Демонстрування технічних засобів навчання
Технічні засоби навчанняє одним із джерел отримання інформації, вони здатні впливати на моральний та естетичний розвиток дитини. Ефективність впливу технічних засобів залежить від правильного їх використання у навчально-виховному процесі, вони повинні органічно включатися у навчальний процес, допомагати вирішити певні навчально-пізнавальні завдання.
Технічні засоби поділяють на екранні (діафільми, діапозитиви); екранно-звукові (кінофільми, телепередачі); звукові.
З екранних засобів ознайомлення дітей з природою широко використовують діафільми і діапозитиви.
Діафільм – сюжетно завершена система кадрів. Створено ряд діафільмів, які знайомлять дітей з природою «Чотири пори року», «Природа в зображенні російських художників», «Хто як до зими готується», « Хто як зимує», «Хто як весну зустрічає».
Діафільми, які знайомлять з життям тварин «Свійські тварини», «Дикі тварини», «Хто живе у холодному морі». «Птахи наших лісів»...
Діафільми що знайомлять з життям рослин «»Незвичайні рослини», «Лікарські рослини».
Діафільми що знайомлять з працею людей « Осінь у селі», «Хліб усьому голова».
До перегляду діафільму потрібно провести попередню роботу: організувати спостереження, читання книг, пов’язаних зі змістом діафільму. Безпосередньо перед демонструванням з дітьми проводять вступну бесіду, спрямовану на постановку завдання.
Після перегляду діафільму з дітьми проводять бесіду, малювання заданою темою.
Діапозитиви не пов’язані системою кадрів. Це дає можливість вихователю відібрати тільки ту кількість кадрів, які відповідають віку дитини і дидактичним завданням. Діапозитиви цінні тим, що їх можна виготовити самостійно, використавши місцевий матеріал.
На заняті у старшій групі можна використати 12-15 кадрів, у молодших 8-10.
З екранно-звукових важлива роль належить фільмам. Дидактична цінність їх полягає у тому, що вони дають змогу сформувати у дітей повні уявлення про процеси і явища природи. Демонстрування фільму особливо цінне тоді, коли не можна провести ознайомлення дітей з природними об’єктами за природних умов.
Із звукових записів найчастіше використовують слухання гам, звуків, голосів. Поетичному сприйманню картини кожної пори року допоможе прослуховування п’єс П.І.Чайковського «Пори року», «Підсніжник», «Осіння пісня».
4. Моделі та моделювання в ознайомленні з природою.
Слово модель означає зразок, умовний образ якого-небудь об’єкта. Модель е одним із наочних засобів.
Для формування уявлень про залежності у природі велике значення мають діючі моделі. Діюча модель розкриває дітям функціонування об’єкта, його зв'язок з конкретними умовами. (Модель метелика, який сидить на корі, рухає крильцями. Вдаючись до моделі метелика павичеве око, вихователь демонструє особливості будови і рухів, маскувальне забарвлення нижнього боку крил у згорнутому вигляді, і застережне коли він розгортає крила. Модель маскування дає змогу показати дітям значення відповідності і невідповідності забарвлення, наявності або відсутності руху. На кольорову частину встановлюють площинну геометричну фігуру такого самого кольору – дітям потрібно розпізнати її. Щоб перевірити правильність відповіді фігуру висувають на білий колір. Діти пояснюють що їм важко було впізнати на кольоровому тлі, а на білому легко. Показують фігуру в русі. Вихователь підсумовує, що якщо забарвлення предмета збігається з кольором тіла. То він стає непомітним. Так дошкільники спрощено знайомляться з головними ознаками маскування природних об’єктів у навколишньому середовищі.
Своєрідною моделлю водойми є акваріум. Діти можуть спостерігати за рослинами і тваринами акваріума, їхньою взаємодією, зв’язком із неживою природою, проводиться паралель між життям мешканців природної водойми і акваріума. У дошкільників формується уявлення про єдність і взаємозв’язки у природі.
Можна використовувати «живі картини», на яких за допомогою вирізаних із паперу рослин, комах. Можна показати фази розвитку, послідовність цвітіння. Використання методу моделей повинно йти поруч з нагромадженням конкретних вражень через безпосередній контакт дітей з природою.