Механізоване відділення на БТР

Під час атаки в пішому порядку особовий склад механізованого взводу (відділення) діє в цепу безпосередньо за бойовою лінією танків на віддаленні, яке забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї, артилерії і підтримку просування танків вогнем стрілецької зброї. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) в цьому випадку, використовуючи складки місцевості, стрибками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) просуваються за своїми відділеннями на віддаленні, що забезпечує надійну підтримку вогнем своєї зброї танків та особового складу, який атакує, а бойові машини піхоти із стабілізованим озброєнням — безпосередньо в цепу своїх відділень.

Після спішування особового складу (мал. 6,7) механізованого взводу в бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) залишаються навідники-оператори (кулеметники бронетранспортерів), механіки-водії (водії) та заступник командира взводу, які вогнем озброєння бойових машин підтримують бій своїх підрозділів.

Під час атаки на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) механізований взвод діє в бойовій лінії за танками на віддаленні 100—200 м.

Механізований взвод на автомобілях атакує противника, як правило, в пішому порядку. При бездоріжжі, наявності глибокого снігового покриття та в деяких інших випадках, особовий склад механізованих підрозділів може, атакувати противника на окремих ділянках десантом на танках.

Гранатометний та протитанковий взводи (відділення) наступають за бойовими порядками механізованих рот першого ешелону на віддаленні до 300 м, в проміжках між ними або на одному а флангів батальйону. При необхідності вони можуть висуватися безпосередньо в бойові порядки того підрозділу, атаку якого підтримують. Протитанкове відділення роти наступає, як правило, в бойових порядках механізованих взводів, в проміжках між ними або на фланзі роти.

Наступ на противника з положення безпосереднього зіткнення з ним, взвод починає із вихідного положення в заздалегідь створеному бойовому порядку. Вихідне положення займається взводом у ході перегрупування із положення оборони або з одночасною зміною підрозділів що обороняються.

Механізований взвод в ході перегрупування (зміни) розташовується на вихідній позиції роти: особовий склад—у першій траншеї, а бойові машини піхоти (бронетранспортери) займають вогневі позиції поряд зі своїми відділеннями або позаду них на віддаленні до 50 м. У випадку неможливості потайного заняття бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами) вогневих позицій зі своїм взводом біля переднього краю вони разом з машинами інших взводів роти можуть розташовуватися спільно із взаємодіючим танковим підрозділом на його вихідній або вичікувальній позиції.

Перед наступом з ходу взвод потай розташовується у віддаленому від оборони противника вихідному районі з'єднання (частини). Розгортання в бойовий порядок для наступу взвод здійснює в ході висування на рубіж переходу в атаку.

У вихідному положенні (районі) взвод знаходиться в постійній готовності до відбиття можливого нападу противника.

Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником командир взводу (відділення, танка), крім того, уточнює вихідну позицію (ділянку траншеї, окопи) для наступу, маршрут виходу бойових машин піхоти (бронетранспортерів) до взводу, місця для пропускання танків і їхнє позначення, а під час наступу з ходу— маршрут висування, рубежі розгортання, місця посадки десантом на танки та спішування.

Наступ з положення безпосереднього зіткнення противником взвод починає після проведення вогневої підготовки атаки, під час якої він вогнем своєї зброї знищує виявлені вогневі засоби, а також живу силу противника. Командир взводу управляє вогнем підлеглих, веде спостереження за цілями, які підлягають знищенню і подавленню в ході вогневої підготовки атаки на напрямку наступу взводу, і про результати спостере­ження доповідає командиру роти.

В установлений час за командою (сигналом) старшого командира танковий взвод, який займає вихідну (вичікувальну) позицію, починає рисування до рубежу переходу в атаку. За танками починають рух і розташовані з ними бойові машини піхоти (бронетранспортери) механізованих взводів. З підходом до рубежу переходу в атаку танковий взвод розгортається в бойову лінію і з максимально допустимою швидкістю продовжує рух, знищуючи противника з ходу. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) виходять до своїх відділень.

3 підходом танків до вихідного положення для наступу командир механізованого взводу під час атаки в пішому порядку командує: «Приготуватися до атаки», — і потім: «Позначити проходи для танків».

