Еталони відповідей на ситуаційні задачі

Тема 1 Фізико-хімічні властивості крові

№1Кількість крові у людини становить 6-8% від маси тіла (в середньому 7%).

У досліджуваного кількість крові становить 4,2 л:

60 - 100% x = (60 · 7) : 100 = 4,2.

x - 7%

Гематокрит ( кількість формених елементів) дорівнює 40%.

У досліджуваного кількість формених елементів становить 2,24:

5,6 л – 100% x = (5,6 · 40) : 100 = 2,24 л.

x – 40%

Кількість плазми : 4,2 л – 2,24 л = 1,96 л.

Отримані величини в межах норми.

№2Р_ф = (Р_гк+Р_от)-(Р_гт+Р_ок)

Р_от= 15 мм рт.ст.

Онкотичний тиск становить :

25 – 100% x = (25 · 60) : 100 = 15 мм рт.ст.

x - 60%

Р_ф = (30 + 15) - (8 + 25) = 45 – 33 = 12 мм рт.ст.

Р_ф > 0, буде відбуватися фільтрація (речовина буде рухатись із капіляра в інтерстицій ).

№ 3 Щоб не порушити Р_осм розчин глюкози, що вводиться, має бути ізоосмічним щодо плазми (Р_осм плазми 300 мосм = =0,3 осм).

Молекулярна маса глюкози становить 180 г. Глюкоза не є електролітом, тому при розчиненні у воді утворюється лише 1 активний іон. Розчин є одноосмолярним. Тобто при розчиненні в 1 л води 180 г глюкози отримуємо одноосмолярний розчин.

180 г – 1 осм розчин x = 54 г/л.

x г – 0,3 осм розчин

Таким чином, для отримання 0,3 осм розчину глюкози в 1 л води треба розчинити 54 г глюкози. Це є 5,4% розчин.

№ 4Молекулярна маса NaCl становить 58,5 г. У розчині NaCl дає два іони : Na⁺, Cl^-. При розчиненні в 1 л води 58,8 г NaCl утворюється двоосмолярний розчин.

58,5 г NaCl – 2 осм розчин x = 8,8 г/л.

x г – 0,3 осм розчин

Таким чином для, отримання 0,3 осм розчину NaCl в 1 л води треба розчинити 8,8 г NaCl. Це є 0,88% розчин.

№ 5 Для зсуву pH до води треба додати щонайменше кислоти (вона не містить буферних систем), до плазми треба додати більше кислоти, а до крові треба додати найбільшу кількість кислоти (її буферні властивості найпотужніші).

Тема 2 Фізіологія еритроцитів

№1 КЕК = Нв· число Хюфнера.

КЕК = 140 ·1,34 = 187,6 мл (або 18,76 об. %).

Це норма. Киснева ємність артеріальної крові

становить 180-200 мл/л, венозної близько 120 мл/л.

№2Щоденна втрата крові сприяла посиленню утворення еритропоетинів, які й стимулювали в організмі щура еритропоез.

№3Киснева ємність крові – це кількість О₂, яка

транспортується 1 л крові.

КЕК = Нв · число Хюфнера.

Отже, Нв = КЕК : число Хюфнера.

Нв = 174,2/1,34=130 г/л. Отримана величина у межах норми.

№4Селезінка є “цвинтарем” еритроцитів. У цьому органі відбувається руйнування еритроцитів. При її видаленні цей процес зменшується, і кількість еритроцитів у крові зростає.

№5Кількість крові у нормі (7-8% від маси тіла при масі 70 кг становить 4,9 л); гематокрит зменшений, кількість

еритроцитів зменшена, гемоглобін зменшений, кольоровий

показник у нормі; мінімальна осмотична резистентність знижена, максимальна – в нормі.

Такий аналіз свідчить перш за все про осмотичний

гемоліз еритроцитів.

Тема 3 Групи крові

№1Пацієнту треба перелити кровозамінні розчини, оскільки при масивних крововтратах суттєво змінюються показники гомеостазу (pH, осмотичний тиск, онкотичний тиск та ін.).

№2Резус-конфлікт можливий у випадку плацентарного бар’єра. Проникнення резус-антигенів до крові вагітної призведе до утворення в неї антирезус-антитіл. Вони належать до класу імуноглобулінів Ig G, мають невеликі розміри і здатність надходити через плаценту в кров плода.

№3Група крові обстежуваного І(0). На поверхні еритроцитів першої групи немає антигенів, тому аглютинація і не відбулася ні з однією сироваткою.

№4Для вирішення питання про наявність крові використовують попередні і доказові проби. Основними попередніми пробами є проба з перекисом водню і бензидинова проба. Суть проби з перекисом водню полягає в тому, що фермент каталаза, наявний у крові, розщеплює перекис водню з виділенням атомарного кисню, який утворює дрібнопухирчасту піну. Бензидинова проба ґрунтується на пероксидазних властивостях крові. Бензидиновий реактив змінює забарвлення крові з бурштинового кольору на синьо-зелений.Незважаючи на те, що ці проби вважають чутливими, вони не дозволяють встановити наявність крові, оскільки каталази і пероксидази дуже поширені в природі і містяться не тільки в крові, а й у рослинах, крім того, вони нестійкі і руйнуються під впливом чинників зовнішнього середовища.Доказові проби ґрунтуються на виявленні гемоглобіну та його похідних (спектральне дослідження і мікрокристалічні реакції). Мікрокристалічні реакції ґрунтуються на здатності гемоглобіну утворювати при взаємодії з визначеними речовинами сполуки,які випадають у вигляді характерних за кольором і формою кристалів(наприклад, кристалів Тейхмана). (Див.: Судова медицина / За ред.О.І. Концевича та Б.В. Михайличенка.- Київ, 1997. - С.528-533).

№5Новонародженому треба перелити кров групи А (ІІ) Rh⁺.