Принципи створення мережі міжнародних транспортних коридорів

Розвиток світової економіки обумовлює зростання транснаціональних потоків і міжнародного транзиту вантажів. З метою забезпечення торгових зв’язків між країнами Європейського Союзу і Центральної та Східної Європи і була створена мережа міжнародних транспортних коридорів МТК.

Міжнародний транспортний коридор — це комплекс наземних та водних транспортних магістралей з відповідною інфраструктурою, що включає допоміжні споруди, під’їзні шляхи, прикордонні переходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські термінали, устаткування для керування рухом, організаційно- технічні заходи, законодавчі та нормативні акти.

Довідка. Для успішного функціонування МТК необхідно впровадження організаційно-технічних заходів, законодавчих та нормативних актів, які забезпечують перевезення вантажів та пасажирів на рівні, що відповідає вимогам Європейського Співтовариства.

Принципи створення міжнародної транспортної мережі викладені в документах, розроблених у ЄЕК, ООН та інших міжнародних організаціях. Найбільш повно вони сформульовані в таких документах:

1. Декларація 1-ї Пан’європейської конференції з питань транспорту (1991, Прага);

2. Декларація 2-ї Пан’європейської конференції з питань транспорту (1994, Кріт);

3. Декларація 3-ї Пан’європейської конференції з питань транспорту (1997, Гельсінкі).

На сьогодні повного означення МТК ще не вироблено. За означенням робочої групи G-24, припускається наявність автомобільного, залізничного, водного видів транспорту, що здійснюють свою діяльність у безпосередній близькості один від одного або у смузі шириною в десятки і навіть сотні кілометрів, але орієнтованих в одному напрямку.

Україна створює сприятливі умови для транснаціональних перевезень вантажів своєю територією. Розроблено і затверджено комплексну програму “Україна — транзитна держава”. В ній передбачено заходи по нормативно-правовому забезпеченню транзиту вантажів, модернізацію транспортної інфраструктури, впровадження логістичних технологій в організацію вантажних, інформаційних, фінансових потоків.

Наявність розвинутої транспортної мережі, вигідне геополітичне розташування, незамерзаючі чорноморські порти — все це сприяє залученню значних обсягів транзитних вантажів та пропуску їх територією України по найкоротших напрямках.

Інфраструктура МТК забезпечує перевезення вантажів і пасажирів на рівні, що відповідає вимогам ЄС. Вони, порівнюючи з діючими в Україні, надто високі, і передбачають, зокрема, щоб пропускна здатність автомобільних доріг була не менш як 20 тис.од./добу при мінімальній швидкості 120 км/год, а для залізниці — 100 км/год. Норматив для перетину кордону автомобілем становить 15 хв., для потягів — 20 хв., для вантажівок — 60 хв. Україна планує досягти цих показників до 2015 р.

Мета створення МТК — забезпечення торгівельних і соціальних зв’язків між ЄС і країнами Центральної та Східної Європи.

Саме поняття МТК передбачає швидке і безпечне просування пасажирів і вантажів. Це досягається шляхом створення пільгових умов вантажоперевезень на маршрутах МТК, коли на й'ого кордонах діють спрощені правила і порядок митного та інших видів контролю і оформлення; застосовуються пільгові (знижені на 25—50%) тарифи на всі види послуг і зборів; існує єдиний орган керування; діє стабільна правова база, забезпечено надійний захист і безпеку пасажирів і вантажів. Лише за наявності таких умов вантажоперевізник обирає серед можливих варіантів маршрут конкретного МТК!

Створення МТК передбачає, насамперед, забезпечення погодженого розвитку інфраструктури транспортних мереж у країнах, через які вони проходять, а також у країнах, які граничать з ними.

Транспортний коридор ТК — це не тільки дорожнє полотно, але й територія навколо дороги, які функціонують як єдина система. Тому існує і таке означення: транспортний коридор — це територія, що перебуває в зоні впливу по обидві сторони від магістральних автомобільних доріг і залізниць І та II категорій.

Довідка 2. До магістральних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, сполучені з міжнародними транспортними коридорами і міжнародними автомагістралями категорії Е. До залізничних магістралей І та П категорій належать магістралі, по яких здійснюються основні зв’язки усередині України або в сполученні між країнами (за законодавством України).

Розміри транспортного коридору залежать від розмірів зон впливу, що входять у ТК. Такими зонами є:

1. технологічні охоронні території, представлені елементами самої дороги;

2. інфраструктурні, представлені територіями, у межах яких розміщуються об’єкти інфраструктури дороги;

3. функціональні, або зони активного впливу дороги на соціально-економічний розвиток територій.

Вважається, що розміри транспортного коридору з урахуванням цих трьох зон у сумі не повинні перевищувати 150—200 км, тобто це територія, що перебуває у радіусі півторагодинної доступності (доступність приймається, виходячи зі швидкості руху транспорту по мережі державних і місцевих доріг або залізниць III і IV категорій).

До транспортного коридору можуть тяжіти найбільші міста, курортно-рекреаційні території, інші об’єкти, розташовані за межами самого коридору, але обслуговувані транспортними комунікаціями коридору.

Теоретично схема транспортного коридору може виглядати так.

Основою коридору має бути автомобільна дорога І категорії, по якій пропускаються транзитні потоки. Паралельно до неї повинні проходити рокадні автомобільні дороги регіональної або місцевої мережі, по яких здійснюється місцевий рух і на які збираються потоки для перемикання на основну дорогу (через 30—50 км). Перпендикулярно до них проходять автомобільні дороги, по яких здійснюється обслуговування коридору і зв’язок з суміжними територіями.

