ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА №3
Тема: Аналіз конфліктних точок на перехрестях та примиканнях вулично-дорожньої мережі.
Мета:Здобути навики оцінки умов безпеки руху на міських пересіченнях та примиканнях за допомогою конфліктних точок. Визначити проблемні місця на вулично-дорожній мережі та прийняти проектні рішення, що стосуються зміни характеру руху.
Теоретичні відомості.Виявлення проблемних (небезпечних) місць на вулично-дорожній мережі сприяє профілактиці дорожньо-транспортної аварійності і, відповідно, зменшує кількість та ступінь небезпеки дорожньо-транспортних проблем. Найчастіше виявити такі місця допомагає повний аналіз конфліктних точок – місць на вулично-дорожній мережі, де має місце дія між собою транспортних та транспортно-пішохідних потоків. Існують конфліктні точки відхилення, злиття, перетину та переплетення (кільцеві пересічення) характер небезпеки яких залежить від кута взаємодії потоків, радіусу кривизни території, інтенсивності транспортних потокі тощо. Для порівняльної оцінки складності і потенційної небезпеки транспортних вузлів застосовують різні системи умовних показників (балів):
1. За п’ятибальною шкалою. Пропонує оцінку за показником складності транспортного вузла виходячи з того, що відхилення оцінюють 1, злиття - 3 і перетин – 5 балами: , (1)
де - кількість точок відхилення, - кількість точок злиття, - кількість точок пересічення. При цьому транспортний вузол вважається простим, якщо т<40; середньої складності, якщо т = 40...80; складним - з показником т = 80... 150; дуже складним — при т >150;
2. За індексом інтенсивності фактичних транспортних потоків. Такий показник (індекс інтенсивності транспортних потоків) для окремої конфліктної точки можна підрахувати за формулою , (2)
де і — інтенсивності потоків, що взаємодіють в даній точці .
Для транспортного вузла в цілому формула показника складності з урахуванням індексу інтенсивності прийме вигляд:
, (3)
де - множина номерів потоків, які відповідають п-му типу конфліктної точки: А1 = пв; А2=3пз; А3=5пП. В даному випадку інтенсивність конфліктуючих транспортних потоків повинна враховуватися не в приведених, а у фізичних одиницях.
3. За десятибальною шкалою. При визначенні ступеня небезпеки точок перетину можна враховувати кут перетину траєкторій, вважаючи, що чим більше кут, тим вище потенційна небезпека зіткнення. У табл.1 приводяться коефіцієнти, вживані в так званій десятибальній системі оцінки конфліктних точок. Вона дасть можливість більш детально аналізувати конфліктні точки на будь-якій ділянці вулично-дорожньої мережі і, зокрема, враховує випадок зустрічного руху на одній смузі. Відзначимо, що, користуючись цією системою, вже не можна
використовувати класифікацію по складності, приведену вище для п’ятибальної системи. Для проміжних значень кутів перетину значення коефіцієнтів небезпеки можна визначати, користуючись інтерполяцією.
Таблиця 1
Конфліктні точки | Коефіцієнти небезпеки | Конфліктні точки | Коефіцієнти небезпеки |
Відхилення | Пересічення під кутом 900 | ||
Злиття | Пересічення під кутом 1200 | ||
Пересічення під кутом 300 | Пересічення під кутом 1500 | ||
Пересічення під кутом 6000 | Зустрічний рух по одній смузі |
4. За складністю перетину по кількості потенційно можливих конфліктів протягом години. При такій оцінці підсумовуються дані по конфліктних ситуаціях для всіх точок, незалежно від типу. Так, для перетину, показаного на рис. 2, загальне число потенційно
Рис. 2. Схема для підрахунку кількості конфліктних ситуацій в годину (цифри означають інтенсивність потоку, авто/год.)
можливих конфліктних ситуацій підраховується, виходячи з якнайменшої інтенсивності двох конфліктуючих потоків таким чином: точка I — 100 конфліктних ситуацій; II — 50; III 50;IV— 200; V — 50.—50;IV — 200; V — 50. Сума для даного перетину складає 450 можливих конфліктних ситуацій в годину.