, сподіваючись, крохмалю, сухого молока, цукру, соли, соди, лимонної кислоти, кави меленого, какао, улучшителей, ячменю, макухи, злаків, комбікормів, різних сипких харчових компонентів і т. д.;
– у виробництві пластмас: для ПВХ в пороші і гранулах, поліетилену в пороші і гранулах, феноло-формальдегіду, полімеру, хлоркаучука, порошкоподібного бакеліту, різних багатокомпонентних сумішей і т.д.;
– в хімічній і фармацевтичній промисловості: фільтруючих, металевих порошків, гербіцидів, винищити, мильного порошку, тальку, порошку вугілля, оксиду заліза, вуглекислого натрію, очищувачів, вітамінів, ліків, миючих засобів, каоліну, борної кислоти, сульфату натрію, гіпсу, добрив, щавлевої кислоти, гранул кислот, сажа, гуми меленої, перлиту, шпакльовки, стабілізаторів, хімічних добавок і т.д..
Переваги спірально-транспортних систем:
– прості при монта
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
– можуть утворювати нові технологічні лінії або вбудовуватися в ті, що існують;
– герметичні, не вимагається застосування систем очищення повітря;
– можуть подавати продукт з одного бункера по трьом і більш напрямам;
– дозволяють досягати високої продуктивності мінімальних енерговитратах;
– що самоочищаються, не потрібне очищення усередині труб;
– регульована продуктивність;
– компактність і гнучкість;
– різноманіття геометрії трас;
– поєднуються з іншими транспортними системами;
– дозволяють здійснювати складні схеми транспортувань;
– що комплектують провідних світових виробників.
Спіральні транспортні системи складаються із завантажувального і розвантажувального модулів, сполучених між собою набором прямих і зігнутих труб, що дозволяє створювати траси з різною геометрією і
подавати продукт на різну відстань і висоту . Усередині труб знаходиться спіраль, єдина на всю довжину.
У перетині спіралі можуть бути круглі, квадратні, прямокутні. Застосовуються ті, що тягнуть і штовхають приводу. Траси збираються на основі високоякісних компонентів.
Рисунок 2.4 Шнековий транспортер
Рисунок 2.4 Шнековий транспортер
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
2.5 Вибір типу і схеми електроприводу шнекового транспортера
Для розрахунку електроприводу та двигуна для шнекового транспортера потрібні наступні дані:
Q–продуктивність, Q=10т/год;
k– коефіціент запасу, K=1,2;
l– довжина транспортера, l=10м;
η– коефіціент корисної дії, η=0,8
с=20
H– висота підйому, H=10(sin20˚)=3,42 м
Потужність двигуна (в кВт) для шнекового транспортера визначається по
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
(2.21)
Вибираємо електродвигун асинхронний серії АИР80А4УЗ, потужністю 1,1 кВт.
Дані двигуна виписуються по довіднику і заносяться до таблиці.
Таблиця 2.3 – Технічні дані двигуна
Тип Двигуна | Р, кВт | n, об/хв | I,А | η, % | Cosφ | Mmax/Мн | Мп/Мн | γ, кг·м 10-2 | Іп/Ін |
АИР80А4УЗ | 1,1 | 2,84 | 0,765 | 0,77 | 2,4 | 2,2 | 23,3 |
2.6 Розрахунок потужності і вибір електродвигунів з перевіркою пускового моменту
Номінальний момент двигуна Мн , Н·м
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
де Рн – номінальна потужність двигуна, кВт;
ωн - кутова швидкість, рад/с.
Кутова швидкість двигуна ωн, рад/с
(2.23)
де Nн – номінальна кількість обертів двигуна, .
Мн=1,1·103/147,64=7,45 Н·м
Статичний момент на валу двигуна Мс, Н·м
(2.24)
де Рроз - розрахункова потужність електродвигуна, кВт.
