Альтернативи транспортування і критерії вибору логістичних посередників
Логістичний менеджмент фірми повинен вирішити питання чи створювати свій парк транспортних засобів або використати найманий транспорт (загального користування або приватний).
При виборі альтернативи звичайно виходять із певної системи критеріїв, до яких належать:
- витрати на створення й експлуатацію власного парку транспортних засобів (оренду, лізинг транспортних засобів);
- витрати на оплату послуг транспортних, транспортно-експедиційних фірм та інших логістичних посередників у транспортуванні;
- швидкість (час) транспортування;
- якість транспортування (надійність доставки, збереження вантажу і т.ін.).
Створення власного парку транспортних засобів виправдане у випадку отримання значного виграшу в якості, надійності і собівартості перевезень при великих стійких обсягах перевезених вантажів. Як правило, це стосується парку автомобільних транспортних засобів.
У більшості випадків фірми-виробники вдаються до послуг спеціалізованих транспортних фірм [16].
Логістичні процедури вибору при транспортуванні включають:
1) вибір виду транспортування (іноді називається у спеціальній літературі способом перевезення або системою доставки вантажів);
2) вибір виду (або декількох видів) транспорту;
3) вибір основних і допоміжних логістичних посередників у транспортуванні.
До основних видів транспортування належать:
1) Унімодальне (одновидове) транспортування здійснюється одним видом транспорту, наприклад, автомобільним.
2) Змішане перевезення вантажів (змішане роздільне перевезення) здійснюється зазвичай двома видами транспорту, наприклад: залізнично-автомобільне, річково-автомобільне, морське-залізничне і т.ін.
3) Комбіноване перевезення відрізняється від змішаного наявністю більш ніж двох видів транспорту.
4) Мультимодальні, інтермодальні та інші - здійснюються одним експедитором (оператором) згідно з єдиним транспортним документом.
Ознаками інтермодального (мультимодального) перевезення є:
1) наявність оператора доставки від початкового до кінцевого пункту логістичного ланцюга (каналу);
2) єдина наскрізна ставка фрахту;
3) єдиний транспортний документ;
4) єдина відповідальність за вантаж і виконання договору перевезення [16].
Основними принципами функціонування інтермодальних і мультимодальних систем перевезень є наступні:
1) однаковий комерційно-правовий режим;
2) комплексний підхід до розв'язання фінансово-економічних завдань організації перевезень;
3) максимальне використання телекомунікаційних мереж і систем електронного документообігу;
4) єдиний організаційно-технологічний принцип управління перевезеннями і координація дій всіх логістичних посередників, що беруть участь у транспортуванні;
5) кооперація логістичних посередників;
6) комплексний розвиток інфраструктури перевезень різними видами транспорту.
Велике значення в мульти- і інтермодальних перевезеннях має інформаційно-комп'ютерна підтримка транспортного процесу. Ключову роль у транспортуванні відіграють міжнародні телекомунікаційні мережі як комерційні (CompuServe, America Online, Relcom), так і некомерційні (Internet), супутникові системи зв'язку й навігації для транспортних засобів (Inmarsat-C, GPS та ін.).
До основних критеріїв при виборі способу перевезення й виду транспорту належать:
1) мінімальні витрати на транспортування;
2) заданий час транзиту (доставки вантажу);
3) максимальна надійність і безпека;
4) мінімальні витрати (збиток), пов'язані із запасами на шляху;
5) потужність і доступність виду транспорту;
6) продуктова диференціація [16].
Час доставки (транзитний час) є також як і витрати пріоритетним показником при альтернативному виборі, тому що визначає сучасні логістичні концепції JIT, QR, DDT та інші, де час відіграє ключову роль.
З погляду пріоритету окремих критеріїв (показників) процедура ранжирування при виборі окремих видів транспорту може бути представлена у формі табл. 1.
