Збирання харкотиння для лабораторних досліджень

ОСНАЩЕННЯ:

1. Чисті баночки із прозорого скла з кришкою (плювальниця);

2. Стерильний флакон з пробкою;

3. Розчин хлораміну або калію перманганат.

1. ПІДГОТОВКА ХВОРОГО:

а) харкотиння збирають вранці до їжі, виділенню харкотиння допомагають великий вдих і покашлювання;

б) перед збиранням харкотиння на посів та визначення його чутливості до антибіотиків хворому радять почистити зуби та прополоскати рот 2% розчином питної соди;

в) у стерильний флакон хворий відхаркує один плювок харкотиння, флакон відразу закривають пробкою;

г) харкотиння на мікобактерії туберкульозу збирають протягом доби у стерильну плювальницю, а при виділенні малої кількості харкотиння - протягом 3 днів. Зберігають його в прохолодному місці.

2. НАПРАВЛЕННЯ АНАЛІЗУ У ЛАБОРАТОРІЮ:

На посудину з харкотинням прикріплюють направлення де має бути зазначено прізвище, ім'я по-батькові хворого, відділення, № палати, дата та мета дослідження.

3. ДОГЛЯД ЗА ПЛЮВАЛЬНИЦЯМИ:

а) щоденно промивати теплою водою. Кип'ятити протягом 30 хвилин у 2% розчині гідрокарбонату натрію;

б) на дно плювальниці перед використанням наливають 2% розчин перманганату калію або 3% розчин хлораміну.

4. ОБЕЗЗАРАЖЕННЯ ХАРКОТИННЯ:

а) харкотиння із плювальниць заливають 3% розчином хлораміну або освітленим розчином вапна у подвійному об'ємі на 2 години;

б) вміст плювальниці після обеззараження виливають у каналізацію;

в) у протитуберкульозних закладах плювальниці змішують із тирсою або торфом і палять у спеціальних печах.

ВЗЯТТЯ МАЗКА З НОСА ТА ЗІВА ДЛЯ БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО

ДОСЛІДЖЕННЯ (НА ЗБУДНИК КАШЛЮКА, ДИФТЕРІЇ,

МЕНІНГОКОКОВОЇ ІНФЕКЦІЇ)

(НАКАЗ МОЗ УКРАЇНИ № 510)

ПОКАЗАННЯ:

хворі на кашлюк, дифтерію, менінгококову інфекцію з метою діагностики; діти та дорослі з гострим запаленням в носоглотці з підозрою на захворювання; реконвалесценти (діти та дорослі) перед допущенням в дитячі заклади; контактні з джерелом інфекції (діти та дорослі)

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

1. Стерильні пробірки зі стерильними тампонами (сухими або змоченими в 5% розчині гліцерину).

2. Предметні скельця.

3. Шпатель.

4. Чашка Петрі з середовищем живлення.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ:

Матеріал для бак дослідження повинен збиратись по можливості в стерильних умовах у стерильну пробірку. Доставляється в лабораторію як найшвидше (бо тампон з плівками із зіву швидко висихає). При проведенні аналізів на дифтерію в усіх випадках (зокрема при дифтерії рідкої локалізації, як то очі, шкіра, рана) крім уражених ділянок ще обов'язково треба брати матеріал з носа та зіву, використовуючи сухі стерильні тампони. При транспортуванні на далекі відстані використовують збагачені середовища або тампони змочені 5% розчином гліцерину. Для взяття матеріалу з зіву та носа обов'язково використовуються окремі тампони.

ТЕХНІКА ПРОВЕДЕННЯ:

Дитину усадити на стілець або коліна помічника. Ноги дитини помічник затискає між своїми колінами, лівою рукою обіймає дитину, притримуючи її руки на рівні передпліч, правою рукою тримає голову дитини.

Медпрацівник ретельно миє руки з милом, кінчики пальців обробляє спиртом. Лівою рукою злегка натискає шпателем на тіло язика, а правою швидкими обертальними рухами знімає слиз та плівки з мигдаликів стерильним тампоном. Теж саме - з задньої стінки глотки. При цьому не можна торкатись зубів, язика, слизової щік. При наявності нальоту матеріал треба брати з межі уражених та здорових тканин. Тампон відразу опустити в пробірку (стерильну) не торкаючись її стінок. Негайно відправити до лабораторії. На кожній порції повинен бути чітко написаний порядковий № аналізу у відповідності з даним списком. Так як крім бактеріологічного дослідження, проводять і бактеріоскопічне дослідження, то матеріал треба брати двома тампонами.

Для діагностики кашлюка мокротиння треба брати з задньої стінки глотки стерильним тампоном і відразу ж робити посів.

Зібрати матеріал можна за методом „кашльових пластинок": відкриту чашку Петрі з середовищем тримати деякий час на відстані 5-8 см перед кашлюючою дитиною.

При менінгококовій інфекції роблять бак дослідження мазка з носоглотки, крові, спинномозкової рідини і з зіскобів з поверхні геморагічних елементів.