Оцінка ефективності системи внутрішнього контролю
Ризики можуть виникати або змінюватися відповідно до обставин:
• Зміни в зовнішньому середовищі, в якому функціонує підприємство. Зміни в регуляторному або в операційному середовищі можуть призвести до змін у конкурентному тиску і до появи суттєво відмінних ризиків.
• Зміни у складі працівників. Нові працівники можуть мати інше розуміння внутрішнього контролю або зосереджуватися на інших його аспектах.
• Впровадження нових або модернізація існуючих інформаційних систем. Суттєві або швидкі зміни в інформаційних системах можуть змінити ризики, пов'язані з внутрішнім контролем.
• Швидкі темпи росту. Суттєве або швидке розширення діяльності може створити певне навантаження для контролю і збільшити ризик розвалу процедур контролю.
• Впровадження нових технологій у процес виробництва або інформаційну систему.
• Впровадження нового напрямку та нових форм ведення бізнесу, нового асортименту. Започаткування нового бізнесу або запровадження нових операцій, у сферах де відсутній досвід господарювання, може створити нові ризики, пов'язані з внутрішнім контролем.
• Корпоративна реструктуризація. Реструктуризація (об'єднання підприємств, виділення підприємства, придбання дочірнього підприємства) може супроводжуватися скороченням або суттєвим розширенням персоналу і змінами у функції нагляду або розмежуванням обов'язків, що, у свою чергу, може змінити ризики, пов'язані з внутрішнім контролем.
• Розширення закордонної діяльності. Розширення закордонної діяльності або придбання закордонних виробничих одиниць створює нові, часто унікальні ризики, які можуть вплинути на внутрішній контроль, наприклад, на появу додаткових або змінених ризиків у результаті операцій і іноземній валюті.
• Застосування нових положень бухгалтерського обліку. Прийняття нових принципів бухгалтерського обліку може вплинути на ризики, вв'язані з підготовкою фінансових звітів.
Для цілей складання фінансової звітності процес оцінювання ризиків об'єкта господарювання, пов'язаний з тим, що на підприємстві проводиться визначення ризиків, які стосуються підготовки фінансових звітів, що дозволяє достовірно і справедливо відобразити наслідки діяльності підприємства, на підставі якої робиться Оцінювання суттєвості встановлених факторів ризику, Оцінювання ймовірності їх виникнення і прийняття відповідного рішення щодо заходів для управління такими ризиками. Іншими словами, система контролю на підприємстві повинна мати процедури оцінювання ризику бізнесу, щоб мінімізувати помилки та зловживання.
Зі свого боку аудитори оцінюють ризики для визначення як обсягів, так і видів аудиторських доказів. Якщо система внутрішнього контролю ефективно оцінює та регулює ризики, аудитор, як правило, може отримати менше доказів для формування аудиторського висновку про фінансову звітність. Процедури оцінювання ризиків для одержання аудиторських доказів щодо структури та реалізації на практиці відповідних заходів контролю можуть включати запити персоналу суб'єкта господарювання, спостереження застосування конкретних заходів контролю, перевірку документів та звітів, і відстеження операцій в інформаційній системі, пов'язаній з фінансовою звітністю. Для оцінювання структури контролю, який є доречним для аудиторської перевірки, і для визначення його реалізації на практиці, одного тільки запиту недостатньо.
Інформаційні системи та обмін інформацією
Наступний, третій елемент системи внутрішнього контролю підприємства - це інформаційні системи, в тому числі, пов'язані з ними відвідні бізнес-процеси, що стосуються фінансової звітності, та обмін інформацією.
Інформаційні системи, які мають відношення до цілей фінансової звітності і включають систему бухгалтерського обліку, складаються з:
- процедур та бухгалтерських записів, визначених для ініціювання;
- обліку;
- обробки та подання у звітності операцій суб'єкта господарювання (разом з умовами та подіями);
- процедур ведення обліку відповідних активів, зобов'язань та капіталу.
