Оформлення та використання інформації, отриманої під час проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем.

Зміст інформації, яка отримана під час проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем, зазначається у протоколі про її проведення (ст.265).

Згідно ст. 104 КПК України протокол про проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем складається з:

1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:

- місце, час проведення та назву даної процесуальної дії;

- особу, яка проводить дану процесуальну дію (прізвище, ім’я, по батькові, посада);

- всіх осіб, які присутні під час проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання);

- інформацію про те, що особи, які беруть участь у даній процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;

2) описової частини, яка повинна містити відомості про:

- послідовність дій;

- отримані в результаті даної процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи;

3) заключної частини, яка повинна містити відомості про:

- вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації;

- спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу;

- зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників даної процесуальної дії.

Відомості про осіб, які проводили зняття інформації з електронних інформаційних систем або були залучені до її проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством.(ч.1 ст. 252 КК України)

Згідно ст. 105 КПК України додатками до протоколу проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем можуть бути:

1) спеціально виготовлені копії, зразки об’єктів, речей і документів;

2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії;

3) стенограма, аудіо-, відеозапис даної процесуальної дії;

4) фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп’ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.

Протоколи щодо проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.

Протоколи про проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем, з додатками, не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору (ч. 3 ст. 252 КПК України).

Зміст інформації, одержаної внаслідок здійснення зняття відомостей з електронних інформаційних систем, фіксується на відповідному носієві особою, яка здійснювала зняття та зобов'язана забезпечити обробку, збереження або передання інформації. Носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів.

Забороняється використання відомостей, речей та документів, отриманих в результаті проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем для цілей, не пов'язаних з кримінальним провадженням, або ознайомлення з ними учасників кримінального провадження чи будь-яких інших осіб (ч. 2 ст.255 КПК України). А якщо протоколи про проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем містять інформацію щодо приватного (особистого чи сімейного) життя інших осіб, захисник, а також інші особи, які мають право на ознайомлення з протоколами, попереджаються про кримінальну відповідальність за розголошення отриманої інформації щодо інших осіб (ч. 2 ст.254 КПК України).

Відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути невідкладно знищені.

Отже, у зв’язку зі стрімким розвитком програмного забезпечення проведення працівниками правоохоронних органів негласної слідчої (розшукова) дія «зняття інформації з електронних інформаційних систем» - один із найефективніших способів отримання інформації про осіб, які становлять інтерес в досудовому розслідуванні, який може дати позитивний результат, лише в разі проведення відповідних дій оперативного і технічного характеру.

На проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої статтею 264, необхідно отримати дозвіл слідчого судді, але у цій частині нічого принципово не змінюється, оскільки і до прийняття Кодексу на проведення аналогічних заходів, передбачених Законом України «Про оперативно розшукову діяльність», необхідно було отримати дозвіл суду. Тобто, з прийняттям Кодексу у слідчого та прокурора з’явилась велика кількість інструментаріїв, якими вони раніше не володіли. На підставі частини 1 статті 256 Кодексу результати негласних слідчих (розшукових) дій використовуються при доказуванні на тих самих підставах, що й результати проведення інших слідчих дій. Стаття 252 Кодексу визначає порядок фіксування ходу і результатів негласних слідчих дій. Зокрема, визначено, що фіксація ходу і результатів зняття інформації з електронних інформаційних систем повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом.

За результатами проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки.

Наши рекомендации