Мс=1,3·1000/147,64=8,8 Н·м
Максимальний момент, за таблицею 2.4. Мм, Н·м
(2.25)
Ммакс.=2,4·7,45=17,88 Н·м
Пусковий момент двигуна. за даними таблиці 2.4. Мп, Н·м
(2.26)
Мп=2,2·7,45=16,39 Н·м
Середній пусковий момент на валу двигуна Мсрп., Н·м
(2.27)
Мсрп=0,45(17,88+16,39)= 15,42 Н∙м
Сумарний момент інерції електропривода, на валу двигуна Σj кг·м2
(2.28)
де с – коефіцієнт, що враховує момент інерції редуктора і з’єднувальних
муфт;
0,3 – момент інерції шнекового транспортера, кг·м2 ;
j – момент інерції двигуна, кг·м2.
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУС.20.02.00.ПЗ |
0,233(1,2+0,3)=0,3495кг·м2
Прискорення двигуна при пуску а, об/хв·с
(2.29)
Час пуску двигуна tп, с
(2.30)
де nс - синхронна частота обертання двигуна.
1500/180,89=8,29 с (2.31)
Динамічний момент на валу двигуна Мд, Н·м
(2.32)
Необхідний пусковий момент Мнпм, Н·м
(2.33)
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
Так як середньо-пусковий момент двигуна більший чим потрібний, то двигун підходить по пускових умовах
Мсрп ≥ Mнпм
15,42 ≥ 15,02
Вибраний двигун задовольняє пусковим вимогам.
2.7 Робота електричних схем управління
Перед початком роботи необхідно перевірити візуальним оглядом справність стану електрообладнання та механічних частин транспортера (шнекового).
Шнек приводиться в дію від електродвигуна, пуск і зупинка якого виконуються кнопками управління.
Напруга живлення 380В, 50Г на транспортер подається вмиканням автоматичного вимикача QF. Кола управління живляться напругою 220В, 50 Гц
Живлення на шнековий транспортера подається ввімкненням автоматичного вимикача, QF з комбінованим розчеплювачем.
На схемі показані апарати управління і захисту.
Вимикається транспортер в роботу натисканям кнопки SB3, двигун транспортера починає обертатись і подає сировину з бункера до насосу муки, що супроводжуеться загоранням лампи HL2.
Для зупинки
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
При досягненні критичного тиску в шнековому шнековому спрацьовує шляховий вимикач SQ2 і транспортер зупиняеться.
При розрідженні тобто тиску менше мінімального спрацьовує шляховий вимикач SQ1 і транспортер зупиняеться.
При механічній неполадці електроприводу(наприклад заклинив електродвигун або шнек транспортера) спрацьовує електромагнітна муфта YC і не допускає механічної поломки. У разі забиття фільєри транспортера передбаченно реверсування електроприводу.
2.8 Розрахунок і вибір пуско – регулюючої апаратури
Вибір пускової і захисної апаратури проводиться з урахуванням
особливостей електрообладнання і технологічного процесу. Апаратура повинна захищати обладнання і схему управління від струмів короткого замикання і перевантаження, бути швидкодіючою, надійною і забезпечувати стабільну і безперебійну роботу електрообладнання.
2.8.1 Розрахунок параметрів і вибір апаратів захисту
Номінальний струм двигуна Ін., А
(2.38)
де Рн - номінальна потужність двигуна, кВт ;
η - коефіцієнт корисної дії двигуна;
Uн - номінальна напруга двигуна, В;
cos - коефіцієнт потужності.
Вибір запобіжників
Вибір запобіжників здійснюємо таким чином. щоб виконувалась умова по струмам для плавкої вставки Івсп >Іп/2.5
Розрахунковий струм плавкої вставки запобіжника для двигуна 3кВт Івсп1, А
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
(2.39)
де Іп – пусковий струм двигуна, А.
Вибираємо запобіжника типу ПР2-100 з номінальним струмом 100А, з струмом плавкої вставки запобіжника 10А
Теплове реле вибираємо за номінальним струмом двигуна. Вибираємо теплове реле типу РТЛ-2061-04 на струм 6А.
