Міжнародні морські перевезення

Тема 5. Особливості міжнародних перевезень різними видами

Транспорту

5.1. Міжнародні морські перевезення.

5.2. Міжнародні залізничні перевезення.

5.3. Міжнародні автомобільні перевезення.

5.4. Міжнародні повітряні перевезення.

Міжнародні морські перевезення

Особливості міжнародних морських перевезень:

• низька вартість перевезень порівняно з іншими видами транспорту (у 2 рази нижча, ніж на залізничному транспорті);

• мобільність (є можливість легко перейти з одного маршруту до іншого);

• практично необмежена пропускна спроможність морських шляхів;

• велика вантажопідйомність;

• незначні витрати палива (рух між портами здійснюється найкоротшими шляхами);

• немає габаритних обмежень;

• продуктивність праці у 5 разів вища, ніж на залізничному транспорті.

При здійснені морських перевезень керуються, насамперед, багатосторонніми міжнародними договорами, які містять уніфі­ковані правила перевезень. Серед них:

• Брюссельська конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент (1924 p.);

• Міжнародна конвенція про обмеження відповідальності вла­сників морських суден (1957p.);

• Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил про цивільну юрисдикцію по справах про зіткнення суден (1952р.);

• Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких перевезень морем багажу пасажирів (1967 p.);

• Міжнародна конвенція ООН про морські перевезення ванта­жу (1978р.);

• Афінська конвенція про перевезення морем пасажирів та їх багажу (1974р.).

Форми організації морських перевезень

Залежно від регулярності рейсу і форми договору існує дві форми організації перевезень морським транспортом:

· лінійна (регулярна);

· трапова (нерегулярна).

Лінійна форма перевезень забезпечує регулярні перевезення між портами генеральних вантажів за заздалегідь оголошеним розкладом. Перевезення організовуються на сталих географічних напрямках міжнародної торгівлі готовою промисловою продукці­єю, напівфабрикатами, продовольчими та іншими товарами.

Регулярні лінії бувають:

• односторонні (обслуговуються одним судновласником);

• спільні (обслуговуються кількома транспортними компаніями на основі угод між ними чи міжурядових угод, в яких врегульо­вані умови експлуатації відповідних ліній);

• конференціальні (діють на основі угод конференцій суд­новласників компаній).

Переваги лінійного судноплавства:

· завчасне при­ймання вантажу від відправника і зберігання його на своїх скла­дах до приходу судна;

· дотримання строків розкладу;

· стабільні ці­ни;

· наявність широкої мережі агентів.

У траповому судноплавстві судна експлуатуються на нерегу­лярній основі, без чіткого розкладу і скеровуються судновласни­ками туди, де є попит на тоннаж. Транспортуються, як правило, масові вантажі, що перевозяться навалом чи наливом (деревина, вугілля, зерно, нафтопродукти тощо).

Договір морського перевезення (договір фрахтування судна) у траповому судноплавстві укладається між морським перевізни­ком (фрахтівником) та вантажовідправником або вантажоодер­жувачем (фрахтувальником) і має форму чартеру. Під чартером розуміють договір фрахтування, договір морського перевезення. При чартері для перевезення вантажу надасться усе судно, його частини чи окремі приміщення.

Основні пункти чартерного договору:

• час і місце укладання чартеру;

• повне юридичне найменування сторін (преамбула чартеру);

• назва й опис судна;

• право заміни початкове вказаного терміну;

• рід вантажу;

• місце навантаження та розвантаження;

• умови навантаження та розвантаження;

• порядок оплати фрахту;

• термін подачі судна;

• інші умови (льодове застереження, застереження за обставин непоборної сили тощо).

Вартість перевезення вантажу траповим судном визначається розміром фрахтової ставки, яка складається залежно від ринкової кон'юнктури та встановлюється судновласником.

