Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт на нафту і газ

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ГЕОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИХ РОБІТ НА НАФТУ І ГАЗ

Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт на нафту і газ

Під економічною ефективністю геологорозвідувальних робіт на нафту і газ розуміється співвідношення між отриманим геологічним результатом та витратами на їхнє проведення. Економічна ефективність ГРР відображає кількісний підсумок використання авансованих фінансових ресурсів на пошуково-розвідувальний процес та очікувані прибутки від промислового освоєння виявлених і підготовлених запасів нафти і газу. Геологічним результатом проведення ГРР на різних стадіях можуть бути виявлені чи підготовлені нафтогазоперспективні об'єкти, прогнозні чи перспективні ресурси нафти і газу, запаси або обсяги видобутку ВВ тощо. Ефективність ГРР характеризується системою взаємопов'язаних оцінних показників, які використовуються для аналізу виконаних та прогнозування доцільності й рентабельності подальших робіт і досліджень. Для визначення економічної ефективності ГРР на нафту і газ проводиться їх геолого-економічна оцінка.

Геолого-економічна оцінка (ГЕО) геологорозвідувальних робіт на нафту і газ - це комплексний аналіз результатів геологічного та техніко-економічного вивчення перспективних районів, зон, ділянок, пасток чи відкритих родовищ з метою встановлення промислового значення очікуваних запасів нафти і газу та показників економічної ефективності довгострокових капітальних вкладень (інвестицій), необхідних для реалізації конкретного проекту ГРР на нафту і газ. При цьому геологічне вивчення об'єктів ГРР передбачає визначення їхньої геологічної будови та умов залягання покладів нафти і газу в надрах, а також фазового стану, кількості, якості та фізико-хімічних властивостей вуглеводнів в надрах і на поверхні для обгрунтування проектних рішень щодо способу та систем їх видобування. Під техніко-економічним вивченням родовищ нафти і газу розуміють визначення гірничо-технічних, географо-економічних, соціально-екологічних та інших умов розробки, а також умов реалізації (транспортування) видобутої вуглеводневої сировини. Зазвичай ГЕО проводиться в умовах певної невизначеності геологічної інформації, яка повинна відповідним чином оцінюватись, прогнозуватись і враховуватись.

В структурі ГЕО виділяється дві складові - геологічна й економічна.

Геологічною складовою ГЕО є обгрунтування очікуваних геологічних результатів ГРР і розроблення багатоваріантного сценарію проведення пошуково-розвідувальних робіт і розробки промислових скупчень нафти і газу.

Економічною складовою ГЕО є розрахунки для визначення фінансового результату використання капітальних вкладень в реалізацію вибраного варіанта проведення ГРР.

ГЕО проводиться на всіх стадіях ГРР - від регіонального прогнозування до повного вироблення. Проте основного значення вона набуває безпосередньо перед постановкою пошукового буріння (з метою відкриття промислових скупчень нафти чи газу), після виявлення родовища (з метою вирішення питання про доцільність організації на ньому розвідувальних робіт) і перед передачею родовища для промислового освоєння (з метою проектування і будівництва нафтового чи газового промислу). ГЕО підлягають результати ГРР, що вже отримані і ті, що очікуються отримати в результаті виконання проектного обсягу конкретних робіт. Оцінка здійснюється на підставі матеріалів, поданих у проектах пошуково-розвідувальних робіт або доведеної чи статистичної аналогії, і виконується з детальністю, що відповідає ступеню геологічної вивченості об'єкта робіт. Матеріали ГЕО повинні бути достатніми для прийняття рішення про економічну доцільність проведення ГРР і визначення показників ефективності інвестицій.

ГЕО виконується за замовленнями надрокористувачів і є невід'ємною і складовою частиною проектів ГРР, інвестування яких передбачається за рахунок коштів державного бюджету. Для всіх інших проектів ГРР, які виконуються поза державним замовленням, ГЕО можливих результатів і ефективності інвестицій не є обов'язкова і виконується за бажанням і на замовлення інвесторів.

ГЕО підлягають результати ГРР, що вже отримані і ті, що очікується отримати в результаті виконання проектного обсягу конкретних робіт. Оцінка здійснюється на підставі матеріалів поданих у проектах пошуково-розвідувальних робіт або доведеної чи статистичної аналогії.