Після проходження танками вихідного положення командир механізованого взводу подає команду: «Взвод, в атаку — ВПЕРЕД», за якою особовий склад вистрибує з траншеї (окопу) і прискореним кроком або бігом слідом за танками атакує противника, рухаючись в напрямку проходів у загородженнях. Бойові машини піхоти (бронетранспортери), рухаючись за своїми відділеннями (бойові машини піхоти із стабілізованим озброєнням — безпосередньо в цепу взводу), вогнем підтримують атаку танків і особового складу.

Під час атаки на, бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) посадка в них особового складу механізованого взводу здійснюється під час вогневої підготовки атаки у вихідному положенні для наступу. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) за командою (сигналом) командира взводу потай підходять до своїх відділень, використовуючи складки місцевості і роблять зупинку. Особовий склад за командами командира: «Взвод - до машини», «На місця» швидко робить посадку в машини і приготовляється до ведення бою з ходу, а з переходом в атаку відкриває вогонь. З переходом підрозділів в атаку командири взводів уточнюють положення противника, а при необхідності — бойові завдання відділенням (танкам) і порядок подолання загороджень.

Гранатометний і протитанковий взводи в ході вогневої підготовки атаки і з початком атаки вогнем із вогневих позицій, що займають, знищують живу силу та вогневі засоби на передньому краю оборони противника.

Подолання загороджень перед переднім краєм оборони противника здійснюється під прикриттям вогню артилерії, бойових вертольотів, гранатометного і протитанкового взводів, а також при взаємній підтримці вогню танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і стрілецької зброї.

Танки і бойові машини піхоти, які оснащені мінними тралами, долають мінне поле противника в бойовому порядку по своїх напрямках, а ті, що не мають тралів, і бронетранспортери — встановленим порядком по проробленому проходу.

Рис 9.1.6. Подолання змішаного мінного поля слідом за танком.

При цьому особовий склад механізованого, гранатометного і протитанкового взводів, який атакує противника в пішому порядку, долає мінне поле слідом за танками по їхніх коліях або по проробленому проходу (Рис. (9.1.6). З підходом особового складу до загороджень за коман­дою командира «Взвод, в напрямку такого-то предмета» в колону по два (по три), напрямне — перше відділення, в прохід, бігом— РУШ» або «Взвод, за мною, в колону по два (по три), в прохід, бігом — РУШ» відділення у. встановленому порядку на ходу займають місця в колоні взводу. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) в цей час вогнем з коротких зупинок знищують вогневі засоби противника, які перешкоджають танкам і особовому складу долати загородження. Вони долають загородження за колоною взводу. Якщо взвод оснащений бойовими машинами піхоти зі стабілізованим озброєнням, то вони можуть долати загородження в колоні безпосередньо за танком. Особовий склад взводу в цьому випадку долає загородження слідом за бойовими машинами піхоти. Мінне поле, раптово встановлене засобами дистанційного

Мінування на напрямку висування (атаки) взводу, долається по проходу, як правило, у взвод­ній колоні. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) і танки без тралів, які знаходилися в бойовій лінії і які опинилися на замінованій місцевості, рухаються до проробленого проходу по виходах, які розміновуються особовим складом відділення (екіпажами танків) з використанням табельних возимих комплектів розмінування та іншими способами.

Танковий взвод, подолавши загородження, стрімко атакує противника, знищуючи вогнем з ходу в першу чергу його, протитанкові засоби.

Після подолання загороджень механізований взвод, який атакує в пішому порядку, за командою командира: «Взвод, в напрямку такого-то предмета — до бою, ВПЕРЕД» або «Взвод, за мною — до бою, ВПЕРЕД » бігом у установленому порядку розгортається в цеп, відкриває вогонь зі своєї зброї і стрімко атакує противника. Наблизившись до траншеї противника на 25—40 м, за командою командира: „Взвод, гранатами — ВОГОНЬ” особовий склад закидає противника гранатами і в точно встановлений час («Ч») з криком «ура» слідом за танками вривається на передній край оборони, знищує противника вогнем впритул ї безупинно продовжує атаку в указаному напрямку.

Бойові машини піхоти (бронетранспортери), подолавши загородження по проходах, доганяють свої підрозділи, вогнем своєї зброї підтримують їх атаку, діючи за цепом своїх підрозділів. Бойові машини піхоти зі стабілізованим озброєнням, вийшовши слідом за танком із проходу, розгортаються в бойову лінію і вогнем прикри­вають рух по проходу та розгортання в цеп особового складу взводу.

