Порядок надання житлово-комунальних послуг

Порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. При цьому слід зважити на те, що перелік житлово-комунальних послуг, які надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди).

Так, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв на:

1) проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з діючими будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативними документами;

2) міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов, згідно з діючими будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації та іншими нормативними документами;

3) ліквідацію наслідків, пов'язаних з дією непереборної сили.

У разі застосування перерви в наданні послуг виконавець/виробник зобов'язаний повідомити через засоби масової інформації про таку перерву споживача не пізніше ніж за 10 днів (за винятком перерви, що виникла внаслідок аварії або дії непереборної сили). У повідомленні необхідно зазначити причину та строк перерви в наданні відповідних послуг.

У разі перевищення нормативно встановлених термінів, за винятком настання форс-мажорних обставин, виконавець/виробник несе відповідальність згідно із законом.

Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, мають право тимчасово визначати інші норми споживання, якості та режими надання житлово-комунальних послуг з урахуванням технічних можливостей підприємств, кліматичних та інших місцевих умов.

Термін дії рішення щодо обмеження інших параметрів та нормативів споживчих властивостей, режимів надання житлово-комунальних послуг не може перевищувати один рік.

Мінімальні норми житлово-комунальних послуг

З метою забезпечення санітарно-гігієнічних вимог проживання людей та їх перебування в приміщеннях, забезпечення технічних вимог до експлуатації будинку (споруди), підтримання несучої спроможності конструкцій та експлуатаційних характеристик внутрішньобудинкових мереж і систем, як виголошує Закону України «Про житлово-комунальні послуги», встановлюються мінімальні норми житлово-комунальних послуг.

Мінімальні норми житлово-комунальних послуг, які визначають мінімальний перелік, мінімальні вимоги до кількості та якості житлово-комунальних послуг, згідно з цим Законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, відповідно до Вимог щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, централізоване постачання холодної, гарячої води здійснюється безперебійно або за затвердженим режимом надання цих послуг. При цьому, склад і якості води мають відповідати нормативам, встановленими органами Держспоживстандарту, а температура гарячої води у точці розбору має коливатися у межах 50-75°С. Якщо ж температура гарячої води складає 45-49°С, плата за неї зменшується на 10 відсотків вартості за весь період відхилення. При 40-44°С плата за гаряче водопостачання зменшується на 30 відсотків, а при показнику нижче 40°С – взагалі не справляється. Відхилення у якості холодного водопостачання має мати наслідком зменшення її вартості на 20 відсотків.

Водовідведення, згідно з даними вимогами, здійснюється безперебійно протягом року. Якщо дана послуга не доступна споживачу більше одного дня на місяць, плата за неї зменшується на 3,3 відсотки за кожен наступний за ліком день місяця.

Своєчасно має розпочинатися – 15 жовтня - і закінчуватися – 15 квітня - централізоване теплопостачання. Протягом цього періоду воно має бути безперебійним, при цьому гарантувати температуру повітря у житлових приміщеннях (за умови їх утеплення) не нижчу, ніж 18°С, а у наріжних кімнатах - 20°С. Якщо вказані показники не нижчі протягом більше 12 годин на добу хоча б раз у місяць, то за кожен градус відхилення від 18°С до 12°С у житлових приміщеннях та від 20°С до 14°С у наріжних кімнатах зменшується оплата цієї послуги на 5 відсотків. У випадку ж опускання температури повітря нижче 12°С у житлових приміщеннях чи 14°С у наріжних кімнатах плата за централізоване опалення не справляється (див. Додаток 1).

Разом з тим, відповідно до Порядку встановлення тимчасових норм споживання, нормативів якості та режимів надання житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2005 року № 481, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування можуть встановлюватися тимчасові норми споживання житлово-комунальних послуг II групи (холодної та гарячої води, централізованого опалення, вивезення побутових відходів), нормативи якості послуг та режими їх надання з урахуванням технічних можливостей підприємств житлово-комунального господарства, кліматичних та інших місцевих умов.

Ці тимчасові норми споживання холодної та гарячої води, вивезення побутових відходів, а також тимчасові нормативи якості послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого опалення, вивезення побутових відходів та режими їх надання (далі - тимчасові норми) встановлюються місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у разі загрози чи виникнення аварійних ситуацій, які призводять до порушення технологічного циклу на об'єктах житлово-комунального господарства у регіоні або населеному пункті, що перешкоджають нормальному функціонуванню систем централізованого холодного та гарячого водопостачання, водовідведення, централізованого опалення і вивезення побутових відходів.

Тимчасові норми та строки їх дії встановлюються за відповідним обґрунтуванням і розрахунками, поданими виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, і погоджуються з територіальними органами МОЗ, Держспоживстандарту, Мінприроди. Норми встановлюються на строк не більше ніж один рік.

Про причини встановлення тимчасових норм та строки їх дії місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування зобов'язаний поінформувати споживачів та виконавців/виробників житлово-комунальних послуг.

На підставі прийнятого рішення про встановлення тимчасових норм виконавці/виробники житлово-комунальних послуг проводять перерахування розміру плати за послуги, що надаються споживачам.

У зв'язку з введенням тимчасових норм споживання житлово-комунальних послуг перерахунок субсидій, призначених населенню, не проводиться.

У разі збільшення тимчасових норм споживання житлово-комунальних послуг додаткові витрати виконавця/виробника, пов'язані з встановленням тимчасових норм, компенсуються органом, який прийняв рішення про їх встановлення.