Тема 6. Заходи щодо зниження аварійності, виробничого травматизму і професійної захворюваності

Основні положення охорони праці у будівельній галузі викладено у ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Промислова безпека у будівництві. Основні положення». Дія цього документу поширюється на загальні будівельні і спеціальні будівельні роботи у разі нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переозброєння, капітального та поточного ремонту, монтажу, демонтажу, реставрації будівель та споруд.

Виробничі території (майданчики будівельних і промислових підприємств з об’єктами будівництва, що перебувають на них, виробничими і санітарно-побутовими будинками і спорудами), ділянки робіт і робочі місця повинні бути підготовлені для забезпечення безпечного виконання робіт.

Закінчення підготовчих робіт на будівельному майданчику повинно бути прийняте згідно з актом про виконання заходів щодо безпеки праці, оформленого відповідно до додатка Н.

Будівельне устаткування, пристрої, інструмент повинні забезпечувати безпеку праці.

Виробничі території, ділянки робіт і робочі місця повинні бути забезпечені необхідними засобами колективного та індивідуального захисту, первинними засобам пожежогасіння, а також засобами зв’язку, сигналізації та іншими технічними засобами відповідно до вимог чинних нормативних документів.

Розміщення на виробничій території виробничих і санітарно-побутових приміщень, місць відпочинку, проходів для людей, робочих місць необхідно виконувати за межами небезпечних зон. Якщо виробничі і санітарно-побутові приміщення розміщують в небезпечних зонах, необхідно визначити графіки безпечного перебування людей в цих приміщеннях.

Під час спорудження об’єктів із застосуванням вантажопідіймальних кранів, коли до небезпечних зон, розташованих поблизу споруджуваних будинків, а також небезпечних зон переміщення вантажів кранами, що визначаються умовами експлуатації кранів, потрапляють транспортні або пішохідні шляхи, санітарно-побутові чи виробничі будинки і споруди, інші місця постійного чи тимчасового перебування людей, роботи потрібно виконувати відповідно до вимог ПОБ і ПВР, що мають містити рішення з наступних питань щодо забезпечення безпеки працівників:

- застосування засобів для штучного обмеження зони роботи баштових кранів;

- застосування захисних пристроїв, захисних екранів.

До числа небезпечних зон відносять зони, над якими здійснюються переміщення вантажів кранами. Зони, над якими відбувається переміщення частин баштового крану без вантажів (зокрема противага), не вважають небезпечними.

Проїзди, проходи на виробничих територіях, а також проходи до робочих місць і на робочих місцях повинні бути без вибоїн і утримуватись у чистоті і порядку, очищатися від сміття і снігу, не захаращуватися матеріалами і виробами.

Улаштування виробничих територій повинне відповідати вимогам будівельних норм і правил, стандартів з безпеки праці, санітарних, протипожежних, екологічних та інших нормативних документів.

Виробничі території і ділянки робіт у населених пунктах чи на території діючих підприємств для уникнення доступу сторонніх осіб повинні бути огороджені. Конструкція захисних огороджень повинна задовольняти наступним вимогам:

- висота огородження виробничих територій повинна бути не менше ніж 1,6 м, а ділянок робіт - не менше 1,2 м;

- огородження, що прилягають до місць масового проходу людей, повинні мати висоту не менше 2 м і бути обладнані суцільним захисним козирком, який повинен витримувати дію снігового навантаження, а також навантаження від падіння дрібних предметів;

- огородження не повинні мати прорізів, крім воріт і хвірток, що контролюються протягом робочого часу і мають замикатися після його закінчення.

У темний час доби зазначені огородження повинні мати сигнальне електричне освітлення напругою не вище 42 В.

Входи до споруджуваних будинків (споруд) повинні бути захищені зверху суцільним настилом шириною не менше ширини входу до будинку (споруди) відповідно до розміру небезпечної зони. У випадку технічної або економічної недоцільності зазначеної організації входу поверхи будинків (споруд), на яких виконуються роботи, повинні мати суцільне захисне огородження.

