Мета: навчитись визначати змінну продуктивність канатно-підвісної установки.

Об’єкт дослідження: КПУ.

Значна частина лісоексплуатаційної площі має заболочені і сирі грунти або пересічений рельєф. Лісосіки в таких місцях важко доступні чи зовсім непрохідні для трелювальних тракторів. За таких умов застосовують канатні установки.

Трелювання лісу канатними установками виконується волоком, півпідвісним і підвісним способами. При трелюванні лісу волоком застосовують найпростішу однощоглову установку, а при трелюванні півпідвісним способом – канатні установки. Для підвісного способу трелювання використовують одно-, дво- і багатопрогінні установки (оснащені проміжними опорами).

В умовах рівнинних лісосік застосовують установки для наземного або півпідвісного трелювання на невеликі відстані (до 300 м та 500 м). Вони значно простіші і продуктивніші від установок для підвісного трелювання, але внаслідок ушкодження ними грунту і підросту, застосування обмежене. Тому канатні установки для наземного чи півпідвісного трелювання використовують тоді, коли на лісосіках немає підросту, або його збереження не суттєве (при наступному штучному лісовідновленню).

Для напівпідвішеного і підвішеного способу трелювання застосовують також універсальну канатну установку УК-1, яка має кілька модифікацій. Відмінна особливість УК-1 – це можливість монтування різноманітних її модифікацій із уніфікованого оснащення.

Установка УК-1Р призначена для напівпідвішеного трелювання і навантаження деревини на лісовозний транспорт у рівнинній і слабо вираженій пагорбистій місцевості. Вона складається із лебідки ЛЛ-8, двох щогол і канатно-блочної системи з кареткою, що включає вантажну обіймицю і два балансири з котками. Тяговий канат кріпиться до корпусу каретки, огинає вантажний і напрямний блоки і намотується на вантажний барабан лебідки. Зворотний рух каретки здійснюється зворотним канатом, що огинає ряд кутових блоків і закріплений на вантажній обіймиці гака. Одночасно зворотний канат слугує для подання обіймиці з гаком безпосередньо до місця причеплення стовбурів або дерев. Доставлені з лісосіки стовбури або дерева канатна установка навантажує на рухомий склад лісовозної дороги.

Установка УК-1С призначена для експлуатації в пагорбистій місцевості і працює з несучим канатом змінної довжини.

Змінна продуктивність канатної установки визначається за формулою (1) П _зм = (Т-t _пз) · с _t · Q (1)

Σ _t

Σ _t = t₁ + t₂ + t₃ + t₄ , (2)

де Q – середній об’єм пачки (2,8-3,2 м³), що трелюється; t _пз – час на виконання підготовчо-заключних робіт (1800с); с_t – коефіцієнт використання робочого часу (0,85-0,90); t₁ i t₂ – час, відповідно, переміщення вантажу на навантажувальний пункт і подання причіпних пристосувань до місця чокерування, с; t₃ – час на чокерування дерев, с; t₄ – час на відчеплення пачки на навантажувальному пункті, с.

Час визначають за формулами (3) і (4)

t₁ = l _ср ;

υ_x

t₂ = l_ср ;

υ_р

де l_ср – середня відстань трелювання, м; υ_x (2,5-3,0) і υ_р (0,5-1,5) – середня швидкість, відповідно, руху пачки у вантажному і порожняковому напрямках та подання причіпного обладнання до місця чокерування, м/с (з технічної характеристики лебідки).

Значення t₃ і t₄ визначають за формулами (5) і (6)

t₃ = a₀ · Q;(с)

t₄ = b₀ + c₀ · Q;(с)

Значення a₀ ;b₀ ; c₀ наводяться у таблицях відносно до середнього об’єму стовбура.

Хід роботи:

1. За допомогою мірної вилки виміряти діаметр стовбура на висоті 1,3 м. Визначити висоту дерева за допомогою висотоміра.

2. Провести усі необхідні розрахунки.

3. Визначити змінну продуктивність канатно-підвісної установки (КПУ) при звалюванні виміряних дерев та дерев з середнім об’ємом стовбура 0,26-0,50 м³ і тривалістю робочої зміни 8 годин.

4. Схематично зобразити установку для напівпідвішеного трелювання УК-1Р.

5. Зробити висновок.

Примітка: a₀ = 210 (при об’ємі стовбура 0,26-0,50 м³);

b₀ = 147 (при об’ємі стовбура 0,26-0,50 м³);

c₀ = 14,4 (при об’ємі стовбура 0,26-0,50 м³).

Література

1. Бессуднов Б.Ф. Матеріали до технологічних розрахунків. – Л.: ЛТА, 1981.-61 с.

2. Верхов И.Ф., Шелгунов Ю.В. Технология и машины лесосечных и лесоскладских работ.– М: Лесная пром-сть, 1981.-368 с.

3. Жуков А.В., Иевинь И.К., Федоренчик А.С. и др. Заготовка сортиментов на лесосеке.– М: Экология, 1993.-311 с.

4. Куликов Г.М. Основы лесного хозяйства.– Екатеринбург: Урал. гос. лесотехн. академия, 1998.-180 с.

5. Литвинчук М.М. Машини і обладнання лісозаготівель: Метод. вказ. по курсовому проектуванню. –Львів: УкрДЛТУ, 1995.-58 с.

6. Меньшиков В.Н. Основы технологии заготовки леса с сохранением и возпроизводством природной среды.– Л: Изд-во Ленингр. ун-та,1987.-220 с.

7. Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. Лісівництво.–К: Арістей, 2005.-543 с.

8. Термена Б.К. Лісознавство з основами лісівництва.– Чернівці: Книги ХХІ, 2005.-159 с.

9. Шкіря Т.М. Технологія і машини лісосічних робіт.– Львів: Тріада Плюс, 2003.- 346 с.

Навчально-методичне видання