Основним документом у морських перевезеннях є коносамент (Bill of Lading, B/L) — документ, що підтверджує прийняття товару до перевезення морським шляхом і зобов'язує перевізника видати товар законному власнику. До морських транспортних документів також відно­сяться штурманська розписка, на основі якої виписується коно­самент, навантажувальний ордер, морська накладна, докова роз­писка, акт-повідомлення, що є підставою для пред'явлення у разі, якщо вантаж постраждав під час перевезення.

Коносамент виконує наступні основні функції:

· є свідоцтвом парох одної компанії про прийняття вантажу (квитанція про прийняття вантажу);

· є зобов'язанням парох одної компанії доставити вантаж у вказане місце (контракт на надання транспортних послуг);

· підтверджує право власника коносаменту вимагати в порту призначення видачу вантажу в обмін на коносамент (свідоцтво права);

· надає законному власнику право передачі закріпленого коносаментом права вимоги вантажу третій особі шляхом проставляння підпису на зворотній стороні (цінний папір).

Коносамент містить наступні пункти:

- найменування судна, перевізника,відправника (shipper/consignor);

- місце прийняття або навантаження вантажу;

- місце призначення або направлення судна (destination);

- найменування вантажу (description of cargo);

- кількість місць (number of packages);

- платежі, які належать перевізнику;

- інші умови, у тому числі умова на перекидання;

- час та місце видачі коносаменту;

- кількість екземплярів коносаменту (number of original B/L); підпис капітана або іншого представника перевізника.

Зазначені реквізити не належать до обов'язкових. Відсутність окремих з них або наявність яких-небудь інших реквізитів не позбавляє коносамент властивостей транспортного документа. Але відсутність у коносаменті певних реквізитів, наприклад, відомостей про вантаж, позбавляє його функцій товаророзпорядчого документа, він перестає бути цінним папером.

Існують такі види коносаментів:

1) іменний коносамент (straight B/L) містить вказівки про те, що товар має бути доставлений певному отримувачу із зазначенням його назви та адреси;

2) ордерний коносамент (order B/L) передбачає, що вантажовідправник може передати свої права третій особі, індосувавши коносамент, тобто поставивши на звороті свій підпис та печатку. Такий коносамент застосовується у тих випадках, коли платіж здійснюється проти подання документів банку;

3) іменний, ордерний та на пред'явника. Коносамент на пред'явника (bearer B/L) передбачає, що товар передається будь-якій особі - утримувачу коносамента.

Крім вищенаведених видів, існує також береговий (custody B/L) та бортовий (on board B/L, shipped) коносаменти. Береговий коносамент видається у підтвердження прийняття вантажу від відправника на березі, як правило, на складі перевізника. Бортовий коносамент видається якщо вантаж навантажений на судно. При прийнятті на борт судна вантажу, для якого був виданий береговий коносамент, у ньому робиться позначка про навантаження вантажу на судно, вказується дата навантаження та інші позначки. Бортовий коносамент є більш цінним.

Штурманська розписка є засвідченням судновласником прийняття товару до перевезення, її виписує помічник капітана на підтвердження отримання конкретної партії товару на борт судна. Розписка висвітлює видимий стан товарів і дозволяє перевізнику видати коносамент. У ній відображаються результати перевірки, яка здійснюється контролерами судновласника при прийманні товару для навантаження або під час навантаження. Штурманська розписка видається вантажовідправнику, доки не готовий коносамент, або при поставці товару вздовж борту судна (на умовах "FAS"-Free alongside Ship). Вона не є товаророзпорядчим документом, тому судновласник може видати коносамент, не вимагаючи її повернення.

Морська накладна (лінійна накладна, океанська накладна) - документ, який підтверджує наявність договору перевезення вантажу морським шляхом та прийняття або навантаження вантажу перевізником і за яким перевізник зобов'язується доставити вантаж вантажоотримувачу, зазначеному у документі.

Докова розписка - документ, який видається управлінням порту і свідчить про прийняття товарів для відправки та розміщення на портовий склад.

Акт-повідомлення - документ, що складається у додаток до генерального акта, якщо при прийманні вантажу виявлені нестача, псування, втрата, порушення упакування тощо. Даний документ є підставою для подання претензій стороні, що допустила це.