У разі виконання робіт у закритих, заглиблених у землю приміщеннях, на висоті повинні бути передбачені заходи, що дозволяють евакуювати людей в безпечні зони у випадку виникнення небезпечних і/або аварійних ситуацій.

Біля в’їзду на виробничу територію (майданчик) необхідно встановлювати схему внутрішньо-майданчикових доріг і проїздів із зазначенням їх розмірів, а також місць складування матеріалів і виробів, місць розвертання транспортних засобів, об’єктів пожежного водопостачання тощо.

Внутрішні автомобільні дороги виробничих територій повинні відповідати ДБН А.3.1-5 і бути обладнані відповідними дорожніми знаками, що регламентують порядок руху транспортних засобів і будівельних машин відповідно до Правил дорожнього руху України.

У разі виконання земляних робіт на території населених пунктів або на виробничих територіях котловани, ями, траншеї і канави в місцях, де рухаються люди і транспорт, повинні бути огороджені.

У місцях переходу через траншеї, ями, канави має бути встановлено перехідні містки шириною не менше ніж 1,0 м, огороджені по обидва боки перилами висотою не менше 1,1 м, із суцільним обшиванням унизу на висоту 0,15 м і з додатковою огороджувальною планкою на висоті 0,5 м від настилу.

Колодязі, шурфи та інші виїмки повинні бути закриті кришками, щитами або огороджені.

Будівельні майданчики, ділянки робіт і робочі місця, проїзди і підходи до них у темний час доби, а також закриті приміщення повинні бути освітлені відповідно до вимог чинних норм і правил, державних стандартів (ДБН В.2.5-28, ГОСТ 12.1.046). Освітленість повинна бути нормативною, без сліпучої дії освітлювальних пристроїв на працівників. Виконувати роботи у неосвітлених місцях заборонено.

Для працівників на відкритому повітрі повинні бути передбачені навіси для укриття від атмосферних опадів.

За температури повітря на робочих місцях нижче 10°С працівники на відкритому повітрі чи у неопалюваних приміщеннях повинні бути забезпечені приміщеннями для обігрівання.

Робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті, повинні бути огороджені захисними огородженнями, а при відстані більше 2,0 м - сигнальними огородженнями, що відповідають вимогам чинних норм і правил.

Прорізи у стінах у разі однобічного прилягання до них настилу (перекриття) повинні бути огороджені, якщо відстань від рівня настилу до низу прорізу менше ніж 0,7 м.

За неможливості або економічної недоцільності застосування захисних огороджень дозволено виконувати роботи із застосуванням запобіжного поясу з оформленням наряду-допуску.

Проходи на робочих місцях і до робочих місць повинні відповідати наступним вимогам:

- ширина одиночних проходів до робочих місць і на робочих місцях повинна бути не менше 0,6 м, а висота таких проходів у просвіті - не менше ніж 1,8 м;

- сходи або скоби, застосовані для піднімання чи спускання працівників на робочі місця, розташовані на висоті більше 5 м, повинні бути обладнані пристроями для закріплення фала запобіжного пояса (канатами з уловлювачами та ін.).

Для підіймання та спускання працівників на робочі місця у разі спорудження будинків і споруд висотою або глибиною 25 м і більше необхідно використовувати пасажирські або вантажопасажирські підіймачі (ліфти).

У разі розташування робочих місць на перекриттях вплив навантажень на перекриття від розміщених матеріалів, устаткування, оснащення і людей має не перевищувати розрахункові навантаження на перекриття, передбачені проектом, з урахуванням фактичного стану тримальних будівельних конструкцій.

У разі виконання робіт на висоті під місцем робіт необхідно визначити небезпечні зони. Якщо роботи по одній вертикалі споруди виконують одночасно, то нижче розміщені робочі місця повинні бути обладнані відповідними захисними пристроями (настилами, сітками, козирками), встановленими на відстані не більше 6,0 м по вертикалі від нижче розміщеного робочого місця.

