Стаття 156. Розбещення неповнолітніх

Стаття 153. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом

1. Задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи -

2. Те саме діяння, вчинене повторно або групою осіб, або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 152 або 154 цього Кодексу, а також вчинене щодо неповнолітньої чи неповнолітнього, -

3. Те саме діяння, вчинене щодо малолітньої чи малолітнього або, якщо воно спричинило особливо тяжкі наслідки

Стаття 154. Примушування до вступу в статевий зв'язок

1. Примушування жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв'язок природним або неприродним способом особою, від якої жінка чи чоловік матеріально або службово залежні.

2. Ті самі дії, поєднані з погрозою знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої (потерпілого) чи її (його) близьких родичів або розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи близьких родичів.

Стаття 155. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості

1. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості.

2. Ті самі дії, вчинені батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки.

Стаття 156. Розбещення неповнолітніх

1. Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку.

2. Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього.

2.Обставини, що підлягають встановленню

При розслідуванні справ про зґвалтування необхідно встановити таке:

а) наявність самої події злочину;

б) особу, яка вчинила зґвалтування;

в) винність особи у цьому злочині;

г) обставини, що визначають характер та ступінь відповідальності;

ґ) причини та умови, що сприяли зґвалтуванню.

Перш за все слід з'ясувати, чи був статевий акт здійснений всупереч волі потерпілої (чи застосовував злочинець фізичне або психічне насильство) або був використаний її безпорадний стан, що виявилося у фізичній дбо психічній безпорадності потерпілої. Після встановлення факту зґвалтування слідчий з'ясовує такі обставини:

а) у чому саме виявилося фізичне насильство (заламування рук, вдавлення шиї, спричинення тілесних ушкоджень, больові прийоми тощо);

б) форму та зміст погрози;

в) чим був обумовлений безпорадний стан потерпілої, у чому це конкретно виявилось (фізичні вади, розлад нервової системи, інший хворобливий або непритомний стан).

3. Особливості порушення кримінальної справи

Таким чином зґвалтування - це особливий вид злочину і розголошення інтимної сторони життя людей (потерпілої особи)- це нове моральне потрясіння, законодавець установив для цієї категорії кримінальних справ процесуальний виняток:

1). Слухання цих справ у суді проводиться, як правило, при зачинених дверях.

2). Порушення кримінальної справи проводиться винятково по скарзі потерпілої особи письмової або усної.

Це все, що стосується диспозиції ч.іст.152 КК України тобто зґвалтування з застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або використання безпорадного стану потерпілої особи.

Як виняток справа може бути порушена прокурором за відсутності скарги потерпілої особи.

Відповідно до диспозиції ч.2 ст.152 КК України це зґвалтування стосується осіб, які раніше скоїли такі злочини передбачені ст.ст. 153-155 КК України.

Що стосується ч.3 ст.152КК України, це зґвалтування вчинено групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої, чи неповнолітнього.

По ст.152 ч. 4. Зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього у цьому випадку кримінальна справа порушується незалежно від скарги потерпілої особи.

Якщо зґвалтування скоєно повторно, то від другої потерпілої особи скарги не потрібно - це вже буде ч. 2 ст.152 КК України повторне зґвалтування особи.

Потерпіла особа попереджається за:

1). явно неправдивий донос (ст. КК України )

2). вона також попереджається, що у випадку подальшого їхнього примирення, кримінальна справа не припиняється.

4. Типові слідчі ситуації та напрями розслідування

Найбільш типові слідчі ситуаціі по цих справах такі:

а) потерпіла знайома з насильником (зустрічалася з ним, знає його в обличчя);

б) потерпіла не знайома з насильником, але запам'ятала його зовнішність і зможе його упізнати;

в) потерпіла не знайома з насильником і внаслідок раптовості нападу або вжитих ним заходів маскування не запам'ятала його зовнішності і розпізнати його не зможе;

г) у разі зґвалтування групою осіб потерпіла знає одного з учасників злочину, а інших — ні;

ґ) один з учасників зґвалтування, вчиненого групою осіб, залишившись віч-на-віч з потерпілою, відмовився від вчинення злочину, виявив почуття жалості, турбування, намагався надати допомогу;

д) потерпіла добровільно погодилась на статеву близькість зі знайомим, але він, скориставшись цим, привів її туди, де чекала група осіб, які й вчинили групове зґвалтування.