Механізований взвод під час атаки на бойових маши­нах піхоти (бронетранспортерах), подолавши мінне по­ле, слідом за танками у точно встановлений час («Ч») стрімко вривається на передній край оборони против­ника, знищує його вогневі засоби, в першу чергу протитанкові, і, використовуючи результати вогневого ураження, швидко і безупинно наступає в глибину.

У тому випадку, коли перед механізованим взводом танки не діють, взвод атакує противника слідом за розривами снарядів своєї артилерії.

Безпечне віддалення від розривів снарядів своєї артилерії складає: для танка — 200 м; для бойової машини піхоти (бронетранспортера) — 300 м; для особового складу, який атакує противника в пішому порядку 400 м.

Придані взводу вогнеметники, наступаючи в бойових порядках взводу, знищують противника в траншеях, ходах сполучення та інших фортифікаційних спорудженнях.

Гранатометний взвод після ураження цілей або з підходом механізованих підрозділів до рубежу безпечного віддалення від розривів гранат за командою (сигналом) командира батальйону або самостійно переносить вогонь в глибину по цілях, що ожили, або заново виявлених цілях. У ході наступу вогневі позиції гранатометного взводу повинні бути не далі 300 м від бойових порядків рот першого ешелону. Взвод з гранатометами, які встановлені на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), діє, як правило, в бойових порядках механізованих підрозділів.

Протитанковий взвод (протитанкове відділення роти), діючи в бойових порядках механізованих підрозділів або в проміжках між ними, з вогневих позицій, які займає послідовно, за командою (сигналом) командира батальйону (роти) або самостійно знищує танки та інші броньовані машини противника, які перешкоджають просуванню танків та механізованих взводів.

Під час ведення вогню із землі обслугою гранатометного та протитанкового взводів їх бойові машини піхоти (бронетранспортери) займають укриття поряд або позаду обслуги на віддаленні до 100 м і своїм вогнем при­кривають їхні вогневі позиції і підтримують атаку механізованих підрозділів. Автомобілі цих взводів, використовуючи складки місцевості та інші укриття, розта­шовуються на віддаленні до 400 м від вогневих позицій взводів (обслуги).

Переміщення гранатометного та протитанкового взводів здійснюється взводом або відділенням для того, щоб забезпечувалась безперервна підтримка механізованих підрозділів.

Під час дій особового складу в пішому порядку командир механізованого взводу спішується і просувається за цепом взводу на віддалені до 50 м в такому місці, звідки зручніше спостерігати за діями взводу, та управляти ним.

Управління вогнем та рухом бонових машин піхоти (бронетранспортерів) командир взводу здійснює через свого заступника.

Командири гранатометного та протитанкового взводів знаходяться в бойовому порядку взводу, а якщо взвод по відділеннях придається механізованим ротам — при одному з відділень.

Бій в глибині оборони противника характеризується нерівномірністю просування підрозділів та розвивається у складній та швидкозмінній обстановці. Успішне просування хоча б одного віддалення (танка) або сусідів командир взводу негайно використовує для розвитку успіху.

При відставанні сусідів, взвод, не припиняючи атаки, частиною вогневих засобів подавляє цілі, які заважають просуванню сусідів. Найкраща допомога сусідам - просування взводу вперед.

Опорний пункт, в якому противник чинить опір, взвод обходить та атакує його у фланг або в тил (рис 9.1.7). Для маневру використовуються складки місцевості, проміжки в бойових порядках та відкриті фланги противника, з метою маскування, можуть застосовуватися аерозолі (дими).

Атака з тилу та із фронту

Атака з фронту

Атака з фронту та в тил

Рис 9.1.7. Маневр підрозділами в глибині оборони противника (варіант)

При неможливості обійти опорний пункт противника командир взводу зосереджує вогонь взводу, приданих засобів і викликає вогонь взаємодіючих підрозділів по цілях, які перешкоджають просуванню, висуває відділення (танки) на вигідний для переходу в атаку рубіж і одночасно вживає заходів для пророблювання проходу в загородженнях. Взвод, використовуючи результати вогневого ураження противника, атакою з фронту за­вершує його знищення та продовжує рух вперед.