Аудитор повинен отримати розуміння інформаційних систем (і як головного її складника є системи бухгалтерського обліку), в тому числі пов'язаних з нею бізнес-процесів, що стосуються фінансової звітності і передачі інформації, включаючи такі сфери:
- класи операцій, здійснюваних на підприємстві, які є суттєвими для фінансових звітів;
- процедури, ручні і здійснювані за допомогою інформаційних технологій, відповідно до яких операції ініціюють, відображають в обліку, обробляють та відображають у фінансових звітах;
- відповідні бухгалтерські записи, зроблені вручну або електронним способом, які супроводжують інформацію, та конкретні рахунки у фінансових звітах щодо ініціювання, відображення в обліку, обробки та відображення у звітності операцій;
- спосіб, в який інформаційна система відображає події та умови, інші ніж класи операцій, що є суттєвими для фінансових звітів;
- процес підготовки фінансових звітів на підприємстві, в тому числі суттєві облікові оцінювання та розкриття облікової інформації.
Процедури контролю
Здійснення контролю передбачає використання спеціальних процедур, до яких належать:
- санкціонування господарських операцій;
- розподіл прав, обов'язків та відповідальності, обмеження доступу до активі та їх фізичний контроль;
- перевірка результатів діяльності.
Санкція (дозвіл) на здійснення господарської операції є обов'язковим реквізитом будь-якого первинного документа. Відомо, що кожний первинний документ має бути підписаним відповідальною особою, яка має повноваження здійснювати відповідну господарську операцію, або її контролює.
Реалізація на практиці процедур, направлених на розподіл прав, обов'язків та відповідальності, повинна здійснюватися на таких засадах:
- необхідно розподіляти відповідальність між різними особами чи підрозділами за виконання господарської операції. Наприклад, менеджер відділу збуту визначає, кому, в якій кількості та за яку ціну відвантажити готову продукцію, що фіксує у накладній на відвантаження. Комірник складу готової продукції на підставі отриманого від покупця доручення та сформованої у відділі збуту накладної здійснює відвантаження відповідних матеріальних цінностей, про що розписується у накладній. Бухгалтер відображає відповідну операцію на рахунках бухгалтерського обліку;
- розподіл відповідальності за виконання різних етапів здійснення господарської операції,
- розподіл відповідальності під час ведення облікових реєстрів та складання звітності.
З процедурами розподілу прав, обов'язків та відповідальності тісно пов'язані процедури обмеження доступу до активів та їх фізичного контролю.
Обмеження доступу до активів реалізується двома шляхами: укладення договорів про матеріальну відповідальність та затвердження переліку осіб, які мають право давати дозвіл на здійснення господарських операцій, пов'язаних з використання грошових коштів та матеріальних цінностей.
Особливе місце в комплексі процедур, направлених на здійснення фізичного контролю, належить інвентаризації. Нормативними документами в Україні регламентовані процедури проведення інвентаризацій. Визначаються випадки, коли інвентаризація проводиться обов'язково.
Фізичний контроль направлений на забезпечення фізичної безпеки активів підприємства, в тому числі захист приміщень від несанкціонованого доступу до активів і бухгалтерських записів; санкціонування доступу до комп'ютерних програм та файлів з даними; періодичний підрахунок і порівняння з сумами, відображеними в контрольних записах (наприклад, порівняння результатів фізичної інвентаризації готівкових коштів, цінних паперів та запасів з обліковими записами).
Перевірка результатів діяльності включає такі процедури контролю, які спрямовані на:
- перевірку та аналіз фактичних результатів діяльності у порівнянні з бюджетом, прогнозом та результатами діяльності попередніх періодів;
- розгляд і порівняння відповідних категорій даних - операційного або фінансового характеру, разом з аналізом зв'язку та заходів з вивчення певних причин і заходів для виправлення ситуації;
- порівняння внутрішніх даних з даними із зовнішніх джерел інформації;
- перевірку результатів за певними видами діяльності, таких як перевірка кредитної діяльності (наприклад, схвалення та повернення кредитів) менеджером відділу споживчих кредитів банку згідно зі звітами, наданими відділеннями, регіонами, або звітами за видом кредитування.
