Деталі шкіргалантерейних виробів
Рис. 2.24 - Схема зшивного шва з кодером
17) Шаблонний спосіб одержання розгорток бокової поверхні колодки
На практиці використовують декілька способів одержанні розгортки бокової поверхні колодки за допомогою паперових шаблонів: А. Хассельбарта (спрощений), В.П. Апанасєнка, Г.І Рослика, Е.А. Дубинського, Л.А. Тонковида та ін.
Вперше запропонував використання розгортки колодки при проектуванні взуття Арно Хассельбарт, удосконалюючи графічний спосіб побудови деталей верху взуття Р. Кнеффеля. Попередньо тильну поверхню колодки лініями поділу розділяли на дві поверхні зовнішню і внутрішню. Лінії поділу проводили через середину носково - гребеневої частини колодки, а також п'яткової частини. Умовну розгортку бокової поверхні колодки (УРК) одержують прикріплюючи на бокові поверхні колодки паперові шаблони, надрізані по краях. Опорна ненадрізана смуга залишається приблизно посередині бокової поверхні колодки. Наклеєний шаблон повинен перекривати лінії поділу, а смужки розправлятися без зморщок. При цьому на плоских ділянках смужки надрізаного паперу лягають поряд, на опуклих – накладаються одна на одну, а на ввігнутих – розходяться під деяким кутом. На смужках відмічають контури ребра устілки і лінії поділу колодки.
Паперовий шаблон з нанесеними лініями знімають з колодки, наклеюють на цупкий папір і відрізають по відмічених лініях.
Одержані копії з зовнішньої та внутрішньої бокових поверхонь накладають одна на одну і усереднюють по всьому периметру, зберігаючи контури зовнішнього та внутрішнього пучків. При усередненні суміщували найбільш випуклі точки в п'ятковій і носковій частинах.
За Макаровою В.С. при усередненні розгорток, шаблони суміщують в найбільш випуклій точці носкової частини – в і в верхній точці п'яткового контуру – Ву. Між контурами, за винятком пучково-геленкової частини, проводять середню лінію.
Таким чином, був започаткований спрощений шаблонний спосіб одержання умовної розгортки бокової поверхні колодки. Потім він дещо удосконалювався і сьогодні є одним з найпоширеніших серед шаблонних способів одержання розгорток з колодки.
Застосування спрощеного шаблонного способу одержання розгорток не вимагає дефіцитних матеріалів і устаткування. Відрізняється простотою і низькою трудомісткістю. Але він має і суттєві недоліки, а саме невисоку точність, не враховує конструкцію заготовки. Тому його рекомендують застосовувати при конструюванні простих моделей взуття, при виготовленні взуття за індивідуальними замовленнями та в інших випадках, коли не вимагається висока точність проектування та виготовлення заготовки верху взуття.
Інші шаблонні способи одержання розгортки відрізняються від спрощеного формою шаблона, способами його надрізів, розміщенням опорної (ненадрізаної) смуги, варіантами усереднення розгорток
Шаблонний спосіб Г.І. Рослика передбачає при підготовці колодки, крім поділу на зовнішню та внутрішню бокові поверхні, проведення на колодці і шаблоні геодезичних ліній по довжині (1/3 висоти п'яткової і середина носкової частини) та по ширині (лінія обхвату колодки в пучках). Шаблон надрізають як показано на (рис. 45, а), наклеюють почергово на бокові поверхні по геодезичній лінії. Отримавши розгортки зовнішньої і внутрішньої поверхонь, їх суміщують в точках найбільшої випуклості в носковій частині і верхній точці п’яткової частини і усереднюють за винятком пучково - геленкової частини, де при різниці між контурами більшій 3 мм наводять обидва контури внутрішнього і зовнішнього пучків.
Методика одержання розгортки за методом Апанасенка В.П. аналогічна попереднім, але підготовка колодки та шаблона більш складна оскільки розгортку використовують для побудови просторових заготовок. У даному випадку на колодці відмічаються пограничні лінії верхньої носково - пучкової частини за формою овальної вставки. Тому кількість паперових шаблонів у даному випадку дорівнює трьом. Одержують розгортки з бокових поверхонь і верхньої частини окремо, а потім суміщують і усереднюють. Трудомісткість та складність цього способу роблять його непопулярним і він мало застосовується на практиці.