По мірі послаблення опору противника механізова­ний взвод, що наступає в пішому порядку, за командою (сигналом) старшого командира робить посадку в машини або десантом на танки. Для цього бойові чи машини піхоти (бронетранспортери) за командою командира взводу доганяють свої відділення, сповільнюють рух або роблять коротку зупинку (танки, виділені для дій з десантом, роблять зупинку). Особовий склад за командою командирів відділень «До машини» бігом рухається до своїх бойових машин піхоти (бронетранспортерів, танків), ставить зброю на запобіжник, потім за командою «На місця» швидко робить посадку та приготовляється для ведення вогню з ходу. Навідники-оператори бойових машин піхоти (навідники кулеметів бронетранспортерів, навідники гармат танків) під час посадки особового складу спостерігають за противником і знищують виявлені цілі. Діючи на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах, десантом на танках), взвод продовжує виконувати завдання. Командир механізованого взводу, який діє десантом на танках, зобов'язаний розподілити відділення та придані вогневі засоби по танках, вказати підлеглим командирам завдання, уточнити сигнали на посадку, спішування та способи цілевказання.

Діючи десантом на танках, взвод своїм вогнем знищує протитанкові засоби ближньої дії. Для знищення противника, який перешкоджає просуванню танків, а також для надання їм допомоги в подоланні загороджень і перешкод особовий склад може спішуватися. При першій можливості взвод знову робить посадку десантом на танки і продовжує рух вперед.

Виявивши засоби ядерного, хімічного нападу, системи високоточної зброї, взвод, уміло використовуючи приховані підступи, стрімко виходить до них, рішучою атакою знищує живу силу противника і виводить з ладу установки (гармати, міномети).

Загородження, перешкоди, які зустрілися в глибині оборони противника, взвод обходить або долає по проробленому проходу.

Зони зараження взвод, як правило, долає на бойових машинах (бронетранспортерах, автомобілях) з використанням засобів індивідуального захисту або обходить їх по напрямку, вказаному командиром роти.

На важкодоступних ділянках місцевості механізова­ний взвод під час наступу в пішому порядку випереджає танки та наступає під прикриттям їхнього вогню та вогню бойових машин піхоти (бронетранспортерів). По мірі подолання цих ділянок танки знову виходять вперед, а взвод продовжує наступати за ними.

Противника, який контратакує, взвод знищує у взаємодії з іншими підрозділами стрімкою атакою з ходу або за вказівкою командира роти спочатку уражає противника, вогнем з вигідного рубежу (рис. 9.1.8), при цьому танки та бойові машини піхоти (бронетранспортери) займають вогневі позиції за найближчими укриттями, а особовий склад механізованого взводу спішується та займає вигідні позиції, як правило, попереду них. Потім взвод атакою завершує знищення противника.

Взвод, який не зазнав контратаки, прискорює своє просування з метою виходу у фланг та в тил противнику, що контратакує.

Атака з ходу

Вогнем з вигідного рубіжу з подальшим переходом в атаку

Рис 9.1.8. Способи відбиття контратаки противника (варіант)

Виявивши відхід противника, командир взводу негайно організовує переслідування та доповідає про це командиру роти.

Під чає переслідування взвод, уміло використовуючи складки місцевості та інші маскуючи властивості, виходить на шлях відходу противника, сковує його дії та рішучою атакою наносить йому ураження.

У випадку, коли неможливо вийти на шляхи відходу противника, взвод рішучими діями вклинюється в бойові порядки підрозділів прикриття, у взаємодії із сусіда­ми знищує їх та проривається до основних сил противника, який відходить.

Механізований взвод переслідує противника, як правило, на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) або десантом на танках.

Під час закріплення захопленого рубежу (об'єкта) командир взводу діє згідно з положеннями, викладеними у розділі «Оборона». У взводі в короткі терміни організовується система вогню та виконуються інші заходи щодо підготовки до відбиття контратаки противника. Особлива увага приділяється організації протитанкової оборони.

Механізований (танковий) взвод, який складає резерв батальйону, використовуючи маскуючи властивості місцевості, пересувається за ротами першого ешелону, на віддаленні 1,5—2 км в готовності до розвитку наступу, знищення противника, який залишився в тилу підрозділів, що наступають, або до виконання інших завдань.