Технологічні та інші отвори в перекриттях та покриттях для недопущення доступу працівників повинні бути закрити суцільним настилом або огороджені. Конструкції цих настилів та огорож визначають у ПВР.

Робочі місця з застосуванням устаткування, яке запускають ззовні, повинні мати сигналізацію, що попереджає про пуск, а в необхідних випадках - зв’язок з оператором, блокувальний пристрій пульта керування.

Складування матеріалів, прокладання транспортних шляхів, встановлювання опор повітряних ліній електропередачі і зв’язку потрібно виконувати за межами призми обвалення ґрунту незакріплених виїмок (котлованів, траншей), а їх розміщення у межах призми обвалення ґрунту у виїмках з кріпленням допускається за умови попередньої перевірки стійкості закріпленого укосу за паспортом кріплення або розрахунком з урахуванням динамічного навантаження.

Матеріали (конструкції) потрібно розміщувати відповідно до вимог правил з охорони праці на вирівняних майданчиках, здійснюючи заходи проти мимовільного зсування, осідання, опадання і розкочування складованих матеріалів. Складські майданчики повинні бути захищені від поверхневих вод. Заборонено складувати матеріали, вироби на насипних неущільнених ґрунтах.

Матеріали, вироби, конструкції, устаткування під час складування на будівельному майданчику і робочих місцях потрібно укладати у такий спосіб:

- цегла у пакетах на піддонах - не більше ніж у два яруси, у контейнерах - в один ярус, без контейнерів - висотою не більше 1,7 м;

- фундаментні блоки і блоки стін підвалів - у штабель висотою не більше 2,6 м на підкладках і з прокладками;

- стінові панелі - у касети чи піраміди (панелі перегородок - у касети вертикально);

- стінові блоки - у штабель у два яруси на підкладках і з прокладками;

- плити перекриттів - у штабель висотою не більше ніж 2,5 м на підкладках і з прокладками;

- ригелі і колони - у штабель висотою до 2,0 м на підкладках і з прокладками;

- круглий ліс - у штабель висотою не більше ніж 1,5 м із прокладками між рядами і установленням упорів проти розкочування, ширина штабеля не повинна бути менше його висоти;

- пиломатеріали - у штабель, висота якого у разі рядового укладання становить не більше половини ширини штабеля, а у разі укладання у клітки - не більше ширини штабеля;

- дрібносортний метал - у стелаж висотою не більше ніж 1,5 м;

- санітарно-технічні і вентиляційні блоки - у штабель висотою не більше 2,0 м на підкладках і з прокладками;

- великогабаритне і великовагове устаткування і його частини - в один ярус на підкладках;

- скло в ящиках і рулонні матеріали - вертикально в один ряд на підкладках;

- чорні прокатні метали (листова сталь, швелери, двотаврові балки, сортова сталь) - у штабель висотою до 1,5 м на підкладках і з прокладками;

- труби діаметром до 300 мм - у штабель висотою до 3 м на підкладках і з прокладками з кінцевими упорами;

- труби діаметром більше 300 мм - у штабель висотою до 3 м у сідло без прокладок з кінцевими упорами.

Складувати інші матеріали, конструкції і вироби потрібно відповідно до вимог стандартів і технічних умов на них. Методи і способи складування нестандартних матеріалів і конструкцій повинні бути визначені в ПВР.

Між штабелями (стелажами) на складах має бути передбачено проходи шириною не менше 1,0 м і проїзди, ширина яких залежить від габаритів транспортних засобів і вантажно-розвантажувальних механізмів, що обслуговують склад. Рішення з цих питань повинно бути записано до ПВР.

Притуляти (спирати) матеріали і конструкції до огороджень, елементів тимчасових і капітальних споруд тощо заборонено.

