Поняття про логістичні системи
Розділ 5. ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ
5.1. Поняття про логістичні системи.
5.2. Види логістичних систем.
5.3. Порядок, підходи, принципи та фактори впливу на формування логістичних систем.
Поняття про логістичні системи
Системний підхід – це напрям методології наукового пізнання, в основі якого лежить розгляд об'єктів як систем. Кожна система, в тому числі і логістична, є інтегрованим цілим, тому що вона складається із взаємопов'язаних елементів або підсистем. Системний підхід дає змогу побачити досліджуваний об'єкт як комплекс взаємопов'язаних підсистем, об'єднаних загальною метою, розкрити його інтегративні властивості, внутрішні та зовнішні зв'язки. Системний підхід передбачає послідовний перехід від загального до часткового, коли в основі розгляду лежить конкретна кінцева мета, для досягнення якої створюється система.
Логістичні системи вкладаються у загальноприйняте поняття "системи". Тому ґрунтуючись на системному підході, визначаються теоретичні аспекти формування логістичних систем (рис. 5.1)*49.
*49: {Кальченко А.Г. Логістика: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2003. С. 33.}
Рис. 5.1. Визначення логістичної системи
Властивостями логістичних систем, на думку більшості науковців, є:
– складність – характеризується такими основними ознаками: наявність великої кількості елементів (ланок), складний характер взаємодії між окремими елементами, складність функцій, виконуваних системою, наявність складноорганізованого управління, вплив на систему великої кількості стохастичних факторів зовнішнього середовища;
– ієрархічність – підпорядкованість елементів нижчого рівня (порядку, рангу) елементам вищого рівня у контексті лінійного чи функціонального логістичного управління;
– цілісність – властивість системи виконувати задану цільову функцію, реалізована тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її ланками або підсистемами;
– структурованість – передбачає наявність певної організаційної структури логістичної системи, яка складається із взаємопов'язаних об'єктів та суб'єктів управління, що реалізує задану мету;
– рухливість – мінливість параметрів елементів логістичної системи під впливом зовнішнього середовища, а також рішень, прийнятих учасниками логістичного ланцюга;
– унікальність, непередбачуваність і невизначеність поведінки в конкретних умовах і під впливом зовнішнього середовища;
– адаптивність – здатність логістичної системи змінювати свою структуру і вибирати варіанти поведінки відповідно до нових цілей і під впливом зовнішнього середовища.
Спираючись на визначення логістичної системи, можна виділити логістичні операції та функції.
Виділяють такі логістичні операції.
1. За природою потоку:
а) логістичні операції з матеріальним потоком:
– складування;
– транспортування;
– комплектація;
– завантаження;
– розвантаження;внутрішні переміщення сировини та матеріалів під час реалізації логістичних функцій виробництва;
– упаковування вантажу;
– укрупнення вантажних одиниць;
– зберігання;
б) логістичні операції з інформаційним потоком:
– збір інформації;
– зберігання інформації;
– обробка інформації;
– передача інформації.
2. Відносно до логістичної системи:
а) зовнішні – орієнтовані на інтеграцію логістичної системи із зовнішнім середовищем (операції у сфері постачання і збуту);
б) внутрішні – операції, що виконуються всередині логістичної системи.
На зовнішні логістичні операції випадкові змінні впливають більшою мірою, ніж внутрішні.
3. За характером виконання робіт:
а) операції з доданою вартістю, які змінюють споживчі властивості товарів (розкрій, розфасовка, сушіння і т. ін.);
б) операції без доданої вартості (зберігання товарів).
4. За переходом права власності на товар:
а) односторонні – операції, не пов'язані з переходом права власності на продукцію і страхових ризиків, виконуються всередині логістичної системи;
б) двосторонні – операції, пов'язані з переходом права власності на продукцію і страхових ризиків від однієї юридичної особи до іншої.
До логістичних операцій можна також зарахувати такі, як прогнозування, контроль, оперативне управління.
5. Залежно від напрямку переміщення потоків:
а) прямі;
б) зворотні. Цей тип операцій передбачає переміщення потоку в напрямку, протилежному до вихідного. Найбільш поширеними прикладами реалізації зворотної логістичної операції є повернення торговим посередником своєму постачальнику товару, термін реалізації якого вичерпано, повернення покупцем торговому посереднику дефектного товару, повернення тари споживачем постачальнику і т. ін.
Логістична функція – це укрупнена група логістичних операцій, спрямованих на реалізацію мети логістичної системи. Основні логістичні функції:
– постачання;
– виробництво;
– збут.
Зв'язок основних логістичних функцій з логістичними операціями показано в табл. 5.1*50.
*50: {Кальченко А.Г. Логістика: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2003. — 284 с.}
Функції, що мають підтримуючий характер:
1) транспортування;
2) управління запасами;
3) складування;
4) інформаційно-комп'ютерна підтримка;
5) підтримка стандартів обслуговування споживачів тощо.
Таблиця 5.1. Зв'язок основних логістичних функцій з логістичними операціями
| Логістична функція | Основні логістичні операції |
| Збут | Координація з планом маркетингу, прогнозування попиту, сервіс, оперативно-календарне планування транспортування готової продукції, управління запасами готової продукції, оброблення замовлень клієнтури, складування готової продукції, завантажувально-розвантажувальні і транспортні складські роботи з готовою продукцією, постачання готової продукції, облік запасів готової продукції |
| Виробництво | Координація з планом фізичного розподілу, оперативно-календарне планування переміщення незавершеного виробництва, внутрішньозаводські переміщення матеріалів, завантажувально-розвантажувальні і транспортно-складські роботи з незавершеним виробництвом, оперативне забезпечення виробничих підрозділів сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами, складування незавершеного виробництва, облік незавершеного виробництва |
| Постачання | Координація з оперативно-календарним планом виробництва, вибір і проведення переговорів із постачальниками, планування потреб у матеріалах, складання оперативно-календарного плану постачання, транспортування сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, складування виробничих запасів, завантажувально-розвантажувальні і транспортно-складські роботи з предметами постачання |