Одержавши завдання, командир механізованого (танкового) взводу на ходу ставить завдання відділенням (танкам). При цьому він вказує на місцевості положення противника і місця розташування його вогневих засобів, рубіж вводу в бій; об'єкт атаки та напрямок продовження наступу. Взвод під час підходу до вказаного рубежу розгортається в бойовий порядок і стрімко атакує противника.

Під час наступу з ходу (рис 9.1.9) механізований (танковий) взвод в період вогневої підготовки атаки висувається до рубежу переходу в атаку в колоні роти. Гранатометний і протитанковий взводи можуть заздалегідь висунутися на вогневу позицію для підтримки атаки механізованих і танкових підрозділів в порядку, вказаному командиром батальйону.

Якщо командиром роти призначений пункт розгортання у взводні колони, то взводи після його проходження самостійно з максимально допустимою швидкістю виходять на свої напрямки. З підходом до рубежу переходу в атаку взводи за командою командира роти розгортаються у бойовий порядок і, знищуючи противника вогнем з ходу, продовжують рух до переднього краю оборони противника. При цьому механізований взвод діє слідом за танками і знищує вогневі засоби противника, в першу чергу протитанкові, не даючи противнику можливості відсікти себе від танків.

Механізований взвод на автомобілях і танки з виходом на рубіж посадки десантом на танки зупиняються, особовий склад висаджується із автомобілів і згідно з проведеним розрахунком, додержуючись заходів безпеки, робить посадку десантом на танки (рис 9.1.10). Танки з десантом продовжують висування до рубежу переходу в атаку, а автомобілі висуваються в установлені місця збору.

Рис 9.1.9 Розташування особового складу для посадки десантом на танк та переслідування противника десантом на танку

Під час атаки в пішому порядку командир механізованого взводу з підходом до встановленого рубежу спішування подає, а командири відділень дублюють команду «Взвод (відділення), приготуватися до спішування». За цією командою бойові машини піхоти (бронетранспортери) доганяють танки, особовий склад ставить зброю на запобіжник, виймає її із бійниць і підготов­ляється до спішування.

З виходом взводу на рубіж спішування за командою командира взводу «Взвод— до машин» механіки-водії (водії) бойових машин піхоти, (бронетранспортерів), а під час висування взводу десантом на танках і механіки-водії танків зменшують швидкість руху машин або, використовуючи укриття, які є, роблять коротку зупинку. Відділення за командою своїх командирів «До машини» швидко спішуються (рис 9.1.11), а за командою «Відділення, на такий-то предмет — до бою, ВПЕРЕД», розгортаються в цеп та, ведучи інтенсивний вогонь на ходу, прискореним кроком або бігом продовжують рух до переднього краю.

Атаку переднього краю оборони противника і розвиток наступу в глибині взвод здійснює в такому ж порядку, як і під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з ним.

.

Водні перешкоди взвод, як правило, форсує з ходу (мал. 12). Командир взводу під час висування до водної перешкоди вказує відділенням (танкам) місце переправи, порядок ведення вогню під час форсування та завдання на протилежному березі.

Підготовка бойових машин піхоти (бронетранспортерів) до форсування проводиться під час підходу до водної перешкоди. При цьому особлива увага звертається на щільність зачинення люків, бійниць, дверей, на справність водовідкачуючих насосів, на наявність та щільність закриття водозливних пробок. Особовий склад, який знаходиться в машинах, одягає рятувальні жилети.

Підготовка танків для переправи під водою проводиться у вихідному районі для форсування та завершується в районі герметизації.

Механізований взвод з виходам до водної перешкоди при підтримці вогнем танків і артилерії, не затримуючись, форсує її на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) (Рис 9.1.12), переправно-десантних засобах (підручних засобах) (Рис 9.1.13,14,15,16) або по захопленій переправі. Противника, який чинить опір, взвод знищує вогнем всіх засобів на плаву. З виходом на протилежний берег він безупинно розвиває наступ у вказаному напрямку.

Рис 9.1.12 Наступ на противника з форсуванням водяної перешкоди на БМП та танками по дну ріки.