Таблиця 1. – Ранжирування критеріїв при виборі виду транспорту
| Критерій (показник) | Вид транспорту | |||
| залізничний | водний | автомобільний | повітряний | |
| Витрати, пов'язані із транспортуванням | 2-3 | 1-2 | ||
| Час доставки | ||||
| Надійність | ||||
| Потужність | ||||
| Доступність | ||||
| Безпека |
Центральне місце серед багатьох логістичних процедур прийняття рішень по транспортуванню займає процедура вибору перевізника (або декількох перевізників). Часто ця процедура доручається логістичним менеджером транспортно-експедиційній фірмі, з якою у вантажовласника є давні сталі ділові стосунки [7].
У тих випадках, коли логістичний менеджер самостійно розв'язує проблему вибору перевізника, він повинен спиратися на певну схему вибору, алгоритм якої схожий на процедуру вибору постачальника.
При виборі перевізників часто використаються спеціально розроблені рангові системи показників, одна з яких наведена в табл. 2.
Таблиця 2. - Ранжирування критеріїв вибору перевізника
| Найменування критерію (показника) | Ранг |
| Надійність часу доставки (транзиту) | |
| Тарифи (витрати) транспортування «від дверей до дверей» | |
| Загальний час транзиту «від дверей до дверей» | |
| Готовність перевізника до переговорів про зміну тарифу | |
| Фінансова стабільність перевізника | |
| Наявність додаткового встаткування (по вантажопереробці) | |
| Частота сервісу | |
| Наявність додаткових послуг з комплектації й доставки вантажу | |
| Втрати й розкрадання вантажу (збереження вантажу) | |
| Експедирування відправлень | |
| Кваліфікація персоналу | |
| Відстеження відправлень | |
| ....... |
Припустимо, що логістичним менеджером як критерії відбору прийняті: надійність часу доставки (1); тариф на перевезення (2); фінансова стабільність перевізника (5); збереження вантажу (9); відстеження відправлень (12) [7].
Обчислення відповідних рейтингів зведене в табл. 3.
Таблиця 3. - Рейтингова оцінка і вибір перевізника (приклад)
| Фактор | Ранг/ вага | Перевізники | |||||
| I | II | III | |||||
| Оцінка | Рейтинг | Оцінка | Рейтинг | Оцінка | Рейтинг | ||
| Надійність часу доставки | 1/5 | ||||||
| Тариф за перевезення | 2/2,5 | ||||||
| Фінансова стабільність перевізника | 5/1 | ||||||
| Збереження вантажу | 9/0,55 | 14,85 | 9,9 | 9,9 | |||
| Відстеження відправлень | 12/0,42 | 10,08 | 10,08 | 5,04 | |||
| Сумарний рейтинг | 44,93 | 49,98 | 49,94 |
Проблема логістичного вибору перевізників вантажів може вирішуватися за допомогою: методів матриць, вартісної оцінки, абстрактного перевізника, урахування технологічних параметрів, елімінування за параметрами.
Поряд з перевізником основним логістичним посередником у перевезенні є транспортно-експедиційна фірма (або експедитор). За договором транспортної експедиції одна сторона (експедитор) зобов'язується за винагороду і за рахунок іншої сторони (клієнта - відправника вантажу або вантажоодержувача) виконати або організувати виконання певних послуг відповідно до договору експедиції.
Договором транспортної експедиції можуть бути передбачені обов'язки експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, обраними експедитором або клієнтом. Обов'язок експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір (договори) перевезення вантажу, забезпечити відправлення й одержання вантажу, а також інші обов'язки, пов'язані з перевезенням [7].
Додатковими послугами, що надаються експедитором клієнтові, як правило, є:
1) отримання документів для експорту-імпорту вантажів;
2) виконання митних формальностей;
3) перевірка кількості і стану вантажу;
4) навантаження-розвантаження транспортних засобів;
5) сплата мит, зборів та інших витрат, пов'язаних із транспортуванням;
6) зберігання, складування, сортування, комплектація вантажу;
7) інформаційні послуги, страхування і т.ін.