Початок розслідування ситуаційно залежить від фактору попередніх стосунків між потерпілою та насильником. Якщо особа, про яку йдеться в заяві потерпілої, знайома їй, то необхідні слідчі дії спрямовані на встановлення того, чи здійснила дана особа цей злочин. Якщо ґвалтівник потерпілій не знайомий, то перш за все потрібні такі слідчі дії, які сприятимуть встановленню його особи.

У системі першочергових слідчих дій та оперативно-розшукових заходів необхідно виділити такі, які по справах про зґвалтування рекомендується здійснювати без зволікань (інакше можуть бути безповоротно втрачені важливі докази або нагода негайно затримати злочинця), а саме:

- допит потерпілої особи,

- розшук та затримання підозрюваного,

- огляд місця події,

- виїмка та огляд одягу потерпілої і підозрюваного,

- призначення судово-медичної експертизи або освідування потерпілої та підозрюваного.

Час, послідовність, спрямованість, сукупність оперативно-роз-шукових та слідчих дій обумовлені вихідними даними конкретної слідчої ситуації.

5. Особливості розслідування інших статевих злочинів

До інших насильницьких дій сексуального характеру КК відносить: насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом; примушування до вступу в статевий зв'язок; статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості; розбещення неповнолітніх.

Розслідування насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом має таку саму криміналістичну характеристику та особливості розслідування справ на початковому етапі розслідування, як і розслідування зґвалтувань.

Примушування до вступу в статевий зв'язок. Способом вчинення цього злочину є примушування жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв'язок. Зазначене супроводжується протиправним впливом на потерпілу особу у вигляді: погроз, безпідставного непідвищення заробітної плати, створення перешкод у просуванні по службі тощо.

Завдання слідчого, серед інших, - доведення перебування потерпілої особи у матеріальній чи службовій залежності.

Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості Для цього злочину не передбачаються насильницькі дії сексуального характеру. Серед інших завдань, які постають перед слідчим, - довести, що винний знав або припускав, що потерпіла особа не досягла статевої зрілості, або міг і повинен був це передбачити.

Розбещення неповнолітніх. Способом вчинення цього злочину є активна поведінка чоловіка або жінки щодо неповнолітньої особи (яка не досягла 16-річного віку) у вигляді таких дій: фізичного (задоволення статевої пристрасті неприродним способом без застосування насильства, погроз чи використання безпорадного стану потерпілої особи) або інтелектуального (розповіді про статеве життя у грубо натуралістичній, цинічній формі, ознайомлення з порнографічними творами) характеру.

Порушенню кримінальних справ цієї категорії, як правило, передує попередня перевірка заяв потерпілих осіб, їх родичів, інформації, отриманої під час проведення оперативно-розшукових заходів, або повідомлень у ЗМІ, де є відомості про факти насильницьких дій сексуального характеру.

Під час перевірки проводиться опитування заявників, осіб, про яких повідомляють як про жертв насильницьких дій сексуального характеру. Проводиться судово-медичне освідування осіб, які постраждали від таких дій. Опитуванню підлягають також особи, на яких потерпілі вказали як на осіб, які примушували до вступу в статевий зв'язок; які мали статеві зносини з особою, що не досягла статевої зрілості, та ін.

Після порушення кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених статтями 154,' 155, 156 КК, на початковому етапі розслідування проводяться невідкладні слідчі дії: допит потерпілих осіб, судово-медичні експертизи (для підтвердження насильницьких дій сексуального характеру або факту, що потерпіла особа ще не досягла статевої зрілості, тощо), обшуки (для вилучення літератури, відеозаписів та інших предметів, які свідчать про розпусні дії стосовно неповнолітніх); затримання підозрюваних у вчиненні вказаних злочинів; допитуються свідки та призначаються інші судові експертизи.