шеренгами по 3-4 чоловіки

поздовж натягнутої мотузки

Способи подолання водяної перешкоди

Рис 9.1.16 Переправа уплав за допомогою вузла-поплавця: згори зліва – надягання речового мішку на поперек справа – вузол-поплавець з плащ палатки знизу – способи переправи

Рис 9.1.13 за допомогою колоди

Рис 9.1.15 Підготовки переправи уплав

Рис 9.1.14 За допомогою мотузки

Механізований взвод, призначений у передову групу тактичного повітряного десанту, як правило, одержує завдання захопити площадку приземлення та забезпечити висадку десанту (Рис 9.1.17).

Взвод, що виділений у передову групу, як правило, посилюється стрільцями-зенітниками, саперами та хіміками-розвідниками.

Рис 9.1.17. Дії механізованого взводу у групі тактичного повітряного десанту.

Командир взводу, призначеного у передову групу, під час з'ясування одержаного завдання та оцінки обстановки повинен: зрозуміти, де знаходиться і що робить противник, до якого часу захопити площадку приземлення, що робити після виконання завдання; вивчити по карті місцевість в районі висадки; визначити завдання відділенням, приданим засобам та порядок їхніх дій.

Під час висадки морського десанту (Рис 9.1.19) взвод може діяти у складі головних сил батальйону, а механізований взвод і у складі десантно-штурмової групи.

Взвод, як правило, одержує завдання знищити противника у місці висадки, в подальшому наступати в глибину його оборони, а під час дій у складі десантно-штурмової групи знищити противника в місці висадки і оволодіти вигідним рубежем, який забезпечує висадку та дії передового загону.

Рис 9.1.18. Висадка механізованого взводу в якості морського десанту.

Під час прориву укріпленого району механізований взвод може діяти у складі штурмової групи для блокування і знищення противника у довгочасних вогневих та інших спорудженнях. До неї крім механізованого підрозділу можуть включатися танки, гармати, переважно самохідні, протитанкові керовані ракетні комплекси, гранатомети, кулемети, вогнемети та інші вогневі засоби, а також підрозділ інженерних військ.

Штурмовій групі вказується об'єкт атаки і напрямок продовження наступу.

Об'єктом атаки штурмової групи може бути довгочасне вогневе та інше важливе спорудження на напрямку наступу.

Підготовка до наступу вночі проводиться в світлий час доби. Командир взводу, організовуючи наступ вночі, крім звичайних питань визначає: видні в темний час доби орієнтири; азимут напрямку наступу взводу і напрямне відділення (танк); порядок позначення відділень (танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів), проходу в загородженнях, а також порядок освітлення місцевості, використання приладів нічного бачення і підготовки зброї взводу для стрільби вночі; сигнали пізнавання. Він також організовує забезпечення відділень (танків) освітлювальними та сигнальними засобами, трасуючими снарядами та кулями.

У ході наступу вночі особливу увагу приділяють веденню розвідки, дотримуванню напрямку і своєчасному позначенню свого положення. При загрозі застосування противником ядерної зброї для захисту від світлового випромінювання ядерних вибухів використовуються захисні властивості техніки, особовий склад веде бій в спеціальних захисних окулярах. Крім того, оптичні при­лади, прилади нічного бачення та шибки кабін підготовляються для послаблення діяння світлового імпульсу. Механізований взвод вночі наступає, як правило, в пішому порядку. При цьому танки та бойові машини піхоти (бронетранспортери) діють в цепу механізованих підрозділів.

Засоби освітлення застосовуються так, щоб не освітлювати свої бойові порядки.

У ході наступу, особливо на світанку, взвод повинен бути готовим до відбиття можливих контратак противника.

Наступ в особливих умовах

У місті (населеному пункті) взвод наступає, як правило, вздовж вулиць по одній або обох її сторонах, а відділення по одній стороні. Взаємна підтримка досягається веденням вогню по будинках, які розташовані на протилежній стороні вулиці (рис.9.2.1)

Рис.9.2.1. Дії особового складу у вуличному бою

Механізований взвод (відділення) та придані йому гранатомети і вогнемети знищують противника вогнем та гранатами в першу чергу у підвалах та нижніх по верхах будинків. Танки, як правило, діють в цепу механізованого взводу або за цепом і знищують своїм вогнем противника в підвалах, нижніх поверхах будинків та інших, укриттях, забезпечуючи просування особового складу механізованих підрозділів. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) діють за танками стрибками від укриття до укриття і вогнем своєї зброї знищують противника, який перешкоджає просуванню особового складу і танків.

