Особливості обліку цінних паперів у портфелі до погашення та інвестицій в асоційовані і дочірні компанії

У портфелі до погашенняобліковують придбані боргові цінні папери з фіксованими платежами або з платежами, які можна визначити, а також із визначеним терміном погашення. Боргові цінні папери належать до портфеля до погашення, якщо банк має намір та змогу утримувати їх до терміну погашення з метою отримання процентного доходу.

Згідно з чинними правилами банк не повинен первинно визнавати цінні папери в портфелі до погашення, якщо:

► немає фінансових ресурсів для фінансування цінних паперів до погашення;

► є юридичне або інше обмеження, яке може перешкодити намірові банку утримувати цінні папери до погашення;

► протягом поточного фінансового року або протягом двох попередніх фінансових років банк продав до дати погашення значну суму інвестицій порівняно із загальною сумою інвестицій, утримуваних до погашення.

Банк не повинен визнавати цінні папери як утримувані до погашення, якщо:

► має намір утримувати цінні папери протягом невизначеного часу;

► готовий продати їх у разі змін ринкових ставок відсотка, ризиків, потреб ліквідності;

► умови випуску безстрокових боргових цінних паперів передбачають сплату відсотків протягом невизначеного часу (тобто немає фіксованого строку погашення);

► емітент має право погасити цінні папери сумою, значно меншою, ніж їхня амортизована собівартість.

Цінні папери, за якими емітент передбачає дострокове погашення, можуть бути визнані в портфелі до погашення, якщо банк має намір і змогу утримувати їх до строку погашення.

Боргові цінні папери в портфелі до погашення обліковують на рахунках 1-го та 3 класів Плану рахунків (табл. 6.5). Структура груп рахунків з обліку цінних паперів у портфелі до погашення аналогічна до інших портфелів.

Придбані боргові цінні папери первинно оцінюють і відображують у бухгалтерському обліку за собівартістю (у розрізі таких складових: номінальна вартість, дисконт або премія, сума накопичених процентів на дату придбання). Комісійні витрати та інші витрати, пов'язані з придбанням боргових цінних паперів, збільшують суму премії (дисконту) на дату їх придбання.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій із придбання, нарахування доходів за борговими цінними паперами в портфелі до погашення здійснюється аналогічно до порядку обліку вказаних операцій за цінними паперами в портфелі на продаж.

На дату балансу боргові цінні папери в портфелі до погашення відображують за амортизованою собівартістю із застосуванням методу ефективної ставки процента. Також банк повинен на дату балансу визначати втрати від зменшення корисності боргових цінних паперів.

Банк постійно на дату балансу має оцінювати свій намір та здатність утримувати цінні папери до погашення. Переведення цінних паперів із портфеля до погашення до портфеля на продаж можливе, якщо в банку виник сумнів щодо здатності утримувати цінні папери до терміну погашення, і це було пов'язано, зокрема:

► з погіршенням кредитоспроможності емітента;

► зміною податкового законодавства;

► об'єднанням або ліквідацією банку;

► зміною законодавства та регулятивних вимог;

► зміною вимог до капіталу;

► збільшенням ризиків.

Під час погашення боргових цінних паперів емітент сплачує номінальну вартість цінних паперів, а також проценти (за купонними цінними паперами) за період між датою останньої сплати купона та датою погашення. Облік нарахованих доходів за цінними паперами в портфелі банку до погашення здійснюється аналогічно бухгалтерському обліку нарахованих доходів за борговими цінними паперами в портфелі на продаж. На дату погашення цінних паперів сума дисконту (премії) має бути повністю амортизована.

У разі настання строку погашення цінних паперів у бухгалтерському обліку здійснюються такі проведення:

ДтРахунки для обліку грошових коштів, поточний рахунок (емітента)

КтРахунки для обліку цінних паперів у портфелі до погашення (1420-1424, 1440, 3210-3214) - на номінальну вартість цінних паперів

КтРахунки для обліку нарахованих доходів за цінними паперами в портфелі до погашення (1428, 1448, 3218) - на суму нарахованих процентів.

Якщо за погашеними цінними паперами раніше було сформовано резерв під зменшення їхньої корисності, то здійснюють такі бухгалтерські проведення:

ДтРахунки для обліку резервів під знецінення цінних паперів у портфелі до погашення (1491, 3290)

КтРахунки для обліку відрахувань у спеціальні резерви (7704) - зменшення суми сформованого резерву.

У разі непогашення в термін цінних паперів або процентів за ними банк зобов'язаний визнавати за такими цінними паперами зменшення корисності. Боргові цінні папери, що не погашені у визначений емітентом термін, обліковують за окремими аналітичними рахунками балансових рахунків з обліку цінних паперів.

У разі необхідності продажу значної суми інвестицій, утримуваних до погашення, цінні папери з портфеля банку до погашення мають бути переведені в портфель на продаж. У такому разі банк має анулювати портфель до погашення шляхом переведення залишку інвестицій у портфель на продаж.

Не є порушенням намірів утримувати портфель до погашення, якщо продаж цінних паперів з портфеля до погашення був здійснений у таких випадках:

► не більше ніж за три місяці до дати погашення

► після того, як отримано в основному всю початкову вартість фінансової інвестиції у формі планових платежів або передоплати;

► значного погіршення кредитоспроможності емітента;

► реорганізації емітента;

► змін законодавчих або регулятивних вимог;

► значного підвищення регулятивних вимог до капіталу;

► у зв'язку з непередбаченою подією, яка відбулася з незалежних від банку причин, яка не повторюється і стосовно якої є докази, що банк не мав змоги її спрогнозувати.

До інвестицій в асоційовані та дочірні компаніїналежать акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком емітентів, які відповідають визначенням асоційованої або дочірньої компанії банку, за винятком таких цінних паперів, що придбані та утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців із дати придбання.

Інвестиції в асоційовані та дочірні компанії первинно оцінюють і відображають у бухгалтерському обліку за собівартістю. Витрати на операції, пов'язані з придбанням інвестиції, збільшують суму такої інвестиції на дату її придбання.

Інвестиції в асоційовані компанії обліковують за методом участі в капіталі.

За інвестиціями в дочірні компанії, облік яких здійснюється за собівартістю з урахуванням зменшення корисності, інвестор складає консолідовану фінансову звітність.

Якщо вартість придбання інвестиції в асоційовані та дочірні компанії перевищує частку банку-інвестора в справедливій вартості чистих активів (придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань) на дату придбання, то виникає гудвіл. Гудвіл обліковується як складова вартості інвестиції та оцінюється за собівартістю з урахуванням зменшення корисності. Банк має щорічно здійснювати перевірку гудвілу на зменшення корисності.

Якщо частка банку в справедливій вартості придбаних чистих активів (придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань) перевищує вартість придбання інвестиції в асоційовані та дочірні компанії на дату придбання, то виникає негативний гудвіл. За наявності негативного гудвілу банк має перевірити ідентифікацію та оцінку ідентифікованих активів і зобов'язань та оцінку вартості придбання. Негативний гудвіл у повній сумі має бути визнаний доходом під час первинного визнання інвестиції.

Інвестиції в асоційовані компанії можуть бути переведені:

► в інвестиції в дочірні компанії;

► у портфель на продаж.

Інвестиції в дочірні компанії можуть бути переведені:

► в інвестиції в асоційовані компанії;

► у портфель на продаж.

Інвестиції в асоційовані та дочірні компанії відображають у бухгалтерському обліку відповідно за рахунками розділів 41 і 42 Плану рахунків: