Визначення свого біологічного віку

Інструктивно-методичні рекомендації до виконання

Індивідуальних науково-дослідних завдань

із курсу «Вікова фізіологія і валеологія»

ЗАВДАННЯ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

Одним із методів підвищення мотивації студентів до вивчення «Вікової фізіологі і валеології» є практичне застосування набутих знань. Прикладом такого методу можна вважати виконання індивідуальної роботи яка включає виконання трьох завдань і розв’язання ситуаційної задачі.

1.СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ ПРЕЗЕНТАЦІЇ ПО ОДНІЙ ІЗ ТЕМ КУРСУ «ВІКОВА ФІЗІОЛОГІЯ І ВАЛЕОЛОГІЯ»

ВИЗНАЧЕННЯ СВОГО БІОЛОГІЧНОГО ВІКУ

Для успішного виконання цього завдання вам необхідно дотримуватися наступних рекомендацій: на основі лекційних матеріалів, літературних джерел та лабораторних робіт навчитись визначати свій біологічний вік. Проводите необхідні вимірювання та функціональні проби. Отримані дані заносите у таблицю. Формулюєте висновки про відповідність календарного віку біологічному віку.

Ідеться про те, що календарний вік людини не завжди відповідає її фактичному розвитку.

Принцип цього методу полягає у використанні загальновідомих се-редньостатистичних даних про найбільш суттєві показники фізичного розвитку людини. Ці показники визначають у особи, яку тестують, і порівнюють із стандартними. Якщо показник (наприклад, довжина тіла) в 1,2 раза перевищує норму, то можна говорити, що піддослідний функціонально старший (за цим показником) від свого календарного віку в 1,2 раза. Якщо ж даний показник менший, то людина функціонально молодша. Слід зауважити, що деякі фізіологічні показники з віком зменшуються. Це, наприклад, частота серцевих скорочень. У цьому випадку збільшення фактичного показника (порівняно з нормою) свідчить про зменшення біологічного віку.

Для пояснення наведемо приклади:

1) зріст 13-річної дівчинки 160 см. Середньостатистичний показник для цього віку для дівчат повинен бути 156 см. Ділимо 160 на 156 й отримуємо 1,025. Функціонально, за цим показником, дівчинка старша (відносно свого календарного віку) в 1,025 раза. Тобто її вік дорівнює: 13 х 1,025 = 13,7 року. Зауважимо, що ці 13,7 року позначаються як функціональний вік;

2) частота серцевих скорочень у спокої у 15-річного підлітка 80 ударів за хвилину. Середньостатистично цей показник повинен дорівнювати 70 ударів за хвилину. Порівнюємо фактичні й статистичні дані (зауважимо, що тут уже ділимо 70 на 80, оскільки цей показник з віком падає) й отримуємо 0,875. За цим показником хлопець молодший за свій календарний вік у 0,875 раза, і його функціональний вік (за показником частоти пульсу) дорівнює: 15 х 0,875 = 13,125 роки.

І, нарешті, останнє. Оцінюються 8 показників. За кожним із них порівнюються фактичні й статистичні дані та визначаються показники темпу фізичного розвитку. У першому прикладі це 1,025, а у другому 0,875. Потім усі ці показники темпу фізичного розвитку скла­дають розраховують середню величину, поділивши на 8. Далі цей середній показник темпу фізичного розвитку множимо на кален­дарний вік і визначаємо функціональний вік підлітка.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: якщо ви не можете визначити всі 8 показників, то спробуйте визначити їх найбільш можливу кількість. Тоді суму темпів розвитку, отриману при аналізі показників, ділять не на 8, а на 7 (якщо ви вимірювали за сьома показниками), або на 6 (якщо їх було 6) і т.п. Зрозуміло, що точність оцінки функціонального віку при цьому зменшуватиметься.