Захопивши будинок та очистивши його від противника, взвод (відділення) атакує наступний об'єкт.

Для захоплення підготовлених до оборони особливо міцних будинків та споруджень механізований взвод, а іноді, і відділення можуть діяти у складі штурмової групи (рис 9.2.2,3,4,5). У склад штурмової групи крім механізованого підрозділу можуть включатися танки, гармати, переважно самохідні, міномети, протитанкові керовані ракетні комплекси, гранатомети, вогнемети та інші вогневі засоби, а також підрозділи інженерних військ з підривними зарядами. Штурмовій групі видається збільшена кількість боєприпасів, особливо ручних та проти танкових гранат, аерозольних (димових), запалювальних та сигнальних засобів, а також пристроїв для штурму будинків та подолання перешкод.

Міцно укріплені будинки блокуються, а потім висаджуються у повітря.

Ведення бою в місті

Рис 9.2.2 Перелаз з опорою на бедро товариша Рис 9.2.3Перелаз з опорою на плечі товариша

Рис 9.2.4 Перелаз з допомогою підручних засобів

Рис 9.2.5 Використання водостічної труби, громовідвода, пожежної драбини для проникнення на верхній поверх.

У горах на важкодоступних ділянках місцевості механізований взвод може діяти самостійно, у відриві від роти, а відділення, як правило, у складі взводу. Механізований взвод (відділення), як правило, діє в пішому порядку (Рис 9.2.6).

У ході наступу посилюється спостереження, особливу увагу звертають на своєчасне подавлення вогневих засобів противника, який веде фланговий вогонь, на виявлення та знищення засад, а також на використання кулеметів та снайперської гвинтівки.

Під час атаки висоти з багатоярусним розташуванням противника його вогневі засоби та жива сила подавлюються одночасно на всіх ярусах. Під час атаки першого ярусу чистина вогневих засобів взводу (відділення) веде вогонь по противнику на наступних ярусах і по його вог­невих засобах, які ведуть фланговий вогонь. Бойові машини піхоти (бронетранспортери), танки переміщаються по доступній для них місцевості і підтримують взвод вогнем, де не можливо для перевезення бойового складу залучаються вертольоти (Рис 9.2.7).

Рис 9.2.6 Наступ у горах

Підйом по мілким малостійким зсувам

Подолання горизонтальної гірської тераси

Подолання складних льодових уклонів

а) вирубування сходинок для підйому по б) спуск по льодовому укліну спиною до укліну

крутому льодовому укліну

Рис 144. Подолання гострих скельних гребнів Рис 145 Подолання горизонтальної горної

а – сидячи верхом на гребені тераси

б – рух збоку гребня

Рис 9.2.7 Дії механізованого взводу в горах з залученням вертольотів.

У лісі взвод (відділення, танк) наступає, як пра­вило, вздовж дороги, просіки або за вказаним азимутом.

Під час організації наступу в лісі командир взводу (відділення, танка) крім звичайних питань, які передбачаються при підготовці наступу, повідомляє командирам відділення (особовому складу) азимут напрямку наступу, встановлює порядок подолання лісових завалів, знищення противника, який веде вогонь з дерев.

Механізований взвод діє, як правило, в пішому порядку, інтервали між солдатами і відділеннями скорочуються. Командир взводу просувається в цепу напрямного відділення.

Танковий взвод може придаватися механізованій роті.

Танки діють на доступній для них місцевості, як правило, в цепу механізованих взводів або за цепом і підтримують їхню атаку своїм вогнем. Особовий склад механізованих підрозділів указує танкам цілі, знищує протитанкові засоби противника та забезпечує просування танків. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) в цьому вкладку наступають за танками і вогнем своєї зброї знищують цілі противника, які перешкоджають просуванню особового складу і танків.