Улаштування і експлуатація електроустановок повинні здійснюватися відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), міжгалузевих правил з охорони праці під час експлуатації електроустановок, правил експлуатації електроустановок споживачів. Електробезпека на будівельному майданчику забезпечується відповідно до вимог ГОСТ 12.1.013.

Улаштування і технічне обслуговування тимчасових і постійних електричних мереж на виробничій території потрібно здійснювати силами персоналу, що має відповідну кваліфікаційну групу з електробезпеки.

Розведення тимчасових електромереж напругою до 1000 В, що використовуються для електропостачання об’єктів будівництва, повинно бути виконано ізольованими проводами або кабелями на опорах або конструкціях, розрахованих на механічну міцність під час прокладання по них проводів і кабелів на висоті над рівнем землі, настилу не менше, ніж:

2,5 м - над робочими місцями;

3,5 м - над проходами;

6,0 м - над проїздами.

Світильники загального освітлення напругою 220 В потрібно встановлювати на висоті не менше ніж 2,5 м від рівня землі, підлоги, настилу.

За висоти підвішування менше 2,5 м необхідно застосовувати світильники спеціальної конструкції або використовувати напругу не вище 42 В. Живлення світильників напругою до 42 В повинно здійснюватися від знижувальних трансформаторів, машинних перетворювачів, акумуляторних батарей. Застосовувати для цього автотрансформатори, дроселі і реостати заборонено. Корпуси знижувальних трансформаторів і їх вторинні обмотки повинні бути заземлені.

Застосовувати стаціонарні світильники як ручні заборонено. Ручні світильники повинні бути тільки промислового виготовлення.

Вимикачі, рубильники та інші комутаційні електричні апарати, які застосовують на відкритому повітрі або у вологих цехах, повинні бути в захищеному виконанні відповідно до вимог державних стандартів. Вказані улаштування повинні бути стійкими або мати необхідні закріплення.

Усі електропускові пристрої повинні бути розміщені так, щоб унеможливити запуск машин, механізмів і устаткування сторонніми особами. Заборонено вмикати кілька струмоприймачів одним пусковим пристроєм. Розподільчі щити і рубильники повинні мати замикальні пристрої.

Штепсельні розетки на номінальні струми до 20 А, що розташовані поза приміщеннями, а також аналогічні штепсельні розетки, розташовані усередині приміщень, але призначені для живлення переносного електроустаткування і ручного інструменту, який застосовують поза приміщеннями, повинні бути захищені пристроями захисного вимкнення (ПЗВ) зі струмом спрацьовування не більше 30 мА або кожна розетка повинна живитися від індивідуального відокремлювального трансформатора з напругою вторинної обмотки не більше 42 В.

Штепсельні розетки і вилки, застосовувані у мережах напругою до 42 В, повинні мати конструкцію, що відмінна від конструкції розеток і вилок напругою більше 42 В.

Металеві будівельні риштування, металеві огородження місць робіт, полиці і лотки для прокладання кабелів і проводів, рейкові шляхи вантажопідіймальних кранів і транспортних засобів з електричним приводом, корпуси устаткування, машин і механізмів з електроприводом повинні бути заземлені (занулені) відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів відразу після їх встановлення на місце до початку виконання будь-яких робіт.

Струмопровідні частини електроустановок повинні бути ізольовані, огороджені чи розміщені в місцях, недоступних для випадкового дотику до них.

Захист електричних мереж і електроустановок на виробничій території потрібно забезпечити за допомогою запобіжників з каліброваними плавкими вставками або автоматичних вимикачів відповідно до ПУЕ.

Допуск персоналу будівельно-монтажних організацій до робіт у діючих установках і охоронній зоні лінії електропередачі повинний здійснюватися відповідно до міжгалузевих правил з охороні праці під час експлуатації електроустановок.

Підготовка робочого місця і допуск до роботи відрядженого персоналу здійснюються у всіх випадках персоналом організації, що експлуатує електротехнічне устаткування