Номінальний струм електромагніту Ім,
З урахуванням струмів електромагнітів та кола управління вибираємо ввідний автоматичний вимикач типу А3147Б.
2.9 Розрахунок і вибір струмопроводів, силових шаф і їх розміщення
Розраховуємо потужність і струм першого силового пункту. Розрахунок інших силових пунктів проводимо аналогічно і результати зносимо у таблицю.
СП1:
Розраховуємо активну потужність СП
Р= Руст ∙ n ∙ kв (2.40)
Р1 = 100 ∙ 1 ∙ 0,65 = 65 кВт
Р2 = 30 ∙ 0,6 = 18 кВт
Р3 = 24 ∙ 0,55 = 13
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
Р4 = 7 ∙ 0,65 = 4,55 кВт
Р5 = 7,5 ∙ 0,65 = 4,88 кВт
Р6 = 10 ∙ 0,35 = 3,5 кВт
Р7 = 3 ∙ 0,45 = 1,35 кВт
Розраховуємо реактивну потужність СП
(2.41)
Q1 = 65 ∙ 1,11 = 72,15 кВАр
Q2 = 18 ∙ 1,02 = 18,36 кВАр
Q3 = 13,2 ∙ 0,33 = 4,36 кВАр
Q4 = 4,55 ∙ 0,75 = 3,41 кВАр
Q5 = 4,88 ∙ 0,75 = 3,66 кВАр
Q6 = 3,5 ∙ 1,17 = 4,1 кВАр
Q7 = 1,35 ∙ 1,98 = 2,67 кВАр
Розрахунок коефіцієнту використання Кв
Кв = , (2.42)
де - розрахункова потужність споживачів силового пункту;
Рцех – установлена потужність електрообладнання цеху.
Кв =
Розрахунок ефективного числа електроприймачів
(2.43)
=
Коефіцієнт максимуму вибираємо по таблиці.
Км = 1,37
Розрахунок розрахункової потужності силового пункту
Рроз = Км ∙ Кв ∙ Руст СП (2.44)
Рроз = 1,37 ∙ 0,61 ∙ 181,5 = 151,68 кВт
Розрахункова реактивна потужність Qcp max
Qcp max = 108,71 кВАр
Визначаємо повну потужність силового пункту
S = (2.45)
кВА
Розрахунок струму силового пункту
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
Таблиця 2.5 – Потужність СП і вибраних струмопроводів
№ | Тип силової шафи | Іроз | Іном | АвтоматичнийВимикач |
СП1 | СПУ – 62 | 283,86 | А3725ФУ3 | |
СП2 | СПУ – 62 | 283,86 | А3725ФУ3 | |
СП3 | СПУ – 62 | 121,18 | А3716ФУ3 | |
СП4 | СПУ – 62 | 509,1 | А3725ФУ3 |
По струму вибираємо кабелі, які живлять СП. Розрахунок проводимо для одного силового пункту, розрахунок для інших проводимо аналогічно і результати зносимо у таблицю.
Іроз СП1 = 283,86 А
Вибираємо кабель марки ВВГ (4х95) мм2, який розрахований на струм до 330 А.
По пусковому струму струмоприймача вибираємо кабель, який заживлює його. Розрахунок
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
(2.47)
Іп1 = А
Вибираємо кабель марки ВВГ (4х70) мм2
Іп2 = А
Вибираємо кабель марки ВВГ (4х16) мм2
Іп3 = А
Вибираємо кабель марки ВВГ (4х6) мм2
Іп4 АА
Вибираємо кабель марки ВВГ (4х1) мм2
Іп5 = А
Вибираємо кабель марки ВВГ (4х1) мм2
Іп6 = А
Вибираємо кабель марки ВВГ (4х4) мм2
Іп7 = А
Вибираємо кабель марки ВВГ (4х1) мм2
Аналогічно вибираємо запобіжники. Розрахунки проводимо для СП1. Розрахунки інших струмоприймачів проводимо аналогічно і результати зносимо у таблицю.
