Держмитслужба роз’яснила порядок тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення
Стаття 380. Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування на митну територію України
Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
2. Транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами.
Тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703 (все легковие автомобили), 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України інших транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та із застосуванням до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу.
Строки, передбачені абзацами першим та другим цієї частини, можуть бути продовжені митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.
Громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов'язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування, що класифікується за товарною позицією 8703 (крім товарної підпозиції 8703 10) згідно з УКТ ЗЕД, та причіп до нього, що класифікується за товарною підпозицією 8716 10 згідно з УКТ ЗЕД (за умови ввезення разом із транспортним засобом), на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання митному органу документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.
Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно тими громадянами, які ввезли їх в Україну, для їх особистих потреб, не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані, а також відчужені чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
5. Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
6. У разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання митним органам власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим відмови на користь держави чи знищення або руйнування.
7. Порядок державної реєстрації транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.06.2012 р. N 4915-VI)
Держмитслужба роз’яснила порядок тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення
Лист ДМСУ від 05.02.2011 р. №09/363-ЕП
Держмитслужба звернула увагу на те, що при здійсненні контролю за тимчасовим ввезенням на митну територію України транспортних засобів громадянами потрібно пам’ятати про пріоритетність норм міжнародних договорів.
Так, нагадаємо, що порядок і умови тимчасового ввезення транспортних засобів на митну територію України громадянами визначено ст. 11 Закону України №2681-III від 13.09.2001 р. Зокрема, згідно з частиною першою цієї статті тимчасове ввезення транспортних засобів за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 УКТ ЗЕД на митну територію України громадянами-резидентами дозволяється строком до одного року після сплати ввізного мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при ввезенні автомобілів.
Разом з цим, згідно з п. 2 ст. 2 Конвенції про тимчасове ввезення, прийнятої 26.06.90 р. у м. Стамбулі (далі — Стамбульська конвенція), режим тимчасового ввезення надається із загальним умовним звільненням від ввізного мита і податків та без застосування ввізних обмежень чи заборон економічного характеру.
Транспортні засоби комерційного використання повинні бути зареєстровані на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім’я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і мають ввозитися та використовуватися особами, які здійснюють свою діяльність з такої території.
Незважаючи на це, транспортні засоби комерційного використання можуть використовуватися третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення і які здійснюють свою діяльність на користь останнього, навіть якщо вони зареєстровані або постійно проживають на території тимчасового ввезення.
Таким чином, виходячи з даних положень Стамбульської конвенції, громадянин-резидент України може тимчасово в’їжджати на територію України на транспортному засобі, зареєстрованому постійно у відповідних реєстраційних органах іноземних держав, без сплати будь-яких податків і зборів та без застосування до нього ввізних обмежень чи заборон економічного характеру, за умови що зазначений транспортний засіб перебуває у власності (розпорядженні) фізичної (юридичної) особи, яка проживає (зареєстрована) на території іншої держави, та використовується з комерційною метою (платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів). У зв’язку з цим Держмитслужба визначила порядок проведення митних процедур під час здійснення митного контролю та пропуску такого транспортного засобу, якщо він переміщується порожнім (без вантажу), але водій надав для митного контролю всі нижченаведені документи: 1) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і посвідчення водія; 2) документи на право власності та користування транспортним засобом; 3) документи, що підтверджують правовідносини водія з особою (підприємством, установою, організацією) — власником транспортного засобу (договір на працевлаштування, установчий, засновницький договір тощо); 4) дорожній лист, виписаний особою, на користь якої громадянин-резидент здійснює свою діяльність, та/або інший документ (посвідчення про відрядження), що свідчить про відрядження водія на митну територію України особою, на користь якої громадянин-резидент здійснює свою діяльність.