Позови та претензії за порушення умов транспортних договорів

Порушення учасниками перевезення та буксирування своїх обов'язків є підставою для пред'явлення уповноваженою особою претензій і позовів до правопорушника. Обставини, що можуть зумовити матеріальну відповідальність перевізників, відправників, одержувачів вантажів і пасажирів та бути підставою для пред'явлення претензії і позову, засвідчуються комерційними актами та актами загальної форми. Комерційний акт складається для засвідчення нестачі, псування чи пошкодження вантажу або багажу, виявлення вантажів без супровідних документів і документів без вантажу, повернення перевізникові вкраденого вантажу (багажу), непередання вантажу залізницею на під'їзну колію протягом 24 годин після оформлення в товарній конторі видачі вантажу за документами.

У п. 3.3 роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29 травня 2002 р. № 04-5/601 зазначалось, що відповідно до ст. 43 ГПК ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Отже, комерційний акт є тільки одним з доказів, який господарський суд оцінює в сукупності з усіма іншими доказами у справі. Зокрема, комерційний акт може бути позбавлений доказової сили, особливо у випадках вивантаження вантажу засобами залізниці на місцях загального користування, якщо цей акт не відповідає фактичним обставинам. Так, комерційний акт констатує, що нестачу, псування або пошкодження вантажу виявлено нібито під час вивантаження 10 січня, а з товарно-транспортних накладних на вивіз вантажу вбачається, що він був вивезений зі станції 8 січня1.

Акти загальної форми складаються для засвідчення інших порушень договору перевезення. Відповідно до ст. 158 Статуту автомобільного транспорту і розділу 9 Правил перевезення вантажів автотранспортом обставини, пов'язані з несхоронністю вантажів та іншими порушеннями договору перевезення, фіксуються у товарно-транспортній накладній, а у разі розходження в оцінці сторонами причин і характеру порушень оформляються актами встановленої форми, що прирівнюються до комерційних актів та актів загальної форми на інших видах транспорту.

Акт складає перевізних, якщо він сам виявить зазначені раніше обставини або їх наявність підтверджується відправником чи одержувачем вантажу. Необґрунтовану відмову перевізника скласти комерційний акт можна оскаржити в установленому порядку. У цьому разі приймання вантажу слід оформити відповідно до правил про порядок приймання продукції та товарів за кількістю і якістю, що діють при поставці, контрактації тощо.

На підтвердження фактів, що мають юридичне значення при вирішенні спорів, пов'язаних з торговельним мореплавством, складається морський протест. Відповідно до глави 7 розділу IX Кодексу торговельного мореплавства, якщо під час плавання або стоянки судна мала місце подія (наприклад загальна чи окрема аварія), яка може бути приводом для пред'явлення до судноволодільця майнових вимог, капітан судна, щоб забезпечити докази для захисту прав і законних інтересів судноволодільців, робить у встановленому порядку заяву про морський протест. Така заява має містити опис обставин і заходів, ужитих капітаном для забезпечення схоронності довіреного йому майна.

Морський протест заявляється: в порту України - нотаріусу або іншій посадовій особі, на яку законодавством України покладено вчинення нотаріальних дій; в іноземному порту - консулові України або компетентним посадовим особам іноземної держави в порядку, передбаченому законодавством цієї держави. У порту України заява про морський протест подається протягом 24 годин з моменту оформлення приходу судна в порт. Якщо подія, що зумовила необхідність заяви морського протесту, сталася в порту, протест слід заявити протягом 24 годин з моменту події. Якщо немає можливості заявити протест у встановлений строк, причини цього слід зазначити у заяві про морський протест. За наявності підстав припускати, що подія спричинила шкоду вантажу на судні, заяву про морський протест слід зробити до відкриття люків. Вивантаження вантажу до заяви морського протесту можна почати лише в разі крайньої потреби. На підтвердження обставин, викладених у заяві про морський протест, капітан судна водночас із заявою або не пізніше семи днів з моменту прибуття в порт чи з моменту події, що сталася у порту, повинен подати нотаріусу чи іншій посадовій особі для огляду судновий журнал і засвідчену капітаном виписку із суднового журналу. Нотаріус або інша посадова особа на підставі заяви капітана, даних суднового журналу, опиту капітана, а в разі потреби - інших свідків із складу суднового екіпажу складає акт про морський протест і посвідчує його своїм підписом і гербовою печаткою. На умовах взаємності прийняття заяви про морський протест від капітанів іноземних суден і складання у цих випадках актів про морський протест можуть здійснювати відповідні консульські представники іноземних держав в Україні (статті 341-347 КТМ).