Моніторинг заходів контролю
Важливим обов'язком управлінського персоналу є визначення і дотримання внутрішнього контролю на безперервній основі.
Моніторинг заходів контролю з боку управлінського персоналу включає перевірку його функціонування згідно з визначеними завданнями і цілями і внесення належних змін до нього відповідно до змін в обставинах. Моніторинг заходів контролю може включати такі види діяльності як перевірка управлінським персоналом вчасності узгодження рахунків з банком, оцінку внутрішніми аудиторами дотримання персоналом з продажу політики суб'єкта господарювання щодо контрактів з продажу і нагляд юридичного відділу за дотриманням норм професійної етики або практики ведення бізнесу суб'єкта господарювання.
Моніторинг заходів контролю є процесом, спрямованим на оцінку результатів здійснення внутрішнього контролю за певний відрізок часу.
Він передбачає оцінку структури та функціонування процедур контролю на своєчасній основі і вжиття необхідних виправних заходів. Моніторинг здійснюють з метою забезпечення подальшої ефективності в реалізації заходів контролю. Наприклад, якщо не здійснювати моніторингу своєчасності та точності узгодження рахунків з банком, персонал, ймовірно, припинить виконання цієї роботи.
Безперервна діяльність з моніторингу є невід'ємним складником звичайної регулярної діяльності підприємства і включає регулярне управління та нагляд. Менеджери з продажу, придбання, виробництва на рівні відділів і на корпоративному рівні, які постійно беруть участь у процесі прийняття управлінських рішень, можуть ставити запитання щодо інформації, яка міститься у звітних даних і які суттєво відрізняється від їх знання щодо результатів діяльності.
На підприємствах внутрішній аудитор робить свій внесок до процесу моніторингу заходів контролю. Наприклад, регулярно надавати інформацію щодо ефективності функціонування внутрішнього контролю, зосереджуючи значну увагу на оцінці структури і на діяльності внутрішнього контролю.
Діяльність з моніторингу може включати використання інформації, отриманої із зовнішніх джерел, яка може вказувати на наявність проблем, або висвітлювати певні ділянки, які слід вдосконалити. Клієнти підприємства можуть підтверджувати дані виставлених рахунків шляхом оплати своїх рахунків-фактур або шляхом оскарження нарахованих сум.
Висновок
Отже, в даній курсовій роботі представлено два розділи . У першому розділі описана необхідність вивчення системи внутрішнього контролю , яка полягає в тому , щоб аудитор зміг визначити, яким чином конкретний засіб контролю запобігає, виявляє і виправляє суттєві викривлення спочатку в процесі систематизації інформації на рахунках бухгалтерського обліку, в потім, як наслідок, в показниках фінансової звітності.
Другий розділ містить в собі аудиторську перевірку стану обліку підприємства та включає :
1.Аудит основних засобів в якому знайдено відхилення у визначенні первісної вартості нововведеного об’єкту в сумі 10000 грн. Неправильно визначенні витрати на амортизацію, близько 11000 грн.
2. Аудит виробничих запасів , не вірно відображено оприбуткування запасів на суму 722 грн.
3. Перевірка оприбуткування готової продукції , собівартість якої була не вірно визначена за 2 місяці на 61900 грн
4. Аудит розрахунків по оплаті праці:
- нарахування ЗП робітникам основного виробництва ,скореговано методом червоного сторна на суму 2400 грн.
- донараховано ЗП адміністрації на 3250 грн.
Всі порушення виявлено і записано в протоколі виявлених порушень та представлено у другому розділі.
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ДОКУМЕНТУВАННЯ ПРОЦЕСУ ОЦІНЮВАННЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ……………………...
1.1 Необхідність вивчення системи внутрішнього контролю…………………………………………………………………
1.2 Документування системи внутрішнього контролю…………………………………………………………………
1.3 Оцінка ефективності системи внутрішнього контролю…………………………………………………………………
РОЗДІЛ 2 Аудиторська перевірка стану обліку підприємства…...
ВИСНОВКИ……………………………………………………………...
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………..