Обладнання броду та переправа по льоду
Основним видом переправ для всіх родів військ та їх техніки на мілководних річках є переправи вбрід. Цей вид переправи характеризується великою живучістю. За здатністю пропускати техніку броди наближаються до мостових переправ. Прохідність бродів та їх межові глибини для бойової техніки залежать від ґрунту дна, швидкості течії річки й технічних характеристик техніки.
У ході обладнання броду (мал2) необхідно:
-усунути загородження й перешкоди, що заважають руху (мінно-вибухові загородження, каміння, загородження з дроту);
-окремі глибокі місця (ями, вирви, вибоїни або дно зі слабким ґрунтом) закидати камінням, мішками з піском, важкими фашинами;
-огородити віхами загородження, які неможливо усунути;
-позначити границі броду через 5...10 м парними покажчиками (віхами), а для руху у темний час доби – ліхтарями для позначення створів або знаками що світяться, з направленим світлом; покажчики повинні підніматися над поверхнею води на 20 – 40 см;
-вище броду за течією, на відстані 200...300 м, у разі необхідності, встановити огородження проти сплавних мін;
-обладнати з’їзди у воду та виїзди з води шириною не менш ніж 7 м і з уклоном не більш ніж 10% для колісних і 20 % для гусеничних машин.
Мал.2 – Переправа вбрід:
а – загальний вигляд; б – способи вирівнювання дна; в – покажчики броду;
1 – загородження проти сплавних мін; 2 – огородження перешкод; 3 – віхи
для позначення броду; 4 – вирівнювання нерівностей камінням; 5 – вирівнювання
нерівностей фашинами й камінням
Під час переправи великої кількості техніки для колісних й гусеничних машин обладнують окремі броди.
Взимку, у ряді випадків, є можливість переправлятися через замерзлі річки по льоду. Вантажопідйомність льодової переправи можна визначати розрахунковим способом або за допомогою таблиці (Додаток 11).
Міцність льодового покрову залежить від товщини льоду, його структури, температури повітря й хімічного складу води. Звичайний річковий лід має два шари – верхній мутний та нижній прозорий. Прозорий лід більш міцніший, тому під час визначення вантажопідйомності до розрахунку слід брати товщину прозорого шару й половину товщини мутного шару:
де Нр – розрахункова товща льоду, см;
Нм.л – товщина шару мутного льоду, см;
Нч.л – товщина шару чистого (прозорого) льоду, см.
Для пропуску поодиноких машини розрахункову товщу льоду визначають за формулою
Нр=8 
де Нр – розрахункова товща льоду, см;
Р – маса машини, що переправляється, т.
Для пропуску колони з 10-15 машин Нр=9 
. Для пропуску колони з більш ніж 15 машин Нр=11 .
Обладнання льодової переправи для пропуску колон (мал.3)
Мал.3 – Обладнання переправи по льоду:
1 – посилення льодової переправи укладанням верхньої споруди; 2 – техніка, що переправляється (швидкість руху не більш ніж 6 км/год); 3 – смуга, що вичищена
від снігу (10 м в кожну сторону від осі переправи); 4 – обвалована снігом пробоїна
від розриву снаряду; 5 – лунка для вимірювання товщини льоду; 6 – чистий лід;
7 – сніговий лід; 8 – мутний лід; 9 – розрахункова товща льоду;
10 – перехідний місток
включає: улаштування проходів у загородженнях, з’їздів на лід; розчищення шляхів підходу до ріки, трас і виходу на протилежний берег від снігу та їх позначення, встановлення покажчиків вантажопідйомності переправи, обваловування снігом пророблених у льоду лунок. Ширина траси повинна бути не менш ніж 20 м, а відстань між сусідніми трасами – не менш ніж 100 м.
На кожну основну трасу обладнують одну-дві запасні. Підвищити вантажопідйомність льодової переправи можна шляхом укладання на лід верхньої споруди.
При товщині льоду 15-20 см верхню будову укладають з дощок; вона дозволяє збільшити вантажопідйомність переправи на 50 – 70 %.
Сніговий покрив глибиною 0,5 – 0,7 м для гусеничних машин і 0,3 м для колісних з трас не прибирають. При більшій товщині снігового покрову трасу очищають, залишаючи шар снігу товщиною 10 см.
При обривистих берегах висотою до 0,5 м на з’їздах укладають фашинні матраци або матраци з хмизу.
У випадку наявності зависання льоду, тріщин, розломів у льоду біля берегів, а також при спуску з уклоном більш ніж 60 або з обриву висотою більше 0,5 м влаштовують перехідний місток.
У випадку утворення пробоїн діаметром більш ніж 3 м на відстані від осі траси менше 20-кратної товщини льоду переправу військ переносять на запасну трасу. У весняний період, коли лід починає набувати голчатої структури, що, як правило, відбувається через чотири-п’ять діб після появлення на поверхні льоду талої води, переправу по льоду припиняють.
На льодовій переправі слід дотримуватися наступних правил:
-машини пропускають тільки в одному напрямку;
-між машинами витримують встановлені дистанції;
-не допускають машину, якщо її маса перевищує вантажопідйомність льодового покрову;
-швидкість руху машин по льоду не більше 6 км/год;
-забороняються зупинки, ривки та розвороти на льоду;
-при буксируванні дистанції скорочують до 40-кратної найменшої товщини льоду;
-машину, що зупинилась, можна об’їжджати, якщо сумарна маса двох машин не перевищує вантажопідйомність льодової переправи.
Мостові переправи
Для наплавних мостів вибирають ділянки річки з найменшою шириною та швидкістю течії, найбільшою глибиною, які мають природні маски та сховища, зручні під’їзди до зрізу води для безперешкодного скидання ланок на широкому фронті й виїзду розвантажених машин.
Обладнання мостової переправи включає:
-розвідку річки й прилягаючої місцевості;
-підготовку майданчиків для розвантаження ланок і катерів;
-наводку моста;
-організацію річкових застав і встановлення протимінного огородження;
-підготовку колонних шляхів і КПП,
-улаштування сховищ для підрозділів, які утримують переправу.
Для утримання мостової переправи командир понтонного підрозділу (комендант переправи) призначає: двох помічників, регулювальників, черговий підрозділ, мостову й берегову команди, мостову варту, річкові застави, пост спостереження за водною перешкодою, рятувальну команду.
По мосту вантажопідйомністю 60 т з комплекту парку ПМП-М допускається рух танків зі швидкістю до 30 км/год, колісної техніки – без обмежень швидкості при дистанції між машинами не менше 30 м.