Виконання роботи:

Вимірюємо наступні показники:

1) довжина тіла (Дт, см);

2) маса тіла (Мт, кг);

3) частота серцевих скорочень у стані спокою (ЧССспок, уд/хв);

4) частота серцевих скорочень після 20 присідань (ЧССнав, уд/хв);

5) життєва ємність легенів у літрах (ЖЄЛ, л);

6) тривалість затримки дихання на вдиху (ЗДВд, с);

7) тривалість затримки дихання на видиху (ЗДВид, с);

8) максимальна станова м'язова сила (CMC, кг). Вимірюється за допомогою спеціального станового динамометра (увага, це не кистьовий динамометр!).

Отримані результати вносимо у формули, в які вже перенесено статистичні дані для конкретного віку і статі. Показники, отримані під час виміру в учнів, позначимо згідно з їхніми скороченнями (Дт, Мт, ЧССспок і т. п.). Зауважимо, що ФВ — це функціональний вік, а Н — кількість показників.

Для дівчат:

13 років

ФВ = 13 х (Дт/156 + Мт/43 + 88/ЧССспок + 120/ЧССнав + ЖЄЛ/2 + ЗДВд/46 + ЗДВид/23 + CMC/44): Н

14 років

ФВ = 14 х (Дт/160 + Мт/47 + 85/ЧССспок + 117/ЧССнав + ЖЄЛ/2,4 + ЗТВвд/47 + ЗТВвид/25 + CMC/51) : Н

15 років

ФВ = 15 х (Дт/164 + Мт/60 + 84/ЧССспок + 116/ЧССнав + ЖЄЛ/2 6 + ЗДВд/48 + ЗДВид/27 + СМС/55): Н

16 років

ФВ = 16 х (Дт/166 + Мт/69 + 83/ЧССспок + 115/ЧССнав + ЖЄЛ/2 8 + ЗДВд/49 + ЗДВид/28 + СМС/58): Н

Для хлопців:

13 років

ФВ = 13 х (Дт/150 + Мт/48 + 84/ЧССспок + 135/ЧССнав + ЖЄЛ/2 0 + ЗДВд/46 + ЗДВид/23 + СМС/70): Н

14 років

ФВ = 14 х (Дт/168 + Мт/54 + 80/ЧССспок + 131/ЧССнав + ЖЄЛ/2 3 + ЗДВд/52 + ЗДВид/26 + СМС/90): Н

15 років

ФВ =15 х (Дт/171 + Мт/59 + 70/ЧССспок + 120/ЧССнав + ЖЄЛ/3 0 + ЗДВд/60 + ЗДВид/30 + СМС/103): Н

16 років

ФВ =16 х (Дт/174 + Мт/63 + 75/ЧССспок + 118/ЧССнав + ЖЄЛ/3 4 + ЗДВд/64 + ЗДВид/32 + СМС/108) : Н

Розглянемо приклад:

Хлопцю 15 років. Його зріст 160 см, вага 70 кг; ЧСС у спокої 72 удари за хвилину, а після присідань — 120. Його ЖЄЛ становить 4 л (він плавець). На вдиху він затримує повітря на 80 с (нагадуємо, що він плавець), а на видиху — 50 с. Станового динамометра у школі немає.

Підставляємо ці показники в формулу:

ФВ = 15 х (160/171 + 70/59 + 70/72 + 120/120 + 4,0/3,0 + 80/60 + 50/30) : 7 = 15 х (0,94 + 1,2 + 0,99 + 1,0 + 1,33 + 1,33 + 1,71) : 7 = 15 х 1,024 = 15,36.

Біолоічний вік хлопця майже дорівнює календарному. Бути функціонально зрілішим йому «заважає» невеликий зріст і зайва вага тіла. Зауважимо, що, по-перше, за допомогою таких показників можна оцінити інтегральний стан здоров'я учнів і зіставити з умовами життя, харчування, наявністю шкідливих звичок, занять спортом тощо. По-друге, вказане дослідження стосується лише фізичного роз­витку дітей, а не емоційного і розумового.