Тема: Кабельні мережі світлофорів.

Заняття №5

Мета: навчальна: ознайомити студентів методикою побудови і особливостями кабельної мережі світлофорів і маршрутних покажчиків. Ознайомити з елементами кабельної мережі і її загальними положеннями. Навчати студентів висловлюватися технічною мовою.

виховна: виховувати у студентів дисципліну, взаємоповагу, любов та інтерес до систем автоматики на залізничному транспорті, які вони вивчають.

розвиваюча: розвивати у студентів увагу, пам’ять, процеси мислення, логіку.

Тип заняття: КУ.

Тривалість: 90 хв.

Допоміжні матеріали та обладнання: підручник, проектор, інтерактивна дошка.

Хід заняття:

Етап заняття та його короткий зміст	Орієнтовний час
І. Організаційний момент: - рапорт чергового; - перевірка присутніх на парі.	5 хв.
ІІ. Перевірка домашнього завдання:	34 хв
ІІІ. Повідомлення нового матеріалу: В кабельну мережу світлофорів включають: - кола вихідних, маршрутних і маневрових світлофорів; - релейних шаф вхідних світлофорів і шаф переїзної сигналізації; - світлових маршрутних покажчиків і світлових покажчиків напрямку; - світлових покажчиків з вертикальною стрілкою, що світиться; - зелених світлових смуг. З самого початку слід зауважити, що дальність керування вогнями вихідних, маршрутних і маневрових світлофорів з лампами 15 Вт, 12 В з понижуючим трансформатором СТ при живленні з поста ЕЦ без дублювання жил становить 3 км. Зменшення перерізу жил кабеля до 0,636 мм² не впливає на дальність керування світлофорами. Кількість проводів до світлофорів визначається типовими схемами їх включення. Уточнити варто лише те, що в поїзних світлофорах для дозволяючих і забороняючих вогнів використовують окремі зворотні проводи, в маневрових – спільний зворотний провід. Число проводів до релейної шафи вхідного світлофора визначається схемами включення вогнів цих світлофорів, схемами ув’язки пристроїв ЕЦ з пристроями АБ. Лампа червоного вогню вхідного світлофора отримує резервне живлення (на випадок припинення живлення з поста ЕЦ) від батареї, що знаходиться в РШ. Вихідні світлофори мають три режими центрального живлення: денний – 220 В; нічний – 180 В; пониження напруги – 127 В. Світлові маршрутні покажчики і світлові покажчики положення живляться, як правило, з поста ЕЦ напругою 220 В (потужність ламп – 25 Вт). Число проводів до покажчиків визначається набором ламп для кожного показання (може бути, наприклад 1, 2, 3; або 1 і 4 і т. д.). Число жил визначають по номограмі. Для світлового маршрутного покажчика напрямку без дублювання жил прямого і зворотних проводів максимальна дальність включення становить 550 м. Якщо в зворотному проводі буде використано 2 жили, то максимальна дальність збільшиться до 730 м. Номограма відображає залежність між падінням напруги (ΔU), довжиною кабеля (L) і числом ламп покажчика, що включені по одній жилі. Для користування номограмою необхідно знати номери ламп, що горять, для всіх його показань. Припустимо, що на маршрутному покажчику може горіти два показання – 1 і 4. По номерах ламп покажчика, що горять, встановлюємо, що для отримання цифри 1 потрібно два прямих і один зворотній провід. В перший прямий включаються лампи Л4, Л10, Л16, Л28, Л34 і Л40 (шість штук), в другий прямий – лампа Л22. Два прямих проводи задіяно тому, що лампа Л22 горить як в цифрі 1, так і в цифрі 4. Для отримання цифри 4 використовують другий прямий провід з лампою Л22 і третій прямий провід з лампами Л3, Л6, Л9, Л12, Л15, Л18, Л21, Л23, Л24, Л30, Л36 і Л40 (12 ламп). В зворотному проводі включено максимальну кількість ламп – 13. Слід чітко розуміти, що розрахунок кількості жил (не проводів) ведеться для показання, в якому використана найбільша кількість ламп. В нашому випадку – для цифри 4. Якщо загальна кількість прямих проводів Кп=3, зворотних – Ко=1, найбільша кількість ламп в прямому проводі n_п=12, в зворотному – n_о=13, то при умовній довжині кабеля до маршрутного покажчика 500 м і максимально допустимому падінні напруги ΔUд=20 В падіння напруги в прямому проводі, що складається з однієї жили, (ΔUп) з найбільшою кількістю ламп (n_п=12) по номограмі рівне 16,7 В (лінія 1). Тоді падіння напруги в зворотному проводі ΔUо=ΔUд-ΔUп=20-16,7=3,3 В (це та кількість вольтажу, яку ще допускається втратити в зворотному проводі, для нашого випадку, при умові, що зворотний провід складається з однієї жили). Отже, при умові, що в зворотному проводі задіяно одну жилу, на нього приходиться 2,6 лампи (лінія 2). Оскільки в дійсності в зворотному проводі за нашими підрахунками включено 13 ламп, то число жил в зворотному проводі Кж=n_о/2,6=13/2,6=5. Отже загальна кількість жил кабеля до світлового маршрутного покажчика Кжо=Кп+Кж=3+5=8. Якщо падіння напруги в зворотному проводі перевищить 20 В, то необхідно число жил в прямому проводі з максимальним числом ламп збільшити для того, щоб число ламп на кожну жилу зменшилось. Для світлового покажчика «Зелена світляна смуга» при довжині кабелю до 3 км дублювання проводів ЗПО, ОЗПО не потребується, при довжині до 4 км – потрібно три жили, при довжині 4 км і більше – 4 жили. Для світлових покажчиків з вертикальними стрілками (12 В, 15 Вт) допустиме віддалення без дублювання проводів покажчика з однією стрілкою – 8 км, з двома – 4 км. В кабель, що прокладається до РШ вхідного світлофора з поста ЕЦ, входять наступні проводи: керування вогнями світлофорів Н і НД; рейкових кіл перших ділянок наближення і віддалення, а також суміжних з ними станційних ізольованих ділянок 1ПП, 2УП, НП, 3-9СП.	40 хв.
ІV. Закріплення нового матеріалу: · відповіді на запитання, які виникли у студентів під час ознайомлення з новим матеріалом; · повторення основних пунктів, перевіряючи студентів на сприйняття нового матеріалу.	8 хв.
V. Аналіз роботи на уроці. Повідомлення домашнього завдання: 1) Вивчити матеріал за літературою Л.1 на ст. 310-313 + конспект і додаткова література. 2) Закріпити знання з попередніх тем. 3) Володіти технічною мовою.	2 хв.
Примітка: з метою оперативного закріплення нового матеріалу відповіді на запитання студенти отримують протягом викладання нового матеріалу, але в декілька етапів.