Нарахування резерву сумнівних боргів способом класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення
Спосіб класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення, безумовно, вимагає значно більше часу, ніж інші. Але якщо підприємство має значну кількість покупців (замовників), які несвоєчасно здійснюють розрахунки за поставлену продукцію (надані послуги), то застосування способу класифікації цілком виправдане.
Процедуру створення резерву способом класифікації визначено в п. 9 ПБО 10. Класифікація дебіторської заборгованості здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення зі встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Черговість дій така.
Групування заборгованостей за строками непогашення.У додатках до ПБО 10 зазначено, що підприємство самостійно визначає групи за строками непогашення поточної дебіторської заборгованості та періоди спостереження. Тобто кількість груп і критерії віднесення до них визначає бухгалтер (у деяких випадках – керівник відповідного рівня), спираючись винятково на свій досвід. Безумовно, цей вибір має бути аргументовано.
Деякі автори як приклад наводять чотири групи: непрострочена заборгованість, прострочена до 30 днів, від 30 до 90 днів і понад 90 днів. Така класифікація цілком виправдана, тому що аналітичні облікові регістри (у тому числі за дебіторами) формуються щомісяця (30 днів), щокварталу (90 днів). За бажання груп може бути або більше (наприклад, з періодичністю кожні 30 днів), або менше (наприклад, квартал, рік).
Розрахунок коефіцієнта сумнівності.Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди і, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості.
Розрахунок проводиться на підставі систематизованих даних по аналогічних групах заборгованості за попередній період. Період цей нормативно не визначено, тому все залежить від наявності відповідної інформації. Наприклад, якщо підприємство функціонує десять років, а бухгалтер працює на ньому три роки, то розібратися із заборгованістю попередників може бути проблематично.
За наявності необхідних даних розрахунок здійснити нескладно. Коефіцієнт сумнівності К визначається для кожної групи як відношення суми безнадійної заборгованості за певний період, обраний для спостереження, до загальної суми дебіторської заборгованості за той самий період:
| Безнадійна заборгованість за період, обраний для спостереження | |
| К = | _____________________________. |
| Дебіторська заборгованість на дату балансу в обраному для спостереження періоді |
Величина резерву сумнівних боргів.Ця величина визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи (п. 9 ПБО 10).
Не нараховувати резерв при застосуванні цього способу можна лише у випадку, якщо в доступному для огляду періоді не було заборгованості з строком позовної давності, що закінчився, та відсутня інформація про визнання дебітора банкрутом.
Документальне оформлення. Документальне оформлення можна звести до мінімуму, об'єднавши всі дані в один документ – бухгалтерську довідку (див. с. 19).
Бухгалтерська довідка Відповідно до прийнятої облікової політики резерв сумнівних боргів нараховується виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході. Станом на 31.12.2009 р. сума дебіторської заборгованості становила 1000 тис. грн. За 2009 р. чистий дохід від реалізації товарів на умовах наступної оплати – 932 тис. грн. 1. Розрахунок коефіцієнта сумнівності на підставі аналітичних даних за період з 2006 по 2008 р.:
Коефіцієнт сумнівності К: 42 : 1939,5 = 0,021. 2. Розрахунок резерву сумнівних боргів на підставі даних про суми заборгованостей і розрахунку коефіцієнта сумнівності. Резерв сумнівних боргів: 932000 х 0,021 = 19,6 (тис. грн.). 3. Створений резерв сумнівних боргів необхідно відобразити бухгалтерським записом Дт 944 – Кт 38 19,6 тис. грн.
|