Проблема вибору транспортно-експедиційної фірми вирішується аналогічно вибору перевізника, однак з розширеним переліком показників якості експедиторських послуг. Транспортно-експедиційне обслуговування клієнтури здійснюється в основному для дрібнопартійних, тарно-штучних вантажів, а також контейнерів і пакетів (палетів). Великогабаритні промислові, будівельні вантажі, сировинні матеріали, зернові і т.ін. доставляються, як правило, за прямими договорами вантажовласника з перевізником.
Для власного парку автотранспортних засобів основні завдання зазначених груп перелічені в табл. 4.
Таблиця 4. - Основні завдання управління парком автомобільних транспортних засобів
| Експлуатація транспортних засобів | Технічне обслуговування й ремонт транспортних засобів |
| 1. Розробка плану з експлуатації транспортних засобів 2. Оптимізація структури парку 3. Оптимальна маршрутизація перевезень 4. Розподіл транспортних засобів за маршрутами 5. Організація диспетчерського управління роботою 6. Планування собівартості перевезень і розрахунок тарифів 7. Планування потреби в пально-мастильних матеріалах (ПММ), автомобільних шинах, експлуатаційних матеріалах | 1. Планування виробничої програми з обслуговування й ремонту транспортних засобів 2. Оперативне планування й диспетчерське управління технічним обслуговуванням і ремонтом 3. Планування потреби й організація постачання автомобільними запасними частинами й матеріалами для обслуговування й ремонту 4. Планування інвестицій у виробничо-технічну базу |
| - Фінансове планування й управління - Управління персоналом - Управління якістю |
Перевезення вантажів, що організується й здійснюється через термінали, називається термінальним перевезенням. Значення цього виду транспортування в сучасних мікро- і макрологістичних системах надзвичайно зросло. Це насамперед визначено інтегруванням на терміналі великої кількості логістичних активностей [7].
Вантажним терміналом називається спеціальний комплекс споруджень, персоналу, технічних і технологічних пристроїв, організаційно взаємопов'язаних і призначених для виконання логістичних операцій, пов'язаних із прийомом, навантаженням-розвантаженням, зберіганням, сортуванням, вантажопереробкою різних партій вантажів.
Термінали, термінальні мережі й комплекси створюються як фірмами-виробниками продукції, так і логістичними посередниками: транспортно-експедиторськими фірмами і оптовими торговельними посередниками.
На великих терміналах все частіше здійснюються операції тривалого зберігання і митної обробки («очищення») вантажів.
Характеристики великого універсального термінала фірми «ASO АВ» у Стокгольмі наведені в табл. 5.
Таблиця 5. - Характеристики універсального вантажного термінала
| Найменування показників | Величина |
| 1 Система переробки дрібних відправок (пакетів) на піддонах | |
| 1.1 Потужність лінії з переробки вантажів, пакетів/година | |
| 1.2 Загальна довжина доріг руху візків, од. | |
| 1.3 Кількість візків, од. | |
| 1.4 Кількість зон, у яких відбувається збільшення кількості елементів відповідно пунктів призначення вантажів | |
| 1.5 Швидкість руху візків, м/хв | |
| 2 Система переробки дрібних відправок у коробках | |
| 2.1 Потужності з переробки вантажів, кор. /година | |
| 2.2 Кількість зон підгрупувань, од. | |
| 2.3 Швидкість руху конвеєра, м/хв. | |
| 3 Середня вага відправки, що переробляється, кг | |
| 4 Кількість відправлень, що переробляють, у рік, млн. |
Технологічний процес термінального транспортування складається із трьох основних етапів:
1) завезення вантажів на термінал і розвезення їх з термінала;
2) вантажопереробка на терміналі;
3) лінійне перевезення вантажів між терміналами відправлення й призначення.
Закордонними транспортно-експедиторськими фірмами широко застосовуються операції сортування вантажів і комплектування відправлень для рітейлерів за допомогою високомеханізованих (автоматизованих) сортувальних ліній з автоматичним скануванням штрих-кодів на коробках, пакетах, контейнерах [16].