І = (2.48)
Іп1 =
Вибираємо запо
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
Іп2 = А
Вибираємо запобіжник типу ПН-2 на струм 250А з плавкою вставкою на 250А.
Іп3 = А
Вибираємо запобіжник типу ПН-2 на струм 250А з плавкою вставкою на 180А.
Іп4 = А
Вибираємо запобіжник типу ПН-2 на струм 100А з плавкою вставкою на 63А.
Іп5 = А
Вибираємо запобіжник типу ПН-2 на струм 100А з плавкою вставкою на 63А.
Іп6 = А
Вибираємо запобіжник типу ПН-2 на струм 250А зі плавкою вставкою на 120А.
Іп7 = А
Вибираємо запобіжник типу ПН-2 на струм 100А зі плавкою вставкою на 25А.
Таблиця2.6–Кабелі, провода і запобіжники, вибрані для струмоприймачів і СП
Тип силової шафи | Запобіжники | Кабелі вводу | Кабелі відгалудження |
СПУ-62 | ПН-2-630 (630) ПН-2-250 (250) ПН-2-250 (180) ПН-2-100 (63) ПН-2-100 (63) ПН-2-250 (120) ПН-2-100 (25) | ВВГ (4х95) | ВВГ (4х70) ВВГ (4х16) ВВГ (4х6) ВВГ (4х1) ВВГ (4х1) ВВГ(4х4) ВВГ (4х1) |
СПУ-62 | ПН-2-630 (630) ПН-2-250 (250) ПН-2-250 (180) ПН-2-100 (63) ПН-2-100 (63) | ВВГ (4х95) | ВВГ (4х70) ВВГ (4х16) ВВГ (4х6) ВВГ (4х1) ВВГ (4х1) |
Продовження таблиці 2.6
Тип силової шафи | Запобіжники | Кабелі вводу | Кабелі відгалудження | ||||||||
СПУ-62 | ПН-2-250 (120) ПН-2-100 (25) | ВВГ(4х4) ВВГ (4х1) | |||||||||
СПУ-62 | ПН-2-250 (250) ПН-2-250 (180) ПН-2-100 (63) ПН-2-10
ПН-2-250 (120) ПН-2-100 (25) ПН-2-100 (63) | ВВГ (4х25) | ВВГ (4х16) ВВГ (4х6 ВВГ (4х1) ВВГ (4х1) ВВГ(4х4) ВВГ (4х1) ВВГ (4х1) | ||||||||
СПУ-62 | ПН-2-100 (25) ПН-2-100 (25) ПН-2-100 (25) ПН-2-100 (25) ПН-2-100 (25) ПН-2-100 (25) АВМ 10Н 1000 | ВВГ 2(4х240) | ВВГ (4х1) ВВГ (4х1) ВВГ (4х1) ВВГ (4х1) ВВГ (4х1) ВВГ (4х1) 2 ВВГ (4х240) |
2.10 розрахунок електричних навантажень цеху,компенсація реактивної потужності, вибір кількості і потжності трансформаторів підстанції
Потужність по групам електроспоживачів Ргр , кВт
(2.49)
Реактивні потужності по групам електроспоживачів Q, кВАр
(2.50)
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
Сумарні потужності
(2.51)
(2.52)
Коефіцієнт використання
(2.53)
Розрахункова активна потужність цеху
(2.54)
363,27 кВАр
Середньозважений тангенс цеху
(2.55)
Повна потужність цеху
(2.56)
Розрахунковий струм шино проводу
(2.57)
Вибираємо 2 кабелі
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
Потужність компенсуючого чого пристроюQбат , кВАр
Тангенс, встановлений енергопостачальними компаніями tgφ=0.33
(2.58)
Вибираємо компенсуючий конденсаторний пристрій
УКМ-0,4-105-5У3(1шт.),
УКМ-0,4-70-10У3(1шт.).