ГЕО виконується з детальністю, що відповідає ступеню геологічної вивченості об'єкта робіт. Матеріали ГЕО повинні бути достатніми для прийняття рішення про економічну доцільність ГРР і визначення показників ефективності інвестицій.

Згідно з нормативними документами, що діють в Україні, в залежності від ступенів геологічного й техніко-економічного вивчення та детальності виконання ГРР розрізняють три рівні ГЕО: початковий, попередній і детальний.

Початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО-3) проводиться для обґрунтування доцільності інвестування пошукових робіт на об'єктах, що підготовлені до глибокого буріння. ГЕО-3 здійснюється на підставі кількісної оцінки перспективних ресурсів вуглеводнів окремих об'єктів ліцензійної ділянки, яка є перспективною для відкриття нових родовищ, та подається у формі техніко-економічних міркувань (ТЕМ) про можливе їх промислове значення. Оцінка економічної ефективності інвестицій у геологорозвідувальні роботи і подальше освоєння передбачуваних родовищ нафти і газу обґрунтовується укрупненими техніко-економічними розрахунками на підставі доведеної аналогії з відомими промисловими родовищами.

Попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО-2) проводиться для обгрунтування економічної доцільності промислового освоєння відкритого родовита (покладу) нафти чи газу та інвестування геологорозвідувальних робіт з його розвідки і підготовки до розробки. ГЕО-2 проводиться на підставі попередньо розвіданих і розвіданих запасів і оформляється як техніко-економічна доповідь (ТЕД) про доцільність подальшої розвідки, в тому числі дослідно-промислової розробки родовища (покладу). При цьому оцінка ефективності інвестицій визначається з урахуванням витрат на геологорозвідувальні роботи, видобуток і підготовку вуглеводневої сировини до транспортування. Техніко-економічні показники визначаються розрахунками з використанням конкретних вихідних даних та даних доведеної аналогії.

Детальна геолого-економічна оцінка (ГЕО-1) проводиться з метою визначення рівня економічної ефективності виробничої діяльності нафтогазовидобувного підприємства, створення або реконструкція якого передбачається, та доцільності інвестування робіт з його облаштування для видобутку вуглеводнів. ГЕО-1 проводиться на підставі розвіданих запасів нафти і газу та подається у вигляді техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) параметрів для їх підрахунку. Детальність техніко-економічних розрахунків і надійність фінансових показників ГЕО-1 повинні забезпечувати прийняття рішення про інвестування без додаткових досліджень.

Таблиця 2.1 – Вихідні дані для розрахунку капітальних вкладень

Назва об’єктів облаштування і обладнання	Величина
Верстат-качалки типу СКД-12-3.0-5600(ОСТ 26-16-08-87) або СК-12-3.0-5500 (ГОСТ 5866-76)	385,0
Фундамент під верстат качалку	30,0
Гирлове обладнання, комплект	18,0
Насоси свердловинні штангові типу НВ1Б (RH) умовним діаметром 32 мм, тис. грн/шт. умовним діаметром 38 мм, тис. грн/шт.	8,3 10,5
Насосно-компресорні труби, група міцності Р-105, N-80, рівноміцні , ДСТ-633-80, товщина стінки 5.5 мм діаметром 73 мм, тис. грн/м. діаметром 60 мм, тис. грн/м.	0,150 0,097
Штанги насосні закордонного виробництва довжиною 8м, діаметром 25 мм, тис. грн/м. діаметром 22 мм, тис. грн/м. діаметром 19 мм, тис. грн/м.	0,052 0,048 0,026
Газові сепаратори типу СГ-2, СГХ, виготовлені в мехмайстерні НГВУ, тис. грн/шт.	19,5
Трансформаторна підстанція типу КПТ 63/6-0,4 кВт, тис. грн/шт.	45,0
Електролінія до видобувної свердловини потужністю 0,4 кВт, тис. грн/м.	0,145
Викидна лінія, тис. грн/м.	0,301
Поновлення обладнання, тис. грн/свердловину.	34,0