За всіма видами перевезень передбачено обов'язковий претензійний порядок розв'язання спорів. Претензії, які виникають з перевезень вантажів, пред'являються до транспортної організації пункту призначення вантажу. Якщо спір виник з перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні, то претензія пред'являється: а) до управління залізниці призначення, якщо кінцевим пунктом призначення є залізнична станція; б) до іншого транспортного органу, коли кінцевим пунктом перевезення є порт (пристань), автостанція чи аеропорт. Претензії, що виникають з перевезень пасажирів і багажу, можуть пред'являтися до транспортного органу відправлення або призначення на розсуд заявника. Залежно від характеру порушення право на пред'явлення претензії має відправник чи одержувач вантажу, які можуть переуступити його один одному або кожен з них своєму вищестоящому органові чи транспортно-експедиційній організації. Передача права на пред'явлення до перевізника претензії або позову іншим організаціям чи громадянам не допускається.

Відповідно до ст. 925 ЦК до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з перевезення вантажу, пошти, є обов'язковим пред'явлення претензії в порядку, встановленому законом і транспортними кодексами або статутами. Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію чи неодержання від перевізника відповіді у місячний строк. Позовна давність за вимогами, котрі випливають з перевезення вантажу, встановлюється в один рік з моменту, що визначається згідно з транспортними статутами або кодексами.

Інший порядок вирішення спорів щодо перевезень встановлено у ст. 315 ГК. Так, претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а щодо сплати штрафів і премій - протягом 45 днів. Перевізник зобов'язаний розглянути заявлену претензію і повідомити заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців; про сплату штрафу або премії - протягом 45 днів. Якщо претензію відхилено чи відповідь не одержано у зазначені строки, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді. Для пред'явлення перевізником до відправників, одержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлено шестимісячний строк.

Таке розходження між ЦК і ГК у строках і порядку пред'явлення претензій і позовів, що випливають з договорів перевезення, не можна визнати нормальним і воно має бути усунуте в законодавчому порядку.

Строки позовної давності та порядок пред'явлення позовів у спорах, пов'язаних з перевезеннями в закордонному сполученні, встановлюються міжнародними договорами України, транспортними кодексами (статутами, ст. 926 ЦК, ч. 6 ст. 315 ГК),

Задача 4

Авіакомпанія "Одеські авіалінії" прийняла до перевезення 200 місць, загальною вагою 4750 кг., на адресу виробничо-технічного підприємства "Конструктор". Вантаж прибув з затримкою у 5 діб, що завдало значних збитків підприємству: не була відвантажена продукція споживачам, зірвано план виробництва.

Підприємство звернулося з вимогою про сплату штрафу за прострочення у сумі 1370 грн. та збитків, завданих простоєм. Авіакомпанія зазначила, що прострочення було викликане несприятливими погодними умовами.

Яке рішення повинен винести господарський суд?

Задача 5

ПП Бойко Т.А. звернувся з позовом до Одеської залізниці щодо стягнення 3305 грн. за нестачу вугілля. Згідно залізничної накладної 14.07.2006 р. Донецькою залізницею ст. Карахаш був прийнятий до перевезення напіввагон, завантажений вугіллям (71 тонн) відкритого типу. Відправником за договором перевезення є ВАТ “Нагольчанська”, а одержувачем – ПП Бойко Т.А. 18.07.2006р. вагон прибув на станцію Первомайськ-на-Бузі. У зв’язку з тим, що вантаж мав ознаки розкрадання (сліди виїмки вугілля над 5-6-7 люками розміром 1500 х 350 х 400 мм по ходу поїзда) на 150 вагах була переважено, нестача склала 9 тон. Складений комерційний акт підтвердив нестачу. Господарський суд розглянув позовні вимоги ПП Бойко Т.А. та виніс рішення, яким задовольнив позов частково, стягнувши 50% вартості вантажу з залізниці, а 50% - з відправника ВАТ “Нагольчанська”.

Чи вірним є рішення суду?

Задача 6.

Одеською залізниця за договором з ТОВ Компанія “Транско” здійснювала перевезення вантажу зі станції Червоноград на станцію Липовець. Відповідно до Правил обчислення термінів доставки термін доставки вантажу на станцію призначення становить 4 доби. Згідно до залізничної накладної відстань перевезення складає 714 км. та відповідна розрахована провізна плата – 1488грн., яка була сплачена залізниці. Термін доставки вантажу по залізничній накладній фактично складає з 30.03.06р. по 09.04.06р.

01.07.2006 року ТОВ Компанія “Транско” звернулася з претензією до залізниці щодо стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, а 05.08.2006 року спрямувала позов до господарського суду щодо стягнення 1488 грн.

Яке рішення повинен прийняти Господарський суд?