Загальна встановлена потужність конденсаторного пристрою Qбат, кВАр
Qбат=105+70=175кВАр
Повна потужність цеху з урахуванням компенсації реактивної енергії S,кВА
Вибір трансформатора
;
де N – кількість трансформаторів;
КЗ – коефіцієнт завантаження, для другої категорії електропостачання.
Приймається до установки 2 трансформатори потужністю S=630кВА
ТМ – 630/10
2.11 Монтаж вибраного електроустаткування
Для мотажу силової електро мережі створили два ступені дії, першим являеться заготовочний під час якого відбуваеться вимір і заготовка матеріалу потрібного для монтажу, це наприклад труби і кабелі спеціальної довжини.Другою діею е мотаж вже заготовленого матеріалу. Силові кабелі і проводи від силових розподільчих пунктів до щитів управління двигунами прокладають по металічних трубах вмонтованих в підлогу. Труби заготовляють в монтажних майстернях, зборку труб проводять на місцях, запускаючи в труби стальну оцинковану проволоку ПСО-3 (вудочку), після закладки труб в колонах за допомогою цих проволок протягують проводи чи кабелі. Силові пункти кріпляться анкерами до колони чи до стіни на спеціальному фундаменті в якому знаходиться отвір через який до СП буде подаватися кабель, провід для підключення його.
Підготовка машин до монтажу:
- зовнішній огляд;
- очищення фундаментних плит і лап станин;
- промивку фундаментних болтів і перевірку якості різьблення (прогоном гайок);
- огляд стану підшипників, промивку підшипникових стояків і картерів;
- перевірку зазора між кришкою і вкладишем підшипника ковзання, валом і ущільненням підшипників, вимірювання зазора між вкладишем підшипника ковзання і валом;
- розкриття підшипників кочення і перевірку заповнення їх мастило
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУС.20.2.00.ПЗ |
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
Перед монтажем світильників визначають і маркірують фазні і нульові дроти. З’єднання різномірних проводів, а також з проводами інших металів проводять пайкою, зваркою, за допомогою болтів.
При монтажі силових щитів, розподільчих чи управління, особливу увагу
звертати на правильну і акуратну розводку проводів та жил кабелів, щоб їх було добре видно, були замаркіровані, і мали деякий запас (на випадок переносу на інші зажими).
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
ПЕУПС.17.2.00.ПЗ |
2.12 Експлуатація вибраного електроустаткування
Надійність роботи силової мережі цеху залежить від того чи повністю дотримуються правила експлуатації силової мережі ПУЕ. Перевірка кабелів, силових пунктів, здійснюється згідно планів ППР та поточних оглядів, які оформляються головним енергетиком підприємства, узгоджених з енергетиками цехів. Кожен кабель має своє допустиме навантаження, але по цеху ці кабелі прокладені в різних умовах і мають різний ступінь охолодження. Тому враховуючи це необхідно перевіряти кабель в місцях з гіршим охолодженням. Якщо кабелі прокладені так, що з часом можуть з’явитись провисання, то необхідно слідкувати за рівнем провисання і слідкувати за тим, щоб воно не збільшувалось. Також необхідно у визначені терміни перевіряти труби в яких прокладені кабелі на наявність механічних пошкоджень. Необхідно перевіряти надійність кріплень шинопроводів та кабелів прокладених на стінах. У визначені терміни перевіряється з’єднання та очищення контактних з’єднань кабелів, місця з’єднання в СП. Якщо є розрив кабелю ( заробка, муфта ), то перевіряють наявність герметичності з’єднань. Випробування проводять 1 раз на рік або в терміни призначені головним енергетиком підприємства з урахуванням правил ПТЕ для основних кабелів. Під час випробувань вимірюють опір ізоляції, він повинен бути не менше 0,5 МОм. Якщо довгий час була відключена лінія живлення електрообладнання то її перед введенням в експлуатацію проводять огляд і