Така схема дозволяє здійснити функціональне зонування територій, спеціалізувати рух по призначенню і швидкості руху. 500-метрова зона з обох сторін основної дороги є технологічною зоною коридору. Територія між паралельними другорядними дорогами і основною дорогою, рокадними і вздовж рокадних відноситься до інфраструктурної зони. Інша територія коридору із обох сторін дороги відноситься до функціональної зони. У межах цієї зони розміщаються населені пункти, промислові підприємства та інші об’єкти, що активно впливають на завантаження дороги за рахунок виробничих і технологічних зв’язків між регіонами.

Одним з головних напрямків світової транспортної політики є організація функціонування МТК та залучення їх до міжнародної транспортної мережі. Це обумовлено факторами глобалізації, світовими інтеграційними процесами. МТК забезпечують значні перевезення вантажів і пасажирів на напрямах їх найбільшої концентрації (46% у загальній структурі транспортних перевезень). МТК — це принципово нова технологія переміщення вантажів і пасажирів між регіонами європейського та інших континентів.

Сьогодні МТК реалізують розширений спектр транспортних послуг.

По-перше, це доставка вантажів найкоротшим шляхом у найкоротший термін. По-друге, відбувається перевалка вантажів з одного виду транспорту на інший та їх обробка. По- третє, весь комплекс транспортних робіт вимагає розвитку як шляхів сполучення (автомобільні дороги, залізничні колії), так і транспортно-складських комплексів (ТСК) по обробці вантажів (водні та повітряні порти, залізничні станції, контейнерні термінали), усієї транспортної інфраструктури (під’їзні шляхи, ремонтні підприємства тощо). По-четверте, зростає роль інформаційної складової, що акумулює, обробляє, зберігає інформацію про наявність вантажу, потребу в транспортних засобах, забезпечує неперервне стеження за проходженням вантажів і підвищує рівень їх збереження.

У 1994 р. II Пан’європейська (Критська) транспортна конференція, що проходила в рамках ЄС, визначила дев’ять основних маршрутів МТК. Це так звані “критські” коридори:

1. МТК №1: Таллін — Рига — Варшава;

2. МТК №2: Берлін — Варшава — Мінськ — Москва;

3. МТК №3: Берлін (Дрезден) — Вроцлав — Львів — Київ;

4. МТК №4: Берлін (Нюрнберг) — Прага — Будапешт — Констанца (Салоніки) — Стамбул;

5. МТК №5: Трієст — Любляна — Будапешт — Братислава — Ужгород — Львів;

6. МТК №6: Гданськ — Варшава — Жилина;

7. МТК №7 Дунайський (водний): Австрія — Угорщина — Югославія — Болгарія — Румунія — Молдова — Україна;

8. МТК №8: Дурес — Тирана — Скоп’є — Софія — Варна;

9. МТК №9: Гельсінкі — Санкт-Петербург — Вітебськ — Москва — Київ — Одеса — Кишинів — Пловдив — Бухарест — Александрополіс.

На наступних конференціях з питань транспорту було прийнято рішення про створення інших транспортних коридорів: Балтика—Чорне море (умовно МТК №10 Євро-Атлан- тичний); Європа—Кавказ—Азія (умовно МТК №11, проект ТРАСЕКА); ЄАТК (умовно МТК №12 Євро-Азійський).

Вигідне географічне розташування України на шляху основних транзитних потоків між Європою та Азією обумовило проходження її територією “критських” транспортних коридорів №3 і №5, які частково проходять територією нашої країни із заходу на схід, №7 — водного та №9, що пересікає територію України з півночі на південь, а також коридорів TRACEKA, Балтика—Чорне море.

Карта міжнародних транспортних коридорів

Транспортні коридори України, що складають частину міжнародних коридорів для автомобільного транспорту

Номер коридору та країни-користувачі	Маршрути руху	Протяжність маршруту, км
№3 (Критський): Німеччина, Польща, Україна	Краковець — Львів — Рівне — Житомир — Київ
№5 (Критський): Італія, Словенія, Угорщина, Словаччина, Україна	Косини — Чоп — Стрий — Львів
№9 (Критський): Фінляндія Росія, Литва, Білорусія, Україна, Молдова, Румунія, Болгарія, Греція	Осн. хід: Нові Яриловичі — Чернігів — Київ — Любашівка — Платонове Відгалуження: Любашівка —Одеса Відгалуження: Кіпті — Бачевськ
№10 (умовно) Балтика-Чорне море: Польща, Україна, (розглядати разом з коридором ЄАТК)	Осн. хід: Ягодин — Ковель — Луцьк — Тернопіль — Хмельницький — Вінниця — Умань — Одеса Відгалуження: Тернопіль — Чернівці — Порубне
№11 (умовно) Європа — Азія: Німеччина, Австрія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща, Росія, Казахстан, країни Середньої Азії, Китай	Краковець (Чоп) — Львів — Рівне — Житомир — Київ —Полтава — Харків — Дебальцеве — Довжанськ (модернізація) Косини — Івано-Франківськ — Тернопіль — Вінниця — Кіровоград —Дніпропетровськ — Донецьк —Довжанськ (нова траса)	(від Чопу- 1665)
№12 (умовно) ЄАТК, ЧЕС: Україна, Грузія, Азербайджан, країни Середньої Азії (розглядати разом з коридором Балтика — Чорне море)	Одеса — Миколаїв — Херсон — Джанкой — Керч; Рені — Ізмаїл — Одеса — Миколаїв — Херсон — Мелітополь — Бердянськ — Маріуполь — Новоазовськ

Критський МТК №7 Дунайський

МТК TPACEKA (Європа-Кавказ-Азія)