Метод радіаційної розвідки

Метод прогнозування

Вихідні дані при прогнозуванні радіаційної обстановки:

- час ядерного вибуху ( час аварії на радіаційно-небезпечному об’єкті);

- координати центру ядерного вибуху (аварії);

- потужність і вид ядерного вибуху;

- швидкість і напрямок середнього вітру.

Що ще необхідно знати для оцінки радіаційної обстановки?

Для оцінки радіаційної обстановки необхідно знати:

- значення коефіцієнтів послаблення радіації захисними спорудами де

будуть перебувати люди (табл.16 стор.14, Губський);

- допустимі дози опромінення населення і формувань ЦО на період

перебування на місцевості, яка заражена радіоактивними речовинами (стор.50).

Суть методики прогнозування зводиться до того, що визначається напрямок

розповсюдження хмари радіоактивних речовин і наносяться на карту (схему)

можливі зони радіоактивного зараження.

Проводиться це в такій послідовності:

По координатах наносять на карту центр ядерного вибуху. В масштабі карти

(плану) наноситься коло (зона можливого зараження в районі ядерного вибуху).

Згідно з довідником для потужності вибуху від 100 до 1000 кт (кілотонн) при

наземних вибухах радіус зони зараження в районі вибуху дорівнює 3 км. Біля

кола надписують характеристику ядерного вибуху. Наприклад 100-Н

8.10 25.01 що означає: Вибух наземний, потужністю 100 кт, час вибуху 8 год.

10 хв., число і місяць (25.01).

По азимуту середнього вітру, який отримується від метеослужби із центру

вибуху проводиться лінія напрямку середнього вітру. Вісь зони можливого

радіоактивного зараження місцевості буде співпадати з проведеним напрямком

середнього вітру.

До кола зони можливого радіоактивного зараження в районі вибуху проводять

дотичні паралельні осі радіоактивного сліду. Під кутом 20⁰ до

дотичних проводять прямі, які є боковими межами зони можливого радіоактивного

зараження місцевості. Зовнішні межі зон можливого радіоактивного зараження

місцевості визначають за довідковими таблицями ЦО в залежності від виду і

потужності ядерного вибуху, а також швидкості вітру. Зовнішні межі зон наносять

з врахуванням масштабу карти (плану).

При цьому прийнято межі зони А наносити синім кольором, зони Б – зеленим,

зони В – коричневим, зони Г – чорним.

8 р/г

80 р/г

20

⁰ 240 р/г

напрямок

800 р/г середн.

вітру

100-Н Г В

Б А

8.10 24.05 Зона надзви- В і с ь с л і д у

чайно небезпеч. Зона небезч. Зона сильного

Зона помір.

зараження зараж. Д=4000р. рад.зараження зараження

Роботи припин. Д=1200р. Д=400р.

на 4 доби Роботи припиня- Роботи не зу- Д=40р.

ють на 1 добу пиняють

Визначається час підходу радіаційної хмари до населених пунктів за формулою: t

_вип.= ^L

^V де L – відстань від центру вибуху до населеного пункту, км, V –

швидкість вітру км/год.

Цей метод дозволяє визначити можливий ступінь радіаційного зараження: сильна,

небезпечна, дуже небезпечна, помірна і до початку випадання радіоактивних

опадів організувати захист населення і особового складу формувань, а

промислові об’єкти перевести на режим роботи в умовах радіоактивного

зараження.

Метод радіаційної розвідки

Він застосовується в штабах ЦО промислових підприємств (об’єктів) міст,

районів, областей, а також у військових частинах.