У ході наступу у взводі (відділенні, танку) ведеться кругове спостереження, при цьому особлива увага звертається на виявлення та знищення протитанкових засобів і безпосередню охорону. Противник, який веде вогонь з дерев, знищується снайпером та спеціально призначеними кулеметниками та стрільцями. Для безпосередньої охорони взводу командир взводу висилає дозорних. Взвод (відділення) просувається в лісі, уникаючи полян та просік. Із-за товстих стовбурів дерев вогонь ведеться з будь-якого положення, а якщо ліс молодий (стовбури дерев тонкі) — із положення лежачи. Вогонь по повітряних цілях може вестись з використанням дерев як опори. При раптовому зіткненні з противником взвод закидає його гранатами і рішучою атакою знищує в рукопашній сутичці.

Лісові завали та інші загородження взвод (відділення, танк), як правило, обходить, а при неможливості обходу долає по проробленому проходу. Під час підходу до завалів та загороджень необхідно заздалегідь їх обстріляти та розвідати.

Зимою при глибокому сніговому покритті особо­вий склад механізованого взводу (відділення) наступає, як правило, на лижах (Рис 9.2.8). Спішування особового складу і постановка на лижі під час наступу з ходу проводяться, як правило, на більшому, ніж в звичайних умовах віддаленні-від противника.

Бойові машини піхоти (бронетранспортери), діючи за танками, вогнем своєї зброї знищують вогневі засоби противника, які перешкоджають просуванню особового складу і танків. На важкодоступних напрямках вони просуваються, як правило, по дорогах, підтримуючи взвод вогнем. Атака на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) можлива по насту або льодовому простору.

Танковий взвод (танк) при глибокому сніговому покритті наступає, як правило, в цепу механізованих підрозділів або за цепом, важко прохідні ділянки долаються з використанням навісного обладнання.

Під час організації наступу особливу увагу командир взводу (відділення, танка) звертає на підготовку озброєння, техніки та засобів індивідуального захисту до застосування в умовах низьких температур і на запобі­гання переохолодження та обмороження особового складу, вживає заходів для, забезпечення маскувальни­ми халатами, а озброєння і техніка фарбуються у білий колір.

Під час бою в глибині оборони противника для здійснення обходів і атаки противника у фланг і в тил ме­ханізованим взводом широко застосовуються дії на лижах.

Рис 9.2.8 Наступ на лижах, ведення вогню

а) лежачи, б) з коліна, в) стоячи.

У бойовому наказі на наступ командир взводу (відділення, танка) вказує: орієнтири, склад, положення і характер дій противника, зображення переднього краю оборони і місця розташування його вогневих засобів; завдання взводу та відділення (об'єкт атаки і напрямок продовження наступу); завдання сусідів, танка, за яким буде наступати відділення, його номер (пізнавальний знак), а також порядок використання вгоню артилерії та інших вогневих засобів; завдання особовому складу (відділенням, танкам):

· командиру механізованого відділення – всьому особовому складу – місце і порядок спішування, місце кожного солдата в цепу відділення, порядок подолання загороджень і перешкод навіднику–оператору (кулеметнику бронетранспортера), кулеметнику і гранатометнику, а при необхідності і решті особового складу – цілі для ураження і порядок ведення вогню механіку–водію (водію) – напрямок, порядок руху в атаку, подолання загороджень і перешкод

· командиру гранатометного відділення – обслузі – цілі для ураження, вогневі позиції і порядок їх зайняття, напрямок стрільби і порядок ведення вогню, а також взаємодії з механізованими підрозділами навіднику – оператору (кулеметнику бронетранспортера) – порядок прикриття дій обслуги і підтримки атаки механізованих взводів вогнем із гармати та кулемета механіку–водію (водію) напрямок, порядок руху в атаку, подолання загороджень і перешкод

· командиру протитанкового відділення – обслузі, навіднику–оператору (кулеметнику бронетранспортера) – цілі для ураження, порядок ведення вогню та спільних дій з механізованими підрозділами механіку – водію (водію) – напрямок, порядок руху в атаку, подолання загороджень і перешкод під час атаки в пішому порядку, крім того, – місце і порядок спішування, подолання загороджень і перешкод

– сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними

– час готовності до наступу і захисту.

Бойовий наказ командир відділення віддає на місцевості, а при неможливості – по схемі (на макеті місцевості) і уточнює бойове завдання на місцевості під час висування до рубежу переходу в атаку або з початком атаки.

9.3. Наступ механізованого (танкового) батальйону,